Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Я перша?
І це не дивно, в мене якийсь сонно-лінивий ранок, не хочеться нічого, хіба кусок доброго торта. Це все КД в мені говорять.
Доня безтурботно робить в хаті армагедон, а я спокійно на то споглядаю.
Вчора нарешті розібрали ялинку, випрали гору речей, поробили порядки. А сьогодні не хочеться нічого.
Треба йти в магазин, але ніяк не можу зібратися і треба список написати, а то я зі своєю пам*яттю постійно щось забуду.
Йду вип*ю кави і розрухаюся трохи, а скоро засну за вишиванням
Всім гарного дня

 

І в мене. Голова болить, кава не допомогла. Малюк щось засопливився. Маємо трохи ремонт, в хаті армагідєц, на вулицю не йдем. День буде дуже прозовий. Врочистості поки не спостерігається. Хіба завтра, бо буде вдома краса і порядок

 

Мене останнім часом дуже часто болить голова, пов'язую це з погодою, але хто зна... Кава випита, еклер вліз не весь... Голова болить далі... Навіщо я їла те солодке, мало того, що на фігурі відобразиться, так ще й мені не можна, бо знов погано буде. Зла сама на себе! І взагалі я якась зла, вимучена останні тижні, навіть не знаю від чого. Більше відпочиваю, ніж щось роблю, вихідних достатньо, але якісь вони ліниві і не продуктивні. Не подобаюсь я така собі! Спланувала нарешті піти в зал - почалися КД. Гроші на зал потратила на їжу... Тепер знов чекаю зарплати. Чоловік зранку до ночі на роботах, весь такий оптимістичний і я біля нього як стара порхавка, буркаю увесь час . Шукаю себе, шукаю натхнення. Дівчатка напишіть щось оптимістичне, розшевеліть мене, бо впадаю в сплячку!

 

до весни менше 2х тижнів!!! Спортом можна і вдома займатися. Подивіться файне кіно!

 

А я сьогодні свою малечу вперше відвела у дитячий міні-садок, правда (дурна) сиділа там під дверима три години, але то таке. Мала гарно себе поводила, не плакала. Не знаю як буде наступний раз? Але поживем-побачим. Головне моїх хатніх турбує думка: "А що ти будеш робити в цей час?" Дійсно, мене теж це турбує, багато чого можна встигнути за три години, а я хочу зайнятися пошуком роботи,правда не знаю, з чого почати і де саме ту арбайтен шукати. Погода якась дуже захмарена, тому і настрій відповідний. А ще меню на кожен день, то велика дилема. Щось в мене немає вже фантазії. Набридло все, хочу змін на краще, як то кажуть від добра, добра не шукають, просто хочеться чогось нового, позитивного, отаке...

 

ВІДПОЧИВАТИ!!!
Піти по магазинах. Як не купляти то хоч подивитись і розвіятись. Сходити на каву. Як нема компанії - то самій. Отримати задоволення що ніхто не мамкає і не тягне за рукав. Відчути себе Жінкою!!! Сходити на манікюр, поїхати погуляти в парк/центр/спортзал і тд...
А потім зготувати їсти-пити.
Ооо як я скучила за тим часом...

От і в мене те саме.

плюс мілісекундні втрати свідомості. В очех темніє

.
Подумую пройти медогляд. Муж каже що це схоже на ВегСудДист. Треба трошки поробити вправи на шию. І зняти стрес

щовечора мені "крапає" настоянку "40 трав" моєї свекрухи. А таки допомогає.

Сьогодні їду до стоматолога з дітисками. Будемо малій пломбувати далі, поки дірочки лише з'явились.

чую, що моя машина матиме виїзди не частіше одного разу в тиждень і то, на 10-20 км . Економія на бензині )))

 

Весна... Хочу, тим більше, якраз в березні іду у відпустку. А, щодо спорту, то якось цього разу не можу себе заставити, немаю мотивації чи то дисципліни займатись в дома. Спорт мені потрібен вже не так для схуднення, як для підтягнутості, рель'єфу і гарного настрою.

 

Омайгад, що тут твориться у сусідній новій темці про алкоголь!!! Всі п"ють, пробують... А я після 3 днів святкування Віталінкіного ДН вапше у прострації. Та ще й якій! Уявляєте, вчора, випадково потрапила ла семінар по алкоголю.

Бухла -- і лише дорогого -- було море.
Я -- за віп-столиком організаторів (це означає, що пити можна коли хочеш і скільки хочеш, бо слухаючі пити мали лише за командою: "А зараз нюхаєм і пробуєм")
І я пила лише воду! Зря мій чоловік такої поганої про мене думки: каже, що я безвідмовна. Ще й яка відмовна!
Зато скільки всього я тепер знаю про те, як споїти кобіту))) І ще я знаю, що чорна смородина має 150 відтінків запаху (причому наш нюх сприймає лише 100).
Всьо, більше не думаю про алкоголь (працюю) -- бо завтра буду його пити. Йду на ДН. Так порядно, на 15.00 годину. Але маю на 99,9% чуйку, що продовжиться це все на дискотеці. Кароч, треба робити манікюр

 

Погода бяка, настрій відповідає погоді...Сьогодні радісно відкрила очі "яка я молодець, встала без будильника в 6 50, можна полежати", полежала "хвилинку" і на годиннику - 7: 30, матюкнулась і побігла збиратись. Весь марафет навела за 15 хв (хм, може то мені в армію піти?), пішла поснідала і вирішила що сьогодні поїду на велосипеді на роботу

це десь 12 км

, підійшла до велосипеда і відчула на собі здивовані погляди перехожих...І тут мене осяйнуло: мадама на 15 см каблуках (майже шпильки), в платті і довгому пальто зібралась їхати на велосипеді Постояла ще 5 хв, подумала чи я здорова і що то мене умодрило так вирядитись.

не, ну дійсно якийсь провал в памяті, як правило я в кросівках і спортивній куртці ходжу на роботу...

На роботі всі також як не з тої ноги встали, всі позакривались в своїх кабінетах(а тут це навіть дикість, в нас двері закриваються лише за умови що якась нарада) і навіть не вилазять. Шеф лише привітався і закрився, це взагалі на нього не схоже, бо кожен ранок починається з довгої наради. Ще до повного щастя кофеварка зламалась...Ну це добре, оскільки ми тепер ходимо на півгодини у кафе попити кави А там можна посидіти і відпочити від всього і всіх...
Сиджу і дивлюсь, як люди приїжджають на екскурсії або просто ліниво блукають вуличками. Блін, як я їм заздрю...

 

В нас проза. От тільки недавно подумала як ми гарно перезимували без болячок, а вчора в Саші температура піднялась. Всю ніч бідася мучився... Зараз трохи попустило, але тепер переживає, бо нині має бути перша виставка на малюванні, а ми в ліжку((( поки маємо ще час, може вийдемо і хоч на хвильку заглянемо на ту виставку.

Надіслано від мого Lenovo S90-A, використовуючи Tapatalk

 

точно та ж історія! Прокинулась 06:43 "яка я молодець", полежала хвилинку - і 07.20. То щось в повітрі.


п'ятниця, юхууу!
нині маю дуже приємне прибирання - своїх особистих речей і косметики. Віруся не дозволить розтягнути це задоволення на весь день (інакше косметиці точно хана), але годинку-дві точно побавлюсь
Цікаво мені стало: а в жінок є "криза середнього віку"? Чи в нас це все розбилось на щомісячні міні-кризи протягом 40 років фертильності?

проза - я погана мама. Я не знаю, який почерк у моєї дитини. Знаю, що негарний і читабельний, і пише досить грамотно. а більше... знайшли загубленого зошита не підписаного, з Дмитрового класу. Питають, чи не Дмитра. А я - не знаю... "Яааак? Ви не робите з ним уроки?"

Ще проза - Сергійчик записаний до стоматолога. І це мене вибило з колії в прямому сенсі, бо моя фобія стоматологів активізувалась, і після розмови з лікарем для попереднього запису (в кабінеті) я вийшла надвір та й знепритомніла. Здрасті. Вже давно думала, що хоч частково контролюю себе в тому плані, і в серпні мені зубчика запломбували і я при тямі втрималась . А тут... Зла на себе, соромно. І губу розбила і на нозі такий синець, якби не чобіт - не знаю, що би було.
але безвихідних ситуації не буває, вірно? От і я так вважаю. Нашатирний спирт вже маю, настоянку елеутерококу теж, в сумочці воно досить підозріло дзвенить

А за вікном, знаєте, весна. Скоро вона вступить в календарні права, і всім, чий дах тримається за останні цвяхи, остаточно злетить шифер

 

Та хай би вже злітав, бо моя "ніякість" останніх кількох тижнів - то вже задовго. Оце зайду до вас, читну, і навіть не знаю, що б то написати. А може то власне тому, що забагато цвяхів в дахові - жодного шансу для вітерця свіжих думок? Хм, треба над цим замислитись. І повитягати зайві ))
Врочистості - маємо якісь бонуси на другу страву в кнайпі, в якій ще не були, і попри ще грипозний сезончик, плануємо цього тижня туди навідатись.

Я зошити малого бачу десь заледве раз на місяць. Перевірю чернетку з домашнім і все, переписування йому довіряю, класних навіть не бачу. Тому всі зауваження, підкреслення і зошит взагалі для мене - трошки сюрприз, то все пролітає мимо і навіть не вартує уваги, мені здається. Почерк страшненький, помилки бувають - це я знаю. Але направду, непідписаний зошит теж би не ідентифікувала )) Головне - я бачу, що він "в темі", орієнтується і старається, ну а неуважність - то спадкове. Я, напевно, теж погана мама, але нас це влаштовує. Мої батьки взагалі зі мною уроки після першого класу не робили, що напишу, як вивчу - те й моє. Так що я ще дуже нічого )) Прозою є те, що дитині тепер задають 2 варіанти ДПА на тиждень з кожного предмету (то вже в забилам би нашу геніяльну освіту). Чи то за нього трохи понаписувати, щоб не позеленів остаточно? Та так і буде. Мама і так вже на себе взяла архіважливі трудове і образотворче (витягуємо на 10-ку), то й з тим поможе ))

 

Погода...Гірше вже нема куди. Добрий господар пса з хати не вижене...А я пішочком чалапала на зупинку, бо автобус, який мав приїхати не з'явився, хоч я прочекала 10 хв на проливному дощі і сильному вітрі

ось така Вам німецька точність, яка кудись пропадає в дощову погоду біля технічної школи

через тих школярів автобуси ранком ходять за власним графіком

.
Вчора в мене був шопінг, скільки всього собі файненького накупляла! Хоч покупки тішать, а все інше...На роботі завал, вдома також. Хотіла в басейн, але в таку погоду нічого не хочу робити

 

Я писала що Саша хворий? То він вже здоровий. Хвора тепер я. Перший урок провела, ще один ввечері і я боюсь що не доживу((( Кашляю як трактор... Все тіло болить і спати хочу. Зараз заб*ю на посуд немитий і йду спати.
Маю купу роботи і в хаті, і по роботі, але сили то все робити нема. Хоч би дожити до неділі.
А ви будьте здорові мені!

 

Пффф,це проза???Це ціла урочистість! При успішності свого сина ,а я впевнена,що так і є, Ви можете гордо відповісти тій вчительці,що не орієнтується в почерках і стилях написання своїх учнів,що він вже цілком самостійна Людина.)

При таких "кониках" Вашого організму спеціально буду заходити в тему "Мінус 60" і контролювати чи Ви там не "тусуєтесь".

І так, трішки авансом вже можна сказати,ще не урочисто,але вже майже "вже":зиму ми таки пережили)
Я сьогодні на роботу летіла на крилах,бо ніс мій далі чує Весноньку, занюхав дух вихідних,але не почув,що вони будуть короткими-шеф сьогодні сказав,що прошу дуже в понеділок-вівторок до праці.Але! В середу най навіть не надіються-в моєї Мами цього року супер День народження-ювілей,тому робота в мої плани аж ніяк не вписується))
Сьогодні 8 день без солодкого, ще 22) Я витримаю. Витримаю, навіть при наповненій цукерничці моїх улюблених ласощів із фініками-курагою-чорносливом-журавлиною і горіхових метеоритів,а також двох плиток шоколаду з морською сіллю. Оммммм,в мене є сила волі,оммммм)))
Сьогодні 5 день життя з чоловіком у вайбері:з тим лягаємо,з тим і прокидаємось. Розмови і ті безцінні смс із смайликами)) Ще два дні.
Сьогодні свято живота-через годину в обідню перерву печена картопля, а на вечерю - пам-парарам-піца із тунцем.)
Ваги показали зранку 47800-значить до відкриття пляжного сезону треба скидати по 8,8 гр. щодня)Але я про це подумаю в понеділок.)
А,ще щось знайшла і тішусь цією знахідкою
Цікаво читати її пости на фб.

На цій ноті бажаю кожному знайти Себе)

 

Грядуть зміни, а з ними купа стресів для нашої сім'ї. Треба приймати рішення, від яких залежатиме наше життя цілий наступний рік, як мінімум. Одне вже прийнято, а інші ніяк не підтягуються...це і врочистість, і проза, 2 в 1. Не сплю вже з 5 ранку. Попила кави, стараюсь не думати багато, щоб до вечора не розболілась голова і не почувати себе як витиснутий лимон. Тяжко, але сподіваюсь, що прорвемось і скоро настане просвітління
Минулі вихідні були дуже класні, зібрались з коліжанками, з якими в такій компанії не бачились вже 2 роки. Гарно поспілкувались, тільки мало. Навіть не віриться, що сьогодні вже знов п'ятниця, і знову вихідні на носі. Дуже хочеться, щоб вони були продуктивними і потрібне рішення таки прийнялось.

 

Усім привіт)).
Я тепер так "часто" пишу щось на ДП, що починаю аналізувати- а коли ж я на ДП.
Проаналізувала- коли у мене настрій не двіжнячий. А оскільки це буває дуже рідко- то так воно все і є.
Про що тут писали останніми днями?
Ага- Валентина- справили. Посиділи в кафешці років юності(моєї юності, муж на той час уже був Мужчиною).
Погона не альо. Ну я собі сижу удома. Чого ж їй заваджати?
Робота робиться, дівчатка вчаться, мій перший Марафон підходить до кінця. До кінця правда щось підходить марафон, а не учасниці. Починаю думати- не треба було так їх завантажувати. Та най уже буде. Мені не шкода, а їм- на користь.

Задумалась я так учора- я Тео так рощу, що починаю думати- мені заздрити його майбутній жінці чи співчувати?

Чистоту навели, їсти наготували, коханий муж ЗП і цукерочки приніс.
Вихідні обіцяють бути хороші.

Я це зрозуміла після народження Тео.
До того я думала, що я всім екстравертам екстраверт)).

Я за ці зимові місяці вже стільки перемріяла. Наразі схиляюся до думки просто жити.

Заздрю вам по доброму)).
В Хижину СПА я не попала ні минулого тижня, ні цього.
Я вже така зла на усіх цих приїжджих шо ну.

Добре, що не плакав.
Мій так злиться, як забуває про що хотів вещать.

Та там не всі такі.

От в чому в чому, а в цьому я їх повністю підтримую.
Муж правда деколи мені згадує суму, потрачену мною минулого року на Тай. А я собі мовчу і на нові подорожі відкладаю.

Я щось пропустила бачу.
Недавно ж темка була про нього і допомогу по хазяйству. Чи то було давно?

Мімімі яка краса.

І у мене.
А карточка лежить собі у куртці і чекає))).

Гроші, відкладені на СПА, вкладаю у нове навчання.
І тому дуже рада що

ЗП у мужа вже прийшла.

Як там кажуть? Не слід плутати туризм з усім решта.

Ще щось мала написати. А от що?
Наразі усім бажаю хорошого вечора і чудових вихідних.

 

Почну з того, що я готовченко Тому попросЮ не носити мене в "аффтара" і не сміятися, ібо день врочистий і траурно-пєчальний одночасно. Я завтра то натверезо перечитаю і поправлю.
Чоловікові - 40. Вже вчора в нього був поганий настрій і перші сигнали глибокої і затяжної депресухи. Я його чемно побігла вітати в 00:05, він буркнув :ага, дякую, я спати хочунакрився периною з головою і захропів Зранку вже ходив як в воду опущений цілий день і виспівує "первиииий тайм ми уже атіграаааліііі, как молоди ми билі, как верили і т.д.іт.п." Мені аж самій коти по душі поскребли: дійсно - молодість пройшла, особливих досягнень нема ( а коли вчилися, такі плани і амбіції були), будні зливаються один-в-один, перспективи туманні. Пічалька одним словом і перший тайм ми дійсно вже відіграли. А я так на щодень себе на 20 відчуваю. Тре починати дивитися гіркій правді в очі. А я себе якимось похуданням домурдовую і обмежую в задоволеннях. Нашо? Нє, щоб тішитися всім спокусам життя. Подумаєш велике діло 50-60-70 кг.
Тепер головне, щоб чоловік в глибоку депресуху кризи середнього віку не впав. Я вже собі сьогодін подумала, що краще би було, якби він пішов на тиждень в запой: напився, проспався, голова болить, їсти хочеться, спати хочеться і т.д. Мені взагалі просто, ніхто мене не чіпає, а як тільки починає напасті чіпатися, троооошки голосніше щось сказати і в нього вже знов голова болить і він спить. Красота. А нєєєє, такого щастя вже давно нема. Буде нудження-марудження, поганий настрій, вічно злий і голодний і невідомо скільки часу.
А я щоб себе потішити і заспокоїти полізу на Алі. І нині вже почалося - щоб не псіхувати і не відгаркуватися я вже собі замовила 3 сукні і 2 купальники. Тепер головне стриматися.
Вечеря святкова теж вдалася - я з шампаном і креветками, мужа - з кефіром і рибними завиванцями.
Зараз маю бігом намаринувати м"яса всякого різного, де-які заготовки на завтра зробити і якось в хаті трохи "попідкидати".
Тому - всім, а мені терпінння і оптимізму

--- дописи об"єднано, 19 Лютий 2016 ---

ппц, забула купити лимони. Як тепер маринувати рибу і баранину? Ааааааа, шо робити?

 

Маю правостороннє запалення легень. Колюся, аж вже дупа мені болить. Сьогодні вже трохи розрухалась, а три дні була овоч. І де я то захватила? Певно, зі Львова привезла, бо ковбасити мене почало вже в понеділок ввечір. Так що пильнуйте себе, бо ні кашлю, ні температури не було, а пішла я до лікаря того, що відчувала дивну слабкість, не таку, як при ОРЗ. Лікарка зразу погнала мене на лейкоцити, на рентген- і вуаля, ти хвора, дівчино. Капець. Добре, що зловила початок. Тепер про врочистість. Аналізи сьогоднішні в мене супер-супер, лейкоцити впали до норми)))) В Експресі в одній статті про комп"ютерні віруси надрукували мій коментар, а коментар там один, так шо хто читав-знайте, то я Іііііі мужа сказав, що його мама, себто моя свекруха, мене любить Класно, пра?

 

пам-парарам - була і нема)
Дуже смачнюча. Ще вийшло в задоволення, що ніби і вечір, ніби і лишнє, але ж совість чиста і спокійна - заради таких кайфових моментів і працюєш над собою щодня)

Провал.В моїй пам"яті( А мав бути бокал виноградного сухого до повного тандему італійської вечері і травлення мого організму.

Ага. Щось останнім часом все більше чую про цю кризу із різних джерел. "Хтось зверху" мене тицяє носом в якісь цікаві роздуми незнайомих мені людей. Ось так прокинувся, в душ, сідаєш снідати, відкриваєш ФБ - а там...Про ту саму кризу середнього віку. Виявляється, що вона приходить тільки "во благо", головне,щоб це зрозуміти і переосмислити те,що за плечима і витрачати енергію не на боротьбу зі старим, а на побудову нового. Читала,що в період цієї кризи люди кардинально міняють своє життя на те,що у них все життя було у підсвідомості, але вони не те що боялись признатись собі у цьому, а всякими способами присипляли ЦЕ у собі. Знову ж таки - цікавеньке)

Кризис среднего возраста — волшебный пендель в новую жизнь

Можливо, це перед кожним моїм народженням мене накриває так)

Ще більше мене цікавить останнім часом, як малу дитину: " А що буде, якщо я...."

..скочу в ополонку взимку)

або
...перед Новим роком,30.12, я написала листа одній людині, знаючи, що дива таки стаються. Відповідь прийшла перед самою Святою вечерею.)Донька - бандуристка, раділа персональним нотам для деяких мелодій від самого Ярослава Джуся, так, того самого, що віртуозно показував свій талант на шоу "Україна має талант" і не тільки)

або
...рівно за місяць до свого Дня відмовлюсь від того, від чого відмовитись не в силі) Чи є в мене сила волі?)

або
...сьогодні сказала шефу, що вся ця система, яка в даний час діє на підприємстві є застарілою, що потрібно кардинально міняти всю кадрову систему і що на таку кількість працівників забагато кадровиків, одним з яких є я)


Сьогодні приснився мені дивний сон) Дуже багато кущів білого бузку. Бузок із яскраво-вираженим бузковим запахом. І ще багато кущів якихось невідомих білих квітів. Я складала з цих квітів неймовірні букети і була дуже щаслива,що займаюсь тим, чим хочу)І ще там був якийсь невідомий чоловік, ніколи його не бачила.
Якось так)

Дивно, кави сьогодні не пила, але Катю Осадчу вже майже дочекалась і не заснула)