Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Купили мужу нові штани і сорочку, буде як нова копійка Чекаю гостей, буде весело

 

а я, а я нарешті постриглася сказав муж-помолоділа, і мама сказала, що я супер краля, і навіть сусідка сказала, що я схудла
словом, день почався з компліментів і це чудовий заряд позитиву. пробіглася центром по справах, закупилася продуктами, і все сама-малі були з татком і бабусею, благодать
коханий з дітьми

ха-ха

разом привели хату до ладу, я наварила-напекла, чудово повечеряли з винцем, на фоні співає Елтон Джон... ляпота
дякувати Богу діти вже майже здорові, а все решта не важливо.
усім гарної неділі! любіться!

 

Щось тиждень цей мені важким видався...Чекаю його завершення, а точніше наступного. Але треба ж було чимось настрій собі підняти, то купила 2 цікаві книги в Ашані ну і затарилась солодощамиГоловне тепер їх розтягнути надовше, бо моя фігура скаже мені фе!Поставила собі мету до кінця вересня. Як досягну, то напишу. Вирішила прислухатись до поради, яку чула давно, і ставити лише одну чітку ціль на місяць. Звісно є ще багацько маленьких, але їх можна легко і швидко досягнути. А от з більших лише одну, бо як ставлю кілька то результати не дуже. Вже самій цікаво чи буде так результативніше. Тримайте за мене кулачки, бо щось моя сила волі впала в лінощі.

 

О, а в нас сьогодні свято в сім'ї - день фармацевта. А в нас їх аж три: я, коханий та мама Іра моя. Тому в нас це велике свято) і пройшло воно чудесно. Зранку наш татусь потішив нас панкейками на сніданок. Ми погуляли по калюжках. До слова, у нас сьогодні був перший осінній день з дощиком і прохолодою. І ми вигуляли наші гумачки та дощовики
А по обіді дощик припинився і нам вдалося здійснити подорож на кораблику. О, це було круто! Я побачила нашу місцевість із зовсім іншого боку і зрозуміла, чому ж сюди так їдуть туристи і на пароплави такі черги. На борту ми посмакували смачним Захером, татусь пивком. І насолоджувалися краєвидами..ггг.. ага, вже))) ми всю годину гонили по палубах, ресторанах, наздоганяючи нашу мафію. А вони розпихали людей, бігали їм між ногами і задоволено пищали))) ми проливали під великим мостом, до якого майже-майже дотягнулися рукою. Одним словом, подорожі на кораблях - це може бути моїм видом відпочинку)
А ввечері наш чекали смачні шашлички від нашого татусика і купа розмов про все і ні про що.
А завтра я, як переможець по життю, маю встати раненько...

то таке моє везіння: усі найвеселіші гульки мають бути саме вечір перед роботою, поїздкою чи раннім підйомом. Але мені вже не звикати. Тим більше після вагітності Я такий пияка: 50г вина з мінералкою чи 100-150 пива - моя межа. Тому похмільні ранки мені не світять

Усім гарної неділі. П.с. а завтра день лісника) можливо у когось є знайомі)

Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk

 

А в мене день різний був - і цікавий, і не дуже...Чому я не дивилася погоду на сьогодні - ніхто не знає. То все вчорашнє затемнення. Врочистістю став спонтанний виїзд під проливним дощем в домашню пекарню на солодощі. Чому врочистість - бо по-перше - несподівано, люблю такі ідеї чоловіка - коли плануєш щось за 5 сек й гоп - вже десь мчишся авто )). А по=друге - як тільки в нас з якихось причин фінансова яма - то якраз в мужа фонтан ідей, як краще опустошити ще й кредитку )). Але гулять, так гулять, ми щось останнім часом на останні гроші якраз й робимо якісь божевільні спонтанні покупки, поїздки й розваги . Зате весело.
Ну а проза - я умудрилася розбити захисне скло в телефоні. Сіла читати за "естра-заміну" - чоловік хотів якнайкраще, коли купував його, то набрав купу непотрібних опцій, в .т.ч. й цю. Й чим більше читаю я той договір, тим більше неподобається то все. Мало того, що телефон тре висилати в Київ, так ще й невідомо, чим то все закінчиться - бо відгуки в неті якісь самі негативні, що то розвод на гроші й ніц мудрого. Ще й купу паперів тре зібрати й заповнити. Я в печалі . Якщо хтось мав позитивний досвід - черкніть, будь ласка!....

 

Доброго недільного ранку.
Мої ще сплять, а я не можу собі такої розкоші дозволити.
Малеча принесла із садочка ентеровіруску. Тепер маємо чудові деньки: мене вже попустило, Аня - на суворій дієті принаймні без шлункових проявів, чоловік тільки вчора підхопив - поки лише загальні прояви...
Зла і недобра я на вихователів у садочку. Коли свекруха у п*ятницю забирала Аню, то дитина була жовта, в*яла, не гралася і ніц не говорила. У підсумку через 20 хв. вона виблювала. Якого милого мені не подзвонив ніхто??? Аня, коли здорова, то в неї в дупі шило, і рот не закривається. Невже не помітили різниці?? Ух, чекає на них неприємна розмова!
У загальному життя нагадує американські гірки. В усіх сферах.

 

Ранок такий же сонячний, такий наповнений поцілунками коханого, усмішкою донечки, та ароматом кави як і вчора й позавчора, і тиждень тому. Але сьогодні він незвичний , бо мені сьогодні тридцять... Думала колись, що ця цифра, то вже не таке цікаве життя, як у сімнадцять чи двадцять... Що це сидіння вдома з купою діточок, і бачиш лише ринок і банячки на кухні... А що про зовнішність казати- це вже й перші сиві волоски і зморшки... Але ні! В мене не так все , у мене гарне, насичене веселощами, любов'ю, активними прогулянками в цікаві місця, дні. І волосків ще нема і зморшок . Тридцять... То не гірше ніж у двадцять, бо вже маю й коханого і донечку, і життя тільки починається, бо ще стільки всього ще треба встигнути і всюди побувати! Отже врочистість. Збираємось на якусь прогулянку ( ще не знаю, що там коханий задумав), і заключимо цей день в якомусь ресторанчику. Прози на сьогодні нема, чого й бажаю всім вам посиденьочки

 

врочистість: підстриглася та змінила колір волосся, за що відхопила купу компліментів на роботі , всі живі, більш-менш здорові родичі гарбузові, вчора мегакласно провели сімейно день.
проза: дощова погода, але оскільки я вдома і споглядаю її лише за вікном, то це можна віднести і до врочистості, бо вже дуже той дощ потрібний був)))

 

Вже четвертий день мене не попускає та віруска. Ледве ходжу... Малеча тиждень як хвора, але окрім як шмарків по бороді - їй ніц не бракує ))) Хоче уваги, а я -пляцком (((
Врочистість: сніданок готував чоловік. Це були запечені в духовці канапки ))) (взагалі то, він готував для себе, але після мого не двозначного натяку що я теж хочу їсти, доробив ще пару штук) Пішла така їжа на "ура". Бо в холодильнику крім кількаденного борщу і пари сирих яєць нічо нема ))) Зле коли мама хвора....
Всім гарного дня! Не пчихайте )))

 

А в мене якась проза з нахилом в негатив виходить((( провели вчора маму в аеропорт - тепер знову потрібно буде чекати цілий рік, щоб знову обняти...ех, як мені такий розклад не подобається, заспокоюю себе тільки тим, що закордоном вона набагато ближче до нормального розвинутого суспільства, ніж у нас в селі.
Тато ще має 2 тижні відпустки і також поїде. Й навіть не знаю радує мене можливість двотижневого перебування разом чи ні - в батька складний характер і комфортно йому з іншими людьми тільки тоді, коли він в купі з мамою - їй неймовірно класно вдається згладжувати всі "кути" його характеру.
Й тут, як на зло, чоловік травмувався на роботі, рукав гіпсі буде ще тижнів зо два. Ех, якось то все не весело...нічого, прорвемся!

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

Мамма мія...приїхала моя бабуля. Почала тицяти в мене холодними руками і хіхікати "Подивись як там холодно на вулиці". Я кажу не треба, бо я такого не люблю...Я відступила назад і вдарилась попереком об ручку дверей. А вона образилась. Нє, ну то нормально???Я вдарилась, а вона образилась...Думаю, ну добре, то є старша людина, маразм крєпчает, то почну перша розмову. А вона надулась як сич і відбуркує тільки у відповідь...Мені то надоїло, пішла трохи в свою кімнату, хай її батьки розважають. І то так щоразу, вона може з порогу вже на всіх образитись і як би ми не старалися, вона постійно чимось незадоволена...Її візити, то як випробовування нервової системи інших...Добре, що вона не часто приїжджає....

 

Знаєте, кажуть, що перші хвилини зустрічі є визначальними для атмосфери спілкування в наступні години. Може варто таки постаратись краще і трошки діяти на випередження конфлікту? Дітям в таких ситуаціях кажуть "будь мудріший", це якщо Ви справді розумієте, що таке вікові зміни і т.п. Це щоб потім не було дуже боляче від несказаного чи сказаного не так і незробленого вчасно. Бережіть бабусю, вчіться дипломатії - в житті придасться)

 

В мене до тої погоди доплюсувався жосткий ПМС. Такий, що муж мене сам відправляє з хати. А толку з того? навіть на каву нема з ким піти. Надворі всі вихідні мерзлість і бяка. Вчора таки вийшла надвірз малим. в 5й вечора. То він всі мозги виніс. Волав. Не хотів сидіти в візочку. Закінчилось тим, що мала сиділа вдома з мультами, а коханий прийшов допомогти малого нести (а я - візочок везти).

щось в мене вагітність з малим далася в знаки: рівень брезгливості зашкалює , ПМС - скажений, КД - від болю вдвоє складаюся ...

.
А зранку мужа копала, щоб з ліжка злазив...

Він в мене песиреалістичний оптиміст. Але зіпхала я його з ліжка в 8:30 !!!

От трафляє мене то відкладання всього "на потім" і "на останній момент" . Пощастило, що зателефонував шеф, і сказав, що на ..дцяту годину зустріч недалеко від дому. Та на роботу вже не гнав....
Потім поїхала на пошту, забрала миколайки для дитини

і я потрохи готуюся

, потім до мами по медівничок з горіхами мммм ....

Якийсь внутрішній неспокій. Щось мене злить.Доводить до сліз . Порпаюсь в думках - нічого не знаходжу. То в мене одної таке? Якісь в мене "американські гірки" з тим настроєм...

 

Знала б ти, який в мене внутрішній неспокій . Гррр. Але я знаю причину. Все та дурацька послуга від "Алло". Збираю "бамажки" й відчуваю, що будуть коломийки й пінг-понг. Погода какашка, мені ВЖЕ дуже холодно. Їсти зварити нема кому, бо Аня не в настрої вже 2 тиждень через зуби. і я по пів-дня варю щось елементарне...Малі стандартно снідають сухими зерновими сніданками з молоком. Чисто тобі американці, якими їх нам показують у фільмах . Щось я в різних сферах позатіювала різні глобальні закупки-покупки й на все бракне грошей.

 

У мене ситуація ідентична до вашоі , тому дуже добре вас розумію. Ми влітку трохи жили в селі з бабцею. То вона теж була постійно всім не задоволена. Я була весь час на голках. Був ще місяць коли і мама і чоловік виіхали за кордон,то я за місяць біганини і стресу схудла на 6 кілограмів. І дієт не треба. Розумію,що це такий характер і мені на відстані легше дається це спілкування,бо в одній хаті.то капці просто... Найгірше,що дитина відчуваючи моє внутрішнє напруження,теж постійно істерила. Тепер ми нарешті вдома і все стало на своі місця. Спокійна мама, спокійна дитина. З бабусею милі телефонні розмови. Зараз кличуть мене в село знов,бо скучили за внучкою. Але я не хочу,хіба пізніше. На вихідні,або свято якесь. Я дуже вдячна бабусі за все,що вона для мене зробила. Мені іі дуже жаль і я іі насправді люблю,але вона направду складна людина і з віком характер став ще складніший. І я ну просто не знаю як маю пристосуватись,щоб самій постійно не плакати і ображатись, а бути терплячою і люблячою внучкою.

 

Надумала я вчора, що таки потрібно нарешті вже ( стонадцятий раз) взяти себе в руки та радикально змінити свій раціон харчування з метою похудати до свого ДН.
Отже, худаю - на обід на роботі напхалася печеньок із гарячою кавою, бо змерзла; прийшла щойно додому втиснула три канапки з батона+масло+помідор+мос.ковбаса із гарячим чаєм, бо змерзла і голодна - ну Ви зрозуміли - супердієта
Висновок : немає чого починати дієти з перших днів похолодання після багатотижневих +30 на вулиці, бо якийсь жор нападаєіз настанням холодів)))
Відладаю початок своїх змін до суботи ( тільки питання до якої )

 

О, чоловік в мене теж на дієту сів зі вчора. Поки все ок. Я з ним не сідаю, бо два нервуса в хаті, то занадто, вже перевіряли Зіскочить з дієти, тоді я сяду, ми по черзі худнемо
Але дубак сьогодні. Вийшла зранку з дому +8! На дітей балонові камизельки понадягала, сама теж в куртці була! Я ще не хочу холоду. В мене ще всі босоніжки в шафці і я не готова їх ховати То вже починати відлік до наступного літа? Чи ще буде тепло?

 

Холодно. Ми з малечею ще на лікарняному, тому дні мої сповнені відповідними дитячо-сопливими приколами.

- Ань, тобі кави чи чаю? (ну під "кавою", ясне діло, мається на увазі тонізуючий напій "Женьшеневий" від Галки)
- Кави.
Несу каву - сльози.
- Ань, що не так?
- Я ж хотіла каву.
- Це кава.
- Я хотіла не таку.
- А яку?
- Не чорну.
- То вона ж не чорна. (Ну реально, зафарбована водичка, прозоро-коричнева)
Крутить її в руках.
- То я ж хотіла чорну!
.... ????
- Ань, може чаю?
- Да, хочу чаю.
Занавєс.

Між тим встигаю ще провернути пару-трійку робочих справ, але зовсім не стигаю прибирати безлад. Якісь ми з малою зовсім до порядку не схильні, вже вкотре помічаю. Добре, що тато наш взагалі не бачить різниці між прибраною-вилизаною квартирою та завалами-бараками.

Ну то я зараз радію, а коли прибрано і не помічає - забилам би.

Ще по плану вигул та провітрювання дитини (ну і мами заодно).
Настрій веселенький, чого і всім бажаю.

 

З похолоданням мій старший синочок щось засопливився тай я сьогодні горло щось відчуваю(((. Менший хоче бавитись а я щось зовсім не хочу ... Понакидувала йому іграшок тому поки зайнятий))))
З врочистості - в чоловіка сьогодні ДН і пасувало б якусь святкову вечерю в сімейному колі організувати, але щось ні настрою ні здоров'я нема((((....певно треба брати себе в руки і щось зварганити))) В суботу будемо з родичами святкувати то ще меню треба придумати . З тим сидінням в декреті зовсім якась неорганізована стала, певно старію))) Всім гарного дня !!!

 

Я навпаки тепер живу строго по графіку. Зранку наварити каші собі і дитині. Тато ість те що знайде в холодильку. Потім Аня дивиться мультики я варю істи собі і ій. Вкладаю спати,йду доварюю істи,або прибираю. Маля встає , імо і йдем гуляти. Там всі качелі на дитячому майданчику іі і боронь Боже намагатись забрати звідти, істерика на пів міста. Інші діти хай чекають поки вона погутається і покрутиться. Всі ті справи робляться в мами на колінах . інакше сидіти не буде. Прийшли з прогулянки,поіли ,Аня спить. Мама йде щось пекти, варити,мити,прати,прасувати. Ввечері приходить тато , купає і кладе доню спати. Мама відпочиває. І так кожен день.