Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Доброго ранку.
П*ю кавусю і думаю про свою прозу.
Написала довгий і розжований текст, але передумала виносити то все сміття на форум. У двох словах: людина мені винна гроші, бреше, що віддасть "завтра_ввечері_зранку_після дощика в четвер", а по голосу чути, що віддавати не збирається. Сума не критична, і я вже навіть подумки із нею попрощалася, тому не йду в "жилєтку".
Врочистість: п*ятниця, вихідні обіцяють бути цікавими і насиченими.
Гарного дня!

 

Ото називається позич на другий раз...

В мене проза триває. В кабінеті спека. Ще до обіду є якісь сили до роботи, після обіду працювати вже нереально. А ще завтра робочий день.

 

Знаєте, який найкращий спосіб позичати гроші, особливо немаленьку суму?Під розписку. Так, так і навіть друзям. Мудрі зрозуміють і ви будете спокійні. А немудрі - такі якраз і можуть обманути. Просто позичити можна лише суму, яку не боїтеся втратити. Або як не хочете брати розписку, бо боїтесь, що друзі образяться, тоді краще взагалі не позичати.

 

Ми 2 роки добивалися грошей, позичених під розписку сума була, з одного боку, не варта судового клопоту, а з іншого - завелика для нас, щоб подарувати. Ото вже справді, друзі пізнаються при справі з грішми [OFF/]

 

та й та розписка не завжди помагає, навіть якщо там точні строки записані, коли має бути повернений борг. в нас от зараз ситуація, коли людина каже, "а що я маю нирку продати, щоб віддати борг?". якби був хтось чужий, то можна було б і в суд подавати, а так як з близьких, то залишається або надіятися, що колись таки віддасть(хоч вже десь 2 роки пройшло, а ні гривні не було віддано), або вже махнути рукою (хоч і сума не маленька). я от просто не розумію навіщо люди, які не мають можливості віддати борг взагалі позичають, чи обіцяють віддати? це так просто з особистого наболілого.

 

Розписка допомагає завжди, просто треба мати відвагу її застосувати. А те, що такі "близькі" таке кажуть, то це називається наглість. Ви ж не чуже просите, а своє. Навіть по мінімуму, поступово, навіть довго, але віддавати мусять.

 

Оця тема про прозу і врочистість моя улюблена. Я сюди саме за врочистістю заходжу. Тому таке: проза є, як і у всіх, але про неї напишу буквально кілька слів для галочки: дітусики у свекрів, чоловік в відрядженні, я за ними сумую, доглядаю бабу, песика сестри, свого аксолотля і вазонки.
Врочистість - маю час для своїх стартапів, відіспатись, притягую позитивних людей, відпочиваю, займаюсь собою. Все люкс, чого і всім бажаю

 

знаю...
я не позичала, якщо чесно
людина опинилася з дитиною в реанімації, крім моїх грошей у неї не було нічого
вона подзвонила не "запитати", чи "попросити", а "поставити перед фактом"

та і, якщо чесно, я не змогла би заборонити в тій ситуації, і навряд чи поїхала би брати розписку у відділення реанімації...

ну та, менше з тим, вже якось я заспокоїлась

 

Ну вже як є, так є. Думаю вам вернеться сторицею, а така недобросовісна людина матиме матеріальні втрати. То так просто не минається. Все повертається, і добро, і зло. Будете мудріші на другий раз.

 

Доня знайшла чудовий метод як мене підняти з ліжка швидко, вона просто встає, відкриває штори і каже "доброго ранку!", а сонце, яке світить прямо на ліжко робить всю роботу.
Субота, субота, субота... Роботи вже трохи перероблено, до обіду плануємо справитисмя зі всім. Наш татко на роботі, тож справляємося самі.
Покинула мене моя кулінарна муза, вишеньки малинки є, а я не знаю чого б то такого з них приготувати смачненького, нічого мені в голову не приходить, одна банальщина. Але день довгий, щось придумаємо.
Всім гарних вихідних

 

були ми в такій ситуації, теж сума не така велика, що помремо з голоду, але і не для пожертви. Я щось там троха трималась за серце і голову, ходила по хаті, і апелювала в стелю до совісті боржників.... Чоловік подивився на все те, і сказав мудру річ: *Ти скільки платиш за семінари? скільки фірма платить, щоб підвищити твою кваліфікацію? а тут ти за ці гроші дізналась про справжню сутність людей, і ніколи вже не вляпаєшся з ними в більшу халепу і на великі гроші !".
І такі да! За курси, щоб досконало взнати людську натуру ми ще досить дешево заплатили
Тому не переймайтесь, вам та ситуація все одно піде на добре, а іншим - як знати?

Врочистість - не шукаааааай мееенееееееее, бо я на, бо я на моооріііііі
Читаю вас час від часу одним оком, грію кості на сонці, п"ю винце, всім бажаю спекотного літа, холодних коктейлів і працюючих кондеціонерів!

 

Такссс, бачу, що всі десь відпочивають. Ніхто нічого не хоче писати. Ау! Люди, ви де?!
І хоч я не дуже маю, що писати окрім прози, та хочу підтримати цю тему.
Ну так значить вчора був один вихідний. Звісно відпочити не дуже вийшло. Але все ж то не найгірше. Найбільшим розчаруванням була зустріч зі свекрухою, яка взагалі не хотіла з нами зустрічатися. Приїхала до молодшого сина і не хотіла побачити старшого. Обідно було за чоловіка капець. Він таки її впросив. Але якось то так натягнуто було. Вона була якась без настрою і напружена. Аж мене після зустрічі розболілася голова. Плануємо чоловікове ДН святкувати в неї, то навіть не знаю тепер чи взагалі варто туди їхати. Ну ладно з невісткою їм не повезло: не дала вилізти собі на шию. Та і відношення до себе я переживу. А за чоловіка образливо. Він таки старається допомогти як може і коли може. А зараз роботи стало більше, то їздить рідше, бо і на вихідних працює онлайн.

 

ну не всі, не всі))) Ми ще поки-що у Львові..
врочистість: перший день відпустки.
проза жилеткова: ангіна з температурою(((
тому і писати немає що.

 

ага, щасссс)))
я працюю, але маю трохи перепочинку, бо мої учні поїхали у відпустки, тому в мене "послаблення режиму". Вчора порахувала гіпотетичну ЗП за липень і аж страшно стало і те послаблення не тішить взагалі.
Погодка тішить, але на озеро якесь вибратись поки нереально, бо розклад дощів і моїх уроків не співпадають((( Хочу завтра в кіно на мультик про рибку. треба буде малого намовити))
А ще планую відпустку, бо цього року я мала трохи можливість відкласти і тепер запрошую своїх хлопців на море)) Один тішиться, другий поки вимахується. Вгадайте ху із ху)))

 

Ми ще вдома.
У суботу їдемо, якщо все буде добре.
Аня почала кашляти.. грррр...

хто б сумнівався, в принципі: спека була, дитина мокра і скрізь все відчинено (навіть удома, бо дихати чимось треба)

На цьому тижні треба здати звіти і заплатити податки, бо інакше я не відпочиватиму, а думатиму про свої обов*язки всю відпустку.
Тому настрій робочий, чого і всім бажаю! (понеділок все-таки)

 

Нарешті в мене якась врочистість. Ну по-перше, нічний сеанс фільму (не для дорослих , вже відписалася у відповідній темі). По-друге, нарешті додзвонилася до майстра, будемо продовжувати ремонт. По-третє, почала планувати свій день відштовхуючись від системи флай-леді (і сьогодні в мене яскраво-червоний манікюр ). Як для понеділка було зроблено чимало. На сьогодні запланую менше.

 

трахеобронхіт...
цікаво, таки поїдемо ми кудись, чи накрилася відпустка?
на диво, не вішаю носа

 

УРА!Я нарешті вдома. Точніше я приїхала давніше, але мені реально треба було віддійти від тої дороги, чи точніше проходження кордону. Я 2 дні просто випала з життя, важка дорога, стрес, перевтома, не спання 2 діб добряче вдались у знаки. В кімнаті армагедон - я ж з України, як то можна щось викинути, треба все додому волокти Ну щоб ви уявили картину - 2 величезні валізи, 4 дорожні сумки і ще десь 10 великих пакетів манатків. Десь продукти, десь подарунки - і то вперший день треба було порозсортовувати. Коли складала - все було логічно і ясно, як приїхала - капець логіці, спочатку пробувала не робити великих переворотів, але потім плюнула і перший день в мене в кімнаті була просто гора одягу, коробочок і всяких безділушок. Ну спакувала подарунки і продукти і треба маму провідати...Ага, не так то просто було, спочатку напакувала сумок, що піднести не могла, а потім - я ж створіння вумне, навіщо годинник переводити на український час? Добре що подружка подзвонила і сказала що вже пора на поїзд.
Вдома також реформи. Бідний кіт мене боїться. Точніше як, коли мама біля мене кіт мене любить і лізе на руки, мама в двері - кіт за мамою. Один раз спав собі спокійно котяра, а я двері відкрила - то так втікав, що чуть вікно не вибив (він в нас через вікно на вулицю ходить).
Все інше...Купа справ, все треба владнати і бажано то зробити на вчора. А я нічого робити не хочу. Чесно, така стомлена, що ніяк відіспатись не можу.

 

Ви на море зібралися? Якщо так, то гарячий пісок піде на користь і прискорить лікування. В мене співробітниця малого на морі лікувала. Там правда був ще процедурний кабінет. Але і крім того замотувала пісок в такий як мішечок і прогрівала легені.

 

О море вилікує кого завгодно, я як бачу море про все забуваю і погане, і хороше. Воно мене просто заворожує. А так то в мене за останні кілька днів все стало з ніг на голову, я такого точно не чекала. Але хто зна може це й на краще