Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

літо, спека, дача, поїздки, чоловік і божевільні ідеї, Дмитрик і лікарі, Віруся і садочок, Сергійко і... ні, просто Сергійко.
Все змішалось в якийсь такий коктейль і крутиться-крутиться-крутиться.
Проза - мене в моїй біганині сильно тормозятьї власні ноги. Набрякають так, що за кермо - тільки босоніж, і ввечері я тьотя-слон
Врочистість - червона сукня, червоні туфлі. Купила, вигуляла, тішусь. Подарунок похресничці - замовила, вже дуже хочу отримати і подарувати.
Проза - а ну її. Бо тут варіантів два - або нити вже про все на світі, або постановити, що все буде дуже добре. І вгадайте, що я обираю

 

Дівчата, сьогодні ніякого свята нема часом? Бо зранку щось дзвони дзвонили, а в мене в планах прибирання.

 

День народження Ліонеля Мессі. І річниця вторгнення військ Наполеона на територію Росії - чим не свято? )) Хоча, це також річниця параду Перемоги на 1945 року.. Але навряд чи з нагоди всіх цих подій дзвонили б у дзвони ))
Ще вичитала, що в цей день народився Мирослав Іван Любачівський, верховний архієпископ Львівський, глава Української Греко-Католицької Церкви. Може, тому і дзвонили.

 

Сьогодні Католицьке Різдво Іоанна Предтечі.

 

виявилась врочистість
сьогодні я прийшла її забирати за 2 години, але вона так бавилась класно надворі, що ще лишилась до обіду. Коли ж я прийшла вже в обід, доця акуратно, гарно їла, побачила мене, доїла і аж тоді вийшла до мене. Ми разом забрали Сергійка і вона йому похвалилась, що в неї теж є "садоцок і багато друзів"

 

Ходить за мною й коханим якийсь шлунковий грип, так паскудно... А тут ще й спека і купа проооози - в такій парілці треба пакувати речі в коробки, сумки, чемодани, бо переїжджаємо до іншого міста, а потім те все розпаковувати і складати... ( падаючий хомяк). Лишився тиждень, а мені здається тій роботі кінця краю нема. Але то й врочистість - помаленьку йдемо до своєї мрії І ще, там близько море, відпочиватимемо щовихідних Я так давно хотіла на море, востаннє там була, ще як була дитиною, а тут така приємність
І ше одна мега вростість - ми за місяць приїдемо в Україну, до рідних, в нашу кохану Україну! Як же я скучила за нашими містами, полями, річечками, деревами... За всім, що є на нашій землі. Все те саме, що й тут , в чужій країні, але то інше - своє, рідне, наче на кожному сантиметрі тої землі є частинка нас...

 

День розпочався з нервів
Постарались...купа роботи додали. А все чого? Бо я як ніколи прилетіла на роботу швидше.

хотіла втікти швидше

Сказала, що я до 1 липня і па-па і тут мені заявили, що то до шефа, а він буде у середу і 2 тижні відпрацювати...ага щасс І все зразу підсуїтились....і стали добрими
Керівниця пішла додом і зразу почали всі збігатись 1, 2 поверхи...а бджілки працювали

в такі моменти я щаслива, бо файно, що старшу жіночку і мене не кличуть

Далі стало цікавіше...колега поїхала на біржуа роботи купа уже на мене,от так мене киданулиСиділа, як мишка...не тут таки було. Всі добре знають, як я не люблю оті поседелки Як один каже, що мені треба бочку випити, щоб споїти. Мішаня хотів мене познайомити з черговим пацаном,а я -ні А він давай просити...зробила хід конем...піду, якщо перестанеш мене підколювати і зачіпати, бо то за всі рамки виходить. Шеф казав нас двох не залишати, бо позабиваємся
Говорили балакали...а мою подвійну роботу ніхто не робив
Довго не думала впало мені на думку один начальник, який точно на роботі. Мішаня отримав установку мені знайти допомогу..тай чухнив на поїзд. А я І тут начальник приліз...я в шоці...,але не мій дурний язик Кажуть я сама от те все треба зробити...він сказав, що сам має багато роботи і пішовЯ вже настроїлась ночувати на Шевченка. І тут обявився

хрюшка...хлоп 1.5 год. допомагав, а я навіть кави не запропонувала. Ще баул сміття виніс...а я ще потім 2-й створила своїми порядками і викинула його під двері, а він пропав.

Все таки добрі люди є

 

Субота,на посиденьках затишшя.Певно всі на найближчі баюри і ліси пороз’їжджалися.Жарюка.Проза :майже цілий день сидимо без світла.Мої плани прибрати в комірчині накрилися по причині відсутності світла.Через кілька годин здогадалася заглянути,чи всі фази відключені.Виявилось,що відключена тільки та фаза,на якій ми.Подзвонила чоловіку,дістала добро і ЦУ,як перекинути ті фази.Я звичайно,знала,як то робиться,але треба було відповідальність з себе зняти.Операція пройшла вдало,тепер ми зі світлом,а комірчина нехай зачекає до відповідного мого настрою.Врочистість: собацюра-маламутка Лінда вичесана ,викупана справжня собача красуня.Врочистість в тому,що викупана і вичесана не мною))))))))Слухає вона тільки мою доньку,а зі мною бореться за звання голови прайду.

 

А я недавно забігала в перукарню і вийшла здивовано) Розказую: прийшла, сіла в крісло, обговорили що має бути. Перукарка підрівняла волосся і приступила до гривки. І тут почалось Вона просто тулилась до мене! Верніше вплотну прижималась до мого коліна. Я сиділа в штанах, мала поверх оту перукарську накидку, і тут такеДумаю, та напевно місця нема, випадково то вийшло. Але приступила вона до іншого боку підрівнювати, і теж саме Тільки тулилась до іншого коліна) Поруч на іншому краслі стригли когось, музика грає, вона щось там говорить, стриже мене і отаке чудить)) Може то і нічого, я панімаю що я "маладая-красівая", але такого не бачила ще. Тоді кажу їй "може так не зручно, і вже ухиляюсь (бо ще трохи і таке враження що вона б влізла на мене)) Дівчата, я пишу і самій смішно. А вона "та ні, все нормально". Правда після цього потім коли сушила і вкладала волосся такого вже не робила. Сказати правду, я вже боялась коли вона буде укладати гривку, щоб знов не навалилась на мене. На щастя обійшлось. Правда, підстригла непогано. Але є ж якась етика поведінки з клієнтом? Виявляється що лікарі, і перукарі, тренери, належать до "працівників контактної зони", і мають знати як себе вести. Ще здається починаю розуміти звідки поширена думка що лікарі часто люблять гульнути. Але про перукарів якось не говорять))) І потім ще каже "дзвоніть, за місяць підрівняєте". Я канєшно той номер викинула. От цікаво, у когось таке бувало? Тепер страшно навіть у перукарню зайти. Я ще розумію, як мужик до жінки щось показує, але баба? Або я накручую себе) Потім пригадую, що скільки раз я бувала в перукарнях, і фарбувалась, і стриглась, так ніхто не притискався. Навть якщо там мало місця, то що заважало стати трохи збоку? Та й було там місце, і крісло крутиться, мона ж повернути людину і проблем немає. От коли доробляла все то так і робила, повернула. Ці ж перукарські крісла крутяться, і кругом є місце. Переглянула що в неті чи буває таке, то натрапила на скаргу про приставання чоловіка-перукаря до клієнта)) І ще про відгуки майстрів інтимних стрижок

ніколи не була і не хочу)

, де вони таке розказують, що взагалі

(і про клієнтів чоловіків з "природніми рефлексами" під час епіляції, і про жінок-клієнток, які там під час процедур "дуууже розслабляються", назвемо це так)

.

 

@Supernatural Мда, я б теж до такої перукарки більше не йшла...Але дійсно має бути якась дистанція. Я теж ходжу до перукарки, деколи до іншої, бо вона краще стриже модельні стрижки, і ніколи таких чудасій не було
День сьогодні цікавий, і робочий трохи, і навіть міні-форумівка була. А ще зустріла несподівано одну форумлянку, яка не ходить на форумівки, але виставляє свої фото))

 

А ми без нету. Зато кіко я роботи переробила. І вупше, в мене день чвора почався і до нині тягнеться, але продуктивно.
Вчора на форумівці я вже пояснювала про хвилі і кризи середнього віку. Вопшем, чапаю я собі вчора з форумівки, думаю, тра завітати в один заклад і забрати Рудого домів

він теж вчора мав форумівку, так сказать

. Але геть чисто я забула про другу хвилю третої кризи середнього віку. Рудий розрипівся, що не тра його забирати. Я, відповідно, кинула трубку і чапаю собі далі.
Щоб довго не розсосолювати, пояснюю: Рудий не знав, що я йду обі пішки. Передзвонював, коли я доходила до оперного, а сам в той час вже стояв біля фонтану на Підзамче і чекав мене з маршрутки. Не дочекався, пішов на зустріч. А я його не побачила. Результат: цілий район слухав, кто нє прав, кто вінават. Навіть якісь хлопці хотіли провести мене додому. Але то мені ся не получило, бо Рудий "непомітно" скрадався за мною.
Але, вийшло, як все: мір, дружба, жвачка. При чім така дружба, шо я ледво вклала його спати і почесала в тему про форумівки.
Зранку прокинулась, коли гримнули вхідні двері: Рудий почалапав в баню

недурно я його вкладала

. А мені стало сумно раптом і я пішла дрімати на перший поверх під телевізор. Дрьоми не вийшло, бо мене вихарив брудний посуд, спека і відсутність жировиска.
І тіко я зібралась то всьо приводити в пуредок, як пропав нет. Зате зявився Рудий.
Куроче, результат: три прання, змінена постіль, випуцована хата, нагодований Рудий

підготований до мого завтрашнього гульбану

, я красіва і хочу спати.
Врочистіть: через місяць друга хвила третої кризи середнього віку піде на спад, а я нарешті знайшла час і постриглась.
Прозова проза: Рудий починає мене ревнувати, а то моя привілегія.
Настрочила вам ту, не запльонтайтесь

то ві радості, що нет появився, а Рудий ушол і не заважає

.
Ваша ДВ

 

Я теж переконалась що краще йти до перевірених майстрів. Але я дзвонила до своєї записатись, а вона зайнята повністю і іде вже в відпустку.

 

Проза...яку я сама собі влаштувала . Я сіла на дієту. На тиждень. Але має бути файний результат, то я тільки тим себе і втішаю. Записалась ще на фарбування і за тиждень я буду звєзда.
Нарешті похолодало, що мене дуже тішить, бо та спека вже набридла. Сьогодні так добре перейшлася, що файно для мого схуднення. Ну, робота то для мене майже завжди врочистість, особливо літом, коли її менше і мені не їдять нерви. Залишились самі чемні . Ну і чекаю на врочистість, а ще краще на багато врочистостей.

 

А в мене врочистість - день народження
Життя триває!

 

Вже дуууже давно я не дописувала в цій темі, і зовсім відбилася від ДП-ешного життя. Але признаюся, що трохи вас всіх почитувала.
В мене не змінилося зовсім нічого, і проза і врочистість як завжди присутні, дечого більше, дечого менше, але крутимося.
В чоловіка закінчилася 3-тижнева відпустка, а це була одна з причин, через які на ДП не було часу. Тепер важко уявити як ми з доціком будемо звикати, до того, що він на роботі.
В доні на танцях місяць канікул, тож ми тепер невилазні.
Відпочинок ще попереду, головне, щоб все вийшло як ми плануємо.
І взагалі в повітрі пахне змінами, про які ще трохи рано говорити, тож поки тихенько тримаю кулаки.
Всім гарного тижня

 

Доброго дня!
Ми вже не їдемо на море, а їдемо у Карпати. Чи проза це, чи врочистість - час покаже. Хоча відпочинок - це завжди врочистість, правда ж?
Відсвяткували Аніних 3 рочки, без особливого пафосу, але з такими "суто дитячими" приємностями: морозиво, свічечки задмухати, атракціони...
Зробила 2 добрих справи за сьогодні - врочистість. Спека - проза. Ну і вдома такий легкий "..рач" - теж не дуже надихає.
Пишіть щось, дівчата.

 

Відпустка закінчується, а я зовсім не встигла відпочити... А все чого? Бо беру на себе багато, а потім не стягую...ні по часу, ні фізично
Одне тішить, що на масаж встигла походити
Врочистість сьогодні- повідомили про підвищення (добровільно-примусово). Уже фактично друге за 2 місяці, ато для нашої фірми прогрес.

і у мене паніка почалась

Знов треба буде згадувати все, що мене вчили у вузі і вчитись-вчитись і нічого не накосячити в перші дні.А вчитись доведеться самій, бо ніхто тобі нічого не підкаже, бо сам не знає і нова інструкція і хід роботи І мені здається, що з двома роботами я уже не стягну, тому такий хід подій мене не влаштовує.
Якось буде.ще маю кілька днів, щоб зібратись

 

Спека, втома, роботи багато, а бажання мало, все проза і проза. Щось нема врочистостей. Відпустку відгуляла, вже і забула як воно було. Не відпочила психологічно, бо нікуди не їздила. А попереду дні народження чоловікове і моє. Вже гризуся що то робити, що готувати, як святкувати. А то окремо вдома, окремо на роботі. Переживаю за його роботу, бо приходять вітати дуже багато. Свекруха обіцяла торт спекти. Хоч тут полегшення.
@buhgaltersha має рацію: пишіть щось, куди всі пропали?

 

Проза проза...дні минають у звичайних клопотах і справах. Врочистостей нема. Слава Богу в доці виліз зуб і капризів і плачу стало менше. Ато рідні вже почали мені виідати мозок , що дитина не вихована .

Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk

 

Всім Доброго дня! Приїхали ми з Шацьких озер, відпочили супер! Правда вже другий день перу і перу+ прибирання, їжа, але хоч не скучно. Знову спека, але та погода така не стабільна, на вихідні знов похолодання і дощик, але, що зробиш? Я зрозуміла одне, хочеш свято, зроби сам. Тому будьте щасливі, всім гарного дня!