Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

+якщо ще бігають 2 малих сепаратиста по хаті .Я чемно трималась місяць, але останні 2 дні дуже розкисла, напевне мій гормональний фон гуляє. В понеділок пропустила усі заняття бо дико болів живіт. Після заморожування відчуваю себе ослабленою, в якісь моменти просто стає душно і готова мліти.20 днів всякої беки через ту процедуру, пережила 9,ще 11 відмучити і казала лікарка "буде як нова"
А взагалі забагато всього на один місяць, питався Андрій чи то я вирішила себе добити чи що.
А я, а я мужаюся як можу. Вчора купила новий акамулятор(він дорожчий ніж моя нова куртка) та ополіскувач до машини, поїхала на мийку трохи помити мою вишеньку.
В 2х словах, тЄжко без хлопа.

Багато врочистості є, але ота проза затьмарює всю врочистість(може на днях напишу)
Хочу весни!. Ті декілька днів сонця-весни-чарівного запаху на вулиці і тепла дуже мене потішили, ніби крила виростають.Хочу 8 березня!+підсніжників!!!!!!
То пмс суне???????(з того всього нажерлась плову і корейки на вечір, нерви нідочого)

 

Пралька пере, картопля на сніданок запікається, ребра рум'яняться, бурячок на борщ вже доварюється, білки на бісквіт майже збиті. А не помити мені ще й посуд, подумала я і заснула на кухні біля теплої духовки )) ггг Насправді не заснула, просто прилягла, бо підняли мене сьогодні в 6:00 зі словами "Мама, в мене вже СЬОГОДНІ День народження, вставай торт пекти!"
Тому я на кухні героїчно борюсь зі сном і починаю робити заварний крем. День народження в мацьопика все-таки, час пролетить і вже торти буде пекти невістка, а не я. Далі не буду, бо розревусь, інгредієнти наплутаю, точно дитині свято зіппсую. Йду крем варити ))​

 

Доброго ранку!
я вже давно встала, чоловікові на роботу обід спакувала, печені яблука спалила і горнятко розбила сподіваюсь, цими дрібницями неприємні пригоди на сьогодні закінчаться. А приємні - тільки починаються.
Всім гарної середи! Хай шалений вітер надворі буде вітром змін

 

Мабуть так. Настрій аналогічний. Ще й злосний. На роботі вже відгавкалася. Мовчать, не рухають...
Ну що за фігня?!
Але вчора мала вечір для душі. А, ні, для тіла. Маски всякі, бальзами, креми... Короче сьогодні я вся красива... і зла... Ще й чоловік їде до батьків нині... Хник...
Але налаштовуватимуся на краще, бо нарешті сьогодні планую піти в басейн. Все наготувала, залишилося випхати себе.

 

Моя проза тато хворий вже рік часу, а врочистість така довгоочікувана нарешті прийшла і до мене.Я стала бабцею солодкого, гарненького, маленького хлопчика 3350 і 57 см.О це не передати словами.... Моя невістка молодець і я молодець)))))) Дуже дякую посиденькам , читала відповідні теми , це дуже допомагає, була на родах, в роддомі. а тепер бігаю туди сюди, але мені це подобається))))) Дякую Богу за все!!!!! побігла до дітей помагати і вже буду читати інші теми на посиденьках ))))

 

А мені оце відео трохи мозги про чоловічу допомогу промило.

 

ДП - це наркотик! Поки начальство катається на лижах, я "відпочиваю". Щось пробувала читати, але як кажуть "дивлюсь в книгу, бачу ...". Не втерпіла і вже тут.

Сьогодні ледь злізла з ліжка, ця зовсім не зимова погода (+16, зелена трава і квіти) мене зводить з розуму. Хочу я снігу і все! На зупинці взагалі "рамантіка" - одні в шльопанцях, інші в зимових чоботах, і будь мудрим в що одіватись. Хочу сьогодні\завтра зїздити на шопінг, а то треба в щось одітись, бо в куртці задушно

А так все стандартно - робота-квартира-робота

 

В нас вже врочистість - донечка здорова, ще тільки покашлює, але Т 38,5-39 вже нема 3 день і це тішить, (були в доньки Гайдука в суботу то казала, що при цьогорічному грипі і 5 днів може триматися Т) відмучилася моя квіточка з такою Т 2 дні, в понеділок злягла я, але сьогодні вже краще почуваюся,
на роботі завал, треба збирати себе до купки і завтра виходити,
проза-нема з ким залишити дитину, одні баба/дідо працюють, інші в селі мають повно роботи (певно готуються бульбу садити при такій погоді), тому ми далі думаєм до кого примахатися, щоб посиділи з дитиною, але є умова - треба такого, хто вже перехворів, щоб від нас не заразилися, а таких нажаль чи на щастя нема (певно краще на щастя бо той грип якийсь скажений)
йду трохи прибирати і розгрібати по хаті після того, як господарював чоловік

Бережіться і не хворійте і пильнуйте діток, бо ті маленькі створіння так мурдуються при болячках.

 

Ооо, саме цього побажання мені і бракувало! Дяк, @cjomcjomka !
В нас щось , як в назві "недавнонашумівшого" фільму- все сіре...
Але ж не чорне! І це не може не тішити.
Малюк ніби одужує, в чоловіка на роботі все валиться- він як Сізіф з каменем, я намагаюсь якось поєднати і "розвести всі міри"...
Тобто всі зайняті. Тільки от якась смуга невизначена, тому від вітру змін не відмовлюсь. Саме з цими думками і взялись нині з малим за прибирання(в суботу халявили, бо мали гостей і мангалили троха. а в понеділок вже малюк затемпературив серед ночі).
Тяжко воно нам йде, але йде.
Вважайте, бо вітер може всякого принести. Він такий...
Оптимістичного настрою вам- це ніколи зайвим багажем не буде!

 

Та-дам! А в мене врочистість! Сьогодні купила два квитки в першу фан-зону на Океан Ельзи! Юху!... Я так довго чекала цього.

 

Він сидів посеред озера і ловив рибу. Не один. Їх було багато, але всі далеко один від одного. Пробігаючи повз-зупинилась. Почала чекати, щоб підняв голову,щоб побачив мене,як я йому буду махати руками, щоб тільки він пішов з того озера. Байдуже,лиш би пішов. Воно почало танути не на жарт,там,де я стояла,вода хлюпала мені в ноги. Хто вони, ці Гуляючі_по_воді? Для чого їм це потрібно? Так,подалі від людей,подалі від статей,які почали майоріти останнім часом заголовками,що знову хтось провалився під лід.

Він сьогодні зробив мега бенкет для банди чотирилапих. Прийшов із цілою торбою курячих лапок,такий високий і спокійний,без зайвих рухів. Базарні собаки, одна-як дві мене, які бачили життя,судячи по шерсті,яка була відсутня в деяких місцях,а також по відсутності лапок і вух - вони віддано дивились йому в руки,так само зберігаючи спокій,як той,хто годував, і чекаючи своєї черги за делікатесом. Сьогодні вони самі щасливі.

Молода мама розмовляє із своїми двома дівчатками:одна навчається в початковій школі,інша має майже 3 рочки і ходить в дитячий садок. В неї має бути ось-ось день народження і вона ввійде у вік Кітті (мабуть,та,що хелоу,хз...). Так їй пояснює мама. А ще мають бути гелеві шари і великий смачний торт від бабусі Руслани. І лялька. В мами дзвонить телефон,вона комусь починає доказувати, що старшій потрібно давати щодня 10 грн.на сніданок. Бо ж влада відмінила безкоштовні. Мама відноситься з розумінням. Далі знову переключаються на жваве обговорення подарунку-ляльки. Старша:
-ма,ти бачила,як зараз виглядає Барбі?
-так,але мені вони чомусь не подобаються...
-ма,вони стали подібними до людей...
Так, вони всі єдиноголосно проголосували не "за людей",а за Монстер Хай))
Ну і нехай)

Дідусь. Він вийшов через ворота кладовища,коли я пробігала повз. Зупинилась і здивовано глянула йому в руки. Він притискав до себе гілочки верби. Верби,яка вже розпустилась і милувала око своїм пухнастим білим цвітом. Зачіпила його розмовою, сказавши йому, що в нього прекрасний букет. В нього в руках була ціла весна. Дідусь із світлим обличчям і світлою посмішкою. Я боялась далі з ним продовжувати розмову,домалювавши в своїй уяві, що він таки має кому принести цю Весну,його весну...

Сьогодні накричала на доньку. Зірвалась від безсилля,від того безсилля,що побачила в ній себе. Не хочу, щоб вона пройшла той жорстокий шлях,який пройшла я, так і не навчившись "відфільтровувати" людей, довіряючи, як ті собаки, в яких сьогодні свято)

У кожного своя правда. І кожен у неї вірить.

Так, у мене сьогодні вихідний,в який я прокинулась о четвертій (класика жанру)), зробила мега пробіжку і просто любила людей.

Ну і фото із людьми,які вміють ходити по воді. Нехай їм всім Бог допомагає.

 

Нема цілий день води, роботи море, зла як незнаю хто. Діти достали, чоловік зібрався після роботи в гараж. Всі плани на вихідні накрилися. Якась чорна полоса чи що...

 

От придурки!
В мене багато врочистості, скоро приїде вгості моя подруга з малявкою з іншого міста. Вже набудували багато планів. Сподіваюсь, погодка не зміниться. В нас уже весна. Все починає оживати. Перший нарцис і перший гіацинт вже прикрашають нашу клумбу. А у вазі тюльпани, подаровані коханим.

 

Я вже нині від хребтолога. І то я моя врочистість, бо на поясниці в "районі" хребта пропав горбик і мене вже не пече. Попереду кілька днів з живокостом і легеньким масажуванням. А потім займусь укріпленням спини і не тіко, ну, бо весна на носі, а там і літо! Зате сьогодні вперше за купу часу я йшла з роботи ґонорово і, навіть, комір пальто не тиснув мені у шию. Ібо я йшла прямо, а не сутулячись.
Вишивання помалу просувається. Але я не вмію вишивати прямо. Кожного разу схиляюсь до картинки, рахую хрестики, а потім повторно рахую їх на тканині, коли вишиваю. Кольорів купа, нитку потрібно постійно міняти. Зате загальна картинка вже вимальована.
Все решта ге і мене це виводить з рівноваги. Але нічого, я читала про вітер змін. Отже, все буде добре.
Ваша ДВ

 

Моя врочистість подзвонила сьогодні зранку і сказала що приїде завтра з ночівлею. Моя коліжанка, моя Мироха найдорожча!!!! Ми не бачились з літа, бо вона в мене мандрівниця і весь цей час була в морях-океанах, а заоаз приїхала на трошки. Завтра в планах купа всього приготувати, купити і провести шикарний вечір з рідною душею. А знаєте, ми коли тільки познайомились то терпіти одна одну не могли))) хто б міг подумати що ми так зблизимось!
Все інше йде рівно. В суботу маємо гульбан і я знову в ступорі на тему вдягачки. То проза... Ну і ще ЗП ніяк не дійде, бо щось там коломтйки з картами віза. Ніби тимчасово, але в мене вже майже голяк в кишенях, завтра витрачу останні гроші.

Надіслано від мого Lenovo S90-A, використовуючи Tapatalk

 

Я хочу, щоб він приніс мені тільки Мері Попінс, а змін не хочу. Я консерватор страшний і дуууууже важко мені даються всяк переміни. Як в мене сільничка стоїть зліва, значить вона має там стояти і я навіть з закритими очима зможу її там намацяти А коли хтось все попереставляє і поміняє, в мене починається паніка. Тому зміни то не моє.
Банальна проза - купа роботи. Намічається велики шмат роботи, але я наразі не можу визначитися чи братися за неї - там стільки підводних каменів, що я сама себе можу втопити.Ще маю 2 дні, щоб добре подумати.
Тому сиджу, вишиваю і думу гадаю, фінансово-економічні ризики прокручую в голові.
Завтра треба чогось їстивного зварганити, бо вже все готоване повиїдали. Така перспектива не конче мене радує
Але то буде завтра, а сьогодні розслабилася і ще трошки вишиваю
Всім і надобраніч

 

Моя врочистість почалася з вчорашнього вечора. Муж купив сир... смачний файнезний Fourme d'Ambert AOC!!

Ооо... не передати словами... це була райська насолода і оргазм в "одном флаконє"!!!
Нє, ну може хтось і камамбер обожнює, а хтось і від синьої плісіньки - . А я- млію. Коханий сказав що мусить бачити моє обличчя як я то буду їсти. Ех. Задоволення на тиждень.

Сьогодні ходила з малявками в поліклініку - зробили прививки поліо. Щось моє мамське серце захотіло привити дітей. На шкоду не піде.
В поліклініці зустріла маму одногрупниці моєї малої. А в мене печенька вівсяно-кунжутні. От ми і до мене пішли. Як наші дівчата тішились!!! І ми відпочили.

Ввечері прийшов з тренування муж і розказав мені про "диво дивнеє": глікемічний індекс продуктів. Тепер мене мусолить що борщ (пісний) не дуже сприяє фігурі.

Мої всі солодкі дрихнуть. І я до них приєднаюся.

 

Доброго ранку.
Чоловік має позаплановий вихідний, і я однозначно на півдня лишу його з донею, а сама десь чухну. Але щось ніяк не придумаю, куди податись. Усі варіанти надто розкидані по місту, тому навряд вийде встигнути всюди. Хоча... я ж - електровіник
Вчора цілий вечір сортувала дитячі іграшки, втомилася страшно. Дай Бог, щоб вони з татком не звели сьогодні все нанівець.
Аня не дає виспатись вже котру ніч.
Всім добра!

 

Мабуть,вчора було загострення емоцій, почуттів, відчуттів)
Потрібна була та остання крапля, яка випала на душу чоловіка фонтаном сліз. Якихось емоційних сліз. Потрібне було те його вечірнє :- Як в тебе день пройшов?
)
Довго мені щось розповідав. Поринув у дитинство. Міряв мені температуру і щипав.
Потім до нас приєдналась донька із цілою "плитою" шоколаду на 250 гр., приправлену історією про Гаррі Поттера і чарівні боби)))І саме ці "боби" знаходяться в цьому шоколаді)Ми всі "топтали" шоколад,прислухались,як ті боби розтріскуються в роті під дією тепла,підставляючи свої звуки,щоки,рот кожному під вухо.Ну як таке може бути?))

Поки ще ранок і я пасую перед емоціями,вони ще сплять, я надто спокійна сьогодні.
Свіжоспечений ягідний крамбл і імбирний чай зробили мій ранок. Донька усміхається уві сні)
Доброго ранку)

Пе.Ес. Телефон не ховає мені ні "детальніше", ні "оф", тому закінчую свій ранковий звіт фотою того самого чарівного шоколаду,який має бути прихованим у кожного. Байдуже, що молочний. Там є чарівні боби,які зроблять свою добру справу.)

 

Доброго вам ранку!
П*ю каву і збираюсь на роботу.
Врочистість - вчора повідомили, що мене записали до Громадської ради. Файно, я дуже рада.
Але завдяки цьому таке гіменце з однієї людини полізло, ууу... І це при чужих людях. Жіночка думала що мене тим гіменцем облиє, а насправді сіла в ту купку і сама не зрозуміла як.
Але при зустрічі зі мною так мило посміхалась, так щиро говорила, що мене аж перетрусило з тої гидотності. Дорога родина, бляха-муха.

От зараз пишу вам то і думаю як я маю з тим чудом спілкуватись? Їй то пофіг, вона буде і далі в мене цукор позичати і з посмішкою вітатись, а я так не вмію.
Отакі роздуми на день прийдешній.
Гарного вам настрою і поменше цукру з гірким присмаком.....