Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Позитиву! Усім-усім!!!
Груші, сливи, яблука!!! І це все під девізом "З'їсти свіжими по максимуму!!!". Бо я цього року не претендую

і звання "термінатора". Сегоріч в нас буде кабачкова ікра, помідори-огірки, кетчуп. Солодкої консервації по мінімуму!

Чує моя "жозефіна" що буде у тебе компанія. Бо СКС підступає... і тепер не так як колись: лопаєш все і всьо - і ніц тобі з того не є.

Ми ніби родички....
Я викрала цуцика в сусідів і прилаштувала новим господарям за 100 км від колишніх тиранів-пияків.

Я почала готуватися ще за пів року. На ДН замовила рюкзак, форму на розмір більшу. Пенал, сумка на перезувне. Чешки-кросівки-спортформа. Залишилось туфельки купити і верхні одинички вирвати . І моя школярочка піде в 1й клас.

ну і в черговий раз - свекор і його лицемірство

і фраза: " в нас вже не одна собака здохла... ні на яке УЗД не повезу"... а пес мучиться 4 дні, нічого не їсть і сама не п'є

.. але то окрема тема...

Позитиву!!! І любіть себе і своїх близьких

 

Не розумію, який нині день тижня.
Ніби і субота, причому вже друга поспіль. І завтра ще одна субота...
А ніби і робочий день. Я тепер до календаря прив'язуюсь не дуже. Вирізняються хіба неділі - бо до церкви. Діти скачуть, чоловік спить, я працюю. Настрій якийсь святковий. Хочу яблук - і спекти яблучно-сливовий пляцок. Ще хочу знайти час оновити манікюр, бо моєму вже торба і капці. Але це вже, певно, або в неділю або на тижні. Наразі тішусь, що гель був прозорий і його ще можна раз замаскувати топом.
Ще - треба, певно, на чолі написати фломастером, - не забути забрати речі з хімчистки. То вже я рідкісна валєра, загалом ніби організована, а то чуданула - Вірусині чоботи з ремонту місяць забирала, тепер от пальто з хімчистки.
Волосся в тому стані, коли воно вже не стрижка, але ще не довге. Той стан треба пережити, побажайте мені терпіння.
Щоденника школярові своєму ще так і не купила. То також в список визначних завтиків
А ще Ї треба записати на підготовку до школи - теж таке дивне відчуття, наче це має саме зробитись. А не зробиться же ж. От напишу тут, напишу, дивишся - і нагадаю собі.
Всім організованості. То і для роботи і для відпочинку корисно. І - побільше нам всім субот!

 

Учора мала мега насичений день. Перукарня, базар, готування-прибирання, гостей в два рази більше запрошених до першої ночі. Навіть не знаю де беруться на таке сили, були задіяні резервні фонди))). Які сьогодні таки довелось поповнювати відвідуванням басейну). Так не хотілось, було лінь, ще й сама з дітьми, в меншого нарукавники пішли спати, тому треба було десь іх купити. Та ще й думала, що народу буде багато і буде не комфортно плавати. Але було супер! Майже весь басейн був наш!!! Наплавались, надурілись, настрибались. Лиш нові нарукавники також пішли спати). І корисне щось зробила).
Вчора мали гостей з багатьох регіонів України: Запоріжжя, Херсон, Рівне, Київ. Деякі вже роками живуть в Києві, одна щойно повернулась після 5 років проживання в Москві. Було весело, по-домашньому, ніби зустріч старих друзів, що давно не бачились. Хоча насправді деяких я бачила вперше). А ще було +2 пса. І то був капець). Добре, що зараз літо і то все відбувалось на подвір'ї. Бо зимою, коли вони приізжали минулого разу, то все відбувалось дома, і я думала, що хату нас таки рознесуть).
А ще протягом тижня мене чекає ще як мінімум 2 візити гостей. Не знаю як я то переживу, бо таки напряг(. Я з тих господинь, що все мусять зробити самі. Інше питання - ЗАЧЄМ???
Ще один позитив - повний холодильник іди. І іі стільки, що спокійно можна пригостити людей так 10). Тому я відпочиваю під грушкою, бо світла й так нема.
Проза вчорашнього дня - розумієш, що деколи тебе банально використовують, і навіть не дякують. Трохи мене то ображає, бо добре розумію і бачу ситуацію, і знаю чому так. Трохи незрозуміло, але хай вже так). От хоче людина догодити іншій, два роки викладається, щоб створити річ, напрягає мене цих два роки постійно, з ідеєю, з виконанням, з забезпеченням матеріалами, з порадами тощо. Нарешті завершує роботу, 150 разів розповідає що так і що не так. А потім дарує цю роботу. А про тебе навіть не згадує. Ну припустімо, що мені таки допомогли, ідею подали тощо. Хоч слово. Мені було б достатньо просто слова). Бо знаю з яким трепетну та людина то готувала і переживала чи сподобається. Сподобалось усім дуже, стільки схвальних відгуків, всі під враженням. А я тут ніби теж то вперше побачила). Ну але то таке, буває. А потім бачиш як цей подарунок не шанується, кидається, валяється на лавці, де товчуться пси. Хоча знається скільки праці вкладено. Якось образливо за ту людину, що робила, душу вкладала, і бачить що того не цінується. Я б за таке образилась (може тому що зараз я якась дуже образлива))), але б забрала і заховала. Не дала. Ну таке. То вже не вперше, і так зі всіма ця людина поводиться. Не мені судити, але мене це також ображає і зачіпає. Часто хочеться повестись з нею так само, але не хочеться ось так переходити на "зуб за зуб".
А ще я вчора зрозуміла який у нас кльовий пес))). Був його братан з Києва. То наш просто красунчик проти нього))). Мілашка така))). І чемний такий). Вчора був його зоряний час), зацілували його вчора)))).

 

Всім привіт, почну з врочистості. Відпочили на морі, в Туреччині, все супер. Сьогодні поїхали на р. Стрий, також накупалися, позасмагали, наговорилися до не схочу з друзями, одний позитив, аж не хочеться думати, що все минуло. Завтра неділя, якщо не просплю, піду до церкви, а просплю, то дзвони розбудять, бо Службу Божу можу слухати з лоджії, настільки Бог нас любить. Кажуть у Львові падав дощ, а у Стрию- ні краплини. Треба думати, що приготувати завтра, але щось соображу. В понеділок також свято, готую свою дівчинку в садок, але мабуть піде у вівторок або середу, бо чим ближче, тим дальше. А я... чекаю якихось змін чи просто позитивних емоцій, ну просто чогось нового, не знаю, я якась наївна, але дуже вірю в чудеса. Всім бажаю здоров"я і гарних вихідних днів.

 

Чомусь сьогодні мені як ніколи не щастить з людьми. Якісь виключно злобні і агресивні чоловіки трапляються. Тож настрій зіпсували вже з самого ранку. А в нас же ш свято - 5 років як офіційно одружені. Певно пасувало би сходити в ресторан чи хоча би кафе якесь. Та останнім часом в чоловіка на роботі якісь постійні завали і додому приходить як ми вже спимо чи збираємось спати. Може таки вдастся на щось "вламати".

 

але ж то файно, коли 4 вихідні. встигли все і відпочити, і помандрувати трошечки, і в хаті попідкидати, і в холодильнику не пусто.
словом, літо ми проводжаємо так, як воно пройшло-активно. їздили на День Незалежності в Свіржський і Старосільський замки

пікнікували, гуляли.
з дітьми в Стрийському парку на майданчику і не тільки тусувалися. словом було класно.
нині вже робочий тиждень. К в садку, Кві вигуляна спить. я лінуюся і дивлюся Танці з зірками.
ввечері на курси водіння. та й таке, більше планів ніяких.

а взагалі тиждень планується під знаком закруток/заморозок. а ще виношую плани в*язання всім всім свїм теплих светриків і т.д.
теплих і сонячних останніх літніх деньків вам, дівчата!

 

В нас за ці чотири вихідні тричі були гостини. Я таки ДУЖЕ змучилась. Все, сезон спробую закривати). Ну хіба друзі на каву-вечерю і все. Але ми не тільки гостей приймали, ми ще й один разок також вирвались на природу. Поєднували приємне з корисним, допомагали друзям на іх фазенді. Ну, хто помагав, а хто у шезлонгу психологічно підтримував))).
Завтра візит до лікаря. З одного боку, дуже боюсь пологів, з іншого - хочеться вже це пройти. І насолоджуватись результатом))). Бо ось ці очікування, мільйони думок, безсонні ночі вже таки починають набридати). Якесь таке відчуття, що я чогось ще не зробила, чогось важливого. Але ніяк не можу зрозуміти, що саме. З думкою цією лягаю, з думкою цією встаю.
А ще хочеться наїстися смачного, яке потім буде деякий час під забороною (я таки щоколадоман).
Підготовка до школи проходить якось повз мене, не думаю, нічого не роблю, нічим не цікавлюсь. А таки треба перевірити хоча б одяг дітей робочий та святковий.

 

Привіт! Вітаю усіх Марічок з іменинами.
Почну з хорошого я сьогодні нарешті спробувала зварити цукрову пасту для шугарінгу, і надиво в мене все вийшло, вона вийшла потрібної консистенції. Щодо самого процесу, то це не боляче, хоча трошки неприємно, але терпимо

в зоні бікіні якось вправніше виходило ніж на ногах

Жалію що на початку літа не спробувала. Так, що дівчатка раджу спробувати, це дешевше ніж в салоні.
А погода підводить, так хочеться сонечко і його тепла, навіть на вулицю не хочеться виходити, але треба йти закупити продуктами, а то хоч сьогодні і свято, і є що їсти, то завтра вже буде пустий холодильник. Скоро 1 вересня і в мене починається мандраж так ніби я йду в перший клас, а не мій синочок.
Бажаю усім хорошого настрою

 

а наш тато на тиждень у відпустці, а плани наші на неї щодня інші, і ми досі вдома. Зараз дитя поспить, зроблю салат і поїдемо до бабусі на ДН.
Так хотілося ще поїхати на пару днів в гори, поки не надто визимніло, а тепер шось взагалі та поїздка під питанням. Свекруха шось там з серцем своїм розходилася, доведеться її возити на діагностики і лікування. І тут щей я сама виявляється якась не дуже здорова (( Давно мене поболювало справа під ребрами. Вибралася нині на УЗД, а мені крім застою жовчі, сказали, що на мій вік в мене вже надто погана підшлункова. Сімейна каже, що таке буває в тих, хто випиває, а в тебе типу від чого? Ну а я шо... або випиваю або я не дохтор і най мені то хтось другий скаже від чого. Словом буду тепер і я здавати аналізи і шукати собі хвороби і лікування.
Блін, я шось морально не готова хворіти чимсь таким... таким непонятним.
А ще останні дні - то купа розбитих сподівань. Батьки мої в відпустці вже майже 2 тижні, я так надіялася, що будуть брати дитину і буде мені трохи волі, та де там... Все шось там товчуться по дому, на город ганяють. Хіба питають чи я малу не привезу? А ми ж іще з цицею не попрощалися, на весь день ітак не віддам, а возитися отако на пару годин автобусами туда-сюда, то я часом більше змучуюся. Хоча, один день я майже повністю відкатулялася в батьків, бо шось мені так зле було!! (думала, що отравилася, але може то вже ті всі неполадки даються чути, і просто була реакція на якусь їжу).

Так мені радісно тут читати, що @cjomcjomka планує ще діток, а @Rodionochka от-от народжувати. То така файна сфера нашого життя (хоч і така вимотуюча). Я вже останнім часом також все більше думаю, що треба і нам конкретно планувати. АЛЕ для того є купа умов - вагу скинути як мінімум. Але я дуже стараюся, і вже навіть побачила на вазі 55, (хоч і з великою ще цифрою після коми). Але якщо з тою підшлунковою посадять мене на ще конкретнішу дієту, ніж є зараз, то може воно той мінус 1-2 кг вже не за горами. А потім купа аналізів, гормонів і всякого-всякого, щоб мати результат планування - такий як ото зара спить на дивані ))) Але попри все я ще вірю в чудо, бо не ліками єдиними, ну а нє? Так, цього разу я ще більше вірю, що Бог може сотворити і для мене таке чудо , на будь якому етапі того всього лікування! Так шо буду я собі переключатися з теми виходу на роботу в тему повторного декретування.

 

згадалось, як у мене років 8-10 тому була одна проблемка, в якої причиною може бути алкоголізм.
І моя мама щось таке почала мені говорити - мовляв, та зізнайся, всяке буває, багато людей через це проходять... До мене коли дійшло, що малось на увазі, - я була в ауті

З ліками чи без ліків, але дива творить лише Бог. (як же хочеться, щоб для всіх нас - без ліків!)

Нині відчуття, що я щось забула. І лиш дуже хочеться, щоб це не було щось критично важливе.
врочистість - завершили Дмитриків медогляд до школи. І аналізи в хльо прекрасні, і фізична форма за рік значно покращилась. тішуся.
посипання голови попелом з нагоди першого вересня не практикую. Тому спокійно живу.
з найближчих цілей - пробігти 10 км. маю онлай-суперника, то він вчора подужав 10 км 190 м. і я теж так хочу! от тільки де взяти часу на це протягом дня, адже така пробіжка - година часу. а 05:30, як влітку, вже не встанеш: чорно, не видно...

попри півдня в садочку, мої менші їдять за двох кожен, і я ледь встигаю готувати. То - не проза і не врочистість, а так - реалії життя.
Спробую нині лягти спати раніше. А раптом це допоможе згадати, що ж я так надійно забула?
Всім затишку у цю вітряну погоду.

 

Мені холодно, я хочу спати.
Тобто, конкретно зараз - ніби і не хочу. Але загалом. А вранці я ледь відколупую себе з ліжка 06:34.

Бігати не ходжу вранці, бо нІколи. Але зате змотивувала сусідку Вона як побігла - такі швидкості має, що я тільки рота роззявляю. Тепер з нею обмінюємось скрінами, я хочу "давити" на відстань, бо про змагання з нею у швидкості мріяти годі: в неї на 6-8 км така швидкість, на яку я "на здохнути" розганяюсь на 2х.

Але мотивашки навколо - то є добре. В мене їх нині море. Змотивуйте мене хтось ще зварити якусь їжу. І все узагалі буде суперлюкс!

Всім тепла. Вдягайтесь по погоді

 

Ну не знаю як саме з мотивацією. Але мені допомагає думка про те, що якщо я сьогодні зварю, то буде ще що й завтра їсти), і в мене не болітиме про це голова).
В мене якось всі дуже розбалувані тим, що люблять все тільки зготоване. Але зараз ситуація міняється, тому таки їдять і вчорашнє нормально). Головне першого банячок побільше).

 

в мене такої закономірності нема

 

сьогодні проза....
в Кві бронхіт, в мужа запалення нерва. меншій інгаляції, більшому уколи.
ми з К поки тримаємося. хоча я вже морально . через ті всі болячки сиджу і бездумно витріщаюся в комп, а мала б вже варити варення зі сливок, які скоро почнуть псуватися... а в мене сил_бажання_настрою_натхнення нуль.
з приємного-купила сьогодні для Квітки таку класну святкову сукеночку. цілком випадково. і не за всі гроші. буде в нас принцесою на день народження.
йду доїм шоколадку, мо' попустить мене і візьмуся до роботи.
всім здоров*я, то головне!

 

куп

купити Дми щоденник?
Проза - задумалася над додатковими фін.надходженнями, відповідно тре доціка в яслі десь прилаштувати, було кілька цікавих пропозицій, але я все відхиляла, бо ж вона ще така мала...Розриваюся на дві частини .

 

аааа! Так і є що б я без Вас робила?

 

Хороший день.
Сонячно, тепло, дивно. Дивно - тому, що сьогодні як ніколи яскраве мені усвідомлення: важливо зберігати спокій завжди. Навіть тоді, коли не виглядає, що все буде по-моєму. Приймати. Робити те, що вважаєш за потрібне для досягнення бажаного, але якщо не получаєтсья, - приймати і жити далі.
А ще - бути спокійною в невідомості. Це також якось даром мені нині дісталось, і я зараз це маю і відчуваю цю силу. І дякую за неї.

В садочку вистави, свята Дня Знань і останнього дня літа. Трохи витрат на виставу та декор. Але витрати на здорових дітей - це щастя, а ще і якщо є звідки ті гроші спокійно витягти і покласти, - подвійне щастя.

Щоденника так і не купила ще.

Відчуття забудькуватості особливо посилюється, коли сумка легка. Тоді щодесять кроків наче окропом облилась: ааа, щось забула/лишила

До речі, про кроки. Треба ходити обережно і не переписуватись у месенджерах на ходу. Я розпанахала собі ногу до якогось стовпчика. Причім боліло помірно, а кров як полила - мужчинки на зупинці налякались.

Не лякайте мужчинок на зупинках. І вважайте на себе.

 

Останній день літа. З прохолодним ранком, дуже дорогими квітами в магазині, кавою золотистого відтінку.
Осінь на порозі, вона обіцяє бути цікавою і насиченою. Тож я зовсім не проти зустріти її.
Літо минуло так, як я хотіла його провести. Дуже задоволена.

Бачу вдома дуже багато іграшок, якими ніхто не бавиться. Може, нині знайду час перевернути це все догори дригом і розібрати. А може, й ні.
Все казала, що до осені готова. А в самої нема ЖОДНИХ колгот! Непорядок, треба обов'язково купити. І собі і Вірусі, бо колготи для дівчат - то така річ, якої забагато не буває.

Сергійко переріс тих друзів з садочку, які завжди були вищими від нього.
Але дрібним їжачком пахне не менше, якого б розміру не був

Вуцька зустріла подружку з садочка, яка щойно приїхала з села, де провела все літо. "Ти сестричка моя!" - сказав Мурах, обіймаючи її.
У всіх трьох різні друзі, так майже незвично...

Моє волосся після літа якогось жовтуватого відтінку - і це мене дратує. Поки відросте мій гарний попелястий колір, мине ціла зима і весна. А тоді воно знов вигорить, ааа. Що ж робити. Носити постійно капелюха я не хочу, і вигоряти теж. Але хай це буде моєю найбільшою проблемою. Жовте волосся, сині нігті, - патріотизм в душі пробився назовні кольорами

Вчора лягла спати о 21.15 - і встати 06:34 було значно легше, ніж зазвичай.
Я розумію, що щодня так засинати не вийде, але хоча б вимикати світло до 22.00 - було б дуже класно, якби стало звичкою.

Гарного всім останнього літнього дня!

 

Давно я тут не писала, ой давно! Може не всім і цікаво тут читати мої писульки, бо особисто я знайома лише з @Ligymunka, зате мені цікаво читати вас! За весь цей час в нас врочистості було багато поміж сіру прозу...наша маленька сім'я збільшилась на одного мацьопика - одного мужчинку ми нарешті прижилися , звиклись одне до одного, і я вже не так критично до себе ставлюсь в ролі мами, бо досі мені здавалось що все я роблю не так, а зараз трохи попустило!відбулись і хрестини, і ще нам вже місяць минув і здається малюк мені таким вже великим. Тепер я мама-зомбі, недосип і відсутність звичайної їжі до якої звикла, дається в знаки а ще за чоловіком за тиждень страшенно скучаю!! На словах все було так легко, а насправді дах місцями їдехочу жити як нормальна сім'я ну, але самі собі винні, треба було думати раніше, планувати якось то майбутнє....а так, то маємо те що маємо!
Хочу вже нарешті і собі час приділити, якісь бюті-процедурки,а то часу вистачає хіба сполоснутись в ванні і то пошурікухочу зайнятись своїми формами,бо після родів вони мені не подобаються зовсім,не подобається своє відображення в дзеркалі боюсь що і чоловікові моєму не подобаєтьсязнаю що то вартує того маленького чуда,але....
А зараз почалась страшна проза, бо картопель-фесту почався! Дякувати Богу викопали, але тепер тре її посортувати то жесть, нудна і брудна робота
Хочу вже осені, осінніх затишних вечорів з малючком, з книжкою і чаєм

читати *з кавою*, бо вже гину тої кави

написала тут і якось мені радісно сталогарного теплого настрою всім

 

Ранок почався в 6.50 з плачу Марка - після 3-х міс.перерви він категорично не хотів йти в садок (((. В групі він плакав, бо не хотів йти, а Аня плакала, бо навпаки - хотіла за братом йти в групу бавитися. Отак вони й ридали...Озадачила мене завідуюча, що на наст.рік молодша група набиратися не буде - але як то так може бути?...Ми зареєстровані на сайті саме в молодшу , тре зайнятися тим питанням. Бо перед тим були записані в яслі, але нас посунули різні пільговики й мала не попала. Я дзвонила тоді й писала в підтримку - запевнили, що все буде ок, й ми в молодшу перші. А тепер отака от фігня .
Проза - ніц не встигаю сьогодні, вечір під гаслом "завалити все й ніде не встигнути в останній вагон", тому буду без стрижки й без ще ряду запланованих космет.процедур .
Ані вперше сьогонді рівняли волосся, бо відросло нерівномірними такими пасемцями, а ми її ще жодного разу не стригли. Ну й Саші стрижку, мусіла морозиво пообіцяти, бо його затащити в перукарню - то ще той квест . Офигіла, коли мені за анині 3 волосинки сказали 50 грн, її стригли 30 сек, реально 3 рази чікнули й все.