Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Пріхаді на аганьок . Я тобі розкажу про кризу середнього віку

за моєї памяті вже другу хвилю кризи переживаємо, а до того була ще сорокарічна криза середнього віку, я її не застала

.

Я в юності мала двостороннє і вижила. Пра імунітет пішов троха гайту

ну, і я його добила

. Тіко дивно, що в Жозеівну ширяють. Мене вже давно так не мучили

хронічний бронхіт

: ліки і вітамінки внутрівенно і всьо.

 

я не займаюсь тлумаченням снів, але вірю, що настроєм підсівідомості можна задати собі настрій у свідому частину доби. Думаю, Ваш сон задав той тон, що треба
А мої сни - такі яскраві, що я стала лягати раніше, щоб їх подовше подивитись То шпигуни (ясно, і я - теж), то Барак Обама в білих шкарпетках і без взуття читає промову в шкільному актовому залі, то чайна церемонія, то ще щось... так, дивишся, і в сплячку впасти можна
а взагалі - нині субота. Дмитрик картинно чемний і правильний, малявки казяться по чорній силі.
Надворі якось пекучо-холодно.
Стрижене волосся починає жити за моїми правилами
Тему про кризу середнього віку вчора задала я бо це в моїй голові вихор і перетяг, і я шукаю собі якесь виправдання.
Сильно віриться в дива. Але щось підказує, що тих див не треба чекати ззовні, вони вже тут і вже зі мною.

 

У мене врочистість - я нарешті перестала бути зомбі (по відчуттях) і вампіром (по зовнішньому вигляду) Мої очі не так щоб красиві (швидше виглядають так, наче я не спала 3 дні), але колір уже явно не яскраво-червоний (яким був останні 5 днів), що не може не тішити
Дитьо в садок так і не попало - не було кому сходити за довідкою в поліклініку, тому товклися ми з ним вдома другий тиждень підряд і тільки вчора почали короткі вилазки надвір - до магазину і назад.
Ну і всі тут про кризу середнього віку. Я, кажись, по віку ще трохи не доросла, але останнім часом штормить у моєму морі теж конкретно
Я тут думаю, думаю, і все одно не можу зрозуміти, і вже навіть не знаю, чи то далі думати, чи чекати осяяння... Що ми робимо не так? Що у глобальному сенсі я роблю не так? Чому останнім часом у мене стійке відчуття що нашу сім"ю, як тих шкодливих кошенят, життя вперто намагається чомусь навчити - то по дупі надає, то носом в г*но шмякне (втішає що методи виховання-натякання поки що не аж такі екстремальні - в зубах псів, дякувати Богу, ще не бували). Але треба швидше соображати як правильно жити далі, куди рухатися?
І сни сняться якісь дурнуваті, та й загальне відчуття таке, наче я стою на крижині, а вона прямо у мене під ногами починає рухатися і розповзатися в різні боки, а я ніяк не зрозумію що коїться і що робити мені...
То, напевно, весна не за горами... Льодохід. Як не на річках, то в головах...

 

ми з Вами однолітки, але

взагалі, у мене подібне вже було. Я ненавиділа себе в момент, коли відмовилась пустити все шкереберть, але потім роками хвалила себе за правильне рішення.

 

Ай! Я вже казала випити, закурити, розлабитися і відчути себе жінкою? Казала! Тому про кризу середнього, передсереднього, позасереднього і міжсереднього нє фік триндіти. Ібо всі ми тут - мої двійники, тобто юні фіялки, котрі цвітуть і пахнуть.
В нас німці, але не ті, що зазвичай, а реальні. Поїхав Рудий на чужу землю. На митниці ричів, псіхував

маю підозру, що й був ще синьо-буро-фіолетовий

, але на мої дзвінки реагував спокійно

ще би той спокі був, поки збирався в дорогу...

.
Отже, я давно забила бобіка і валяюся з чіпсами та пивом. "Планка" кожного вечора стабільно

то вправа така, а не те, що ви подумали

, тому пиво мені не завада і з канапками я завязала.

На карму: все туго, але час покаже. Я не парюсь, а ношу парасолю

Всім швидкого приходу весни, тепла і зменшення комуналки

а шо? я меркантильна кубіта

.
Ваша ДВ

 

оооо, в нас Юркова теща бандуристка. Викладає в укр. школі і багато пише сама

в ю-тубі є її твори

. Власне в Канаду потрапила коли була в складі гурту "Січові стрільці". Оксана теж дуже гарно грає на бандурі і має чарівний голос. Вони обидві тааааак співають Христуні, що словами важко описати. Коли збираються всі разом і Оксана,її брат, мама і мамина сестра

теж з СС

починають співати і грати на бандурі - можна годинами слухати. Тому в Христуні варіантів не багато - на бандурі і фортепіано вона, полюбе, грати буде, а з голосом вже, як вдасться. О, між іншим, в "моїх" сорочках гурт Оксаниної мами вже виступав і отримав тисячі компліментів на рахунок нових костюмів
Святковий день вже відгуляли, гостей спровадили, а я накінець-то сіла і витягнула ноги. Весь день думала, що я їх протягну, але таки вдалося наразі тільки витягнути 6 різновікових дітей в хаті перевернули все догори дригом. Цезарчика ледво врятувала від тих варварів малолітніх - видерли йому трохи вуса, коли з морди м"ячики діставали, а потім ще намагалися покататися верхи, як на поні. Ледво-м врятувала його, закрила в кабінеті і заборонила до дверей підходити. Біднятко потім боялося з-під стола вилізти і з кабінету вийти. Мусіла "кицяти" і шкодувати довго коли всі пішли.
По хаті гонили, все перевертали, добре, що нічого не побили (я вчора всьо б"ющеся-колюче-ріжуче поховала), по ліжках-диванах скакали, караоке співали і т.д. Зараз вже все позносила до кухні, складаю в холодильник-морозилку, посуд в ПМ (треба буде 2-3 загрузки робити).
Завтра точно буду до обіду відсипатися. Тому наразі всім , а я пішла хату в нормальний вигляд приводити

 

Хелоу, посиденьки!
Що тут нового та цікавого? Почала з тестів на архетипи ага-ага, зараз в улюбленій темці, потім піду подивлюсь, які парфуми розпивають.
Нарешті знову я у Львові - сьогодні цілий день гуляла, ех...дома добре, дома дуже добре. Певно, тут вже всі сплять, у мене ще різниця часу дається взнаки, тому адаптовуюсь.
Щось хотіла багато всього написати а з того всього не знаю що
Ще прийду

Смайлики улюблені

 

Дитя з татом гУляне,щасливе.
А мама пирогів напекла,вечерю зварила і розважається читанням ДП. Чим не врочистість)?
Проза - то те,що за вікном. Я так сподівалася,що зими до грудня уже не буде. Ех... Треба назад діставати зимову куточку

я оптимістка,ще минулого тижня з нею розпрощалася

, бо прогноз на завтра теж невтішний...

 

Я - наркоманка! Мене цих декілька днів крИло, ломало і тд і тп. Є плюс: встигла трохи більше зробити.

Врочистість. Відсвяткували перше ДН наймолодшого похресничка.

Донечка сама написала моє ім'я. І то навіть не страшно, що "з'їла" одну букву. Але ж сама!!! Я горда за своїх діток!
Малий сам перевертається на животик. Але і разом з тим мучать зубки. Ниє, випинається... і втримати нелегко.

З прози - погода надворі какабека. Хочу тепла!!!!

 

Я їдуууу до Львовааааа...я їдууууу до Львовааааа))(
Я їдуууу гулятииии...просто гуляти))
Ага,ми вже чекаємо машину і веземо нашу маму в її ювілейний день на прогулянку)
Чудовий день)
Я,мама і манюня)І так,ми вже випили смачного трав'яного лікеру)Морнінг...

 

Велкам, але беріть дощовики, гумаки і парасолі!!!

Надіслано від мого Lenovo S90-A, використовуючи Tapatalk

 

Та цьогорічна лютнева львівська погода, то щось. Позавчора я спарилась в зимовій куртці і чоботах. Вчора взулась в черевички і весняний плащик, було ок. Хочу весни, поховала все зимове. Сьогодні знов сніг і холод. Доведеться знов зимове одягати То моя проза, а врочистість - малючок вже здоровий, завтра знову їдемо на розвивалку, бо трохи пропустили. Маємо маленького улюбленця, завели Аксолотля

хто не знає, то водяний дракончик, отакий

 

Та погода мене просто вбиває - уже другий день голова розколюється. Поекспериментувала з медикаментами - нуль реакцій.Тиск живе своїм життям.
А ще сніг на голову,як сніг на голову.
То була проза. І щось її явно забагато,як на мій оптимістичний склад характеру)
Врочистість- кавця випита.Чаєм запита.Йду шукати позитив дня сьогоднішнього...

 

Погода на вулиці жахлива, бридка, мокра.
Поки сходила на пошту і назад була вся мокра.
Хто збирається на вулицю не забудьте прихопити парасольку.
А я сьогодні з хати вже ні ногою. ДП працюють, серіал включений, вишиття біля мене чекає свого часу.
Доня зосереджена спогляданням Свинки Пеппи, тож наразі в хаті спокій і порядок. Але чи надовго?

І сподіваюся його таки знайти, бо середа в мене завжди якийсь важкий день.
Всім гарного дня

 

...знов буду переїжджати, вже 7 раз за 7 років.. навіть незнаю чи то тішитися чи плакати, бо з однієї сторони я дуже хотіла переїхати, а з іншої знооов то пакування речей, знов ті торби і коробки.. І ніби тішуся бо мені це на руку, але як згадаю той дурдом зі зборами то аж страшно

 

Працювати? Хм, не знаю, не чула...Погода б'є свої рекорди. Поза вчора +22, сонечко...навіть компютера не хотілось включати. Прогулянка в парку...А що може бути краще ніж посидіти на зеленій травичці, помилуватись лебедями на озері, скупатись у сонячних промінчиках і просто насолоджуватись життям? Але не довго те щастя тривало...Сьогодні вже +2 холодно, сіро і вітер який зносить тебе кудись вбік. Голова бо-бо, а ще я вчора запікала яблука з медом, я то дітя вумне, попекла пальчик, і тепер красуюсь з величезним піхурем на середньому пальці(зато можу середній палець показувати всім і всі мене жаліють ). В шефа шок, чуть не повів мене в лікарню

нема чого іти, там лікар старий дідусь, навіть нема кому "глазки построить "

, але я вперлась і сказала що в офісі посиджу, якщо буде боліти то сама звернусь. Отже в мене сьогодні щось аля лікарняного, сказали їхати з "хворим" пальчиком додому... В мене очі круглі, але я старанний робітник

та-та, з квартири я на ДП сидіти не можу

працюю незважаючи ні на що

А...чуть не забула по шо прийшла...Вчора мене взяла гордість за моїх працівників

з різних куточків світу

, приємно що навіть у такій дрібниці "підтримують" Україну. В нас на роботі є одна росіянка, яка вперто всім хоче навязувати російські свята. От і вчора вона купила торт, морозиво і запросила святкувати "Менс дей"...Всі були в шоці, бо ніхто про таке не чув і з якого дива таке святкувати, але на халявний торт всі пішли. ОТ та дівчина вирішила пояснити іноземцям що то за чудо таке "Менс дей"... я поступила політкоректно також приєдналась, особливо не виступала, сиділа тихо в куточку і посьорбувала воду(без торту), але тут всіх зацікавило чи Україна таке свято святкує..Я сказала що ні, оскільки це радянське свято, а Україна має власні свята. І тут в мене вирвалось що це не чоловічий день, а день радянської армії, дехто це перевірив в інтернеті і підтвердив мої слова. Старші чоловіки тихо встали з-за столу і сказали - "це не є свято і ми таке не святкуєм" і пішли до себе в кабінет. А один бельгієць сказав що це не може бути святом, в цей день потрібно помянути загиблих від війни людей... Бачили б ви очі росіянки...

 

Ех..мої колеги Мій знайомий сьогодні зробив мені гарний комплімент, купив мені сочок, щоб я не почувала себе некомфортно в компанії, яка п'є алкоголь. А чому купив? А тому що я ще неповнолітня і по закону мені алкоголь не можна Як приємно що думають що я така ще юна

 

Дівчата ауууу, де ви? Сподіваюся, що всі насолоджуються сонечком.
А ми сидимо в хаті, в доні тече з носа, горло червоне, дуже капризує, в мене руки трусяться як згадаю наше попереднє лікування.
Від зміни погоди в мене голова тріщить, треба йти кави собі зготувати.
Обід приготований і з*їджений.
Трохи змінився в нас режим дня, бо доня прокидається тепер о 8 годині, повернувся наш денний сон, без якого нам було дуже важко.
Одним словом в мене звичайний мамський день, буду лікувати свою красуню і кайфувати за вишиттям.
Всім гарного дня

 

Львів...
Такий гарний Львів...
Як нам вчора його було мало...
Але! Час провели мега круто!
Коло 10 ранку вже ходили старою бруківкою, від ТЦ "Форум" дойшли до Собору Св. Юра...Попали на відправу...Так, вона вже закінчувалась, але - неймовірно!
Потім йшли-йшли-йшли задерши голови, стараючись охопити і зафіксувати в пам"яті старі фасади, якісь вулички, які привели нас до церкви Св.Петра і Павла - теж дуууууже!Потім зайшли до ресторації Бачевських на святковий обід)Переживала,що і дрес-код не такий, і столиків не буде, але фортуна була на нашому боці - дівчата-хостесс ведуть нас до зали, хлопці вже знімають верхній одяг, далі нас садять за столик.Вау) - хороша атмосфера і смачна кухня)

Ну, інтер"єр вам не цікавий, а моє задоволено-спокійне обличчя присутнє))

Потім ми опинились в старезному храмі Преображення Господнього....
Після того вуличками до знаменитої "Цукерні") Смачний сирник, смачний штрудель, смачна "Осіння рапсодія" - це все ми спробували, я навіть скасувала вчора свою заборону на солодке, що обернулось для мене плачевно - організм явно не очікував стільки стресу нараз (хоча я спробувала тільки всього по разу). Лишня була спроба дуже масного тортику із чорносливом - його і принесли нам із замовленням, хоча ми не замовляли, але вчора був не той день і не те місце, де потрібно було щось доказувати)Мені стало за деякий час дуже зле. Добре, що вже сіли в машину додому.

Десь, після "Цукерні"...Підкажіть, як цей храм називається...

А ще трохи шопінгу - дала доньці "відірватись" всього десь 1, 5 год.))І це все пішки від ТЦ "Форум" і назад, добре,що все знаходилось не надто далеко)
А ще домовились повернутись до Львова ще раз, ще раз і ще багато раз! Дуже, просто слів бракує)Скільки ми ще не встигли оглянути...Я би щодня бродила тими вуличками і рідні мене підтримали!
В мами вчора на якомусь із привітань виключився телефон, то сьогодні, як я жартую, маєш продовження свята - із "абонента поза зоною" стала "я знову в мережі" - цілий день лунають привітання)Хоча я її і сьогодні повела на прогулянку в пару кілометрів, сонечко зробило цей день по-весняному теплим)

, ну і зять теж вже чекав із Весною, а мав бути у відрядженні))

А в суботу будуть ще рідні нам люди, буде шашлик і горілка)
Єдине - аби здоров"я було, все остальне - прикладеться.

 

пройшла халява...і я сьогодні ночую на роботі а все чому? бо я пропустила останній автобус додому, правда молодець? І якось дуже символічно візітор нашої програми мені подарував пляшку горілки

закінчились компліменти, та людина бачила мій паспорт і знає що пити мені вже можна

, так що весела в мене нічка буде...Це правда жарти...
Обклалась "бумажками" і шукаю сама не знаю що...на дворі знову зима, сама зла на себе що не впильнувала час. Все інше якось дуже заклопотано, купа всього навалилась на 1 день, навіть з офісу не виходила. Зроблю ще один чай і щось подивлюсь, всеодно вже порозходились по домівках.