Зрада чоловіка, що робити? (2)

Ну, власне я про коханку писала (як би ж то просто було порівняння з іншою жінкою), то її життя і її син такий сумний. Чим живе і займається наша дочка його чомусь не осообливо цікавить, бо "для цього є мама".

Тому і вирішила побути поки що окремо, мушу подумати, чи зможу я далі жити з ним.

 

Не правда, Вам би уява малювала таке... Що годі витримати. Чомусь мені здається, що то лиш балачки були. Закоханість. Звичайно треба серйозно поговорити з чоловіком, сам-на-сам. Довіра підірвана і її так просто не повернеш, він то мусить усвідомлювати. Тепер можете встановлювати правила гри.

 

Аяяй.. Є над чим задуматись. Знач, Сашкові до повного щастя бракує.. тата (?), коханці треба його уваги до босоніжок.. якась емоційна прив"язаність вимальовується, хоча й далі не думаю, що Любов. А вам з дочкою нічого не бракує, досить, що ви оточуєте його турботою і знімаєте стрес після роботи.. Ваш чоловік і ситуація в цілому мені все менше подобається.

З цим погоджуюсь. Однозначно, "що це було" - з"ясувати треба, для повноти картини.

 

Солідарна на всі.
Вмикайте всі жіночі мудрості і вперед(але без перегинів бажано).

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

Як варіант:
Аяяй, бідний Сашко... А нехай би ваш чоловік задумався, що Сашко підсвідомо переживає бо, його мама вчепилася чужого дяді(чи навпаки дядя в маму, то сильно вже не має значення). Можливо вдома в Сашка є непорозуміння між татом і мамою, а дитина бачить і не розуміє чому найрідніші люди гиркаються.

Про таке вашому чоловікові слабо подумати? Він з коханкою не просто руйнує дві сім'ї, а й ламає життя двом діткам, своїй рідній кровинці, і тому Сашкові, про якого так переживає.

 

В мене уява розвинена, тож і так малює (((( Чи було там щось насправді ніхто мені не скаже.

Цього мені точно бракує, бо почала порівнювати себе з нею... Аж до того, що він ЇЙ зранку першим ділом писав смс "доброго ранку, кохана", а мені - ні разу за 13 років подружнього життя і навіть зараз, коли він каже, що хоче все виправити.

 

Не можу погодитись щоб не йти з хати, це ж не є їхня спільна хата і залишаючись в ній жінка ніби мириться з цією ситуацією і значить готова терпіти таку поведінку далі...

не може так говорити людина яка справді жаліє про вчинене, це ніби так звучить: мені з тобою ніби й добре, але якщо тебе не буде я не засмучусь

 

знаєте, що там в Сашка дома, мене не обходить. Моя дитина вчора (я нічого не говорила їй взагалі) подзвонила і запитала: "Мама, а ми переїжджаємо до дідуся з бабцею?" і більше ніяких запитань... Вона розумна дівчинка, але я хочу зберегти її психіку, тим більше зараз, у перехідний вік (їй 12 років).

 

Вас і не має обходити. Це я писала про вашого чоловіка. Це він мав би подумати впершу чергу про свою сім'ю, і свою дитину. Ви мабуть мене не правильно зрозуміли.

 

От і правильно. Все це дуже сумно. Але.. в цій ситуації дуже гарно проявляться всі відносини і підводні камені у вашій сім"ї. Який-не-який позитив.. краще гірка правда..

 

Це не дивно- Вас образили, сильно. Справитись важко дуже і не факт, що вийде. Добре мати можливість абсолютного усамітнення мінімум на 12 годин, максимум скільки буде потрібно, для того, щоб поскладати все, всі емоції/думки в порядку черги в голові, почуття в серці.



Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

І ще, на додачу до вього, що я писала вище - коханка на 10 років молодша від мене, і на 16 - від мого чоловіка... Мені 36, і думка про те, що "знайшов молодшу" час від часу додається до всіх інших. Намагаюся не думати ні про що, але не можу.
Я працюю в суто чоловічому колективі (я тут єдинажінка)вже багато років, була свідком різних ситуацій, але ніколи не думала, що сама опинюся в такій, боляче зараз просто до чортиків. Зранку ніби і легше було, але зараз знов... Ще й чоловік, схоже, таки не особливо переймається ситуацією, чекаючи на чергове вирішення всіх проблем мною, а я не можу цього зробити.

 

@AdFeja обдумайте собі добре чи ви хочете надалі жити з таким чоловіком, а дитина думаю підтримає любе ваше рішення, тим більше що ви кажете що вона розумна.

моя мама все життя промучилась із моїм татом, бо нас у неї було четверо і вона завжди думала що мій тато перестане гуляти і пити, але цього так і не сталося, і сталося навіть навпаки(((, то ми їй завжди казали його лишити, вона цього не зробила, а зараз мучиться ще більше і немає можливості з ним роз"їхатись

 

AdFeja, ви впевнені що не було більше коханок до цієї про яку ви взнали? що не буде ще? люди не змінються, і чоловік завжди буде казати що вдома йому чогось не вистачає в сім"ї, тому так вийшло. Ви хіба зможете змиритися і пробачити таке? А взагалі-то гидко коли бачиш як чоловік за ручку йде з своєю коханою жінкою, а потім дзвонить до коханок.

 

Думаю, що були, але явних підтверджень тому не мала. Намагалася робити все, щоб у нього і думок про інших не виникало, але видно не все зробила.

 

я знаю схожий випадок, нічого не змінилося... на жаль

 

Це міняє ситуацію, бо "все , що трапилось один раз- може ніколи більше не статись, а все що сталося двічі - станеться і втретє".
Але головне не це, головне - що саме хочете Ви! (звичайно без заривання голови в пісок і "хочу щоб цього не було..")
Від свого бажання і тре танцювати далі. І чи схвалює його хтось, чи ні, це вже питання десяте. Головне щоб бажання було виважене і не приправленне емоціями. Тобто бажання "щоб вони обоє провалились" - не підходить!

 

От, чесно не розумію, а як то ви маєте вирішити цю проблему?Якраз цю проблему вирішити може тільки він, і більше ніхто. А Ви пробачити/або не пробачити, повернутись чи ні.

Нє, а як то має виглядати?
З його сторони, то виглядає так:
ви: - аяяй, який нечемний хлопчик, так більше не роби, бо то так не можна
він: - добре, я зрозумів, більше так не буду
- .
Йомайо, та що за дитячий садок. Та ваш чоловік має тепер вимолювати у вас прощення, і всіма можливими способами зализувати вашу рану (бо ви навіть як і пробачите, то ще не скоро забудите). А не казати: роби як знаєш.

 

може тому він так і каже "роби як знаєш", бо вже не вперше зраджує. і попередні рази все проходило чи то непомітно, чи просто забувалося, і він не вважає зраду важливою.

ну от це ще більше підтвердження того, що зрада для нього - це дрібниця, чи шось несерйозне. якби відчував за собою вину перед вами, то би переймався. а так виглядає, що йому все рівно.
я думаю, що таки потрібно пожити окремо деякий час. щоб принаймні побачити як він буде себе поводити, чи захоче повернути вас і дочку, чи далі буде чекати, що ви маєте вирішити все сама.

 

це кому як, я б дивитися на нього не могла

--- дописи об"єднано, 31 Травень 2016 ---

не так. Від різних гуляють.