Зрада чоловіка, що робити? (2)

Знаєте, от ті думки про те, що дитинці буде гірше без батька, як на мене, абсолютно неправильні. Чи буде дитинці краще у сім'ї, де мама жертва, загнана у депресію від постійних докорів тата, який вечорами ходить до іншої тітоньки? Ви думаєте ваша донечка того не відчуватиме? Ви думаєте вона років через 15 скаже вам дякую за нещасливу сім'ю? Чи думаєте, що вона вас звинуватить у тому, що ви хотіли бути щасливою, спокійною та неприниженою? Скільки уже дорослих дітей звинувачують своїх батьків у розлученні? А скільки каже, що жертва мами невиправдана? Ви потрібна для донечки. І ви потрібні їй спокійною, усміхненою, сильною та впевненою у собі жінкою.
От подумала ще. Чи хочете ви такої долі донці? А дітки ж списують модель сім'ї ще у ранньому дитинстві із стосунків мами і тата. Знаєте, я б у пляцок розбилася, щоб моя донька навіть десь на півсекунди не допустила можливості такого розвитку у її сім'ї. Що її може принижувати якесь Ге.
Є випадки, коли можна пробачити зраду. Але у вашому випадку я не бачу жодної причини вибачити.

Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk

 

Дуже важко щось порадити в такому випадку, бо кожна з нас не схожа на іншу. І, напевно, всі ми геройки на словах, а в такій ситуації самі б сиділи і закидувалися заспокійливим... Я от пробувала уявити себе.. Вам є для кого жити- для донечки, для себе. Ви подарували цьому чоловіку найкраще, можливо шось упустили в тих сірих буднях... Але ж і він не зробив так, щоб ви мали змогу приділити більше часу собі. А мужики вважають , шо своя має за чоловіком і дітьми дивитися і все тут. А от як чужа розмальована і пахуча- то вже все, хвіст трубою. І пофіг на свою замахану під вечір від повсякденної роботи, якій вже реально нічого не хочеться . Просто відкинути ноги і заснути, шоб завтра в 6 встати і опять 25 . Я по собі бачу, що, будучи в декреті, реально запустилася. Нервова кожен день, якась нереалізована, стерво натуральне. А нема кому допомогти, шоб дитину залишити і кудись вибратися, знайти час просто випити каву , просто самій, в тиші. Я вже мовчу про манікюри і все решта. От якби мій таке вчудив... Я б його прибила. Просто відірвала яйця і повісила десь в людному місці, добре було б там, де ті кабелі знаходять тих с....чок. Ти віддаєш себе повністю , а він тебе під ноги. А ви не варті кращого? Я впевнена, що знайшовся би той, який би вам п'ятки цілував, захоплювався вами і розчинявся в вас повністю. А ви в ньому. Ви можете спробувати його знайти. А якщо хочете зберегти свого мужа, може варто зіграти роль .... Роль чиєїсь коханки.. Намакіяженої, якоїсь зачарованої, закоханої, не жертви. Можливо він замітить, що щось змінилося, не просто зачіска, а стан душі. І в ньому шось йокне. Не пиляти його, не питати нічого, просто дати час, щоб все само собою вирішилося. А тим часом-показати себе іншу. І хто знає.... Чи вам вже захочеться виходити з того стану і повертатися до цього чоловіка. Навіть, якщо він буде лежати в ваших ногах і просити пробачення.


Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk

 

Читаю і прозріваю... Моя думка - це не любов, вірніше, це любов не до коханки, а до оболонки. Не все життя буде вона така вся намакіяжена, наманікюрена і доглянута. В житті різне стається. Побачить він її під час важкого грипу (тьху-тьху, у жодному разі не бажаю нікому зла) - і шо, всьо, прошла любов, завялі помідори, бо ж не тойво, не в формі?
В силу роботи я спілкуюсь з дуже важкими хворими. І багато з них говорять зі мною про життя. З одною чоловік поїхав до Москви, знайшов їй клініку, а собі роботу, і був з нею постійно. А іншій чоловік заявив "а шо тебе лікувати, тільки гроші марно тратити". А вона красуня була, доглянута, незважаючи на хворобу. Сусід мій з онкохворою жінкою 5 років сидів, глядів, колов, мив, та й ще трьох дітей примудрявся глядіти, та ще й працювати. Це я до того, що такий чоловік, у якого НА ПЕРШОМУ МІСЦІ півтори години у ванній та бездоганна зовнішність - дуже ненадійна людина. Його слова - як лакмусовий папірець. Шоколадочка, нічого не радитиму. Але ви гідні чоловіка, який буде кохати саме вас, якою ви є, і завжди, незалежно від макіяжу, манікюру чи тієї самої пресловутої "хитрості". І я впевнена, що ви неодмінно такого зустрінете.

 

Ой, та ладно. 1,5 години в душі зранку. А що їй ще робити? Вона -мама двох дітей, без чоловіка і не знати як із допомогою. Вирвалась "на волю", десь там ночувала із ним. Та ясне діло, що вона хоче поніжитися у ванній, відпочити від усіх. А тут така можливість. Так я і повірила, що вона завжди така. І взагалі, дурні ті чоловіки. Дурні та немудрі) він думає, що жінка, яка витрачає на себе зранку 1,5 год буде за ним вибачте "ду...у підтирати", шкарпеточки прасувати? Ага, вже) у таких, як правило, чоловіки під таким каблуком, що звідти навіть не видно ні промінчика надії на волю. Прибіжить він від такої до вас назад. Але чи треба він вам буде?
І ще щодо доглянутості. У них лямур-тужур, ніякої буденності, ясно, що все виглядає зовсім в інакших кольорах. Ви ж теж на початку стосунків були інакшою. Всі у період шаленої закоханості інакші. І всі ми хочемо здатися кращими. Всі такі доглянуті, напарфумлені, із почищеними зубами зранку, у красивій білизні, ніяких шкарпеток по хаті і ніяких речей у дитячих плямах. Але то все у рожевих окулярах. Так в реальному житті не виходить. І чомусь ваш чоловік не розуміє, що романтики та пристрастей періоду закоханості не буде у реальному житті. Якби ще діток не було у неї, то вона б могла за ним бігати. А так діти потребують і поїсти, і побавитись, і уваги. І вона не зможе повністю належати йому.
А чи зможе він її достатньо забезпечити для тих всіх манікюрів- макіяжів? А що він зробив, щоб ви могли за собою доглянути краще? Заробив гроші на салон? Найняв домашню працівницю? Посидів із дитиною кілька годин? Готував сніданок, щоб ви могли поспати? Чи вечерю , щоб ви просто лягли і відпочили? Ходив за покупками, щоб ви не трагали сумки? Доробив ремонт врешті решт, щоб вдома був затишок? Він хоч пальцем поворушив заради вас? Ви були на останніх місяцях вагітності, а він хвостик розпустив і знайшов собі фіфочку. Та нормальний чоловік вагітну жінку має на руках носити і в зимою серед ночі шукати їй вишню чи полуницю. Вона ж дарує йому найдорожчий подарунок у світі - дитинку, його кровиночку. А тут таке... А як він взагалі до дитини?

Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk

 

міс найшов коханку як дитині був 1 рік чи , хоча сильно суті справи не змінює(

 

здоровий жіночий егоїзм і капля дьогтю в діжці меду, елемент несподіванки

навіть найблагородніша найпухнастіша біла киця має вміти вчасно показувати кігтики, а зараз кицюня благородних кровєй на смітнику, завів її туди кіт та ще тепер дорікає що не така біла і пухнаста

shokoladochka, з дитьом на весь день на ближні озера, через не можу

 

@shokoladochka зберіть всю свою злість (у Вас же зараз не тільки жаль і сум, бо вони не продуктивні), а злість то кууупа енергії. І скажіть самі собі у першу чергу, а тоді вже чоловіку "а не пішов би ти, любий, куди подалі? Бачити тебе не хочу, чути не хочу і жити з тобою не хочу" . Він вас образив, ранив страшенно, а тепер ще й винною хоче зробити? Не шукайте для нього виправдань, вини чи хитрошів в собі. Зробіть те, що в даних конктретних обставинах зробить Вас щасливою. Як то кажуть, плюньте і розітріть. Беріть подругу, сестру, когось у підтримку і їдьте кудись хоча б на кілька днів: в Карпати, в гості до бабці, на море, в сусіднє місто... Голову провітрити, розважитися, злість переварити у впевненість. Вам зараз треба перестати себе шкодувати, а почати дійсно себе любити. Будьте трохи егоїсткою, нехай Вас не хвилює що він їсть, де він спить, де він гроші візьме... Поставте перед фактом (але не просіть, а саме поставте перед фактом) що Вам треба певна сума грошей бо Ви з дитиною їдете відпочивати, а ще на манікюр підете і на шопінг, і хай бере де хоче, бо то його обов'язок Вас забезпечувати

і на всі намагання розвести Вас на розмови чи емоції отако йому покажіть

.
Поверніть себе для себе на перше місце. А там далі буде видно, якщо Ви полюбите себе, то цілком можливо, зрозумієте що його любити геть не варто. Ну або ще є малееенька імовірність що станеться чудо і Ваш чоловік зміниться і буде до кінця життя вибачатися і на руках Вас носити

чого тільки в світі не буває

(але дуже розраховувати на це я б не стала ...)

 

Supernatural такої долі донці? А дітки ж списують модель сім'ї ще у ранньому дитинстві із стосунків мами і тата. Знаєте, я б у пля

дуже любить і коли має час то проводить з нею.Помагав і купати в доглядати і гуляв звязок з дитиною сильний( але як би небуло він відгородився від мене а дитина є зімною відповідно і від дитини частково( від дитини точно не відмовиться .

--- дописи об"єднано, 2 Липень 2016 ---

8 років разом з яких 4 жили разом і 4 в шлюбі. Знаємося років 10. Тому такі стосунки складно припинити бо багато всього було. І виходить в нас була криза 7 року як пишуть психологи але незнаю чи це так чи ні(

 

Шоколадочко, коли ви востаннє почувалися самодостатньою? Згадайте той період, і подумайте, що вас такою робило.
А все ж таки більшість не вміємо себе любити, так із здоровим егоїзмом. В дитинстві вислужуємо любов у батьків, пізніше в чоловіків. Варто пам'ятати, що любов просто є, або нема. Її неможливо заслужити зовнішнім виглядом. Закоханість - так, кохання - ні. Шоколадочко, ви просто готові до зрілих адекватних стосунків, А ваш чоловік - ні . Йому треба, щоб кров ганяла, а нові стосунки, то найлегший спосіб, там навіть напрягатися не треба, природа робить все сама, тільки то ненадовго. Нормальні мужчини шукають тих відчуттів в спорті, роботі, в духовному а не експлуатують жінок. Ви думаєте, та жінка ідеальна? Та так само напрягається заради того куска любові, доказує собі, що вона в чомусь краща за інших.
Можу вам порадити вчитися любити себе, пробудити в собі капризну дівчинку, А не лише маму і жінку. У вас донька, можете прожити з нею те, чого не могли прожити в дитинстві. Повеселіться від душі. Разом сходіть на манікюр, і що що маленька, хай вчиться від вас насолоджуватись життям. Відпочиньте десь, відключіть голову, і перестаньте шукати причини. Я б на вашому місці, поки його нема перебила б посуд, порізала його одяг. Потім зі спокійним ним виглядом сказала :"вибач милий, я була така зла, тебе не було, А ту злість треба було десь зігнати. І я так подумала, ти ж теж не ідеальний, А своїм прикладом показав, що можна і кращу кандидатуру знайти, то може і мені Бог дасть кращого, коли ти підеш. Я то надіялася, що ти змінишся" і піти десь з квартири, щоб він не встиг щось сказати, але мав час задуматися.
Я розумію, що ви "чемна" дівчинка, але як не зробите, щось в такому дусі, то вбиватимете себе тими емоціями або дитину. Він має бачити, що ви любите і поважаєте себе. Він має бачити, що і він причина того, що ви не така як би йому хотілося. Стосунки то важка щоденна праця, А не дози гормонів.

Надіслано від мого Lenovo A2010-a, використовуючи Tapatalk

 

@shokoladochka хочете бути щасливою, перестаньте в першу чергу всіх виправдовувати, а себе винити.
А то ви вже почали палку перегинати, бачте коханка не винна, вона лише щастя для себе хотіла. Знаєте, дуже давно була в мене історія. Залицявся до мене чоловік, який був одружений і мав сина. І говорив, що з жінкою в нього всьо, все йде до розлучення. Я відразу рубанула з плеча. Сказала, що навіть якщо вони й розлучаються, то я не хочу бути ані на каплю винувата в цьому. Чи ви думаєте, мені в той час щастя не хотілось. Ага, ще як. Подруги одна за другою заміж виходили, діток родили. Лиш в мене все якось не складалось. І той чоловік був наче не поганий, і мені подобався. Але головне, він був НЕ МІЙ.
Друге. Якщо хочете повернути чоловіка (хоча не знаю чи варто), дівчата добре вам кажуть, витріть соплі, і займіться собою. Вірю, що важко (не хочеться), але ТРЕБА. Бо зараз, ви в чоловіка викликаєте лише жалість. А треба навпаки, щоб він побачив кого втрачає.

знаєте за час декрету, мій також деколи міг ляпнути, що я запустила себе. Хоча як йдемо десь, то зразу хвіст розпускає як павлін, бо я намалююсь, платтячко одіну коротеньке,

правда це злить, але то таке

волосся вкладу. І вже красуня. Хоча вдома, також далеко не намарафечена ходжу, і навіть інколи не зачесана, бо не маю часу на це з своїми хлопцями.

Чим довше ви будете себе винити, тим на довше все затягнеться.
І нагло вимагаю, нагодуйте донечку (якщо ще того не зробили), намалюйтесь, і бігом на вулицю підкоряти світ.

 

і не на майданчик біля хати. і навіть не в парк. А в центр. Де люди, де життя вирує, де закохані ходять. І ви не заздріть тим закоханим, а вчіться у них, беріть приклад і думайте, що все у вас буде добре. Або ваш опам"янеться. Я так по дописам бачу, він ще не найгірший варіант: багато років разом, після 4 років спільного проживання таки одружився (і не по зальоту), дочку любить, ремонти робить. Він, певно, не дуже поганий, просто слабак.
То вже ви самі собі думайте, що із ним робити. Ми вам точно не порадники.

А ми вам тут підказуємо що вам із собою робити -- у цьому тут є багато спеців: любити, леліяти, доглядати... І ще. А знаєте, ви не йдіть із донею гуляти -- залиште її з татом, візьміть у чоловіка гроші (чи в тумбочці, не знаю як там у вас витрати плануються) -- і підіть собі погуляте. Зайдіть в кафе десь на площі Ринок, на людей подивіться, сеьбе покажіть, потіштесь... Купіть щось собі. В театр чи в кіно сходіть. Квіти обов"язково купіть. А ввечері додому обов"язково на таксі. Побавте себе

 

з вчорашнього дня якось так і виходить але само собою) вину я бачу але вже пройшла той етам і зробила висновки. Я вже другий день не плачу і першу ніч спала нормально, якось прийняла все інакше. Чоловік на кілька днів поїхав в Карпати нехай подумає і скаже вже кінцеве рішення а я вже готова до любої відповіді, покрайній мірі в процесі і думками вже що буду робити з дитиною і дома як він піде( чим займуся, і що робити буду якщо залишеться також думаю бо я бачу я вже не та що була два дні тому( я вірю що заслужила бути щасливою, і якщо чоловік незможе змінити своє ставлення я нехочу таких стосунків.

 

Ви повинні робити це для себе, і кайфувати від цього. Тоді в нього мав би проявитися інтерес до Вас, а не до вашої зачіски чи нігтів.

Сумніваюся, зараз у вас говорить страх втратити кохану людину.

 

Мені здається, що втрата вже відбулась

 

Попри поради зайнятися собою і т.д. це все правильно, але має щось в голові переключитися, а на це потрібен час

--- дописи об"єднано, 3 Липень 2016 ---

Воно то так, але форумлянка готова пробачити і сама не вирішує нічого, дає можливість чоловіку самому зробити вибір, думаючи що начебто своєю позицією викличе у нього почуття вини, і він повернеться до неї.

 

Ви знаєте от просто сиджу ще раз все перчитую і стільки гарних порад і підтримки.Але я не про те. Я ж не сиджу тільки з дитиною я і як могла то працювала поки дитина спала на колінках(робота на компютері проектування) бо горіло і потрібно було допомогти, я ходила на курси малювання але не довго бо все накладки виходили і багато пропускала( я займаюся торгівленю через інтернет і не тільки тобто якісь заняття я собі придумала і в чомусь себе реалізувала але я хотіла б більше просто фізично часу не вистачає( бо ж з дитиною не дуже можу все реалізувати. в мене може бути не все прибрано( бо меблів ще нема і речей забагато( але їжа завжди кожного дня свіжа і можу 2 рази готовити запущена теж не завжди була якісь окремі дні коли накладки з усім були і тяжко було, але навіть як була гарна то цього вже небуло помітно...( і моя біде в тому що я невміла собі подобатися я робила це для нього...зараз я змінюю позицію) і навіть почала любити і більше розуміти свої потнебе не наші і його а свої.

 

Почуття вини якось не думала про це( дала право на вибір, бо хочу зберегти сімю. Він каже що любить або просто це звичка чи ще щось. Але я нехочу простого повернення я хочу змін і в моїх умовах є рік для вирішення наших проблем і змінення ставлення один до одного якщо за рік цього не буде то тоді треба остаточно розійтися, покрайній мірі я так вирішила на даний момент. Бо якщо в нього просто захоплення то воно пройде...якщо насправді любить то і буде любить просто він забув що я теж жінка і хочу подарунки і уваги з його сторони( зараз потрібно ліпити себе новою і він теж повинен змінитися якщо хоче бути зімною. Беде чекати до вівторка його рішення а поки я собі складаю план дій на обидва рішення його бо моє життя продовжиться в любому випадку або з ним або без нього а готовою треба бути щоб знов небуло сліз. Думаю час все вилікує головне вірити що все буде добре як би це тяжко не було, ніхто не вмер і тяжко не хворий в людей стільки бід і проблем я просто почала по іншому на це все дивитися. Дівчата дякую Вам ви насправді дуже допомоги, були різні поради і різні думки але я для себе взяла те що мен ітреба було і дякую Вам що звернули увагу на мою проблему.

 

Ви мене трошки не так зрозуміли.
Я мала на увазі, щоб ви більше робили чисто для себе, часу - більше на себе. Розвивали себе!!!! Полюбили себе. Я навіть не думала, що ви сидне м сиділи.
Я просто хотіла донести до вас, щоб ви згадали, що ви є окремою особистістю, що ви молода жінка. І ви просто зобов'язані цвісти і пахнути!!!!
І судячи з вами вищенаписаного - ви робите правильні висновки. Я за вас щиро тішуся!!!!!

Надіслано від мого SM-J200H, використовуючи Tapatalk

 

я Вам дуже вдячна ) мені треба було щоб мене стркснули трошки але прикро що то вийшла саме така ситуація( але всеодно потрібно робити висновки і виправляти все) і в першу чергу працювати над собою і любити себе бо я про це забула і ніхто мені цього не сказав(

 

Відбулась велика переоцінка цінностей.