Життя прекрасне!

Відповідь: Життя прекрасне!

Життя прекрасне, коли Ми посміхаємося!

Чарівна Лампадка!

По Йордані прийшов священник до одного подружжя з Водосвяттям, а чоловік і жінка сумні-сумні. Питає священник :

-Чому такі невеселі?
-Живемо вже довший час, а дітей немаємо.
-О та то не є біда, поїдьте си до Риму, засвітіт лампадку св.Антоніо (Він заступиться за Вас перед Богом) і знайдуться діти.

Пройшло років 15, той священник вже давно мав іншу парафію, а якось проїжджав попри хату того подружжя, тай думає Собі зайду на хвильку, спитаюся , як справи.

Заходить в хату, а то шум, гамір, купа дітей ганяє. Питається священник :

-Діти, а де Ваш Тато?
-Поїхав до Риму лампадки гасити

Така вже українська натура- одна лампадка не знати чи би помогла:

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Кожен з Нас має дар життя,від Бога. Але не завжди Ми пам"ятаємо, що маємо цей дар цінувати. Колись давно моя Колєжанка переслала Мені чудового вірша (не знаю, на жаль, хто автор). Ділюся Ним з Вами.

Цінуй!

Цінуй життя щоднини, щосекунди!

Цінуй оцю, яка існує мить,

Бо завтра може і її не бути -

І серце вже повік не заболить,

Сльоза образи сліду не залишить

На зблідлій, чи зрум"яненій щоці...

То ж дякуй долі за можливість вижить

У зболено-чудовім світі цім!

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Нещодавно прочитала дуже гарний і повчальний вислів, навіть коротенький зміст передала у себе в підписі, отже:
- прокинулась і забажала..."Господи, дай мені..." і зупинилась. Про що Його просити?...Сім"я в мене є...Друзі є... Я чую і бачу...Я люблю і мене люблять...А що мені потрібно?...Ось що... Боже, дякую Тобі за все це.

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Ну, щоб здавалося слова?

Багато речей впливає на наше життя. Для того, щоб кожен, хто спілкується з Нами міг радіти життю- важливо спілкуватися позитивно.

Недавно пересвідчилася, який вплив має спілкування.
Часто в парку Мене або Чоловіка питають : " Як Ви даєте Собі раду? Нам з однією дитинкою важко, а у Вас дві Мацьопи..." Як правило, таке спілкування закінчується фразою : " Ще трошки, Дітки підростуть і Вам буде легше " . А одного разу Пані років 50-ти сказала Нам такі слова: " Діти підростуть- так Ви постарієтеся і вже ніц не будете хотіти... " Декілька наступних днів у Мене була апатія до всього, все робила механічно, бо треба. Аж потім зрозуміла, що ті слова сіли осадом в серці, що перестала бачити сенс в тому, що колись буде легше. Дякую Богові, що маю мудрого чоловіка. Коли розповіла Йому, то почула, що з нашим темпераментом Ми в 60 років будемо танцювати танго на площі Ринок, їздити на кінні прогулянки в Карпати, спацерувати містом і шалено цілуватися, прокидатися зранку і пити добру каву з корицею, а крім того всього будемо мати купу радості від дітей і онуків. Діти - це найкращий дар Бога для Нас! Так відразу стало тепло і затишно. Життя прекрасне завжди!


Вам Сподобається!
Довго не могла наважитися вирвати зуб мудрості. Мій чоловік має великий дар переконати Мене побороти страх . ( Я боюся Бога, народжувати і страшенно боюся стоматологів) . Переді Мною рвав зуб старший Пан, який через пару хвилин вилітає з кабінету і кричить до дружини: " Зуб розламався, кров заливає, треба скоро робити рентген..." В Мене почали труситися ноги і цокотіти зуби, а в голові одна думка " треба тікати " (але дала слово чоловікові, що не вийду з поліклініки поки зуб не вирву, то зібрала себе до купи і мацьопкими кроками зайшла до лікаря). Коли сіла в крісло перше, що почула від лікаря : " Не переживайте, Вам сподобається! Все буде добре! " Тих кількох слів було достатньо, щоб Я посміхнулася і заспокоїлася. Все пройшло добре, хоча Мені не дуже сподобалося .
Кілька позитивних слів і життя прекрасне !

 

Відповідь: Життя прекрасне!

а мені чомусь ніхто не вміє сказати

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Оlevitska , Ви дуже гарно написали, що не вміє. Спробуйте навчити тих, хто поряд, що потребуєте трошки позитиву щодня. Часто кожен з Нас не задумується, як важливо подарувати посмішку і тепле слово. В сучасному світі життя, як бурхлива річка - всі кудись поспішаємо і завше нема часу. Ви є Мамою, а це найпрекрасніше покликання на світі. Бажаю Вам багато приємних несподіванок і посмішок щодня !

Бог дарує Вам багато позитиву щодня, але це як гра в хованки, маємо постійно шукати радість і дарувати іншим. Мені завжди допомагає думка, що я створена в єдиному "екземплярі" ( отака "вреднота рєдкосна " , так жартома називає мене мій чоловік ) і Бог хоче, щоб моє життя було прекрасним
Оlevitska на Дівочих Посиденьках Вам подякували 2091 раз на сьогоднішній день, отже те, що Ви дописуєте важливо для інших, бережіть Себе!

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Життя прекрасне, коли Ми чуємося любленими.

Якщо хтось самотній, то пам"ятайте, що Бог любить кожного з нас . Він воскрес і завжди є з нами !

Дуже гарний вірш ( шкода, що не знаю автора, але ділюся з Вами) :

Так важно жить и знать :что кто-то тебя любит,
Всегда поймет, простит и не осудит.
И так легко, когда не надо притворяться,
А можно то грустить, то снова улыбаться.
Когда тебя спешат согреть средь вьюги, стужи...
Так важно понимать, что ты кому-то нужен!

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Життя прекрасне з Богом!


З БОГОМ тільки щастя, в Богові тільки добро.
З Богом виконаєте обов"язки,
З Богом переможете труднощі,
З Богом вийдете з небезпек.
Ідіть в світ з Богом,
з вірою, надією, з любов"ю,

і ставатимете з кожним днем кращі,
сильніші, щасливіші.

автор бл.Марцеліна 1880р.

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Життя прекрасне, але деколи маємо труднощі

Потребуємо підтримки- звертаємося за допомогою

При появі втоми дзвони Матвія 11, 28-30.
При появі хвилювання дзвони Матвія 6, 25-34.
При появі депресії дзвони Псалом 27.

При появі гордості і надмірної самовпевненості дзвони Псалом 19.
При появі гіркоти дзвони І Коринтянам 13.
При появі незадоволенняжиттям дзвони Колосянам 3, 12-17.
При появі нерозуміння християнства дзвони ІІ Коринтянам 5, 15-19.
При появі невпевненості дзвони Римлянам 8, 1-30.
При появі самотності дзвони Псалом 139.
При появі небезпеки дзвони Псалом 91, Псалом 121, Псалом 3.
При появі смутку дзвони Івана 14.
При появі пригніченості дзвони Римлянам 8, 31-39, Псалом 70.
При появі гріхів дзвони Псалом 50.
При появі сумнівів дзвони Євреям 11.
При появі страху дзвони Псалом 23.
При появі страху вночі дзвони Псалом 4, 9.
При появі егоїзму дзвони Псалом 68.
У випадку розладу на роботі дзвони Псалом 126.
Під час подорожі дзвони Псалом 121.
При зустрічі із озлобленістю дзвони Івана 15.
При бажанні приносити добрі плоди дзвони Івана 15.
При невпевненості в людях дзвони І Коринтянам 13.
При потребі підбадьорення дзвони Ісуса Навина 1, 5-9.
При потребі милосердя дзвони Римлянам 12.
При зраді дзвони Псалом 26.
При захисті від ворогів дзвони Псалом 35.
При хворобі дзвони Псалом 39.
При порожньому гаманці дзвони Псалом 26.

УВАГА!
Всі номери набираються без коду і допомоги оператора.

Усі лінії зв’язку з небом працюють без вихідних і відкриті 24 години на добу.
Якщо, все ж таки, захочете зв’язатись безпосередньо з Оператором, дзвоніть Єремія 33, 3.

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Трошки радості для ближнього

Це історія, розказана одним нью-йоркським таксистом.

Я приїхав за адресою і посигналив. Почекавши деякий час знову посигналив. Було останнє замовлення моєї зміни і думав тільки про те, як би скоріше закінчити роботу.
Дуже хотілося кинути все і поїхати, але замість цього я припаркував автомобіль, вийшов і постукав у двері.
«Хвилинку» - відповів хриплий, літній голос.
До мене донеслися звуки дуже схожі на те, що хтось тягне щось по підлозі. Після довгої паузи двері нарешті відчинилися. Переді мною стояла невелика жінка років дев'яноста. Вона була одягнена в ситцеву сукню, на голові капелюх з вуаллю і виглядала прибульцем з 40-х років. Біля жінки стояла невелика валіза. Квартира ж виглядала так, ніби ніхто не жив в ній протягом багатьох років, а меблі були покриті великим шаром пилюки. Не було ні годинника на стіні, ні дрібничок, а в кутку стояв картонний ящик, наповнений фотографіями і скляним посудом.

«Ви не були б такі добрі віднести мою валізку в автомобіль?»-запитала вона.
Я відніс валізу і повернувся, щоб допомогти жінці. Вона взяла мене за руку і ми не кваплячись пішли вздовж узбіччя до машини. Старенька все не припиняла дякувати мені за мою доброту.
«Це нічого », -відповів я їй ..
« Я завжди ставлюся до своїх пасажирів так, як хотів би, щоб вони
ставилися до моєї матері ».
«Ах, ти такий добрий хлопчик»-промовила вона.
Коли ми сіли в машину, вона простягнула мені папірець з адресою, і запитала: «Не могли б ми поїхати через центр? »,
« Це не є найкоротша дорога », - зауважив я швидко.
«О, я не заперечую», - відповіла вона, - «я не поспішаю на своєму шляху до хоспісу».
Я подивився в дзеркало заднього виду.
Її очі блищали від сліз. «У мене не залишилося нікого з рідних», продовжувала вона тихим голосом ... «Лікар говорить, що мені залишилося зовсім небагато ».
Я спокійно простягнув руку і вимкнув лічильник.
«Який маршрут ви хотіли б вибрати?»-Запитав я.

Протягом наступних двох годин ми проїхали через усе місто. Вона показала мені будинок, де колись працювала ліфтером. Ми проїхали і через той район, де вона жила з чоловіком багато років тому, коли вони були молодятами, та неподалік від будівлі, де вона займалася
балетом, будучи зовсім маленькою дівчинкою. Час від часу вона просила мене зменшити швидкість і розглядала будівлі та знайомі місця мовчки, нічого не кажучи.
Як тільки сонце почало сідати, вона раптом сказала -
«Я втомилася. Будь ласка, давайте поїдемо туди ».
Ми мовчки їхали за адресою, яку вона дала мені. Хоспіс вдавав із себе
низьку будівлю, схожу на маленький санаторій. Два санітари підійшли до автомобіля, як тільки ми під'їхали. Вони були дбайливими і було видно, що давно чекали її. Я відкрив багажник і дістав невелику валізу. Жінка вже сиділа в інвалідному
візку.
«Скільки я вам винна?»- Запитала старенька, відкриваючи сумочку. «Нічого», промовив я.
«Ви повинні якось заробляти на життя», відповіла вона.
«Є інші пасажири» -сказав я, і взяв стареньку за руку.
«Ви подарували бабусі багато радості. Дякую вам! »- відповіла вона.
Я стиснув її руку, потім відпустив, відійшов і сів в автомобіль. Я чув, як
грюкнули двері- це був звук закінчення життя ...

У мене не було вже думок їхати додому, навпаки, я поїхав куди дивляться очі і ледве міг говорити. Думки переповнювали мене. Що було б, якби ця жінка отримала роздратованого водія або того, хто квапився закінчити роботу? Що було б, якби я сам посигналив і поїхав, не піднявшись наверх?Насправді тепер я не вважаю, що коли-небудь зробив щось більш важливе у всьому своєму житті. Ми звикли думати, що наше життя обертається навколо великих подій, але маємо пам"ятати, що іноді великі події ловлять нас зненацька, загорнуті в обгортку, через яку занадто часто здаються маленькими і незначними.

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Бруно Фереро дуже відомий італійський священник і письменник, який пише короткі історії для душі. Я дуже люблю читати його книги, бо в них автор показує кожному читачеві наскільки життя є прекрасне!

Цього року Він приїжджав до Львова на Форум Видавців і поділився з львів"янами своїми заповідями життя. Я дуже сумувала, що не знала про зустріч , але мої друзі подарували мені його промову.
отець Бруно поділився у Домініканському соборі під час розмови з львів’янами,
учасниками та гостями Форуму видавців сімома кроками, про які повинна пам’ятати кожна
людина. «Зараз є дуже поширена книга «Думати так, як Стів Джобс». Я хочу запропонувати
– думати так, як думав дон Боско (св. Іван Боско – італійський священик, отець салезіанин,
відомий як священик молоді.)

Сім заповідей життя від Бруно Фереро

1. Здійсни свою мрію

Один ірландський письменник сказав так: «Я є бідний, я маю лише свою мрію». Св. Іван
Боско не мав жодного цента. Але в нього була найважливіша річ, яку може мати кожна
людина – він мав мрію. Кожен повинен віднайти свою мрію і старатися здійснити її.
Щоранку ми маємо задаватися питанням: якби це був останній день мого життя, чи я б
робив те, що я збираюся робити. Якщо відповідь буде негативною занадто часто, то у вас є
проблема.

Кожен несе в собі мрію, яку треба здійснити. Тому що Бог не створив нікого, хто є до когось
подібний. Кожен з нас є частинкою пазлу. І жодна частинка пазлу не є подібною до іншої.
Хто не здійснить своєї мрії, яка є у планах щодо нас, залишає у загальній картинці пазлу
дірку. І це дуже сумно.

Бог ніколи тебе не запитає, чому ти не був винахідником або Мойсеєм, або великим
хірургом. Він хіба тебе запитає, чому ти не був самим собою. Тому бажаю вам бути собою.

Є така історія. Був один продавець годинників і біжутерії. Якось він сидів у магазині і бачив
через вікно, як проходять люди. І побачив білу головку, яка проходила вперед-назад кілька
разів. Ця біла головочка зупинилися, підняла голову. І продавець побачив два дуже гарних
голубих ока. Після того задзвонив дзвоник, в магазин зайшла маленька дівчинка з білим
волоссям і в руках тримала пакетик. Дівчинка сказала: «Я хочу купити ці коралі з дуже
гарним каменем». Продавець відповів, що це коштує багато. Вона запевнила, що знає, що
прикраса дорога, «але цей камінь має такий самий колір, як колір очей моєї сестрички.
І відколи у мене немає мами, вона мені за маму. Сьогодні у неї день народження і я хочу
подарувати їй цю прикрасу». Продавець взяв цю прикрасу, найдорожчу в його магазині,
гарно запакував, дав дівчинці і чекає на оплату. Дівчинка випорожнила все зі свого пакетика
– ґудзики, ляльки, стрічки, старі монети, і спитала – «цього достатньо?». Продавець
кивнув: «цього достатньо». Дівчинка взяла прикрасу, вийшла, а продавець все, що вона
залишила, викинув у смітник.

Через хвилин 15 у магазин зайшла доросла дівчина, яка мала очі того ж кольору, що і камінь.
І зі злістю каже до продавця: «Ви продали моїй сестрі ці коралі. Але ж моя сестра не могла
оплатити цю прикрасу». Але продавець мовив: «Ваша сестра оплатила цю прикрасу. Вона
заплатила найдорожчу ціну, яка могла би бути. Вона дала все, що мала».


Історії треба смакувати, як добре вино.

Далі буде

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Заповіді Бруно Фереро!

2. Люби життя і слідуй за своїм серцем

Життя – це все, що у нас є, це найбільший дар, який ми маємо. Якщо на подвір’ї поставити
кількох дітей, вони відразу почнуть галасувати. І власне цей галас – це є галас життя. Це
найгарніша музика.

Коротка історія про поета, який викладав у Паризькому університеті. Кожного ранку
дорогою на роботу він проходив біля жінки, яка сиділа біля церкви, просила милостиню і

завжди мала опущену голову. Він ніколи їй нічого не дав. Якось товариш запитав його, чому
він не дає їй милостиню. Поет відповів, що потрібно щось дати для її серця, а не рук.

Наступного дня він прийшов зі свіжою трояндою і поклав її в руки жінці. Вперше за
багато років жінка підняла очі, поцілувала руки поетові, встала і пішла геть. Тиждень її
ніхто не бачив. Через тиждень вона повернулася на те саме місце з опущеними очима і
простягнутою рукою. І приятель запитав, з чого вона жила всі ці дні, якщо їй ніхто нічого
не давав. Поет відповів: «З троянди».

Можна прожити з троянди. Є багато речей, які не повинні наповнити наші руки, але
повинні наповнити наше серце.

У великому багатоквартирному будинку жило дві сім’ї. В обох сім’ях були дівчатка 10-
літнього віку. Але через сумну пригоду одна з дівчаток померла. Того ж вечора інша
дівчинка пропала з дому. Батьки, налякавшись, були готові йти шукати її, але почули
маленькі кроки. Батько відчиняє двері і суворо каже: «Де ти була?». Дівчинка відповіла: «Я
ходила до мами подружки потішити її, бо її донька померла». Батько мовив: «Як ти могла
потішити її, ти ж така мала». Дівчинка відказала: «Я сіла їй на коліна і плакала разом з
нею».

Далі буде

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Вибачте, що перериваю процес

Сім заповідей життя від Бруно Ферреро є тут

 

Відповідь: Життя прекрасне!

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Не знаю, чи це про прекрасне життя, але не могла не запостити

Вернувшись домой, я застал жену накрывающей стол к ужину, я взял ее руку и сказал, у меня есть к тебе разговор. Она села и спокойно начала есть. Я увидел боль в ее глазах. Я спешил и не знал, что сказать. Но я должен был сообщить ей, о чем я думал.
— Я требую развод, — начал я спокойно.
Ее, казалось, не раздражали мои слова, вместо этого она спросила меня мягко:
— Почему?
Я увильнул от этого вопроса, что рассердило ее.

Мое сердце уже принадлежало Джейн. Я не любил жену больше. Я просто жалел ее! На следующий день я возвратился домой очень поздно и нашел ее пишущей что-то за столом. Я не ужинал, я просто лег и очень быстро заснул, потому что я устал после богатого событиями дня с Джейн.

Утром она представила свои условия развода: она ничего не хотела от меня, но просила об месяце отсрочки перед разводом. Она просила, чтобы этот один месяц мы изо всех сил пытались жить максимально нормальной жизнью. Она привела очень простые причины: у нашего сына были экзамены через месяц, и она не хотела нарушить его подготовку нашим бракоразводным процессом. Мне это подходило. Но была еще одна просьба, она просила, чтобы я вспомнил начало семейных отношения, как я нес ее на руках в комнату в день нашей свадьбы. Она просила, чтобы каждое утро в течении месяца, я нес ее из нашей спальни к парадной двери на руках. Я подумал, что она сходила с ума. Только, чтобы сделать наши последние дни вместе терпимыми, я принял ее странное требование.

У меня не было близости с женой, что еще раз подчеркивало мое намерение развода. Поэтому, когда я нес ее в первый день, мы казались неуклюжими. Наш сын со смехом хлопал:
— Папа держит маму на руках.
Его слова укололи меня. От спальни до гостиной, затем к двери, я шел более чем десять метров держа жену на руках. Она закрыла глаза и сказала мягко:
— Не говори нашему сыну о разводе.
Я кивал, чувствуя себя несколько расстроенным. Я опустил ее возле двери и она пошла на автобусную остановку, чтобы ехать на работу. Я поехал один в офис. Вошел наш сын и сказал, что пора выносить маму. Для него момент, когда папа сносит на руках его мать, стал основной частью жизни. Моя жена махнула сыну, чтобы тот подошел ближе, и крепко обняла его. Я отвернулся, потому что боялся, что мог передумать в эту последнюю минуту. Затем я взял ее на руки, когда шел из спальни, через гостиную, в прихожую. Ее рука окружила мою шею мягко и естественно. Я держал ее тело плотно; это было точно так же, как в день нашей свадьбы. Но ее намного более легкий вес делал меня грустным. В последний день, когда я держал ее на руках, я едва мог пошевелиться. Сын пошел в школу. А я все еще крепко держал ее и сказал, что я не замечал, что в наших семейных отношениях просто не хватало близости. Я поехал в офис и выпрыгнув из автомобиля, даже не закрыл дверь. Я боялся, что любая задержка заставит меня передумать. Я подымался наверх. Джейн открыла дверь, и я сказал ей:
— Извини, Джейн, я больше не хочу разводиться.
Джейн, казалось, внезапно проснулась. Она дала мне пощечину и затем захлопнула дверь и разрыдалась.

Я спустился вниз и уехал. В цветочном магазине по пути домой, я заказал букет цветов для моей жены. Продавщица спросила меня, что написать на карте. Я улыбнулся и сказал:
— Я буду выносить тебя на руках каждое утро, пока смерть не разлучит нас!!!.
Тем вечером я приехал домой с цветами в руках и улыбкой на моем лице, и взлетев вверх по лестнице, нашел мою жену в постели — мертвой. Моя жена боролась с раком в течение многих месяцев, а я был так занят Джейн, что даже не заметил этого. Она знала, что скоро умрет и хотела спасти меня от отрицательной реакции нашего сына, в случае, если бы мы развелись. По крайней мере, в глазах нашего сына — я — любящий муж.

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Історія неймовірно гарна і повчальна. Я читала, затамувавши подих, а
потім довго плакала, бо зрозуміла, що не ціную по-справжньому кожний день прожитий поряд з коханим чоловіком....

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Теж, скоріш за все, не про красу життя, але нехай кожен знайде там себе.

Зумій зберегти Бога

Одного разу Сатана скликав всесвітній з'їзд бісів. У своїй вступній промові він сказав:

- Ми не можемо перешкодити християнам ходити в церкву. Але не можемо утримати їх від читання Біблії. Ми навіть не можемо не дозволити їм сформувати особисті стосунки з їхнім Спасителем. Як тільки вони встановлюють зв'язок з Ісусом, ми втрачаємо владу над ними. Так нехай ходять у свої церкви. Але ми вкрадемо у них їх час, так, що вони не зможуть розвивати свої стосунки з Ісусом Христом. Ось що я хочу, щоб ви зробили, - сказав диявол, - перешкоджайте їм увійти в спілкування з їх Спасителем і підтримувати цей зв'язок протягом дня.

- Але як це зробити? - Закричали демони.

- Захопіть їх дрібницями і винайдіть безмежну кількість способів, як зайняти їхній розум.

Спокушайте їх витрачати... витрачати і брати... брати в борг. Переконайте їх, що щасливе життя залежить від марки автомобіля, бренду одягу, від розміру житла та від кількості закордонних відпусток. І щоб досягти цього, переконайте їх дружин затримуватися на роботі, а чоловіків - працювати 6-7 днів на тиждень, 10-12 годин на день - нехай вірять, що це потрібно, щоб заробити достатню кількість грошей для досягнення успіху, щоб їм було по кишені їхнє порожнє життя.

Не давайте їм проводити час зі своїми дітьми. Коли їх сім'ї розпадуться, а це незабаром станеться, їхні домівки більше не будуть притулком від тиску на роботі.

Стимулюйте надміру їхній розум так, щоб телевізори, відеомагнітофони, СD-плеєри та комп'ютери в них вдома працювали постійно, стежте за тим, щоб у кожному магазині і ресторані світу постійно лунала нехристиянська музика. Це заблокує їхній розум і зруйнує їхню єдність з Христом.

Розкладіть на столиках у кафе безліч журналів і газет. Захопіть їх розумними книгами з актуальними для них темами, щоб у них не було часу для читання Біблії.

Бомбардуйте їхній розум новинами 24 години на добу. Хай по дорозі додому їм впадають в очі море рекламних щитів. Наповніть їх поштові скриньки рекламою, каталогами для замовлення товарів поштою, всілякими інформаційними бюлетенями і пропозиціями безкоштовних товарів, послуг і пустих, помилкових надій.

Показуйте в журналах і по телевізору худеньких і гарненьких молодих моделей, щоб чоловіки повірили, що зовнішня краса - це найголовніше і стали б невдоволеними своїми дружинами.

Зробіть так, щоб їх жінки були занадто втомленими і незадоволеними, аби дарувати любов своїм чоловікам уночі. Додайте до цього головний біль! Якщо їхні чоловіки не отримають любов, яку вони потребують, вони почнуть шукати її в іншому місці. Це швидко зруйнує їхні сім'ї!

Відволічіть їх Санта-Клаусом, щоб вони не вчили своїх дітей про справжнє значення Різдва. Дайте їм пасхального кролика і писанки, щоб вони не говорили про Воскресіння Христа і Його владу над гріхом та смертю. Нехай навіть відпочиваючи, вони втомлюються до краю. Нехай навіть з відпустки вони повертаються виснаженими. Зробіть так, щоб вони були занадто зайнятими, щоб поїхати на природу і помилуватися Божим творінням.

Замість цього відправте їх у парки розваг, на спортивні заходи, ігри, концерти і кіно.

Нехай вони будуть зайняті, зайняті, зайняті!!!

А коли вони зустрінуться для духовного спілкування, підкиньте їм плітки, чутки та нарікання так, щоб вони поверталися додому збентеженими та пригніченими.

Наповніть їхнє життя силою-силенною добрих діл, щоб у них не було часу шукати сили у Ісуса.

Незабаром вони будуть працювати, покладаючись лише на себе, жертвуючи своїм здоров'ям та сім'ями заради чергової справи.

І це спрацює! Це обов'язково спрацює! Це був прекрасний план!

Біси з радістю відправилися на своє завдання, всюди змушуючи християн бути все більше зайнятими і поспішати туди-сюди, залишаючи мало часу для свого Бога і сімей, і зовсім не маючи часу розповісти іншим про силу Ісуса, яка здатна змінити життя.

Питання в тому, чи вдався дияволові його задум??? Подумайте над цим! І зробіть висновки... розкажіть про це іншим.

Чи ви ЗАНАДТО ЗАЙНЯТІ???

перекопійовано із http://bibliotekaapaul.org.ua/97-zumij-zberegti-boga.html

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Така ситуація передбачувана. І чим ближче до кінця, тим більше буде справ і часу на Бога не залишатиметься.
Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.
(2 до Коринтян 4:3,4)

Не дарма він "бог цього віку".

 

Відповідь: Життя прекрасне!

РЕЦЕПТ ЛЮБОВІ

Любов необхідно готувати на основі бажання щастя іншому.
Додати милосердя, довіру, чесність, доброту, кинути туди багато ніжності і лагідності, посипати щіпкою гумору.
Просіяти всю масу через дрібне сито терпіння, щоб видалити непотрібні шматочки заздрості, гордості і ревнощів.
Пронести все через жар віри і надії. Зверху густо полити терпінням і прощенням- і отримаємо ЛЮБОВ

 

Відповідь: Життя прекрасне!

Десять настанов успіху !

1. Сьогодні розпочну жити по-новому.

2. Зустріну цей день з любов"ю у серці

3. Ітиму до кінця.

4. Буду собою.

5. Житиму так, наче цей день -останній.

6. Пануватиму над своїми емоціями.

7. Посміюся з марноти світу.

8. Сьогодні помножу свою цінність у сто разів

9. Діятиму тепер.

10. Молитимусь про Божий провід

Якщо виконувати ці настанови щодня протягом місяця, життя налагодиться, колишні поразки стануть успіхом, а ці короткі настанови- невилучною частиною життя. То чому б не спробувати ?

Джерело книжка Ога Мандіно " Найбільша таємниця світу "