ЗАбилам би!

Відповідь: ЗАбилам би!

ми не самі живемо, не люблю, як сусідка шастає по кухні

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Ця тема дещо перегукується із «пунктиками».
Не знаю, ми ще до спільного життя домовилися про такі дріб’язкові побутові речі не сваритися. Знаю, що я теж не ідеальна, але те, що не «пиляю» його за шкарпетки (сама прибираю до кошика для бр.білизни) та подібне, дозволяє вільніше почуватися, коли немає сил щось вичищати, домиватися. В світі ентропія така, що її ж не подолаєш, хоч пиляй із дня у день

 

Відповідь: ЗАбилам би!

я викидаю...

 

Відповідь: ЗАбилам би!

З моїм за час їди взагалі неможливо про щось говорити - як напакує повний писок їжі... і почне то все ковтати, як "гуска"... То ЗАБИЛА БИ!

 

Відповідь: ЗАбилам би!

У вас попереду багато часу. Тихим сапом, потихеньку, і перестане він взагалі їсти))).
Шуткую). насправді потихому все собі гарно зробите, як вам треба, тільки не передавіть. Мій муж раніше не уявляв собі, що курити він не те, що не буде в кімнаті, а й навіть зовсім кине. А курив всюди. і постійно))

 

Відповідь: ЗАбилам би!

то з розряду того як в школі нам казали "А якби всі вішались, то ти б теж пішов?". Ми звикли їсти за столом, але якщо йдуть новини чи щось цікаве вся родина автоматично розсідається перед телевізором. Нічого похабного в тому особисто я не бачу. Те саме і з чаюванням, полюбляєм сісти на дивані з горням чаю і чимось смачним і балакати. Вважаю порівняння не доречним, бо прирівняти можливість попити чаю і побалакати з наср..ти посеред хати трохи загрубе порівняння. В кожної родини свої повадки, хтось вважає то неприпустимим, а комусь якраз так і комфортно. Між іншим під час їжі часом розповідаєм як день минув і якось, знаєте, хата не засмерділась і по шматках хавки не ходимо. Це так з розряду "не нада узагальнень"

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Собаче серце-2

 

Відповідь: ЗАбилам би!

100% правда. Крім того, з нами живе і дочка 4.5 роки, а спільна вечеря чи сніданок це, на мою думку, якось об'єднує. А привчання дитини їсти за столом також, свого роду дисципліна. Можливо і не усі мене підтримують, але одним із аргументів, які я наводжу своєму чоловіку, то чи він хоче бігати за дитиною з тарілкою і годувати її по цілій хаті, чи щоб вона знала що має сісти, поїсти і дальше бавитись. Вибрав чоловік другий варіант. Тоді який ти приклад подаєш?!

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Ооо! Це моя мрія! Але іноді, як гляну на своїх обох "зшибайголів" то руки опускаються і сил нема... Я тоді згадую Сару Джесіку Паркер, з фільму "Як вона робить це?", коли її спитали скільки у неї дітей відповіла: "шестеро", на що її виправили, мовляв, "двоє"... А вона каже: "Так... двоє... Але таке відчуття, що їх шестеро!"

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Деколи почуваю себе старою пилкою. Ну може не такою вже й старою, але попилюю своїх домашніх. Забилам би! - намагаюся викорінювати це з себе але, буває.
Вчора зробила одну погану річ, і вважала себе нікчемою, плакала. Чекала чоловіка з роботи - мала йому розповісти, що я зробила. Також паралельно роздумувала, як би я зреагувала, на таке. Забилам би! Прийшов чоловік, настрій гарний - ніяк не можу сказати. Вже лягали спати і я розповіла - знову плакала. Він мало того, що мене не сварив, то ще й підтримав, сказав, що я все-рівно найкраща, всі ми інколи помиляємося, і що я обов'язково виправлю ситуацію з часом... І я спокійно заснула.
Але перед тим, як заснути, я прийняла рішення, що буду намагатися більше ніколи не сваритися з рідними, адже вони мене люблять і таку, зі всіма моїми недоліками, критичними днями, то чому б не забути і про їхні недоліки?

---------- Додано в 11:22 ---------- Попередній допис був написаний в 11:19 ----------

Не хочу бути пилкою!
Не хочу навіть думати:"Забилам би!"

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Зранку стаєте перед зеркалом і говорите собі "Я хороша, я добра.Я всіх люблю і розумію."))) Говорите поки того не відчуєте в середині в собі)..

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Так можна і на роботу запізнитися (деколи дуже довго тре стояти)

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Забила м би свого "татуся". В суботу вранці кудись щез, а потім припхався п"яний, потріпав два коври і якогось намилого взявся павутину змітати. Помахав тим віником і .... пішов спати. Він типу допоміг! І як таке назвати?! Ух, зла я!

 

Відповідь: ЗАбилам би!

і я жалітися - вміє мій муж настрій зіпсути. ще вчора коли верталися від батьків нагаркав на мене, не буду деталізувати, я і без того зле себе почуваю - хворію, а тепер ще і пів ночі проревла, зраненька він зібрався і поїхав до батьків. щойно подзвонив, що друзі прийдуть в гості, вони вже в маршрутці. а я з температурою, невиспана і зла.
посварилася з ним - буде зустрічатися в батьків.
та ну його, я розумію, що у всіх бувають зриви, але навіщо псути мені і собі свято? ще й за такої фігні.
то так треба, довести мене, а потім вимагати, щоби я його зрозуміла, бо йому важко, він на роботу ходить (а я весь день в стелю плюю?)

 

Відповідь: ЗАбилам би!

і мені шикарний подарок на день народження моє сонце зробило..спочатку забуло взагалі, а потім заявило щоб я до нього приїхала, щоб він мене привітав, бо телефону не то, хоч я хвора з температурою 38...міг би і сам приїхати, як дуже сильно оче мене бачити...
а потім взагагалі заявочка, ти зараз вдома хворієш, а потім їдеш на 2 тижні...ти за мене взагалі не думаєш!!!могла б хоч на своє день народження приїхати!!!
зла-злюща, весь настрій зіпсував...тай щей не розумію причини моєї злості, сам надувся!!!!

 

Відповідь: ЗАбилам би!

http://www.youtube.com/watch?v=Ju2JXYTgHAk

 

Відповідь: ЗАбилам би!

От не розумію я, як мій чоловік хоче нам в однокімнатну квартину з 2 дорослими і 12 вазонками впхати тумбу з акваріумом на 100л? та ще й каже "ти ж рибок любиш"! та люблю їх я, але у нас місця нема (хіба що на 1 золоту рибку в круглій вазі). бісить....

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Я так щойно трошки офігіла. Ми зараз до родини чоловіка приїхали. Гарна погода вирішили племінника вигуляти. Телефон лишила вдома, бо він розрядився зовсім. Каюсь, забула вимкнути звук, в тому моя помилка була. Мені почали дзвонити дипломники, бо дипломи важкі, а часу на написання все меншає, розібратись в деяких моментах самим трохи складно. Моя свекруха вирішила не тільки взяти слухавку, але й сказати, що уявлення не має хто я така. Потім мені сказала, що "завтикнула", бо назвали по імені і по-батькові. Може для когось то нормально, але навіть моя рідна мама ніколи не піднімала мій телефон, хіба як бачила, що телефонує хтось їй відомий,а мене нема вдома і то якщо надзвонювали кілька разів.
Для мене це вже було шоком, бо я навіть чоловіка телефон не піднімаю, бо це приватні справи. останню краплю додав муж, прийшов і сказав "Твої дипломники, що зовсім ідіоти? Чого дзвонять? Мамі довелось відповідати". Тут "я упал". Шо знач довелось? Абзац. і взагалі, цого це студенти ідіоти? Людина потребує консультації, бо від того залежить навчання в магістратурі. То я захистила біля 20 дипломів своїх студіків і знаю на що увагу звертають при захисті, а де можна трохи схалявити, а вони ж то не знають.
Шось так неприємно.
"Мораль сей басні такова": дете в гості - носіть телефон з собою або ставте на "беззвучний" режим. Отаке-от.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

То елементарно лікується: піднімаєте на перший же дзвінок їхню слухавку і відповідаєте щось типу "ви телефонуєте у морг. мені шкода, але названої особи тут ще немає..".

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Я так хвалилася, який молодець мій коханий, вернувся з відярдження швидко.
Так воно вчора замість того, щоб відпочивати, пішло і навалилося, причому разом з майстрами, які роблять ремонт. І не скажу, що пяний був, але обідно, що я то думала, що він вдома відпочиває, а він дзвонить і чую по голосу, що наступив на корок. Я на нього не злюсь, бо в такі моменти, які бувають рідко, він такий смішний і добрий, хоч до рани прикладай. А забилам би його, що він то соточку потягнув, а потім злиться сам на себе. Ну в тебе хтось заливає? Вже давно не дитина, і навіть не юнак, а інколи - ну дітьо малоє.