Хм, ото порівняли, так порівняли... Не гнівіть Бога і людей такими порівняннями - одне діло зброя на війні (і не по своїй волі вони її беруть там в руки), а зовсім інше в мирному місті. Давайте ще собак стріляти і котів - вони теж багато кому заважають? Чи шумних сусідів? Невже немає інших способів (цивілізованих і законних) боротьби з горобцями? А равликів і кротів на городі Ви теж стріляєте?
Порівняння таке.. Ооох. Я не маю городу, але скажу що вихід знайти можна завжди (чи майже завжди) аніж одразу брати зброю до рук. Про один варіант напишу: бачила дерева накривають сіткою (такою як на будівництві прикривають) щоб пташки не дзьобали фрукти.
вони змушені це робити, там йже виживання!і іншого вибору нема,або ти,або тебе! зараз якась напасть, постійно горобці залітають до нас на віранду(доречі хто знає в тому толк, кажуть що прикмета дуже погана???), бо гніздо мають прямо над дверима, то кіт їх одразу ловить, ми з чоловіком одразу ловимо кота, щоб він випустив пташку, ну і з того переляку пташка мітить і вікна, і дзеркало, але то швидко витирається...не знаю, може у вас стаї тих горобців, то інше діло... маємо, свекруха якось на горобців нічого не каже, на слимаків так, але з рушницею не ходить))) тут діло в тому, чи добре нутро в людини чи ні, як десь там щось є зле, то може таке людина дозволити, а як все світле і добре, то ні. Ну і плюс ви спочатку не писала ні про город, ні про плодові дерева, ні про вікна, а просто що "любить постріляти горобців"...
прикмета є- нездала . Але насправді вона не діє.Бо тоді би вимерло усе Сільпо, Арсен і інші супермаркети ( де ті горобці залітають як до себе до хати) . мої коти ( колишні і теперішні) свого часу ловили по балкону і синиць, і горобців, і голуба і навіть- кажана ( бр-бр)- верхні поверхи будинків, пернаті і не дуже , під дахом вічно гніздилися і умудрялися залітати
Не плутайте грішне з праведним. Ви порівнюєте непорівнювані речі! тут би хом'яка, киньте хтось мені його в карму @woolf, напишіть в гуглі: "як боротись з горобцями", Ви здивуєтесь, але є повно більш гуманних способів.
Від суботи збираюся тут відмітитися: Стою я на світлофорі на перехресті К.Левицького і Франка, моє авто десь 5-7 в черзі. Вмикається зелений для авто. Черга помалу починає рухатися. І якраз, коли я вже мала б рушати, прямо перед бампером кидається на дорогу сімейка ідіотів - жінка пхне дитячого возика (люльку); за руку з жінкою ще одна, приблизно дворічна дитина; за ними вприприжку чоловік. І це за 15 м від пішохідного і на червоне для пішоходів! Я дістала такий шок, що мені ноги аж до самого дому трусилися, бо реально ще б якась мить - і сталася б трагедія. Я вже потім почала собі пригадувати, що вони чомусь стояли якийсь час на тротуарі, а потім раптово вискочили на дорогу. Тре було таки зупинитися, вийти і обкласти матом. Може б дійшло, що так робити не можна.
Нагадалось: колись казав інструктор з водіння, що треба на всіх водіїв і пішоходів дивитись так: "всі дурні, ніхто правил не знає, перебігають, де хочуть, їздять як хочуть і т.д." Дійсно, такі екземпляри трапляються, нажаль
В нас, на превеликий жаль, є така окрема категорія людей, які люблять отак "БІГАТИ", і до неї, теж на превеликий жаль, належать "не дуже швидко бігаючі" категорії населення - пенсіонери, мами з колясочками і мами з маленькими дітьми за руку. Я розумію, щоїм не надто просто багато ходити, але тим не менше, якщо дурна ( то про горе мамочок), то нема чого отою дурью "гробити" дитину. Колись на очі мені потрапило відео, зняте у країнах СНД, під назвою "Ось що треба показувати дітям, щоб навчити правил поведінки на дорозі". Відео направду страшне, і у всіх випадках, чи то діти самі перебігали дорогу, чи з мамою, страждали діти, а батьки дуже навіть винні у тому всьому.
Дівчата дякую за підказки, але з горобцями я воюю 4 роки. Варіантів дієвих є два: або стріляти або труїти (в мене пес, тому він мені не підходить). Буду рада за практичні підказки (може хтось знає за якесь ноухау). І, до речі, електронний відлякувач теж не діє (ні на горобців, ні на мишей.)
Isa, не писала, бо цю історію розповіла для того, щоб пояснити дівчатам те, що вважаю собаку (хай добру та домашню) - звіром, якого ми не можемо контролювати на 100 відсотків.(Дівчата твердили протилежне.) Як мої горобці так не пішли, спеціально для Siania та інших собачників напишу іншу пригоду з моїм Берном. Виходжу я з песиком гуляти (на повідку і в наморднику). Навпроти - озеро, поросле повністю - всякі хащі. Гуляємо, той щось винюхує собі тихенько. За хвилину-дві на нас з тих кущів виходить лисиця. Так, лисиця! Секунда - ми всі завмерли. Першим (секунда, дві!) зреагував Берн: з утробним гарчанням підірвався. Поки я сказала команду "ФУ!", я проїхала коліном до крові по дорозі. Розумієте? Це була секунда, може половина, але людина не може реагувати так само швидко, як і собака. А як би поруч стояла людина? Дитина дворічна (як моя) з мамою прийшла гуляти? Тому, моя думка так і залишилась - собака (в людях) на повідку і в наморднику. Чому так багато пишу? - Ця тема мені дуже гостра. В мене є двоюрідний брат, якого маленьким обгавкала собака. Йому тепер вісімнадцять, але він досі, коли приїжджає в гості просить закрити собаку. Коли інші родичі "вимагають" (фото, м"ячики, обнімання)"Бернюню" , він йде до хати і заглядає з вікна, коли вони набавляться. Розумієте? А! Собаку ніхто на лисиць не вчив, побачили ми її перший раз. Сусід потім ще жалівся, як я йому розповіла, що в нього мінус кілька курей, казав, що відказував на безпритульних псів.
Не писала в цю тему ні разу, але тут теж наболіло. Стою вчора в поліклініці в черзі в реестратуру, переді мною пару людей, серед ниx дідусь років 75 з паличкою. Заxодить в поліклініку мама з xлопчиком років 4 десь, він плаче, щось там xоче чи не xоче. І тут дідусь каже: "Замовчи, а то я тебе заберу." Через пару секунд: "Замовчи, а то тебе цигани заберуть". На щастя xлопчик на це не звернув увагу, але мене то так достало (у мене менша також полюбляе отак плакати чи кричати, то вона песиків-котиків боіться, поліклініки боіться і т.д.). Кажу тому дідусеві :"Не лякайте дитину." А він мені каже: "Я кажу так, щоб потім він не сів мамі на шию..." От прибила би того дідуся, не дивлячись на той вік, ну невже тяжко зрозуміти, що дитина маленька, що може плакати, для чого іі лякати???????
Ну Ви ж розумієте що у Вас собака не керована і не навчена? Виховуйте, вчіть, через рік буде інакше. Моя собака йде без повідка поруч, і коли збоку буде кіт - по команді "стояти, не можна" до нього не побіжить. Тому будь ласка, не пишіть що всі собаки однакові, бо Ви зараз судите лише по поведінці власного пса. І як бачимо, з Вашої історії - повідок і намордник - не завада щоб налякати дитину. А я без повідка можу краще проконтролювати свого пса. Наприклад, коли бачу що йде попереду дитина - кличу собаку до себе, і ми йдемо так, щоб дитина пройшла біля мене, а не собаки. А коли бачу що дитина не боїться, а сміється - пропоную погладити песика. Ви б бачили їхні щасливі очі і вереск радості
Теж мала на днях аж дві подібні ситуації. При чому, казали щось подібне жіночка трохи за 40 та бабуся під 60. Я їм зробила зауваження, що брехати негарно - ясно же, що ніхто дитину не забере, а якщо вони мають злочинний намір та висловлюють його при свідках - то я знаю до кого в таких випадках звертатись. Жінки вибачились. Взагалі не розумію оцих висловів про бабаєк, циган.. Можна же нормально врегульовувати відносини з дитиною, не затикаючи її та не лякаючи.
ану шепніть мені, що то за прикмета. Може то всі наші проблеми через горобців? Вони мене теж страшенно "дістали", вже 6 років воюємо, а вони тільки множаться. І в мене таке враження, що всі горобці з нашого району живуть в нас Навіть гади вигнали ластівок. То орда якась всюди гадяча, зараз почнеться виноград - буде ще гірше. Я собак вже навіть не сварю, коли вони їх ловлять.
Siania, Ви, напевно, дуже швидко або поверхнево прочитали мій допис. Я не писала, що моя собака не керована, не вихована іпроблемна! Щодо моєї історії - "розжую", що я мала на увазі. Ви пишете Давайте, порахуємо. Ви бачите, що йде дитина,так? - А якщо Ви задивились на якусь цікаву обновку у вітрині магазині, то хто перший побачить дитину? - Правильно, пес! І, можливо, до тої дитинки весело побіжить? Рахуємо: секунда-дві - Ваш погляднавітрину, ще секунда-дві Ви відводите Ви поглядом шукаєте пса, секунда дві - приймаєте рішення, ЯКУ команду сказати, сама команда. Разом ? - Тобто чотири-пять секунд Ваша собака - не контрольована! І то я рахую по-мінімуму. Так, вона спокійна і мирна, але це знаєте тільки Ви, а не мама з дитиною навпроти. До чого веду. Повертаюсь до моєї історії з лисицею: собака зреагував на хижака першим, бо в нього щвидша реакція, поступив, відповівдно до своїх інстинктів. Після команди, він зупинився, але.. В ті пару секунд, поки я побачила лисицю, вийшла зі ступору і прийняла рішення про команду, моя собака була контрольована!!! А знаєте чому? - Бо на повідку. І,хай ціною обдертої наги я її втримала. Розумієте, що я Вам хочу пояснити? --- дописи об"єднано, 21 Липень 2015 --- Flame, не ображайтесь, але половина, зважаючи на відсутність біля мене цивілізації таки точно живе в мене! Зуб даю! (пошепки) Як Ви навчили собак їх ловити?!!!
Ви правильно писали, що вашому песику в цивілізованому світі не треба намордник. Але в Німеччині, якщо йдете містом, то повідок обов'язковий. А як в Украіні? П.с. друзі мають такого красеня, як у вас, тільки чорного.
