А от такий випадок з минулого (це до речі на замітку, дівчата - хочете щоб ніхто не знав про вашу вагітністm то нікому і не розказуйте). Розказала я парі близьких подрухок про своє положення "по секрету"). За тиждень на вулиці зустрічаю не дуже приємну і безтактну особe, з якою давно не спілкувалась і не бачилась, яка зразу ж прямо в лоб питає :о, я чула ти вагітна, ну то що, яки там термін, а хлопчик чи дівчина? А ще що там? Та навіть якби знала то їй би нічого не сказала Відповіла, що так, а хто там і точний термін ще сама не знаю, на що вона ще недовірливо глянула Зате я не розгубилась і запитала "а ти коли заміж плануєш?" (вона не заміжня), на що вона сказала що скоро планує, так що то якось "вравноважило ситуацію". А тим подружкам потім сказала, що я таке зустріла, і нікому ж більше не розказувала, на що вони щось пробурмотіли "та, вроді говорив хтось з нею". Так що отаке)) Треба і не розказувати в кому на 100 відсотків не впевнені, і при таких питаннях вміти або морозиись або ставити зустрічні питання. Чи то теж "нічого страшного"? Може то й дійсно нічого, але згадайте себе вагітними, особливо на самих початках, чи дуже хотілось всім під ряд навіть чужим і не дуже приємним людям про себе розказувати?
Мене часом питають про з/п чоловіка. Коли я відповідаю, що точно не знаю, роблять великі круглі очі Вважаю нетактовним питати отак на рівному місці про гроші, діти, майно навіть в найближчих друзів чи родичів. Хіба розмова йде вже в тому руслі чи людина має конкретну мету, для чого їй то знати. Тоді нормально можу відповісти про ті речі. В моїх друзів зараз улюблена тема - спланувати нам хлопчика))) я вже пообіцяла кусати їх за то. Але на них не злюся, бо то такі дуже близькі і дорогі люди.
Оооо, стільки сторінок про якусь дрібницю) Гірше, коли не питають, але так нафантазують, що, коли через знайомих спільних знайомих взнаєш про себе те, чого і близько нема...))) Людям цікаво, одні насмілюються щось запитати, іншим легше нафантазувати і змішати) Хоча, пра, було би дивно, якби підійшла знайома і запиталась би ні з того ні з сього : -А який в тебе балкон/ремонт/нові двері/будинок/машина? -А чи було перше побачення в твоєї доньки/твого сина? -А як в тебе проходило народження дитинки? І ще багато всього різного, про що ми пишемо тут, думаючи, що ніхто нікого не знає)) Нехай і зарплата не буде вказана в цифрах, але по дописах можна зорієнтуватись, хто як живе, вагітніє, працює і як проводить дозвілля)) І те, що обурює в запитаннях ЗНАЙОМИХ людей, може ненароком вилитись тут, як ми думаємо, не дуже знайомим людям) Мені більше не до вподоби, коли людина, не зовсім близька, розказує якісь подробиці за себе, думаю, для чого то мені, тішусь, шо в моїй голові немає такої комірчини, куди би я це все складала і воно відразу ж вилітає в інше вухо. Або подробиці про когось - вважаю себе якимось співучасником брудної справи.
@Siania еге ж)) То я в останню мить так розмову повернула)) Але то людина без комплексів і вона все наглувата була. Це якраз приклад нетактовної людини, можна сказати
Між цим є різниця, адже писати на форумі ту чи іншу інформацію про себе (з розрахунком, що її прочитають не знайомі, а можливо і знайомі люди) людина вирішує сама. А коли запитують, то це вже певною мірою спонукають, "змушують" відповідати на питання, які можуть бути не приємними та не доречними.
Оце в мене є така знайома жіночка - мама Яниної однокласниці. Одного вечора я вийшла дати їй деякі зошити Яни - та дівчинка хворіла, не ходила до школи і хотіла собі класну роботу переписати. Божечку... я за годину-півтори прослухала якщо не всю її біографію, то принаймні більшу частину - про дитинство, подруг, колишнього чоловіка, батьків, свекруху, важкі пологи, догляд за сином і за дочкою, схуднення і набір ваги, здоров"я, кухню, котів, собак, роботу, синових друзів, колишніх сусідів, коротше, і про діда, і про бабу, і про всю громаду... я вже всіляко даю зрозуміти, що хочу йти... а вона як зарядилася і блаблаблаблабла... йошкін хвіст... ледве я людини "позбулася". Хоча ми завжди спілкувалися на рівні "добрий день - до побачення - в понеділок батьківські збори". Сьогодні ситуація ледве не повторилася. Я вже прослухала про стосунки між дівчатами у класі, проблеми в дочки на гуртку, а також те, що "девочки теперича не те, что давеча", і від себе їх не можна відпускати, бо наркотики, і хлопці їх уже "використовують"... Цього разу я вже була розумніша, швиденько вибачилася, попрощалася і пішла. Ну якщо тобі бракує компанії, нема з ким поговорити, то з подругами за кавою зустрінься, до психотерапевта сходи, щоденник заведи. Але для чого "присідати на вуха" майже чужій людині, можливо, її абсолютно не цікавлять і не потрібні подробиці твоєї біографії?..
Я таких питань (вагітність-дитина-заміж-зарплата і т.д.) навіть близьким друзям не задаю, якщо вони самі тої теми не піднімають. Схоче розповісти-сам (-а) скаже. Не каже-значить не хоче. І відповідно не люблю, коли мені такі задають. Одна близька подруга просто радилася зі мною на всякі ремонтні теми (я робила недавно капремонт, а вона планує), то я їй розповіла свій досвід, помилки, на що звертати увагу, і скинула свою калькуляцію, бо знаю, що вона не буде рахувати і обмусолювати мої витрати і обговорювати їх з іншими. Інша подружка, навпаки, дуже любить питатись в лоб "а скільки ти за таке-то заплатила?" і скрушно похитати головою "огоооо! дооорого!" - якщо я відповім. Тому в розмовах з нею таких тем уникаю і від прямих відповідей ухиляюся. У всіх решта питаннях у нас з нею прекрасні стосунки.
@Яська Березнева , Ви знаєте, Вам ще повезло, що ця жіночка при пам"яті і при наступній зустрічі не починає розказувати знову ж те саме по колу))В мене є співробітниця, яка про всіх своїх родичів розказує по декілька разів, а так як я ніколи не вникаю в подробиці, то ці історії для мене - як вперше))Нє, вона дуже хороша людина і мене не дратує, так як ми в різних кабінетах сидимо, деколи забігаю до неї, то вона розмову так підтримує, якщо в бесіді звучить щось схоже на історії її предків))
а в мене є така одна знайома, яка ну дуже сильно любить говорити, ще й по телефону. і бувало, що вона мені дзвонила, і могла 2 годин розказувати про себе, свого хлопця, чи шо вона робить. при чому тих хлопців вона називала по імені, а я про них вперше чула, і не розбиралася хто Василь, а хто такий Іван деколи в мене вже починала боліти, і страшно хотілося спати. переважно дзвонила вона на домашній телефон, тому я так ті пару годину сиділа з трубкою на місці негарно було їй шось сказати, чи навіть перебити, бо то вона без зупину переважно говорила. я вже деколи раділа, коли мене "рятував" дзвінок у двері чи на мобільний бувало, що я сама музику на мобільному телефоні включала, ніби до мене хтось дзвонить, бо як казала, що маю справи, то вона казала, що передзвонить пізніше вона хороша людина, але тих її розповідей було надто забагато, і вони мене сильно вимучували. зараз вже давно з нею не спілкувалася, та й ніколи сильно не дружили, були тільки знайомими. напевно просто є такі люди, які люблять говорити без перестанку. це не є аж так сильно погано, просто деколи з ними важко.
Ха, у вас немає бухгалтера, котра є у мене. Вже колись розказувала... І так, она надалі мене дратує. Тільки тепер я навчилась або тупо кивати головою нєваляшка, млинець, або втикати навущники у вуха, коли вона починає по телефону обговорювати родинні справи. Правда, остатньо, після того як я рявкнула на неї при клієнту жіночці давно минула сороківка, а верещіла до сестри так, ніби її різали, бо сестра жиє в москві , навчилась інколи виходити з кабінету.
Людей, які не готові співпереживати, а тільки повчати.... за три тижні Тереза наслухалася купу повчань, типу " чи усвідомлює вона як зможе утримати себе і дітей ??? Що вона собі придумала ??? Чи вона себе уявила єдиною жінкою в якої є проблеми в подружжі ??? Як можна псувати репутацію своєї сім"ї пишучи заяву в поліцію на власного чоловіка ? Це при тому, що її друзі практикуючі католики і жоден з них немає проблеми насильства в сім"ї Мені хочеться зараз лише одного - поставити цих всіх "повчальників " рядочком біля стіни і так по одному разочку "гупнути " головою в стіну на очах дітей !!! А потім так спокійно запитати " Ви думаєте, що тільки вас б"ють ??? Що тільки у вас проблеми ??? Якщо напишете заяву в поліцію, то зіпсуєте свою і мою репутацію Я нині злосна, як пес дівчєта = суміш ПМС + КД + втома після важкого тижня хвороби малого . Добре, що є така тема ....
забила би тих водіїв, що купили собі права і машини, а пішоходи на зебрі їм - по барабану! Мені сьогодні 2 рази такі попалися- зранку відводила Іру до школи- то за 2 кроки пролетів перед нами через зебру (тоді як ми переходили дорогу), а другий раз- ввечері йшла з сином на Нову пошту, так само якийсь мало не збив нас на "зебрі", ще й сигналив, чого це ми йдемо (а поряд тролейбусна зупинка, невже за правилами він не має зменшити швидкість?)
Погоджуюсь. Вчора ввечері п'яне збило на смерть на пішохідному переході студенточку із Польщі. Як???? Як посмів всадитись за кермо???
Привіт, і я тут -- хоч не люблю цієї теми. ТОбто сама тема подобається, а от назва ні. Ну що значить "забила б". Фу! Як муху якусь... Я цю тему для себе називаю "не подобається", чи "зла я"... Знову таки: не маю часу перечитувати, але бачила, що тут про зарплати говорять... І я хочу пожалітись. Отже. живу я в кварталі новобудов, у нас тут багато багатих людей -- у рази, десятки і навіть сотні разів багатших за мене. Ну, звісно, є і ті, хто менше за нас заробляють... Але от гулямо ми на майданчику із мамочками: в однієї чоловік мясник, у іншої -- машини ганяє, і третьої-пятої-25 я не знаю чим чоловік займається і НІХТО навіть не подумає у них спитатись, скільки чоловік заробляє. А от у мене -- тої, яка часто наголошує, що працює на рівні із чоловіком і обоє маємо лише білу зарплату -- постійно питають, скількми ми заробляємо... Що вони хочуть почути? Я не знаю... Мені важко відповідати на таке запитання. Бо це багато -- для середньостатистичного українця і мало, у порівнянні із моїми сусідами. А як врахувати, що у мене 4 дітей на яких ми взагалі не економимо, то моя зарплата умовно кажучи значно менша, ніж та сума, яку висилають родичі моїй сусідці, яка має лише 1 дитину і весь час скаржиться, що "у садку такі побори, як ти даєш раду?"
Людям просто цікаво, який бюджет у сімї де 3+ дітей, того і питають)) мислення і погляди у всіх різні, є люди, які не планують більше дітей, бо не потянуть ще одне навчання в Ландоні і Паріже) один з прикладів Ну і на Дп не раз обговорювалось про багатодітних і заможних знаменитостей, що от якраз вони можуть собі дозволити)) Підхід мяко кажучи однобокий, але в кожного своє бачення світу Надіслано від мого SM-J700H, використовуючи Tapatalk
Тут дівчата, та і я читала, як відповідати на незручні питання....Один з варіантів вдати, що не почув....Можна задати питання у відповідь -"а навіщо Вам це?", або відповісти загально і багато значно, типу-"важко, проте мої діти ні чому не гірші за інших"....ще були способи, але я їх забула( --- дописи об"єднано, Mar 5, 2016 --- Як навчитися відповідати на незручні питання
О там ще класний варіант написаний-"ШО-ШО??????????!!!!!!!!!!!!" Як відповідати на незручні запитання | Умняшка — Ви повинні знати все!
та я би не сказала, що то незручне дуже питання для мене. Тут фішка в іншому: коли людина займається невідомо чим і дуже багато заробляє (читай краде-бере хабарі...) то в неї інші не питають скільки чоловік заробляє. А от як зарплату чесно заробила і з кожної копійки податок сплатила -- то мусиш сказати. А потім ще й слухати: а що в нас такі заплати бувають?
