За що я ЛЮБЛЮ свою половинку :)

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

Коли задаєш собі це питання,то в голові виникає відповідь-нізащо! Мабудь за всі ті вчинки,котрі викликають у мене бурю емоцій:
- за розкидані біля дивану носки
- за кожен ранок,який починается словами "Де мої носки?"
- за самовіддачу сім’ї
- за те,що неприродньо добрий
- за те,що на питання "Ти мене ревнуєш?" відповідає "Ні,я тобі довіряю"
- за те,що в любому випадку буде на моєму боці!

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

Люблю за те, що він впершу чергу думає про свою сімю.Мій чоловік ніколи не погодиться на відпочинок з друзями без нас. Ніколи не піде зранку з дому, чи ввечері спати, не поцілувавши мене і дітей. Завжди у гарному настрої і неймовірним позитивом. Через те мені завжди хочеться бути завжди біля нього, приготувавшии їсти,сидіти і чекати його вдома. За це все люблю його несамовито.

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

Люблю за те що він дуже добрий, дуже турбується про мене, а ще за те, що незважаючи на те що приходить дуже і пізно і втомлений з роботи, завжди знаходить час , щоб побачитися зі мною, хоча б на кілька хвилин

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

За те, що могла б про нього написати у темі "ЧОЛОВІК ВАШОЇ МРІЇ – який він?"

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

за те, шо дужжже набожний

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

Кажуть, коли все сповна віддаєш, тоді по-справжньому любиш. Отак і я без тями роблю все для свого чоловіка, бо просто не можу жити без цієї людини. Не люблю за "щось", а відчуваю себе щасливою , віддаючи все. Просто мені пощастило, що він має до мене такі самі почуття.

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

люблю за те, що Він піклується про мене, доглядає за собою(іноді дивуюсь, звідки в нього тої енергії і завзятості стільки), люблю коли робить мені подарунки, дає мені поради і вислуховує постійно мої забаганки (потураючи їм)...
ех, можна писати і писати. ПРОСТО ЛЮБЛЮ.
на думку спадає пісня Тіни Кароль *Люблю его...простое слово,,,*.

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

Я Люблю свого чоловіка за те, що він в мене Є

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

За те, що каву щоранку робить і в ліжечко приносить

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

За те, що він дуже турботливий - приїжджаю з навчання, а він мені вечерю зготував.Смачнющу!!!
За те, що він люблячий татко, чоловік.
За те, що добрий і чуйний.
За те, шо ВІН в мене є.

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

За те, що він такий в мене є, зі всіма його плюсами і мінусами)))))))))

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

Люблю його за всі ті приємні дрібнички, які він робить для мене, за те що жаліє мене, розуміє мене, за те, що такий ніжний, за те, що він мій - такий єдиний і неповторний!
І нічого, що інколи злюся на нього або він на мене - все-одно люблю його...

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

За те що мене терпить... А насправді, звичайно просто так, зате що він є. Спочатку закохуєшся, а потім починаєш виявляти різні сторони характеру.

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

за терпіння) за чуйність, відкритість, за його любов до мене і за бажання бути зі мною)

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

Знаєте, в одній пісні є такі слова "...розучились любить не за что-то, а просто..." Як на мене, це правильно, треба просто любити, а не сидіти і роздумувати за це люблю, за це ні

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

люблю за те, що він моя протилежність, бо такаго як я, я б не витримала.

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

Отак буває. Прийде, а я полоскаю йому мізки. А тебе довго не було...а ти обіцяв... а ти ж казав. А він мене обніме, поцілує і каже... я прийду раніше... я зроблю зараз...я виконаю. Вміє він мене заспокоїти. І я його за це ще дууууууууууужче його люблю!

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

За що ми любимо чоловіків?
Справа в тому, що у них - теплі долоньки, а в нас - холодні пальці.
Вони сильні і можуть підняти нас.
Одного разу вони обов'язково зрозуміють (хоча б на хвилину), що краще за нас - нема.
У них є принципи.
Іноді вони миють посуду.
Вони нас і можуть дістати книжку з верхньої полки.
Вони віддають нам свої самі кльові майкі. Коли вони кажуть: "Я тебе люблю", здається, що ти есть.
Вони вміють інсталювати Windows.
Вони пробачають нам наш фемінізм, хоча ми, зауваж, їм взагалі нічого не прощаем.
Вони цілують нас в лоб, коли не можуть остаться. Вони думають, що є речі, які ми ніколи не зрозуміємо, і лише тому ми все розуміємо.
Вони кладуть руки нам на коліна.
Вони з маніакальною наполегливістю бажають платити за нашу каву, хоча й самі вже давно не розуміють чому.
У них з очей течуть сльози, коли дме сильний ветер.
Вони ходять в магазин, коли йде дождь.
Вони мовчать, коли ми говоримо глупості.
Хоча, коли ми говоримо що-небудь розумне, вони теж мовчать.
Вони краще нас знають: може бути, через сто років, може, з якихось інших планет, але вони подзвонять.
Вони підуть на війну, якщо буде війна.
Вони не помічають зіпсований макіяж.
Вони роблять вигляд, що їх не дістав свято 8 березня. Вони хочуть змінити наше життя.
У магазині останні гроші вони витратять на шоколад.
Вони ніколи не навчаться розстібати бюстгалтери.
Їх дратує, якщо ми не носимо бюстгалтери, але не дратує, якщо його не носять чужі жінки.
Вони думають не тільки про любов.
Вони люблять своїх мам набагато сильніше, ніж ми - своїх пап. У глибині душі вони вміють пришивати пуговиці.
Вони не відрізняють Allways від Kotex.
Вони запросто можуть зізнатися собі в тому, що мета у них в житті одна - спати з нами.
Вони витягують нас з чужих гостей, відвозять додому і накривають покривалом.
Вони просто іноді накривають нас покривалом.
Вони люблять наші голоса.
Їм не важливо, що ми говоримо.
Вони не завжди проводжають нас в аеропорт, але завжди зустрічають.
Вони купують нам сигарети і сукні.
Вони думають, що наші сумки бувають важкими, тільки коли вони рядом.
Вони не хочуть бути схожими на нас, а ми на них - хочемо.
Вони дивляться, коли ми говоримо: "Подивися" .
Вони мовчать, коли ми кричимо .
Коли вони йдуть, ми остаемся. Коли ми думаємо про наше минуле життя, ми думаємо про них.
Їх можна порахувати.
Вони вміють битися.
Вони вважають швидше нас.
Вони дають свої прізвища нашим дітям.
Вони роблять речі, якими ми гордимося.
Вони їздять з нами відпочивати.
Вони смішні)
Для них не важливо ношу красиву білизну і дорогий чи є у нас парфюм.
Вони хочуть синів, але люблять більше дочек.
Іноді вони люблять роботу більше, ніж нас.
У них ІНША логіка.
Вони продовжують мислити конструктивно, коли ми б'емся в істериці
Вони погоджуються ходити в супермаркет і робити покупки по списку. Вони готові їсти глазунью, коли ми не встигаємо приготувати вечерю.
Вони вміють не помічати бардак.
Вони завжди раді посидіти з дитиною, щоб ми змогли завітати у своїх справах . . .
Вони чудово отпаривают джинси . . .
Вони краще нас водять машину . . .
Вони дивляться закоханими очима після приготованого нами обіду . . . Вони неповторно посміхаються, коли ми розмірковуємо про машини.
Вони п'ють пиво, хоча більше люблять шоколад.

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

за те, що він мене терпить, їсть зі мною "травяні" салатики і віддає частину свого тортика, хоча ДУЖЕ його любить))) і за миле пузіко)))

 

Відповідь: За що я ЛЮБЛЮ свою половинку

сьогодні...просто люблю за те, що він у мене є!!!