Взяти до себе жити племінниць!!???

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

Жила в нас це літо племінниця (мені - сестра) з Канади
Сьогодні відлетіла. Нарешті
Не рекомендую такої радості нікому.
Дівчині 13 років, а за нею треба було доглядати і прибирати як за малою дитиною.
Вже під кінець навчилася мити посуд :babruysk:

 

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

У моїх батьків зараз живе племінник. Він - студент першого курсу універу. Не львівський. На платному. В бібліотеках, як я на першому курсі, не пропадає. Недавно мамі випадково на очі натрапила писулька "Вовочка, ми Тебе любимо. Однокурсниці. " Гуляє десь до одинадцятої. Не раз вже було, що батьки ловили його на різних приколах. Їдуть вони в село. Він каже, що зараз йде на пари. Батьки спізнилися на поїзд, вертаються додому, а студєнт спить, аж гай гуде. Ржунімагу. А раз вночі тато штурхає маму під бік, показує на щось на підлозі біля їхнього дивана. Мама спросоння продирає очі, а то той малий з другої кімнати перебрався до них і ліг на підлозі, накрився ковдрою та й спить. Він, виявляється, ходить вночі. Раз зірвався серед ночі і з безтямним поглядом почав відкривати двері - йому кудись треба йти. Капець повний Недавно прийшов з синяком на півфейсу Мама його гримувала своїм тональним...Спочатку батькам братова сказала, що він лише на перший семестр - та семестр закінчився, а племінник і далі в них Видать, семестр на 5 років затягнеться

 

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

Я маю одного всещетінейджера, і ще один підростає.

Я б взяла на виховання племінника, по сумісництву похресника. В безвихідній ситуації для його батьків.

Лишень тому, що моя Ликера і Даніел змалечку виростали як близнята, тому, що його знаю як облупленого, тому, що він бачить в мені авторитет. І просто тому, що в нас особливі стосунки, а в мене до нього особливе відношення.

В інших випадках - нізащо.

 

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

Ця тема мені, як сіль на рану. Пять років назад у нас жив якись там далекий брат з села. До сих пір згадую з жахом. Саме перше і найтяжче, що я завжди згадую, це те, що він в туалеті не зливав за собою і всі пояснення, що це не хлів і треба натискати на кнопочку, тупо ігнорував. Казав -забув-. Їсти не брав собі сам взагалі.Мамі моїй було шкода голодного, ставила під ніс. За собою не прибирав взагалі, ані ліжка, ні лахів, нічого. Коли в хаті робилось якесь прибирання і всі щось робили , він собі спокійненько лежав і навіть думки не було спитати, чи потрібна допомога. Більше того, коли я йому поставила відро з водою перед носом і сказала помити в кімнаті, де він проживає, двері і підвіконик, (відповідь була -зараз-) відро простояло не рухане 2! дні. І ще куча всього. А найгірше, коли його мама з села звонила і питала "ну як там мій синочок" гггррррррррр. Це було перед Паскою. Зразу після Паски, я сказала, щоб він на наступний рік запитав собі в універі про гуртожиток. Поїхав і більше не приїжджав. Дорога родина з села не розмовляла зі мною рік, бо я вигнала. Зате тепер ніхто не хоче запхати нам когось з своїх дитят пожити.
На день-два-три з радістю прийму. Але щоб жили, поки вчиться, я на таке не погоджусь більше ніколи. Душевний спокій набагато цінніший.

згадала собі, що колись таку комедію бачила, як родичі всі зїжджались по одному, людоньки, нагадайте як називається

 

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

Я вважаю тре ставити всіх зразу на місця, і вказати свої правила, але щоб були рівні і для ваших і для інших дітей. І всьо буде добре, а не то моя бабця в таких випадках каже:"Махен драпен, збирай манатки". всьо

а от до нас гості люблять припхатися і сидять і сидять днями і ночами, при тому що у нас 2-ох кімнатна квартира, і їдять і пють, а мене то бісе і трафляє, бо за ними прибирати тре, а вони ж гості попи не піднесуть. А коли ще кажуть ми на ще дженьок лишимся, ну ця фраза мене вбиває(((( Люблю гостей товаристких, гарних, які знають всьому міру, а не нагліють на твоїй гостинності\

От цього року була за кордоном, то замість мене з моїми жила моя подруга, років 20, но моя бабсічка, каже що то її друга внучка, а вона мені як сестра, я люблю коли вона приїжає, і ніколи не бувало, щоб щось їй було не так, всьо так, всьо поможе, поговоре, розрадить. Ото бувають люди, і чужа, не з моєї родини, а як рідна. А деколи своє візьми, то на голову сяде

 

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

В моїх батьків протягом 5 років жив мій брат двоюрідний, правда не весь час, тільки на вихідних( бо так жив в казармі)...але він нам ніяких "неудобств" не діставляв, навпаки як треба було то міг щось і допомогти. І батькі його часто приїздили і зупинялись в мами, але ж на то і родина щоб допомагати один одному.

 

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

Я теж так вважаю. А то ті родичі багато чого собі дозволяють. Розкажу свою ситуацію. Так от ми знімаємо квартиру, без води (вода в криниці і то трохи є де нести), без нормального опалення і все таке. От рідний брат чоловіка вирішив що його син у нас поживе на час сесії. Я була в шоці.

 

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

В такій ситуації, безперечно, потрідно зважати на власних дітей. Тобто перед тим, як погоджуватися на тривале проживання родичів в себе вдома, треба зважити на те, як себе будуть почувати ваші власні діти та чоловік (дружина). У моєї мами є племінники, і коли вони навчалися то по трошки жили в нас. Зазначу, що у нас 3-кімнатна квартира, але живе ще бабця (мама мого тата). Коли жили пемінниці, то ще півбіди. Хоча я відчувала себе трохи обмеженою: ми мали різні смаки (наприклад, я слухала "Океан Ельзи", а вони "Іванушкі Інтернешнл"), по різному вдягалися, мали різні інтереси. Але ж вони гості, то мені казали жертвувати концертом, бо ж сестричку я не можу взяти з собою (вона не хотіла), а розважатися без неї негарно. А коли жив племінник, то можна було здуріти. Допомоги від нього ноль, мама вічно на нервах, бо він десь пішов і пізно повертався. Раз взяв гроші на дорогу додому, мама дзвонить ввечері запитати як він добрався, а він не приїхав. Прийшло на наступний день до нас. Мама цілу ніч не спала...
В ситуації з племінниками треба зважати на племінників.

 

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

Згідна з Бурулькою. У мене була подібна ситуація. Моя тітка зібралася закордон. а дітей залишила - дочку своїй сестрі у Львів. а сина нам. Так то було якесь наказаніє... Я почувалася наче то не я в себе дома. а брат двоюрідний. І він часто як щось вчудить. то хоч застрелься.... Виходило що батьки відповідали за нього більше ніж за мене з моїм рідним братом - то десь зникне на півночі. то в бійку попаде. то в міліцію... І його мама ще потім сварилася. що то мої батьки винуваті. що недогледіли його. що він так розпустився. А дочка її то взагалі така розпусниця стала без мами... Тітку то дістало і вона вигнала її - хай робить що хоче їй свої нерви дорожчі..... Вважаю що треба зразу ставити перед фактом - як щось не те зробить хай забирають своїх дітей назад. Нема значення що родичі. Нас теж треба поважати.

 

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

ой, дівки. мала минулого року таку ситуацію з родичами. Моя рідна тітка (татова сестра) живе в Тюмені вже 30років. Тут в неї була донька від першого шлюбу, а потім вона вийшла другий раз заміж і має ще 2х дівчаток. Я дуже любила як вони приїздили до нас. А позаминулого року дзвонить мені тітка і каже: знайди де у львові лікують від ігроманії. Нічого не пояснює. В мене тоді такі проблеми різні були (то я якраз відсутня була на форумі), але я познаходила декілька варіантів лікування такої залежності (до того навіть не знала, що таке буває). І тут моя тітка приїзджає до нас до Львова зі старшою донькою (35років) і розповідає,що донька її працює в банку і чоловіка має такого, який її присадив на азартні ігри (казино, автомати). Донька взяла в банку кредит і профіяла його, продала 3х-кімнатну квартиру і теж гроші спустила, винесла все з хати (навіть дитячі речі свого сина) і от вона вже дійшла до такого, що повела свого рідного сина (7р.) і хотіла його продати!!!!! в мене шок! Привезли мою горе-сестру лікувати до нас, бо мають надію, що як вона полікується, то зможе знову працювати в банківській сфері, а якщо б лікували в Росії, то про це могли б дізнатися роботодавці. Жила ця сестра в нас рік! лікувалася місяць. Спочатку ніби дуже добре пішло лікування, але вона все рівно зривалася і йшла на автомати. Тітка присилала гроші. Потім кинула вона то лікування. Мама її "вигнала", бо вона їсти собі не варила, нічого не прала і не прибирала, спала до обіду, а потім півночі телевізор дивилася... Останньою крапелю було те, що вона заснула з цигаркою і спалила ковдру і ми її ледь врятували! Сестра поїхала від нас до бабці в село і ще півроку там жила. Тоді її забрала тітка назад до Тюмені. Тітка непогано там стоїть, поплатила її кредити, купила нову квартиру, влаштувала її до себе на роботу і ніби нормально живуть, але це не лікування допомогло, а ігровий бізнес там закрили, от вона й не має де спускати гроші. Дома має один списаний автомат і купу монет і сидить по ночам грає сама з собою.
це все важкий трафунок, ми їй дуже хотіли допомогти, але якось не витримали такого співжиття разом. інколи мене мучать докори сумління, що може варто було ще потерпіти і таки якось її вилікувати від того.

 

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

Ума, не коріть себе, впевнена на 100 % - то не лікується. якщо вона сама цього не захотіла.

 

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

Та було б у нас те саме, що там - ігрові автомати позакривали та й вирішили б, що вилікували. ІМХО, Ви дарма переймаєтесь. Все ж добре.
Ви й без того довго таку поведінку терпіли. То ж доросла людина, теж має на себе якісь зобов"язання брати, а не палити комусь квартиру.

 

Відповідь: Взяти до себе жити племінниць!!???

Можу сказати одне, це дуже велика проблема взяти відповідальність ще за двох підлітків з одної сторони і не бути ворогом для чоловіка з іншої. Колись у мене була знайома мала двох дітей хлопчика і дівчинку, коли вийшла заміж вдруге додалося ще двоє чоловікових дві дівчинки десь в районі 15, 17 років, так як чоловік був вдівець виховання лягло фактично на плечі тої жінки, чоловік на таку велику сімю щоб заробити працював зранку до вечора часу на їх виховання практично в нього не було. І ви собі просто уявити неможете які конфлікти часто в них назрівали в сімї, і як наслідок думаєте хто винний завжди був жінка. По перше виникала ревність між дітьми, по друге виховання підлітка це не є виховання малої 1,5річ дитини, це постійний догляд за тим куди пішла, з ким пішла, коли прийшла..оскільки кожен з нас був піділтокм і думаю кожен знає, що це за період такий. Особливо в наш час догляд за підлітком на мій погляд справа не з легких, якщо своїх дітей ти виховуєш з малечку вчиш людських засад, принципів і приблизно знаєш що можна очікувати, то чужі діти то як чужа сімя - темний ліс. Так я згідна допомагати потрібно усім, але коли порушується гармонія у власній сімї, це є дуже зле. Жінки в цьому плані не чоловіки, вони матері - берегині сімей, завжди стараються дати дітям найкраще, жертвуючи багатьма речима в житті ради дітей і знаєте Samojlovu4 не варто тут засуджувати українську натуру, вона тут ні причім, коли сімя почне розвалюватися через неслухняність чужих дітей і не повагу до жінки, жінка будь якої іншої національності теж задумається чи варто жертвувати щастям власної сімї заради чужих дітей..Ви знаєте скільки потрібно вкласти жінці зусиль, щоб сімя навіть з чужими дітьми СТАЛА щасливою, багатою духовно і культурно? Можна багато говорити про це і засуджувати всіх немаючи власного досвіду в цьому, але лише ті хто пройшов через це реально знають як це є насправді і думка їх є найважливішою..