Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

А в мене навпаки - я старша на 4 роки і мама завжди говорила при наших з сестрою сварках, що я маю бути мудріша, оскільки старша. Сестра завжди була маленька і її всі жаліли, а на мене летіли всі шишки. В мами було аналогічно. В них з братом 10 років різниці і вона старша. Там за все вона і віддувалась і потім перенесла це на мене. Сподіваюсь я буду справедливою мамою, опираючись на особистий досвід

В мого чоловіка є ще 3 брати. Вони всі живуть в різних містах, мало спілкуються і бачаться тільки по святах, але це дуже душевні і щирі зустрічі

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

Мій брат молодший від мене на 10років, я сама його виняньчила. Мені тоді було рівно10, вчилась в 4класі. Я завжди була йому швидше, як друга мама, а ніж сестра. Возила, водила його кругом з собою: і в гуртожитку жив зімною, і на пари xодив( йому тоді було 7років), і в таборі відпочинку був( я тоді вожатою працювала), і на морі був... А тепер все змінилося, став відноситись до мене як до якоїсь нижчої, нікчемної істоти, огризається, грубіянить постійно, намагається розсердити, жаx! Добрий лише тоді, як якісь неприємності в нього, тоді радиться зі мною. Йому 17 зараз, може вік такий, може переросте? Дуже його люблю...

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

в мене з сестрою велика різниця. Коли я була маленька мене постійно з неї лишали, так я була маленьким хвостиком 13 років, поки сестра не вийшла заміж. В наших стосунках було все і дружба і бійки і сварки.коли я була маленькою вона мені заміняла маму, завжди мною опікувалась.
Правда був один момент,коли ми дуже сильно посварились, думала назавжди. я дуже сильно переживала цю сварку, ночами не спала...Дякувати Богу ми це пережили. Зараз в нас такі самі стосунки як колись, може навіть і сильніші. переживши кригу у відносинах, ми почали більше цінувати один одного, почали боятися втратити один одного.

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

Мій братик старший за мене на 4 роки. І я знаю,що він в мене найкращий. Змалку всюди мене тягав з собою. Були в нас конфлікти, але ми це все переросли. Люблю його страшенно і знаю, що він ще одна моя підтримка і опора в житті.

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

немаэ рідніших мені людей, як мої сестри!!! старші за мене на 16 і 18 років!!! вони мені були і мамами, ы коліжанками...а різниці у віці я не відчувала ніколи. ставлення-ти молодша, не пхайся, чи вчися, ніколи не було. зі мною завжди рахувались, і всюди зі собою брали. і дітисьок їх вибавила, а тепер вони в моїх душі не чають словом, дякую мамі, за те що нас стільки!!!!!!!!

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

А у мене є брат, старший на 1,5року. Моя опора, підтримка, подушка, жилєтка, костиль, перший порадник, холодний душ, мій пастир, якщо так можна сказати
І чим старшою я стаю, чим "ріноманітнішим на різні життєві викрутаси" стає моє життя, тим більше я його обожнюю. І велика дяка нашій мамі, яка виховала нас без тата, без дідусів/бабусь, сама, як тополя в полі. Мама завжди говорила і тепер також наголошує на тому - "Ви найрідніші в світі люди, я минуся, тата нестане, в дітей своя доля, а ви маєте бути разом, навіть, якщо між вами 1000км." І по нині так є, і я надіюся, що так і буде, з Божою допомогою. В нас сім"ї, живемо ми окремо, між нами 50км, але щодня дзвінок "Як справи? як здоров"я?". Люблю його страшно. А він, як ніхто, може просто обійняти і сказати "знаю, що тобі хрен..во, я з тобою".
Як я хочу, щоб мої сини були такими ж близькими, як ми з братом.

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

Так приємно читати теплі дописи, розчулили мене ви дівчата.
В мене теж є сестра на 5 років старша за мене, ми так само як і усі трохи в дитинстві воювали. Але завжди пам"ятаю коли мама сестру сварила за щось мені так було її шкода , що я плакала на пару з нею.
Я свою сестру завжди страшенно любила, і завжди нею пишалася бо вона у мене красуня. В дитинстві мені подобалося , що в мене старша сестра бо я знала з вулиці усіх старших хлопців , друзів сестри . Тоді мені здавалося , що сестра мене любить не так як я її.
Потім вона вийшла заміж і народила сина, я його часто бавила , але тоді вже я була дівка і не дуже хотіла сидіти з малим , бо мене кавалєр чекав на вулиці, про що зараз шкодую.
Я не дуже ділилася з сестрою бо вона це висміювала.
Ми дуже різні характером, погляди на життя і смаки в нас кардинально відрізняються, є схожість зовнішня хіба.
А потім моя сестра з чоловіком і дитиною виїхала в іншу країну, і я ніколи не забуду той день бо він для мене був дуже сумний, пам"ятаю, як ми обійняли один одного і довго не відпускали , я дуже сумувала за ними.
Я свою сестричку не бачила вже 10 років, тільки фото, відео , скайп. Часто мені сниться як вона приїхала в гості і я знову її обіймаю.
В нас багато чого змінилося в житті , вона народила другого сина, я вийшла заміж і народила донечку і в ті важливі моменти мені дуже бракувало її, мені хотілося розділити цю радість з нею. Але вона завжди дзвонила в ті моменти і підтримувала як тільки могла.
У моєї сестри характер не простий і можливо будучи тут ми б трохи сперечалися , але я знала б що вона тут .
Зараз я відчуваю , що вона сильно любить мене і мою доню. Я вдячна мамі , що я не одна. Я знаю, що і вона знає, що ми дуже любимо їх. Тому для мене моя сетричка однозначно дуже рідна людина.
В мене є ще одна сестра по татові їй 11 років, вона живе поруч біля мене. Ми не дуже близькі, але я сподіваюся, що колись вона сприйматиме мене як страшу сестру.

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

З багатьох дописів розчулилась аж до сліз.

Я старша в сім'ї. Маю сестру на 3 р. молодшу і брата на 13 р молодшого. Логічно буде почати з сестри. На мене частенько летіли "шишки" за сестру в дитинстві, в компанії моїх подруг вона теж була зі мною, я їй допомагала в навчанні (ще інколи і зараз допомагаю). Інколи мене ці ситуації дуже дразнили і страшенно злили.
Коли в мене були проблеми в осоистому житті, коли я розходилась з чоловіком, всю вагітність і після неї вона була для мене сильною підтримкою. Вона до мого синочка хресна мама.
Тепер вийшла заміж, живе за 900 км, хоча в Україні. Бачимось рідко, а вона ж вагітна і я так хочу її підтримати. Інтимні речі вона мені не розповідає - це я болтушка, а вона часто закривається в собі. Чкаю кожен раз її приїзду з великим нетерпінням, а на вокзал не їжджу проводжати - важко буде. Я дуже сентиментальна - сліз купа. А я і досі себе вважаю для неї підтримкою і захисником у важкі моменти, хоча інколи своїм характером занадто лізу в її стосунки з чоловіком. Відстань це жахлива річ, особливо, коли вона була для мене немов подушка - подружка.
З братом зовсім інша ситуація - я для нього в сучасному суспільстві вже і мамою могла бути. Все дитинство його вибавляла. Зараз тішусь всіма його досягненнями, хоча йому про це говорю рідко. Я для нього жорстокий критик - складна позиція, ле я дуже переживаю, щоб його лінь не знищила його таланту, а він робить досягнення в малюванні.
Тепер стосунки дуже зіпсувались - в мене народився син і для нього в мене малор часу, та й з Матфеєм його інколи прошу посидіти, а він не хоче. Сварки вдома щодня. Надіюсь, що все зміниться з часом.

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

У нас з братом різниця 7 років - він молодший. Завжди всі свої переживання чи радощі ділив зі мною, просив поради, та й я не раз просила його допомоги чи поради, розуміли та відчували один одного. Три роки тому одружився, пішов "за зятя", але наші відносини не гіршали, хіба що рідше бачились. Але так склалось, що він розлучився, повернувся жити додому (це логічно й абсолютно нормально), але повернувся не сам, а з дівчиною, чи як по-іншому правильно назвати. От тоді й пішло все шкереберть, почали виникати якісь недомовки, сварки на пустому місці та потихенько з часом дішло до того, що ми спілкуємось рідко, швидше за потреби, ніж для бажання. Шкода, але пробувала раніше щось налагодити, але не бачу позитивного виходу з тієї ситуації. Можливо, наш побут не ідеальний та можливості матеріальні звичайні, а, можливо, це просто виправдання, яким я себе тішу і справа зовсім в іншому...

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

І в мене є рідна сестричка на 1 рік 1 місяць і 1 день старша за мене. Ну в дитинстві, як в більшості сімей, ми сварилися, билися, я кусалася до крові, бо вона страшно любила керувати мною! Стосунки стали кращими, коли я пішла зі школи, де ми разом вчилися, в ліцей, і ми бачилися переважно по вечорах. Потім вона виїхала в Київ, але її відсутності я не помічала, бо вдома її майже і так не бачила. Але коли вона виходила заміж і я їй в Києві розстеляла весільний рушник- то мене ніби розірвало на шматочки. Ще на жодному весіллі я так не плакала. І зараз передивляючись весільні фото котяться сльози. Чогось з того моменту я відчула, що щось втратила, хоч вона частенько приїзджає до нас і зідзвонюємося...
Ще маю у Львові двоюрідних сестру і брата (загалом їх в мене 9, 7-ро в Києві), живуть недалечко, бачилися не дуже часто, але коли і двоюрідна сестра поїхала на роботу до Києва- то мені стало тааак самотньо кожен таз проходячи повз її будинок хочеться її побачити...

---------- Додано в 15:56 ---------- Попередній допис був написаний в 15:47 ----------

забула дописати. Деколи буває так кепсько на душі, але не хочеться нікому то розказувати і плакатися. І чогось в ті моменти якраз і лунає такий довгожданний дзвіночок з столиці. Напевно то дійсно якийсь невидимий зв"язок...

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

Я теж вважаю, як не раз згадувалось і дописах, що рідні брат/сестра, завжди є найблищі тобі люди, і кращі за друзів, бо ніколи не зрадять, не кинуть в біді, не буду задрити і тд... Звичайно в житті є різні випадки, можливо навіть і коли друзі будуть кращі за рідних...
В мене з братиком різниця 8 років( він старший), виросли разом ще з нашими двоюрідними сестрою на братом, які також від мене старші на 8 і 5 років. І по цей день дякувати Богу, це мої найрідніші люди, за яких я готова віддати все.
Звичайно коли ми ще були менші, а ябула сама менша у сім'ї, і десь хотіла піти з старшими брати чи сестрою, вони не завжди хотіли мене брати, або бути зі мною, але я розумію що все це по дитячому.
Зараз ми проводимо багато часу разом, я дуже рада що ми в дружніх стосунах, разом їздимо відпочивати, незважаючи на те що як і в брата так і в двоюрідної сестри своя сім"я і діти є.
ТРеба цінувати наших рідних, це наша опора, допомога ,радість і розрада в тяжкі моменти.

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

Читаю попередні дописи і плачу. У мене брат молодший на 3.5 роки. Можу сказати, що це найрідніша людина для мене. В нас велика родина і всі завжди мали нас з братом за приклад. Казали, що не зустрічали таких близьких і люблячих брата і сестру. Наша мама мріяла, що колись ми одружимось, будемо жити поруч, ходити в гості, допомагати один одному... Тяжка хвороба забрала маму, ми одружились, живемо поруч, але майже не ходимо в гості і спілкуємось при потребі. А віддалились ми через його дружину. Певний період ми жили разом, у нас з нею виник конфлікт. Вона виставила винною мене (сказала, я вигнала іі з дому). Брат повністю став на іі сторону, він навіть не запитав мене як це було. І замкнувся в собі. Говорив зі мною коли треба було щось запитати. Дякувати Богу, на сьогоднішній день, ми знову зближуюмось. Стіна падає. Хоч з його дружиною ми так і не спілкуємось. Я дуже його люблю і знаю що він теж так само любить мене. Мама нам казала, завжди триматись один одного, бо в нас тече одна кров.

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

Добре, просто чудово, що відновлюється спілкування між Вами і братом. Обов"язково скажіть все що у Вас на душі, що любите його і переживаєте про той розрив. І з невісткою помиріться, навіть, якщо правда на Вашому боці, задля мирних стосунків з братом. І не зважайте, хто як на то подивиться (мирову з невісткою), головне, як ви виглядаєте в очах Бога. Успіхів! Все буде добре!

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

Дякую. Я попросила в неі вибачення (нехай всі думають, що я була не права). Але в наших з нею стосунках це нічого не дало. Вона не хоче спілкуватись ні з нами, ні з нашим татом. І забороняє братові також. Але я на це не зважаю. Це такий склад характеру.

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

Я маю сестру на 14 місяців молодшу і брата молодшого від мене на 5 років. І уявіть собі з братом ми зізвонюємось практично кожного дня,приїзджаємо в гості один до одного, з ним і його дружиною, дітьми в нас чудові стосунки, хоч в дитинстві всяке було. А з сестрою - все навпаки, ми зовсім не розуміємо і не підтримуємо одна одну, зізвонюємось лише 3-4 рази на рік - це попри те що ми ще й куми.А змінились у нас стосунки після того як кожен з нас почав влаштовувати своє життя, свої сімї.

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

Мій брат старший від мене на 4 роки. В дитинстві я постійно ходила зним гуляти і звичайно ми сварилися, деколи билися. Зараз у нас чудові стосунки, хоча деколи можемо посваритися але зразу ж і миримося.

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

В мене брат молодший майже на 2 роки . Стосунки в нас із ним як не складались в дитинстві так і зараз не складаються. В дитинстві в нас дня мабуть не було, щоб ми не потлумились, хоча я завжди мала його погодувати, та й на вулицю ми ходили гуляти разом за ручку.
Зараз в кожного з нас своя сімя, стосунки ми практично не підтримуєм, бачимось лише в батьків на великі свята. Сказати ,що я не хочу з ним спілкуватись,неправда, але він дуже складна людина . Мені дуже прикро що так, але я нічого не можу поміняти.(Я пробувала з ним розмовляти, пояснювала, але все марно.)

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

В мене сестричка старша на 5 років. Але якщо чесно то все життя я себе відчувала старшою, я була якоюсь більш відповідальною а в неї вітер в голові гуляв, навіть зараз дуже часто питає якихось порад, прислуховується, якось вже так склалось що я була більш авторитетна. Все життя вона кудись вляпувалась, а я її підтримувала. Є багато такого що знаємо тільки ми. В підлітковому віці в нас були жахливі стосунки. А як згадую наші бойні за одяг, то аж страшно робиться . Плюс в сестри був складний перехідний вік, був час що вона думала що мене батьки більше люблять, тікала з дому, кидала навчання. Короче складний був період. З часом все перейшло, почали гуляти разом, були спільні друзі, почали говорити про все, не було б чогось що я не могла обговорити з нею. Коли вона переїжала в інше місто, я якось сприйняла це нормально, розуміла що все життя не можем жити ми разом. Та дуже за неї переживала що вона буде сама, без нас. Але в той день коли вона їхала, я вила як вовк, спочатку стримувалась а потім коли вона вже виходила я вцепилась в неї і просила її не їхати. А вона мене обнімала і заспокоювала, казала що буде приїжати в гості, що будем зізвонюватись. Якось в той момент я себе дійсно відчула меншою сестричкою. Дуже непривично було вже ні з ким ні чим не ділитись, ,бачити пусті місця в шкафу, а коли засинала то не було з ким потриндіти. Зараз живемо в різних містах, вона одружена і я також скоро вихожу заміж (доречі вона одружилась з братом мого нареченого, так що ми тепер родичі в двойнє), скоро народить двійняток і я стану тьотьою. Годинами говорим по телефону, але всеодно це не так як в живу, не хватає мені її. Інколи згадую той час коли ми жили разом, і дуже шкодую що не цінувала того.

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

В мене два молодших брата: один молодший від мене на 4 роки, а другий - на 7.
Стосунки в нас хороші. Я завжди відчувала відповідальнсть за них, поки вони ще були малі. Ми завжди всім ділилися. І заразпідтримуємо хороші стосунки, чому я дуже рада. Звичайно, що і сварилися ми трохи в дитинстві Але то були дитячі сварки.

 

Відповідь: Відносини з рідним братом (сестрою). Чи завжди вони "рідні"???

Моя сестричка молодша на 3 роки. В дитинстві постійно я її била, дуже не любила, коли мені її вічно нав'язували, я мала кудась йти, а мені казали, щоб брала з собою. Але, напевно, в класі 9 ми дуже зблизились. Тепер вона для мене найрідніша і найкоханіша сестричка, з якою завжди є про що поговорити, порадитися. Не уявляю я життя без неї, і просто зараз мені дуже важко зрозуміти, чому ж такі стосунки не були у нас в дитинстві....якось прикро, що втратили стільки років.
І дуже мені прикро було, коли дивилася на татову сестру і самого тата, після смерті бабусі вони не розмовляли 2 роки. А через звичайні дрібниці - почався поділ майна....а страждали ми, діти. Бо вона моя хресна, яка була дуже близька мені, до смерті бабусі, і ми не бачилися з двоюрідною сестрою, через що наші стосунки тепер не такі теплі... а колись, вона мені була як рідна.