Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
Я в істериці. Повіз чоловік Гектора в вет клініку. не бекає, але не їсть і задницю дуже "водить", заточується. Вчора був якийсь дивний, в машині лежав і навіть не поворухнувся, стандартно скаче по сидіннях і товчеться, як "марко по пеклі". Або кліщ, або отравили. Напилася валокордину, але і далі мене трусить, ноги ватяні. Цезар загострює ситуацію - виє і скулить вже 2 години під дверима, не можу заспокоїти.
Наша теж вже третій день майже нічого не їсть, і сусідський пес мав такі симптоми... я вже теж не знаю що думати, теж вічно скаче, гонить як дурне, а то стала дуже спокійна, хоч сьогодні вже за листям бігала трохи... Те, що звернулись до вета, то дуже добре, має одужати песьо! Тримайся!
піроплазмоз якби нині я не влаштувала істерику до ранку би було по всьому. Тепер є шанс. Завтра зранку знову в клініку, якщо доживе
Не те, щоб заспокоєння таке але наші мали вже не раз. Важливо, вчасно побачити. Запам'ятайте симптоми: відмова від їжі- відразу дивитесь на сечу(вона стає пивного кольору,згодом з кров'ю ), дезорієнтація(закидання тудим сюдим). Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
та власне мене то і насторожило. Але йолки, з таким дорогим ошийником + постійна обробка і КЛІЩ? Наразі лежить в хаті. Затра знов в лікарню на аналізи, капельницю і уколи. Перебираємся сюди
Важко дихати, думати, жити... Соломійці поставили генетичний синдром, ясно, що невиліковний. Всі ознаки по фенотипу є, фактично, діагноз поставлений, єдине, що залишається - це підтвердити генетично. Результати будуть готові через майже місяць. Життя протягом цього місяця - надія на краще, на те, що це помилка і вона здорова нормальна дитина. Довго пояснювати, але ніхто з медиків не втішає, а лиш кажуть шукати профільних спеціалістів - ендокринолога, дієтолога, психолога і дефектолога. Якщо хтось може порадити одного з них - буду надзвичайно вдячна. Профільної теми по цьому синдрому не відкриваю, поки. Житиму тим, що це все помилка і ми забудемо це, як страшний сон.
тримайтесь і вірте! Бог добрий! треба вірити, що з малючкою все гаразд! Вам сил і терпіння пережити цей місяць, бо невизначеність лякає й пригнічує!
@Ubuntik хочеться підтримати Вас і багато написати але не буду, лиш - тримайтесь, не впадайте у розпач, Ви потрібні своїй дитині вповні сильна. Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
Дякую, дівчата за підтримку! Ми знаємо ще з вівторка, тому встигла пройти багато стадій усвідомлення ситуації, ніби і легшає трохи. Але одна думка про майбутнє дитини - і знову відчуття, що зійду з розуму.
@Ubuntik не впадайте у відчай! боріться за здоров*я свої дівчинки. вона Вас дуже потребує. разом ви впораєтеся!! вірте в краще! помолюся за вас.
Найкращий дитячий ендокринолог у Львові- це Єрін ( Мед, ендокринологічний диспансер). Одні із найсильніших дитячих психологів- центрі Олега Романчука "Коло сім ї".
@Ubuntik так спокійно, ще далеко не факт, коли тільки фенотипово лікар щось там запідозрив! Здали аналізи і розслабтеся Ви на вірному шляху, бо по-перше може треба буде яка підтримуюча терапія, яка коли знати і лікувати зможе нівнлювати симптоми чим не знати і нічого не робити. А Вашій малечі бажаю, щоб все в неї і генетично і фенотипово було добре.
Час усе лікує. Потрохи, після усвідомлення і прийняття, вам прийде полегшення, а ще згодом материнський інстинкт підкаже найкращий вихід. Якщо дається таке випробування, значить ви його витримаєте. І це не просто слова, це з власного досвіду, теж у малечі хвороба не проста. Єріна, бачу, вже рекомендували ,я написала у відгук номер його робочий, то в його кабінет, сама ходила до нього з меншою 2 місяці тому, дуже кваліфікований. Психолога мені особисто замінив священник
Спухла ступня біля мізинця, щось там мене поболювало, думала від спини віддає, а нині вже почула що серйозніше і локалізовано... аж заснути не можу, і страшно яким чином то все можна направити і не уявляю хто має виконувати мої обовязки і поїздки ((( Надіслано від мого SM-J700H, використовуючи Tapatalk
Дістали ті хвороби. Я-чоловік-діти-чоловік-діти-я... І так по колу з невеличкими перервами. До повного щастя, в старшої так загострився дерматит, як не було останні 3 роки. Сидить вся така шершава і червона. Хочу на ручки. І на море.
Підписуюсь під кожним словом.З початку року хворів чоловік,потім хворіли разом,тепер хворію я.В аптеці мене вже як рідну зустрічають...Кожний день добрий день.Настрій депресивний.
вперто намагаюся проганяти і жити повноцінно. Майже полюбила осінь, майже повернулася до звичного життя, але... Не справляюся, опускаються руки і банально втомилася. Втомилася наштовхуватися на нерозуміння навіть найближчих, втомилася дотягуватися до кимось встановленої планки і доводити, що те, що я роблю є тим максимумом, на який здатна (розумію, що впринципі і не зобов`язана дотягуватися, але маю на увазі звичні буденні речі). Ні, я не вважаю, що мені гірше за інших, свої проблеми катастрофічними теж не вважаю і діагнози не сприймаю як вирок. І в темці цій дописувати не люблю, але накипіло... Рука повністю так і не відновилася, до болю я звикла, але по кілька разів на день її судомить і пальці викручуються в іншу сторону, повністю не згинається, на 100% її не відчуваю. Вчуся з цим жити, але навіть найближчі не розуміють, що предмети з рук випадають не через незграбність, і не жбурляю я ними зі злості. І швидко зібратися вранці не можу також не тому, що повільна, просто рука ще "деревянна" і не розрухалася. І звичайні побутові речі (прибирання чи приготування їжі) мені робити важче, ніж іншим, а ввечері (коли рука вже втомлена) навіть звичайна сковорідка чи тарілка здаються непідйомними і надважкими). І те, що рука рухається, на ній червоний манікюр, а на обличчі посмішка, зовсім не означає, що все добре. А те, що ліва рука здорова теж не завжди рятує, бо перевчитися на шульгу важкувато. Сьогодні руку боляче зсудомило саме в переповненій маршрутці і я зі всіх сил намагалася втримати рівновагу, 2 тиждні тому не втримала рівновагу і впала в тій ж таки маршрутці, ще й руку в той самий день обпекла (знову ж таки, не втримала чашку з окропом). Ще й затяжна осіння вологість від якої задихаюся. Зловила себе на думці, що, замість того щоб відривати листки календаря, щоранку відраховую скільки залишилося доз інгалятора і таблеток в блістері.
Щойно відпровадила лікарку. Другий раз за тиждень. Данилко хворий, Артемко хворий, я хвора. І, сьогодні вранці як виявилось, голова мене третій день поспіль болить не просто так. В мене високий тиск. В мої-то роки високий тиск. Тиск, ти серйозно? До повного щастя посварилась з чоловіком і від неділі я сплю в іншій кімнаті і живу за свою зарплату. Правда продукти він купує, але деякі дрібниці, транспорт і тд я оплачую за свої гроші. А тих грошей в мене - раз-два і абчьолся... Отака в мене жилєтка. Пожалійте мене хтось, а .....
в мене якийсь час тиск теж сказав, це тепер хвороба не тільки підстаркуватих пань допомогла йога (я випадково закономірність зауважила, почала регулярно займатись -була як цвяшок, захворіла, перестала -здрасьтє, тиск). Головне, стійку на голові з високим тиском не роби)) шо ти, як перший раз замужем? хто ж йде спати в іншу кімнату? тоді мало того, що кожен дується, бо то він правий, то ще й комусь треба наступити собі на горло, і просити другого вернутись в спальню. Це ж стрес вдвойнє! Так що бери манатки, і тусуй в подружнє ложе (можеш до чоловіка д..пою повернутись, як дуже хочеш показати йому, який він рєдіска). Я серйозно
марш назад в ліжко , і тиск минеться а там дивись десь пару разів "випадково" зачіпить тебе ногою/рукою і ти не забудь "повозмущатись " слово за слово і вуаля )) одужуйте всі швидше )
