Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
Так зажди є. Ви ж в декреті.?! А після декрету у вас буде і дитина і робота. Придумайте собі якесь вечірнє заняття (бігати, шейпінг, вечірній шопінг, до сусідки - на каву, пофарбувати, допомогти вишивати і т д ), а чоловіка вдома з дитиною. Повірте, дитина йому сумувати не дасть. Коли вже обоє працюють, то легше. Обидвоє зайнятті, обов"язки дитина-дім діляться. Ми одружені вже 15 років, я в другому декреті. І нічого не змінилось. Все те саме. "Ти нічого дома не робиш, а я такий весь зайнятий" (І то нічого, що я на себе взяла всю фінансову частину його роботи))))Просто зараз моє ставлення вже до цього зовсім інше. А вони....завжди діти, які хочуть щоб їх погладили, за мамонта))))) І я декілька раз в рік думаю, що все, розлучусь. І так 15 років))))Після поганих моментів ЗАВЖДИ приходять позитивні. Залиште малого бабусям, вийдіть десь з друзями. Це допоможе зняти напруження обом.
Може, є сенс поремонтувати? Новий явно набагато дорожчий, ніж 2300. В нас цього тижня майстер ремонтував старенький німецький холодильник, якому років 15 вже якщо не більше. Заодно підтягнув дверку в іншому, якому більше 20. Казав, що ці холодильники нам ще прослужать довше, ніж якби ми купили новий, бо колись ставили мідні трубки( не знаю де саме і які то трубки), а зараз ставлять алюмінієві, які служать приблизно сім років. Бо невигідно виробникам, щоб холодильники по 20 і більше років служили.
Ну,по перше, я писала, що вже купили новий. По друге він був зовсім не старий, а мав 5 років, російської збірки, а тому в ньому крім компресора багато чого поломаного було: ручки в дверках, шухляди в морозилці. Це звичайно теж можна було б зремонтувати, але це ще більше тис. грн. Ну, і головний для мене аргумент був це гарантія майстра на компресор пів року. Я якось не готова кожних пів року компресор міняти. Повірте, нам зараз абсолютно нікуди не впирається ця покупка, але зваживши всі за і проти, вирішили все ж купити новий. Тому маю зараз новий холодильник, який мене щось зовсім не радує.
50/50 ремонтують майстри не всі совісно... Полетів компресор в липні...тоді заміна була 750 грн., взяла дорожчий, щоб добре служив...відповідно, той компресор був не рідний холодильнику і та ємність для скапування води плавилась від тепла компресора, дали гарантію на 6 міс., а в лютому йому прийшов гаплик. Телефоную знов в ту майстерню...пояснюю ситуацію...домовились, що прийде майстер на діагностику...так і не прийшов, телефон виключив....я ж сказала...та Ви мені пів року тому компресор міняли...от так ремонтують техніку на вул. Роксоляни "Іній". Впала в нерви, позичила гроші і купила новий. А тоді можна було купити за 4-6 тис. шикарний холодильник. Якщо холодильнику більше 5 р., то барахло...зараз не вигідно ремонтувати. я прочитала і уже 2 день ходжу біля свого...у мене правда польської збірки...аж здивувалась. Техніка зараз позахмарним цінам для більшості людей а холодильник, то необхідність. Я була більше місяця без нього...як згадаю, так вздрогну. А ще тоді долар ріс...всю техніку змітали з магазинів, на доставку тиждень чекала
нашому вже майже 11 років, працює супер тьфу-тьфу-тьфу і то при тому, що це був демонстраційний холодильник, який стояв в залі і "тарбали" ним десь рік всі "кому не лінь". Заслонка в морозилці, де полиця шокової заморозки відломана. Але то не вина холодильника, то вина брата, який - сила є, а розуму нема - думав, що примерзла і зі всієї сили висмикнув. І в холодильному відділенні в шуфляді на овочі нема заслонки - я мила, шуфляда впала і та пластмаска розбилася. Пережив достойно 5 переїздів.
Ми маємо Гореньє вже 8 років. Дуже задоволена, особливо зважаючи на те, що він вже пережив- переїзди, постійне вимкнення світла і надовго бувало. Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
Думаю ніхто не готовий...це незаплановані витрати і як часто буває "невчасно". Наші майстри розкажуть, що він ще бути 100 років працювати...мені теж розказували мій мав десь 17 років, 1 раз ремонтувався(незначна поломка),а компресор, то сама дорога поломка. Сам компресор коштує в районі 1000 грн., а беруть за роботу 1300 грн.=2300. Це зовсім не означає, що після 5р. має гавкнути. Є витривалі,які будуть працювати довго і переживуть багато чого. У маєму випадку треба новий було купляти...мене навчили уже....і тим більше було купа дефектів у ньому. Тут уже кожен сам вирішує. Маю кілька випадків ремонту побутової техніки,що за ті ремонти давно можна купити нову. І я уже не готова, що 3 місяці платити за ремонт по 300 грн. моя жадібність у таких випадках мене губитьхіба мати толкового майстра, який лапшу не буде вішати
Ніяк не закінчу еопею з медоглядом в садок малому. Нині була в поліклініці, думала що вже в останнє, а нє, не тут то було.. З березня то вже третій раз медогляд проходимо. Все по тих самих кабінетах. Якийсь жах. Діток шкода бо поки висидишся під кожним кабінетом то вже в мене нерви здають, не те що в малечі.
Качнула собі сьогодні вірусяку на комп, а роботи якраз -до ф...га. У всіх йде дим з вух і пара з ніздрів, а я сиджу і насолоджуюсь тим, як відкриваються мої файли. ДП хотіла глянути пів години тому, ще до ср..парки, і вуаля-щойно сайт відкрився У всіх інших програм поки що повний дзен. Комп сканується-лікується, я п"ю каву (вже спекла язик), робота стоїть, всі шаленіють, а я шо зроблю?Деньок перестає бути томним
Випадково виявила, що дуже близька і дорога мені людина мене обманює. Аааа, як це боляче! Іщо з тим робити? Хотіла про це поговорити, але розмови не вийшло, лише погіршило ситуацію. Треба було робити вигляд, що я нічого не знаю і жити з тим далі... Але я так не вмію, як прикидатись? Я розбита, зла і розчарована... і розгублена.
Бабі погано, чоловік буде через 3тижні!!!!!!!! я сама з малою. шок, не знаю, що робити. швидка поїхала, то не інсульт, тем. 39.4 ,,визвіть завтра дільничого,, як мені до завтра дотягнути?
Побачила нині фото 10ти місячної дівчинки в аеропорту перед як виявилось її останнім польотом і так мені весь день гірко і страшно... Яке то життя непередбачуване і хитке...
І я бачила..А ще фото, яке фоткала дружина вже на трапі: тато з донечкою на руках, і підпис "мы летим домой". Їх сім'ї було 10 років, в них було 3 дітей, всі п'ятеро загинули. Господи, чому так є? Віднесла квіти до російського консульства. Там є трохи квітів, іграшок. Як же то страшно. А більше всього злять деякі коментарі в соцмережах типу "так и надо". Як то так не мати серця?? Sent from my SM-T230NU using Tapatalk
@Kohaju ой , та то взагалі , на фб вже поширюють пости, що типу ну і рагулі ми, українці, нести квіти до посольства поскалям і так далі... Гидко від того.. Померли люди, звичайні люди... Діти...
я вже теж начиталася фсякої фігні про то, що це помста москалям за Сірію і малазійський боїнг, що їх Бозя наказала і т.д. Це жах, які ж люди бувають "гнилі", так, я розумію, що багато людей пережили страшне горе в зв"язку з війною на сході, але як можна тішитися з чужої біди. Правду кажуть про те, що "ніщо так не тішить, як те, що в сусіда здохла корова чи згоріла хата". Ну і в мене є один забобон - я ніколи не фотографую ні аеропорт ні літак перед польотом. Можу тільки перед посадкою або коли літак вже сів. Знаю, що це дурниця, але так якось склалося.
Нині хочеться все трощити, і ревіти в подушку! Таке враження що всесвіт просто знущається з мене. Хочу розлучитися, покинути все і податися світ за очі. Сісти на краю океану і їсти одні банани. Хочу щоб мене не чіпали, незнали де я! Хочу бути незалежною від всіх, просто бути собою і робити те що хочу. Я не можу себе знайти в цьому житті, і те що маю то явно мало. Не можу знайти що маю далі робити бо для всіх моїх ідей нема або коштів або можливості. Безвихідь. Всі мої знайомі, чи бідніші чи багатші живуть в своїй хаті, мають здорових дітей, ЖИВУТЬ! А я як та приблуда, по зйомних хатах, нічого нема за спиною, лиш 2 немічних дітей. Незнаю. Заздрю всім у кого бодай діти здорові бо то нема гіршого! Я зла людина, ЗЛЮЩА! Я шкодую себе. Так, ШКОДУЮ! Бо більше нема кому. Чоловік мене не розуміє. Він незнає чому я досі не знайшла няньку для старшого, чому не навчилася їздити на авто, не розумію чому постійно в поганому настрої. А я й не хочу пояснювати, бо те що я не хочу їздити бо боюся того авто як дідько ладану то не аргумент для мого чоловіка який спить і бачить себе за кермом; і те що я не хочу щоб мою дитину бавила чужа тьотка бо дитина особлива і поскаржитися не зможе якшо що, і що вчити ту дитину навряд чи будуть так як то треба, то теж він не може догнати. Хочу змін, хочу ЖИТИ і бути собою. Почуваюся наче в пеклі, задихаюся...
