Відкрита велика жилєтка (4)

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Поверталися ввечері додома, а на під'їзді до Зимної води купа народу, перше незрозуміла чого, поки повз будинок не проїхала колона з авт, які сигналили... Ще один з хлопців... Для чиєїсь сім'ї сьогоднішнє свято назажди змінить їх життя...

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Мій сусід, син хресного моєї найкращої коліжанки.. Назар Пеприк.. Серце так болить, що місця собі не знаходжу...Уся дорога до його будинку вистелена свічками.. Вічна память герою!

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Дівчата, зрозумійте мене правильно, не хочу нікого образити, просто останнім часом мене дратують такі слова співчуття про наших військових які пишуться тут...бо шо ті слова..ми написали, поспівчували і забули.. бо так є, бо то є життя... а для тих сімей це страшне горе, і ніякі слова не вернуть людину...ну коли вже це закінчиться...тепер так часто зустрічаю людей в жалобі, це так страшно. І саме страшне, що ми до того звикаємо...

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Не дуже розумію позицію SoLana, що зміниться, якщо тут Не писати? То якимсь чином вплине на закінчення війни? Чи допоможе сім'ї в жалобі?
Пишуть дівчата, бо то болить. І я от звикнути не можу. Так, я вже не можу запам'ятати імені кожного Героя, але все ще щиро плачу за кожним.
Звичайно, то не зрівняється з горем тих сімей, які безпосередньо втрачають близьких, але ніяких поганих слів тут не пишуть.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Та нічого не зміниться. Всі мають право писати те, що в них на душі. Ви мій допис не зрозуміли. Це якраз моя жилетка, а не осуд дописів. Можливо воно так виглядає, тому завчасу попросила вибачення.

---------- Додано в 12:24 ---------- Попередній допис був написаний в 12:21 ----------

А нащо виправдовуватись? І я не можу. От це і дратує, що їх багато, а ми тільки можемо поспівчувати, ну якесь таке безсилля, чи шо...То моя хвилинка слабкості, сповнена пессимізму, бо так якось все затягується, люди гинуть, наші сили не рівні (моя особиста думка).

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Часом потрібно озвучити, що на серці. Мабуть для того і є жилетка. І те, що то когось дратуватиме. Ну що ж...
А я напишу, бо від вчора нічого не можу думати іншого. Загинув хлопець з Бережан. Мого рідного міста. Зараз якраз похорон йде. Йому було 19 і звали Сашко Філь. Я не знала його. Залишилась мама і бабця. Мамі всього 39. А перший з Бережан був Устим Голоднюк. Він вчився в нашому інституті.
Вибачте, що пишу про них, але думаю про то постійно. Бо коли читаєш десь там когось. А тут вже в тебе вдома, в малюсінькому містечку. І гризеш себе, гризеш.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

а тут - однокласник, сьогодні подзвонили, сказали що загинув, в голові не вкладається, ( але я ще вірю, що можливо помилилися, бо брат однокласника має їхати завтра на опізнання), Боже, як то важко.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Устим Голоднюк не з Бережан, а зі Збаража. Він був сусідом моєї сестри, жив через 2 хати від неї. Нещодавно була в гостях у сестри, проходила повз хату його батьків - на подвір'ї два прапори (синьо-жовтий і червоно-чорний) з чорними стрічками. Зараз їхню вулицю переназвали в його честь.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

solomka, Устим вчився в Бережанах ( а перед тим і у Львові). Там його добре знали, бо був активним і з власними переконаннями.

Моя жилетка - минуло пів року, а так і ніхто не покараний... І питання чи будуть покарані досі у повітрі..
Мусимо бути достойні тої жертви і жертовності!

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

не мій сьогодні день, не мій, як і декілька попередніх...

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Другий день від моєї дитини в мене зносить дах. Ррр. Вчора була істерика по дорозі з садочку на тему "мамо, нащо ти купляла гумаки, якщо я хочу іграшку?". Істерика супроводжувалась зняттям гумаків по дорозі під дощем, вставанням босими ногами в калюжі, криками, що він хоче, щоб його ноги промокали, і йому ті гумаки не потрібні. Нинька була друга серія концерту на тему "Не хочу в садочок, бо я ще хочу новини подивитись". То просто .опа. Ще й комарі його покусали. Навіть, не покусали, а згризли наніц. Ото ночував в свого татка називається. 49! укусів! Ну як таке можна допустити, якщо ти знаєш, що в тебе вдома комарі. Фуух, висказалась. Соррі

 

Образливо і боляче до сліз. Боляче, що люди, яких я вважала друзями, при першій перевірці нашої дружби замість того, щоб хоч якісь приємні слова сказати, говорять лише "ти винна сама". Отак. Повторюють як зомбі слова начальниці, і знати не хочуть ніякої правди. А я росіянам дивувалася і їх зомбуванню.... Тут все набагато ближче, і не так масштабно, а так запущено... І від того так гірко ((

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Знову трошки поплакатись
Розкисла я, а вчора і сьогодні особливо. Бачу, відчуваю, що щось не те діється там, де зараз мій чоловік. Розумію, що мені всього не треба знати, але серце не на місці.
Вчора якось так сказав "я повернусь живим", але якось так, ніби сам не вірить... І він ніколи такого не говорив, лиш оце своє шо все нормально, чи коротка смс і все, а тут така фраза...
І ні вчорашнє совгання меблів, ні пуцування закутків по парканайцять разів, як тільки діти трошки бавляться разом, чи засинають, мені не допомагає.
В ночі підірвалась від дуже страшного сну, дивлюсь 2.30 год, підійшла до вікна, а мені видалось, що з того вікна якимось холодом віє, якоюсь смертю, чи шо... Аж тепер я собі подумала, шо то вже ночі холодні, а я форточку до кінця не закриваю. Але тут все на купу і той сон, і я напівсонна... Страшно так стало, здавалось шо там з чоловіком точно шось не гаразд. Хотіла подзвонити, так година зовсім не та, думаю я сама більше його налякаю, подумає що щось трапилось. Пішла з того всього на кухню, включила світло, зробила каву, сіла біля вікна, побачила, що навіть посеред ночі чогось їздять трамваї, але якось дуже швидко і не зупиняються... Витягнула наш весільний диск, притарабаналила нашу запорошену, допотопну дівідішку на кухню, включила собі весілля і до ранку просто тупо проревіла.
А сьогодні мене муж попросив, щоб передати йому фотки малих. І то як говорив, здалось мені шо він під кінець розплакався. Може здалось, не знаю... але як результат Святик знову питає по сто разів чого я плачу. А ще каже "ти плачеш за татком, мама, не плач, татко скоро приїде..." Байка про хворі очка вже не проканує.
Я хочу триматися моцно купи, я мрію не розкисати, шоб люди і мої діти бачили яка я молодець, але щось мені з того ніц не виходить...

Ну, коли вже та війна закінчиться?!

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Здавалось, не мала особистої жилетки, зайшла прочитала дописи- і сльози на очах... то наша спільна жилетка. Та яка жилетка - велике горе для країни.
Час пройде і все призабудеться, як би там не було, а наша біль за загиблими притупиться, а от їхні рідні ніколи не зможуть жити, як раніше. І їм ніхто не заповнить ту пустку.
Молимось лише про те, щоб це все якнайшвидше закінчилось і жертви небесних сотень і гвардій не були даремними, бо не зможем собі просити того. Від нас теж дещо залежить.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Мої сусіди приютили в себе в селі біженців зі сходу. Айлатан про них розповідала. Люди допомогали нашим солдатам в луганському аеропорту і терористи пообіцяли їх за це розстріляти. Розстріляли, але іншу сім"ю. Друзів "наших" переселенців. за те, що допомагали украм. Вивели посеред білого дня і на подвір"ї вбили мама, тата, бабусю з дідусем. Їм не було куди втікати, лише дітей-підлітків прислали у Львів поступати у внз.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Просто п.ц, вибачте. Фашисти

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

З годину тому як заселилися в номер. А що було до того то жах! Все почалося з приізду на кордон. Хоч ми там були десь в 6.40, але простояли майже 5 годин!!! Малий не спав, я відмучилася бо нив живіт, короче жах.. А ті туалети на кордоні то взагалі фуууу. Забронювали напередодні номер в хостелі. Бронювали на букінгу. Такоі підлості я не очукувала. Ми припхалися, а виявляється на картинці номер один, а вживу інший!!! Такий фуфуфу! Ми вимагали повернути гроші, нам відмовили і сказали розбиратися з букінгом. Але в чому ми винні? Хай би самі там вирішували, а нам би гроші віддали. Потім ми години 3 шукали де б то зупинитися. Малий мене вимордував так що нема слів. Зварила йому каші, сидить наминає.. А я лежу і мною аж теліпає. Як то тепер вибити тих 500 злотих з букінга? Гроші то на дорозі не лежать і не чекають...

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Є в житті десяток (ну може кілька десятків) висловів, які міцно западають в голову. І з віком переконуєшся в іх правоті. Зараз для мене актуально "усе минає, і добре, і зле". Усе мине, біль вщухне, і за плмерлими вже буде менша туга...

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Загинув моєї однокласниці чоловік, на війні. Донечці всього 3 роки.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (4)

Нелюди, і в наш час щоб таке робилось, слів немає