Відкрита велика жилєтка (4)

Моя знайома поїхала за кордон, а дочку лишила з татом , то дівчинка ( 7 років) постійно жалілась що її болить голова. Ходили по всіх лікарях, здавали аналізи, а все з дитиною добре. Потім одна лікарка сказала не питати чи щось болить, відволікати ,пройшов деякий час і в дівчинки все пройшло. Може Ваш синок так реагує на відсутність тата.

 

А мені здається, що й в АТО хлопці п'ють... Не всі звичайно, та все ж. Вже про таке не раз чула.

Дівчата, вже і я потрохи випиваю . Чесно, мій чоловік насторожився, бачили б ви його нетиповий вираз обличчя, як я собі трошки вина наливаю. Справа в тому, що привіз друг з Закарпаття багато домашнього вина, а воно таке смачне, що капєц. Я собі вечірком звикла буквально по 50 грам. А взагалі я настільки байдужа до випивки! Але це вино - чудесне.
То я вже втягнулася напевно? Ви знаєте навіть від кількох ковточків настрій стає безтурботніший, розслабляє, ще й з таким ритмом життя, як тепер.

 

Нас, як мінімум, двоє) Бо теж тієї думки, що закарпатське домашнє вино ні з чим неможливо зрівняти)Такого насичено-рубінового кольору і з яскраво вираженим післясмаком....мммм,точно, йду під бокс собі налию)Тримаємо кулаааааки за Україну!
оу,це ж мало йти у врочистість, як мінімум, але,може, таким чином підчистимо жилетку?)

 

Я себе тішу ще й тим, що воно гемоглобін піднімає, судини розслабляє і взагалі корисне. Дівчата, давайте по чуть-чуть, ну не все ж про всякі проблеми думати! Як я кажу, коли тих пару грам собі хильну - ну, зараз трохи забудуся!
П.с. Ви не подумайте, що я якийсь скритий цей самий, алкашик!
Хоча зараз такий час, що хто його зна...
Будьмо!..

 

Ні, він не збирався в АТО), а не сильно -це для мене світяться очі і неприємний запах з рота, сильно-то коли шатається і слова сказати неможе..
Вже сьогодні вибачався разів з пять, казав такого більше буде...ну-ну я побачу)

 

скоріше то нервового походження. Те, що і в дорослих називається "ком в горлі". Тобто - від внутрішніх переживань, відчувається отой спазм саме в тому місці.Є речі, які його десь мучать зсередини, а як їх ще "подати" він не знає. Тут його може психолог правильно "розговорити"

 

і я,мене мої хатні напевне скоро в алкоголіки запишуть.Сьогодні повертаючись додому сказала чоловікові що хочу випити покурити та й певне забутись.Бачили б ви його вираз обличчя.В результаті ще працюю,п"ю капучино(все решта певне вже і не хочу, чи хочу чи не знаю....) і почитую посиденьки, мрію про манікюр(але на сьогодні не було вільного місця),МИР та стабільні ціни...
Сьогодні стільки витрат і всі якісь прозові, але в мене все добре! Пішла я

 

Ну, то знадчить я не вірно вас зрозуміла. Ви писали, що чоловік добровільно іде служити, тому я подумала власне, що це мається на увазі наш Схід. Ну, і по кількості плюсів під дописом напевно не тільки я.

Ми були влітку, то радив нам психолог зміну обстановки, ніяких новин і розмов про війну, бо дитина все втягує як губка, а пояснити не може, тому вилазять оті всякі пісяння, він ще вночі підривався і кричав, тепер оце голова болить, увесь час його шось болить, то живіт, голова, тиск)), рука, нога, пупчик... Я влітку возила його в Карпати, то трішечки попустило, потім татко частково об"являвся. Тепер кожен його від"їзд він переживає дуже складно і глибоко. Останній раз я дуже сильно плакала і маю грішок, бо при дітях, то потім малий почав ні з того ні з сього рвати... Я беру себе в руки як можу, чесне слово, я стараюсь, але я не маю від них укриття, не маю змоги звалити на когось, щоб хоч виплакатись, а коли в мене ком, я починаю зриватись і то теж для них не добре... Якийсь замкнутий круг.
Трохи знову нажалілась, але ну, день нині такий, то ж куда дітись...

 

Це вже мабуть в окрему тему треба виносити. Бо ця проблема присутня там зараз. Я розмовляла з одною волонтеркою,то вона казала,що вже і сварилася,і погрожувала,що не приїдуть більше а вони і далі за своє. Мій знайомий часто дзвонить випившим. Коли пробую щось перечити проти алкоголю він каже,що якби я бачила,що там твориться то більше б не чіпала його.

 

вже десь два тижні так в мене грудна клітка болить, не можу навіть глибокого вдоху зробити, ніби хтось притиснув з двох сторін. І спина в р-ні лопаток((((( і все це перед сном дається чути... що то зі мною?!( все хочу пійти перевіритись і ніяк часу не знайду

 

посварилася з мужом. розумію, що йому важко, всім важко, але я хочу хоч краплю підтримки, а не "а хто тебе просить так надриватись". ніхто не просить, нікому то не потрібно, так-так, сама у всьому винна, сама. то я знаю, не треба мені того казати.

 

Візміть і "забийте", так, для приколу, щоб зрозуміти кому то дійсно потрібно. Якщо це потрібно Вам - то робіть, а якщо можете без того прожити - "забийте", не витрачайте життя на непотрібне. Викристалізуйте те, що Вам хочеться, те, від чого отримуєте задоволення тощо.
Колись була у подібній ситуації. Мене страшенно бісило, що те, що я роблю ніхто не цінує. А потім зрозуміла, що воно нікому і не потрібно. От у суботу забила на все - не мила, не прибирала, сиділа та вишивала, а потім з малим пішла гуляти, купили книжечки, сходили у музей. Кайфанули на свю суботу. А моглаж мити-прати-варити, а потім зла спати лягти. Життя таке коротке!!!

 

Хочу додому - на Украіну! Перший раз в житті побачила і почула як ненавидять люди свою землю! Не можу зрозуміти за кого гинуть украінці!

 

Не люблю жалітись і плакатись, але вже не витримую. Як я тішилась коли ми купили свою квартиру, а тепер не можу дочекатись коли ми вже зїдем з цього пекла! Невже то всі новобуди такі картонні? Як мені вже сусіди зверху втовклись своїми меблями! Живе баба 90 років і її син - 60. Як починають тягати меблі з самого рання і до пізної ночі, то жах - як бензопилою по голові. Ще була на роботі, то не так звертала увагу. А тепер все дома, то можна здуріти. І ходили не раз просили, і з животом великим була там. А їх чим більше просиш - тим вони стають агресивнішими і роблять на зло. Ну чому бувають отакі нЕлюди? Іду ще в тему про новобуди, як то витримати і не з'їхати з глузду?

 

Лянуся, ви не дивіться що буде далі, а беріть все в свої руки! Якщо треба, ставте питання руба, або алкоголь, або сім"я. Бо дуже швидко може стати запізно, тим більше якщо батько любитель.
Так, я дуже категорична щодо алкоголю, і не розумію чому багато людей, особливо жінок, так легковажно до того ставляться, коли чоловік частенько але не сильно випиває... А якби він вживав якісь наркотики, теж би казали "та ладно, з ніг же ж не валився". Я ставлю алкоголь і наркотики в один ряд, бо ні з того, ні з того нічого доброго в результаті не буде! ну а за кермо навітьпісля 50 грм то взагалі
Мусите присікти то вже, інакше дуже гірко пожалієте.

 

трохи поплачуся...аааа

 

Прийшла з Арсену. Полиці напівпорожні, людей тьма, ціни ростуть щодня. Страшно.

 

я в Ашані була та 2 Фокстротах....всю техніку по старих цінах розгрібли....сижу і плачу бо для мене 8-10 тис. грн. багато....а люди по 30-40 тис. грн. купляють...грибуть все...купа людей...гривню здаютьякі ми стали бідні....елементарні речі стають розкішю...я вже мовчу про тих хто має мінімалку і без родичів бачила ту картину...все ж таки люди мають гроші,але не всі.
Також обурена Фокстротом на Зеленій....стояла ціна на холодильник 6500,а мені втирають,що я маю ще на 10 % від вартості купити товару(посуду чи засіб для миття,порошок)і де таке писало....на ціннику не було...розізлили мене круто...завтра на гарячу лінію звоню...з того всього вийшло 8078 грн. сцуки...і переконували,що завтра буде дорожче.Вже майже місяць без холодильника,переконтуюсь...але мені цікаво скільки все ж таки буде така модель коштувати...

 

Окрім ситуції в країні, ще самі люди нагнітають то все з продуктами і іншими товарами. Маю доброго знайомого в торгівлі, то каже що багато торговців притримують спеціально товар щоб по ще вищим цінах виставити. А дехто вже й закривається, бо люди перестають купувати. Скоро будуть брати лише необхідне, але все ж не варто підтримувати оту купівельну паніку, яка людям абсолютно не вигідна. Ще пройшлась по місту сьогодні, і між собою всі говорять що "скоро підвищаться ціни за комунальні, долар росте, і взагалі капець", і декілька раз згадувалась агналогія з 90-ми. Оце розстроює, що люди постійно в стресі, і то ще й нагнітається. Недавно приїхала з Європи (їздили в туристичну мандрівку, дуже задоволена що побачила величну архітектуру, палаци, чудові місця), то скажу я вам, що ціни там ого-го, все що можна - платно, на вулицях далеко не ідеальна чистота (і то в великих туристичних містах, і недалеко від центру, в Будапешті зайшли в підземку то страшнувато - все в бруді, стіни обмальовані, тротуари залатані, і то не тільки там так), неприємно вразили мігранти арабські і ще незнати які (за ними там поліція всюди ходить, там якраз якісь їхні демонстрації були в Відні), і ще звернула увагу - там видно "обкурену" молодь, якісь лиця "побабчені" в багатьох молодих дівчат, ніби вони пройшли "вогонь і воду і мідні труби", і парочки геїв там видно частіше ніж в нас (не знаю як кому, а мені не приємні вони в громадських місцях). До того ж, там більшість людей зараз невіруючі (як нам сказали, та то і без того видно), церкви часто використовують як виставочні зали, для концертів (вийняток Польша, там нація в основному віруючі католики) Ще прикол - в центрі Відня нам показали магазин, де весь поверх належить сину і невістці Азарова (в нього там і вілла своя є, і розказував гід що в престижному районі Відня, з шикарними особняками живуть багаті австрійці і досить багато вихідців з СНГ, зрозуміло яких), а в одному з центральних будинків є величезна квартира Фірташа, ось такі "земляки"

До речі в Відні якраз було зібрання українців з прапорами, свічками до річниці Майдану, ми підходили (та арабських демонстрантів було більше, вони їздили по центру щось кричали, я правда не зрозуміла про що). Ще нам наш гід розказав, що середня з/п австрійця-чоловіка 2500-3000 євро, після 15-річного стажу роботи в них забезпечена пенсія, всілякі преференції, санаторії, а в Відні влаштовують бали лікарі, науковці, різні профоб'єднання. Але варто знати, що Австрія друга після Швейцарії заможна країна, і самі мешканці кажуть що "можна жити добре, можна дуже добре, а можна як ми" (і хоч ціни і податки великі, та зарплата дозволяє жити). От це б хотілось щоб у нас так було, а не те що зараз

Тому, хоч там немає такої кризи як в нас, та ми не цінуєм часто що маємо, і тепер ще більше ціную наш Львів (справді чудове місто)і наших людей Але стало прикро що в країні такий бардак зараз, за що нашим добрим, душевним щирим людям такі випробування

 

Довгий час обходила цю тему, притягуючи врочистість за вуха, але рано чи пізно все повертається на круги своя....Вчора під вечір в мене темп. 38.8, чоловік з запаленням а нині малючок- 38.5. Пів ночі не могла заснути, так хотілося виревітися, притулившись до мами, як трирічна дівчинка. Як мені не вистачає батьків. Не хочу ні помочі, ні матер. підтримки, а просто мати можливість сопливо і на все горло виревітись. Сил ноль, але хто там писав про коняку, то про мене- повалила до міста за ліками для малючка і для себе.Сумарна сума мене вдарила по писку, ну а я чо? Втерлася, дістала з тих, що на борг відкладала. От такі справи. Свекрусі не дзвонила,(сама вона не подзвонить, хіба як їй тре щось) бо толку все одно не буде, а вислуховувати "лічіння моїх мозгів" , то я зараз не в тому фізичному стані.Ще відгаркнуся до неї, а то ж мама чоловіка(тут я без сарказму) Ледве до хати допленталась. Сил нема навіть злитися, чи плакати. Про , то взагалі мовчу, так дожовує малий що ше сі зісталось. Спромоглась лишень на компот- синочок його обожнює. Малого якось вклала і вирішила поплакатись вам тут, ще сутку такої ломки і я на ноги нормально місяць не встану. В ночі верзлися мені білі вірші про поштову синю скриньку, про маму і снігову пустелю- от, що робить з людьми темп. 39. Фух, трохи морально мене попустило. Починаю шукати позитив(не путати з врочистістю). №1- ми хворі всі разом, отже разом і одужаємо;№2- на вулиці бяка, тобто гуляння було б сумнівним;№3-не знаходиться. Та й ті два попередні- сумнівні позитиви. Ну, бо ж жилєтка, хіба нє? Я розумію, що 3 дні то будуть найважчі, а ще малого пробую витягнути без антибіотика, але мене реально криє. То моя остання крапля. Чи передостання?