вічні суперечки: дитячий садок, чи з мамою краще?

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Не повірите, але на нашому 1 вересні, плакали 2 діточок (садочкових), а десь 5 дітей (я вже потім взнала, що вони не ходили в садок) були абсолютно щасливі і задоволені, що йдуть до школи, хоча можливо в душі й хвилювалися... Так що, самі бачите буває по-різному.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Та, всі дітки різні Можливо, ті, що плакали - плакали за садочком?

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

та ну... Чоловікова тітка- вчителька молодших класів вже більше 30 років. У неї з введенням 6-річки, щороку однаково є "плачучі" діти як садочкові, так і не садочкові. Моя коліжанка- вчителька: за її словами, в середньому до періоду до новорічних свят доводиться однаково "возитися" з першачками, як садочковими, так і ні.Все залежить від конкретного індивідуума.
п.с. Мій малий- не садочковий. Що на підготовці до школи, що у першому класі легко пристосувався без проблем з першого ж дня, не зважаючи на усі "залякування" родичів та знайомих.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Я думаю то не основне, бо коли починаєш зважувати всі "за" і усі "проти" то все менше і менше готовий зробити той крок. Треба йти на порив бажання. От тягне, відчуваєш що те, що хочеш правильно - вперед. А коли починаєш сумніватися, то вже нічого з того не буде. Звичайно, є ситуації де варто зважувати, але чим більше зважуєш, то більше себе потім картаєш коли щось не так, або коли порив згас і починаєш шкодувати за тим що втрачено, поки робилося не то, що хотілося. Є у кожної людини два базових поняття: "хочу" і "хочеться". От коли хочеш, тоді робиш і не думаєш, тоді нутром відчуваєш що це правильно і ніколи не шкодуєш про наслідки. А коли хочеться, то завжди сумніваєшся, і поки "хочеться" не перейде в розряд "хочу" далі хочеться воно з місця не зрушиться, а як і зрушиться, то все себе покритикуємо за вибір, посваримо за наслідки і поплачемо над втраченими шансами. Це так, роздуми, далекі від теми.

---------- Додано в 16:38 ---------- Попередній допис був написаний в 16:15 ----------

Оце нам Олежика треба кудись. Він в садок не ходив, але мамину дисципліну оминув за ббабусиною спиною.
Але до цієї теми хочу додати, що дітям у підсвідомості закладене і ще змалечку проявляється відчуття самодисципліни, та в силу різних обставин ми, батьки, бо нам так легше/швидше/зручніше/ багато чого не помічаємо/не даємо можливості проявити/свідомо присікаємо і в результаті, діти потім мусять вчитися вже свідомо бути "такими як усі". Всі діти прагнуть до порядку, до чистоти, до організованості. Я помітила у себе на заняттях таку цікаву закономірність: коли діти приходять з батьками перші рази, то вони уважно спостерігають за тим, що відбувається, і вже на наступний раз дитина допомагає разом з іншими, а якщо раптом змінити послідовність/порядок роботи, то знову виникає хаос і супротив. Діти хочуть підсвідомо режиму, у них природою закладений певний біоритмічний годинник, і коли дотримуватися того режиму, то жодних проблем з дисципліною та порядком не виникатиме. Експеримент проведений на меншому це вдало підтвердив, так як старший став жертвою маминої необізнаності/небажання принести себе в жертву/невміння самоорганізуватися і т.д. Одним словом: я росту зі своїми дітьми, я допомагаю їм і мене це тішить. Я не шкодую про те, що було чи про те, що ми не зробили/зробили. Але я точно знаю що нам добре вдома і ми не підемо у садок, бо мама готова пожертвувати своїми планами заради режиму дитини, заради того щоб дитина росла в середовищі любові і розуміння. Я хочу спостерігати за природою своєї дитини, щоб розуміти все, що з ним відбуватиметься надалі, щоб мати можливість порадити, допомогти, підтримати.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

може. але в цей час зазвичай мама не сама з дитиною.

я писала про безпеку не як аргумент саме за садок, а в контексті того, що дитина постійно при мамі, "помагає". На цьому завжди роблять акцент, коли говориться про розвиток дитини через участь в справах мами (безвідносно до садка). Загалом ідея хороша, моїм теж іграшок не треба було - пусти баняками побавитися. Але при цьому чомусь ніхто не говорить про безпеку (це не означає, що про неї забувають). Ті випадки опікового, про які я знаю, були наслідком якраз отакої от співучасті - мама на секунду відвернула увагу.

Після того, як моя Дарця в 2 роки стягла на себе зі столу баняк зупи, який я щойно витягла з холодильника і повернулася запалити газ, в мене загострена увага на таких речах. Як тільки бачу, що ситуація на кухні може бути небезпечною, дітей (тепер вже лише Лідку) бриськаю геть.

Так що це ствердження не було полемічним, радше загостреннням уваги на аспекті безпеки.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

І в чому ж Свєта та причина?
Я думаю у випадковості часто. Дуже часто.
Деспіна, будучи вдома при мамі на кухні запхала собі до носа гудзик, маючи 4 з хвостиком роки. Просто так. Виймали в Охматдиті. Недогляд? Ні. Я впала з гойдалки в 5,5 років і в мене був струс мозгу. Гуляли на дит майданчику мама, я і малесенька Деспіна у візочку. А ми з товаришкою розгойдались і я злетіла з гойдалки.
Моя кума впала в садочку і поламала руку. Йшла по сходах і впала.
Це все випадки і в принципі можуть насправді статись будь-де, будь-коли і за будь-яких обставин.
Думаю Ука мала на увазі інше.

і це теж важливо - це "+" садка (звичайно ж такого, де в групі діток не більше 15)

ну і діти на кухні (ризик опіків і інші травмочки-це трохи різне!!!!) - то тільки вдома все ж.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Я свого часу, в дитинстві мала опіки від пояса і нижче (до речі попеклась на природі, в присутності обидвох батьків), і місяць лежала з мамою в опіковому відділі.Надивилась і наслухалась достатньо. Дуже багато опіків відбувається не тільки в присутності мами (і не обов"язково на кухні), а і при цілій купі людей (в семи няньок.....). Для мене особисто твердження, що дитині на кухні не місце - не логічне. Є просто ряд правил безпеки, яких необхідно на кухні дотримуватись (і вчити дитину, до речі), так само як, наприклад, і правил дорожнього руху і т.п.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

дитина дитині - різниця. В 2-3 роки дитині на кухні під час приготування їжі - не місце. Орися моя в свої неповні 9 може підсмажити яєшню, зробити чай, розігріти страву і подати на стіл собі і сестричкам. А от Дарці в її 10 я довірю максимум зробити чай (чайник електричний) і начерпати вже розігріту але негарячу страву, бо це дитина, яка постійно мріє і дуже розсіяна. Лідку ж в її 5 просто ганяю з кухні, якщо на плиті щось вариться.

звісно. ключовою тут є не кухня, і не мама. А фактор підвищеної небезпеки в зоні досягання дитини і відсутність повної уваги з боку дорослого. В садочку, до речі, такою небезпечною зоною є майданчик.
Проте, саме кухня є однією з найнебезпечніших зон для дошкільнят.

---------- Додано в 20:50 ---------- Попередній допис був написаний в 20:45 ----------

так, але в 5 років дитину через активну вулицю переводите за руку, правда? тобто під повним своїм контролем, в той час як 7річній можна дозволити просто йти поруч.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

На кухні теж все можна тримати під своїм контролем

на відміну від ситуації на дорозі

, навіть треба. Це до автоматизму доводиться - ручки сковорідок на плиті чи на столі повернуті так, щоб дитина на хапанула, ніякого посуду на краю стола чи робочих поверхонь, коли витягую щось з духовки чи збираюсь переносити баняк з окропом дітей виставляю в коридор. Іду з кухні - двері обов"язково закриваю (було актуально до 2-х років). Наразі ще ні одна навіть пальця не обпекла, при тому що на кухні досить часто крутяться.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

у нас нема дверей в кухні наприклад)))

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Та власне. Я також автоматично всі ручки відвертаю, всі ножі тримаю в спец. підставці, як гаряче несу - дитину в сторону і т.п. І дитина на "обережно, гаряче" сама вже вміє відійти від мене чи від плити, бо давно навчена.

Коли на кухню заходять свекри то всі ножі моментально опиняються скраю, чайник з плити звисає і т.п. Заходжу я - за пару секунд все небезпечне забране. Вони забувають про заходи безпеки, то я вже навіть нічого не кажу їм, а сама пильную.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

як дитина дитині різниця, так і процес процесові різниця. На моє переконання на кожен процес є свій час і місце.

Ступені ізоляції дитини від небезпеки і ступені довіри до дитини повинні поступово змінюватися з віком дитини. Більше того, ті види діяльності, які дитина може робити на кухні в дошкільному віці, повністю відтворюються поза кухнею, чи поза варенням-печенням, в тому числі в садочку - щось помити, почистити, повитирати стіл, поскладати посуд, накрити на стіл, позбирати зі столу, всіляке досипання, мішання, доливання тощо. То ж навіщо піднімати рівень небезпеки?

Знову ж, я оцінюю по своїй сім'ї. Зараз карантин, готувати треба на всіх і на весь день (зазвичай готую відразу на 2 дні). Коли я готую їжу на всю сім'ю, на кухні таке пекло, що я і старших наганяю.
Ні, я звісно можу реорганізувати процес із безпечним залученням всіх трьох, приділити їм увагу, от лише час на приготування виросте в кращому випадку втричі. Чи є ця жертва потрібною? Час від часу - так. Але ж не що два дні. Натомість, коли вариться лише якась кашка на сніданок чи ще щось дрібне і не багатозадачне, то чому б і не запрягти Риськузалучити дітей?
І, незважаючи на те, що я їх різною мірою ганяю з кухні, зараз від Орисі я вже маю реальну допомогу, а не просто забавки в помічницю. Особливо, коли вранці я ще валяюся в ліжку, а дитина наставляє носа в кімнату "мам, я голодна, пішла смажити яєшню на сніданок, добре?".

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Щодо безпеки дитини на кухні. Я готую їсти завжди ввечері,коли вже не сама з дітьми,вони вже мають з ким побавитися і на кухню за мною не йдуть. Разом ми готуємо лише сніданок,зазвичай то каша,чи ліниві вареники,Софія допомагає,коли хоче,а Тая поки ше тільки спостерігає.На обід і вечерю грію приготоване з вечора.Те,що треба подавати свіжоприготованим,чи займає багато часу готую на вихідних. Як ми самі вдома на кухню двері не закриваю,без мене Софія туди не ходить і нічого не рухає,при тому,шо ніколи не ховала спеціально від неї ножів і виделок.Я в садок не ходила,часто вдома була біля мами на кухні,вона і білизну на плиті в ті часи виварювала,і закрутки робилися жодних опіків я не пригадую. Не знаю якою буде Тая але сподіваюся не матиму потреби в дитсадку задля безпеки дітей.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Я теж майже до автоматизму все довела, але дійсно трапляються різні речі, від нас незалежні. Не так давно заварювала чай в чашці, яка стояла на роб. поверхні, десь через хвилину ця чашка трісла і весь окроп полився на підлогу. Добре, що ніхто не постраждав. Але мій молодший дуже любить крутитись під ногами , коли я на кухні...

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Ви кажете, що дивляться на Ваш тон, а не на зміст? Та ні, якраз на зміст.

приклад абсолютно недоречний - типова підміна понять, яка автоматично ставить опонента в принизливу позицію. Бо хвороба є злом безсумнівним, навіть якщо вимушеним. Садок же частина дописувачок не вважають злом, незалежно, вимушено вони йдуть на цей крок, просто вибирають такий варіант бо зручніше/дитина хоче/можна попробувати (до речі, в наведеному Вами дописі в жж Ви ж також наче не розцінювали садок як хворобу) чи взагалі тримають дитину вдома. Більше того, є люди, для яких здоров'ятримати дитину постійно вдома - зло. А Ви отак от одним прикладом їх всіх принизили, і навіть не помітили...

От не вважаю я садочок злом. Був час, коли в мене було тяжко з варіантами, я тоді не дуже мала вибір. Зараз Ліда спокійно може бути вдома (що і робить останні 2 місяці - трохи хворіла, трохи не було як возити, тепер от карантин). Мені може б навіть було так краще принаймні дешевше. Але я все одно роблю вибір на користь садка. Бо я не бачу, в чому моя дитина обділена, коли вона ходить в садок. Натомість її перебування вдома вимагало б певних зусиль для перебудування побуту і укладу, зокрема старших дітей. І я не бачу причин витрачати на це зусилля. Підкреслюю (бо передбачаю чіпляння за слова), не просто не хочу/лінь/важко, я не бачу в цьому доцільності

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Коли одна дитина в хаті, то можна бавитись в пані а коли на тебе на літає ціла зграя і каже я хочу їсти, то вони часто і густо беруть собі їсти самі, бо мама не залізна.
Мої дівчата вже самі собі хліба вкраять і насмарують крем-сиром, роблять на всіх тост, самі дістають лід щоб дати собі до гарячого чаю. Навіть мала Андріана вже пробувала ножем хліба краяти і я не спинила, бо думаю що якби почала паткатись то вона б обов’язково врізалась, а так я спокійно попросила їй допомогти і вона мені віддала ножа.

Я завжди голосуватиму за садок, хоча він коштує мене але дитина в садку краща, поки сиділа вдома робилась вредна. Тепер вона навіть починає все їсти а вдома то можна було тріснути, вона нічого крім молока не хотіла. Моя найменша є замамана, і то правда, бо тільки в мене на руках заспокоюється коли розійдеться і тільки мені робить кумедію що не піде в садок, особливо коли мама вдома. Але садок вона любить і мені розповідає як їй там цікаво і які там гарні дітки яких вона любить, хоча вдома має свій дит-садок.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Писав у цій темі про очі діточі.
Нині маю свіжі фоти (клікабельні):


Щасливе дитинство, свято...
Нє?