Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Відповідь: Що робити??

ГаЛоЧко!
А що саме турбує?
4,5 - не термін для "дурних думок" і прийняття рішень. Люди роками спілкуються...

Наспівуючи:
[MP3]http://www.playcast.ru/uploads/2009/10/17/1270003.mp3[/MP3]

 

Відповідь: Що робити??

ви думаєте що його думка потім зміниться? людина доросла, 31 рік, вже має соображати..
сама не знаю чому мене заклинило, інтуїція чи що..

 

Відповідь: Що робити??

Поняття не маю. і ВІН, підозрюю, теж.
Я думаю, що обпікшись, чоловік не припинив процес думання.
ЩО він думатиме пізніше - і від Вас залежить.
То й працюйте...
Або облиште, якщо "горить", (/є поважні підозри)

 

Відповідь: Що робити??

100% від вас залежить
тільки спочатку добре подумайте і вирішіть для себе - чи воно вам дійсно треба. і вже тоді - або вперед,
ну, або в протилежний бік

 

Відповідь: Що робити??

напевно так тре і зробити, я дуж дорожу цими стосунками.. і так вже наговорила купу всього... хай це буде харч для його мозку... і спокій для моєї голови..
це дійсно малий термін і ви маєте рацію, час покаже, дяка всім!

 

Відповідь: Що робити??

Зашпортався об древній текст:
- Ты кто?
- Ангел.
- Как ты сюда вошел?
- Не как, а зачем. Я Ангел смерти. Я пришел за тобой.
- Что, уже? Так рано? Почему???
- Глупый вопрос. Просто пришло твое время и все.
- Но я не хочу!!! Я еще так много не сделал!
- Что именно? - спросил Ангел, присаживаясь на стул.
- Меня должны были повысить после Нового года! Я хотел купить квартиру, новую машину, Я хотел съездить в Индию! У меня было столько планов!!!
- Ерунда. Все твои материальные мечты имеют силу только в твоем материальном мире. Когда твоя душа покинет тело, ты забудешь о них навсегда.
- Но я не хочу умирать так рано!!! Может, ты зайдешь позже, а? Может, можно как-то договориться с тем, кто там, на небе? Я... я курить перестану! Клянусь!
- Не пытайся со мной торговаться, Человек! - сурово посмотрел на него Ангел.

- Ну, пожалуйста!!!!!! Я боюсь! Я не хочу!
- Вы никогда не хотите и всегда боитесь. Но неужели ты не понимаешь,что рано или поздно это все равно придется сделать? Даже если я приду к тебе через сто лет, ты все равно никогда не будешь готов!
- Но что со мной будет? Я же грешил!
- А ты думаешь, что меня это касается? Это же твое право. Свобода воли. Раньше надо было думать!
- Я собирался... Но я же не знал, что умру так рано!
- Ха-ха! Какие же вы, люди, забавные! - Ангел снял плащ и расправил крылья. - Пошли!
- Нет! Я никуда не пойду! Я, Я даже не успел завести семью! У меня еще нет детей!!!
- Правильно! Потому что ты даже свою вторую половину не нашел!
- Я не успел!
- Ты не пытался! - презрительно сказал Ангел.
- Мне Бог не послал.
- Ты не просил его об этом! - сверкнул глазами Ангел.
- А разве нужно было просить? Я не знал!
- Хватит паясничать! Позавчера ты просил у Бога остановить время, чтобы успеть на совещание! Неужели совещание важнее твоей судьбы?
- Ты прав, я дурак! Но ведь я еще могу исправиться! Я не могу умереть вот так, не успев даже жениться, родить детей!
- Как резко поменялись твои приоритеты! Сначала была машина, Индия, а теперь семья, дети, - усмехнулся Ангел.
- Но ты ведь согласен, что это главное?
- Да, согласен. Но вдруг ты так и не найдешь свою половину? Что тогда?
- Найду! Я уверен! Я буду искать!
- А я сомневаюсь! Ты не видишь дальше собственного носа! Вся твоя жизнь пройдет в бесплодных поисках. Ты будешь шляться по девкам, пытаясь найти свою половину там, где ее быть не может! В конце концов, ты разочаруешься в жизни, сопьешься, от тебя отвернуться друзья, ты заработаешь себе болезнь, и будешь проклинать день, когда родился.
- Боже мой!!!
- Прекрати упоминать его имя вслух! - топнул ногой Ангел.
- Прости, Но что же мне делать?
- Когда человек заблудился, он возвращается назад, к тому месту, откуда пошел не в том направлении, чтобы найти верный путь - сказал Ангел, наблюдая за хороводом снежинок за окном.
- Верно! Я так и сделаю! Я понял!!!
- Неужели?
- Да, Я вернусь туда, где был счастлив! Знаешь, а ведь я любил когда-то. Ее звали ............ Мы познакомились в институте! У нее были такие красивые темные волосы и глаза полные нежности, силы и мудрости. За ней столько парней бегало! Но она меня выбрала. Говорила, что влюбилась с первого взгляда. Мы часто уходили с лекций в парк, кафе, библиотеку и целовались часами и нам больше никто не был нужен! А когда я как-то сломал руку,она
ухаживала за мной. Это было незабываемо! Когда у меня были проблемы, я всегда знал что могу рассчитывать только на нее, пусть даже просто ей обо всем рассказав - мне становилось уже легче! Потом между нами все изменилось, или просто в тот самый момент нам не хватило смелости взяться за руки и противостоять всем и всему, а вместо этого мы расстались навсегда! Так глупо
расстались, по-детски. А ведь я до сих пор помню, как пообещал любить ее всегда, и ведь самое что грустное - я по-прежнему ее люблю! Мы часто перезванивались поначалу, а потом как-то все закрутилось.
У меня тут своя жизнь, у нее своя! Интересно, как у нее дела?
Наверное, вышла замуж давно или встретила человека, который ее обожает, оценил ее и все то что она готова делать для любимого человека. Она же красавица такая! Знаешь, я хотел бы позвонить ей. Просто поздороваться, узнать как дела, поздравить с наступающим! Я позвоню ей, сейчас, ладно? Но в комнате уже никого не было...

Мораль
Морали нет. Просто хотелось напомнить, что наша жизнь слишком коротка, чтобы проводить её целиком на работе. Мы не должны позволять ей утекать сквозь пальцы, и уделять хотя бы крохотную её толику тем, кто действительно нас любит, самым близким нашим людям. Если нас завтра не станет, наша компания очень быстро заменит нас кем-то другим. И только для семьи и друзей это будет действительно большая потеря, о которой они будут помнить всю свою жизнь. Подумай об этом, ведь мы уделяем работе гораздо больше времени, чем семье.

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

цікава тема. я теж дешо взнала і думала чи варто говорити. і мене, то так мучило, з одного боку я б мала сказати, а з іншого...і не сказала, бо не хочу бути руйнівницею стосунків. всі люди дорослі і думають, що роблять. і це вже питання довіри одне до одного.

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

і я застала разок неприємну картинку. чоловіка колєжанки в обнімку з іншою!
в нього шок був! думав що я полізу в його сімю і капець йому буде!
довго мучилась як зробити, але поговорила з ним! а не з нею. і все само владналось. він зрозумів, що краще самому зізнатись ніж отак попалитись
розповів, повибачався і вже довго дружно живуть)))))))

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

В мене колись була така ситуація. що мене зраджували і мені не сказала товаришка. Я всеодно його кинула, але можливо якби сказала кинула й швидше і не мучилась....
А з іншого боку. Ніхто не вчиться на чужих помилках. Це міф. Усі на своїх. Поки не обпечешся, говори, не говори-сам повинен дойти до цого рішення, саме тоді воно буде правильним і не будуть мучити сумніви!

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Мені також мій екс-хлопець зраджував (досить довго зустрічались ми), а я того не помічала (жили ми в різним містах). Сестра двоюрідна, знала про це і мовчала. Ми розійшлися, правда по іншій причині.
Але от, що стосується зради чоловіка, то напевне не хотіла б почути від когось це. Правда надіюсь, що цього нестанеться

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Ну от у мене була схожа ситуація - я дізналась про зраду.
Я попередила "того хто зраджував" про те що розкажу (розмова була дууууже жостка, неприємна прямо ножем по серцю, але я мусіла бо знала, що жити з цим не зможу) і дала можливісьть зізнатсь самому. Але "зраджувальник" вважав, що зарас не час і є випадки коли говорити не варто. Тоді я сама розповіла "тому кого зрадили", але наголошувала на тому що він повинен дати людині другий шанс, що обставини у житті бувають різні і що він не повинен дивитись на ситуацію однобоко і т.п.
Фінал дуууже класний - вони поговорили і вже більше року разом (ніхто нікому не зраджує) і я маю двох чудових друзів і вони хороша пара.
Я веду до того, що замало просто сказати або промовчати - ми несемо велику відповідальність за свої слова або мовчання, у таких тонких ситуаціях наше рішення може бути доленосни для когось. Важливо правильно подати інформацію.
Але, звісно, краще у такі ситуації не потрапляти чого вам і бажаю.

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Залежить від того,ким мені приходиться зраджена сторона. Якщо я добре її (сторону ) знаю, знаю, що для неї краще знати, то скажу.

Я б хотіла знати, але дізнатись тільки від дуже близької людини. Чужим в таких справах не довіряю. Та чужим і не треба в таке інтимне лізти.

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

А я би 100 відсотків сказала якшо би то стосувалося моїх близьких друзів.
Якось раз ше в школі моя найкраща подруга зустрічалася з хлопцем і я побачила що він цілується з ІНШОЮ то я зразу подзвонила і сказало шо так і так я бачила його там і там.Але якби я того не бачила на власні очі то би навіть не заікнулася.Але кохання сильне почуття,вони і досі разом)))

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Історія з мого життя: сім янайкращий друзів. Чоловік "загуляв" із співробітницею , а по сумісництву і дружиною одного з спільних дуже хороших знайомих (одним словом,спільна компанія у нас була). Подрузі ніхто з друзів нічого не говорив,але "шила у мішку не сховаєш" і за деякий час вона певним чином дізналася про зраду. Але,як мудра жінка,вдала вигляд перед усіма знайомими,що нічого не знає. Як вони вирішили свої справи з чоловіком- "история умалчивает". Але результат- суперниця від хати була м яким чином відлучена ( а потім і від спільної роботи з чоловіком), сім я збережена і уже 10 років після того випадку живе щасливо. Як повернулися б взаємини у нашій компанії,якби хтось доповів з друзів про зраду чи ще й прийняв чиюсь сторону- не відомо.Чужа сім я- темний ліс. А дров у ній чужому наламати дуже легко.

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Чоловік моєї найкращої подруги постійно їй зраджує, я неодноразово зустрічала його в компаніях, в нічних клубах з дівчатами сумнівної поведінки, але ж хіба я можу зробити їй боляче? Я навіть словом ніколи про це не згадую. Їхнє життя це їх особиста справа. Як кажуть старі люди " Сім"я - не церква", в кожній є свої проблеми, і ставати ворогом найближчій подрузі я не хочу. Вони потім помиряться,а на мене зло будуть тримати, воно мені треба?

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Дівчата, в мене виникла дуже неприємна ситуація. Зараз я пишу, а серце постійно тьохкає: я не знаю чи зробила правильно, але вже не повернути...
Якби ви дізналисяпро те, що зрадник це один із ваших батьків, як би вчинили?

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

важко відповісти на це питання.. Ми з сестрою колись таке пережили.. Ми тоді не сказали нічого, але нам було дуже важко ,а через деякий час все все-одно викрилося,але вже через чужих людей і було дуже обідно і неприємно, тоді й ми подумали, що може б і краще було одразу нам все і розказати...Брехня завжди випливе, але може можна якось зробити,щоб вона була хоч трохи менш болюча...

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Мені важко, бо я дивлюся як переживають обидва, а на мене давить ще і моя брехня: бо я знаю все з обох боків, і брешу обом((((

---------- Додано в 20:11 ---------- Попередній допис був написаний в 20:10 ----------

про що тут говорити коли їм вже по 50? розказувати, що так не можна? що це змінить?

п.с: та людина, з якою зраджують - дитина священника. можливо можна через нього якось вплинути?

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Краще безпосередньо з дитиною поговорити.