Продовження теми. Початок тут ********************************************************* Тема для тих, хто цікавиться устроєм світу згідно ведичних знань. Ні, це не про те, що жінка має обов*язково ходити лише в спідниці, сидіти вдома, варити борщ і в жодному разі не працювати, і слова не казати наперекір своєму чоловіку. Це про те, що жінка божественна істота, тому вона може і має собі дозволити робити те, від чого отримує справжнє задоволення, а не пахати, щоб заробити на хліб. Про те, що жінка (кожна!) варта носити гарний одяг. Користуватись косметикою. І, що дуже важливо - відчувати своє тіло, знати про свої потреби. І вміти сказати про це так, щоб чоловік з радістю виконав її бажання. Статті до теми: Отношения с мамой: как они влияют на жизнь девочки? Берегите свекровь! Как сказать мужчине о том, что Вам не понравилось Зачем женщине творчество? і ще багато цікавого про стосунки між чоловіком і жінкою, жіночу природу, тощо. Детальніше в лекціях про різні аспекти життя: Алкоголізм Виховання дітей Гроші Негативні емоції Стосунки в родині
Зразу попереджую, я дерев'яна людина трохи, тобто така груба у відчуттях і почуттях, дуже раціональна і матеріалістична. Питання таке: що робити, коли поваги до чоловіка і впевненості в ньому нема? Як саме це має проявлятися? Які маленькі діï треба почати робити, щоб чоловік відчував мою підтримку (це типу як рекомендують почати посміхатися і так піднімається настрій)? У нас все запущено( Перше, що я зрозуміла - це перестати критикувати. Буду намагатися. Друге - ніколи не навантажую домашньою роботою, але він сам нею навантажується і каже, що почувається винним мені допомагати. Коротше, як його все почати виправляти. Бо вже ситуація критична. Чоловік абсолютно не впевнений в собі, розчарований, постійно хворіє відповідно, має купу роботи, не справляється, і я почуваюсь безпорадною( Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk
Раджу всім - послухайте лекції "откуда берутся деньги" Нарушевича. Він там відповіді на всі основні питання дає.
Пошукайте в ютюбі коротенький ролик про не насильне спілкування Маршала Розенберга. Спілкуванню треба вчитись. Дуже багато людей виховані в зграї шакалів, вчаться в школі шакалів і отримують дипломи які вчать побільше шакальної поведінки. Я щось тут не дуже зрозуміла. Вибиваєте гроші не за роботу а за інші речі. Так? Ну чому б ні. Якщо ви отримали від працівника те, що задовільнило вашу потребу, то даючи гроші підлеглим за це вони задовільняють свої потреби. Ви задовільнили, скажімо, потребу чесності чи аутентичності, а працівник в свою чергу задовільнив потребу безпеки. Для вас - зроблена робота або ще щось, для нього - додаткові гроші, або додаткові вихідні. Коли йде обмін між сторонами, тоді все хонкі дорі. Проблеми з*являються коли іде футбол у одні ворота. Розповідали одну історію. Жіночка, на восьмому місяці вагітності, серед ночі прибігла до психолога з плачем - мене чоловік вигнав з дому. Вона була в шоці. Все було чудово 15 років, а тут раптом ось таке. Виявилось, що вона 15 років вимагала, а була переконана, що просить. Чоловік все виконував без заперечень, та одного дня йому увірвався терпець. Все! Звичайно, що можна кинутись давати оцінку поведінки чоловіка, та як він міг. А психолог просто спостерігав за ситуацією і сказав свою думку, що ось так як робила ця жінка це не "прохання". Звичайно, що в тому випадку він сказав жінці дзвонити до чоловіка і говорити з ним. І вона задумалась про те як вона виявляє прохання і що таке прохання. В проханні все має значення і слова які ви обираєте і як ви будуєте речення. Прохання завжди передбачає, що інша сторона має право не погодитись і це сприймається нормально. Без ніяких там - ну чекай, я тобі ще покажу. Навіть такої думки на повинно виникати. І не має значення керівник ви, чи жінка. Хоча для мене жінка-чоловік особливі відносини, які повинні бути партнерські, в першу чергу. А партнери не вимагають, а домовляються і просять один одного про послугу. Чесно і з повагою.
в мене в силу попередньої професії ))виробився такий трохи менторсько-командний голос щоб не виглядало, що вимагаю, я просто по- іншому почала будувати речення, не * винеси сміття/почисти картоплю/дістань зірку з неба*, а * можеш? винести/почистити/принести* Суть та сама, але звучить приємніше (і виконується охочіше)
Перепрошую, але це теж не вірне формулювання Не треба починати з "можеш", бо це на підсвідомому рівні відчувається, що Ви не вірете, що Він може. А як на рахунок: "Винеси, будь ласка, сміття" і т.д.
думаю, чоловік знає, що я вірю в його здібності у винесенні сміття *можеш?* тут в значенні *чи ти зараз нічим іншим не зайнятий* А фраза "Винеси, будь ласка, сміття" в мене частіше звучить, як *Сидоренко, до дошки*, а аж ніяк не прохання, тому я формулюю так, як написала вище
Розкажу вчорашній випадок. ...Передісторія - десь біля двох тижнів тому він перестав зі мною розмовляти, бо я сказала, що від нього смердить перегаром, коли ми прийшли з забави. Рубанула одним словом по його "ніжним" почуттям... Іду після роботи в садочок забрати молодшу, накупляла продуктів - такий кульок важкенький, аж бачу - їде мій чоловік вже з садочку з малою. Мене "не замічає". Я дзвоню, кажу зачекай на мене - у відповідь - "я вже далеко, вертатись не буду, можеш і сама дійти". Я кажу в мене важкий кульок, зачекай я підійду, що то ти витворяєш?" У відповідь почула, що він знущається з мене так само, як я з нього, і виключив телефон. Обідно сильно, але що ж - сідаю в маршрутку, їду. На пів дорозі дзвонить, питає де я, підбирає мене і їдем додому. Вдома далі не має бажання зі мною розмовляти. От і що то було - дитячий садок? Слухаючи Нарушевича, треба дати чоловікові спокій, бо коли приставати з питаннями і "давай поговорим" можна ще більше віддалитись. Чоловік мовчить, я не знаю що він там собі надумує, починаю переживати пару років тому він собі придумав, що в мене є інший, і так собі і мені псув життя, що якби не моя вагітність, то б розвелись
Ну, після забави від багатьох смердить перегаром, чого ж Ви так А якщо Ви йому це сказали, коли він хотів Вас поцілувати і т.д, тоді зрозуміло, що його це образило. Нарушевич говорить не приставати до чоловіка, коли в нього "його" проблеми, не зв'язані з Вами чи Вашими стосунками. В даному випадку я би попросила пробачення за ті слова і придумала, як загладити провину, зробити щось таке, що чоловік любить І тим більше не накручувати проблему з того, що він Вас не підвіз. Бо це вже наслідок Ваших слів
оо, я коли бачу що на мене щось обідився, то так і кажу: "що не так? кажи. ми ж колись домовилися що треба зразу казати що не влаштовує." а то щось візьме в голову і дується. А я ломлю голову що не так. Волію зразу все виясняти, бо так себе ще гірше може накрутити. І як показує практика - це діє. Виговорив, і попустило. Якщо винна - вибачаюся, або пояснюю чому зробила так і так. Буває що чітко бачу що просто на мені зривається, бо на роботі рознервували. Так і кажу: хто тобі не вгодив що на мені зриваєшся? Розказуй. А отой дитячий садок, що описала МарянаК, то трохи свинство. Якщо справа в перегарі - то міг би вже і чоловік сам пробачити потім на тверезу голову. Дайте йому ввечері чашку чаю і спокійним тоном без претензій спитайте що то було і чого він так.
ну, певно, мав то на меті. І я перепросила за "грубі слова" - але... от постійно коли чоловік випивший/п"яний маю "такі" пригоди, і кожного разу, на другий день - все обговорюєм, я пояснюю чого я так кажу/роблю - і мене розуміють... але не цього разу.
Поясніть мені, для чого жінці знати, про що він думає? Ну не має чоловік жінці жалітись. *то не я, то лектори, кажуть, що Веди так кажуть* Жінка говорить про себе, про свої почуття. Наприклад, "Мені якось так образливо було, коли я лишилась сама з такою важкою сумкою. " В ситуації з перегаром - це ж верхівка якогось айсбергу, правда? Ну перегар, ну з ким не буває. Вас ж не сам перегар нервує, а щось інше. Що саме? Що він п*є? Що забагато п*є? Що якось не так себе поводить, коли вип*є?
тобто вона не повинна нічого від нього почути чого він так поступив? Бо цілком можливо що то він так поступив через образу на жінку. Я принаймні хочу знати за що на мене орбажаються. Бо якщо винна - то я не зможу вибачитися і не візьму науки з ситуації. --- дописи об"єднано, 8 Вересень 2015 --- ну і таке: я не слідую ведам геть у всьому. Щось собі беру, щось знаю спрацює інакше в нашому випадку. Я писала - в мене то працює. В когось може ні. Ниття від чоловіка теж не терплю і він то знає. --- дописи об"єднано, 8 Вересень 2015 --- Ніщо не заважає цього казати. "Чому ти так поступив? Мені було дуже образливо і неприємно..."
Не заважає звісно. Але жінки часто занадто переймаються тим, про що він думає. Можливо , коли він почує, що говорить жінка, то і образа зникне. А можливо і просто скаже, що саме його образило і як не треба робити.
У мови є така функція - комутивна, вона ж контактовстановлююча. Банальний приклад: хочете в коліжанки позичити книжку. дзвоните. ой, привіт Марусю, як життя? Як чоловік? Ой, а позич мені таку-то книжку. Так от, я не писала що конкретно йому казати. Наголос в тому реченні був на "без претензій". Головне почати і спокійним тоном поговорити.
В мене з дитинства несприйняття, напевно, п"яних - тато постійно пив - кожен день були скандали вдома, потім, на очах, свекор розпився - і я не хочу жити так, як моя мама чи свекруха - і напевно якось той свій страх так виплескую. Говорити - завжди працювало, але не тепер -
це такі стереотипи - прийшов муж з роботи, і сидить над вечерею всі біди повідає. Хоча класика каже що "напоить, накормить, спать уложить", без ізліяній.
А я не хочу, щоб на мене ображались. Я хочу, щоб чоловік замість ображатись на мене, сказав як доросла мудра людина : " Ти знаєш, не роби будь ласка так. Можна отак або отак. І взагалі, я тебе чимось образив, що ти мені таке сказала?". --- дописи об"єднано, 8 Вересень 2015 --- А чоловіку про те, що Вам страшно казали? --- дописи об"єднано, 8 Вересень 2015 --- Лектори кажуть, що Веди кажуть самій розказувати, про себе , обов*язково.
