Вашій дитині поламали іграшки або розборки в пісочниці.

Відповідь: Вашій дитині поломали іграшки або розборки в пісочниці.

З три роки гуляння на нашому майданчику я знаю всіх дітей,і хто на що здатен.Є лише два хлопчики-братики,котрим я наших іграшок не дозволяю брати зовсім,бо вони як не поламають,то віддати забудуть.Нам вони вже ламали іграшки,я відшкодування навіть не думала вимагати,просто тепер не даю. А іншим дітям,то вже Софія сама вирішує,ділитися іграшками,чи ні,на вулицю беремо всякі,і дешеві,і дорогі-ті котрі дитина сама хоче взяти,я лише в кількості обмежую)))

 

Відповідь: Вашій дитині поломали іграшки або розборки в пісочниці.

Вчора Сашка і не помітив, що вона поламана, бо мав інші важливіші справи. Але це не міняє суті. Сьогодні пробував возити, не зручно перехиляється тачка.

Ні. Звісно, що би розтроїлась, але не так. Я вчора думала над тим, що може якби зламала дитина з нашої компанії, то мене не так тіпало. По-друге, мене вкурвило коли мені сказали :"Ось ваша тачка, ми її зламали. Може придумаєте як собі зремонтувати." Якби жіночка зробила хоч якусь спробу виправити ситуацію, повірте то БУЛО БИ ВСЕ ПО ІНШОМУ, не було би так обідно. В таких ситуаціях не важлива матеріальна компенсація, а важливо те, що людина хоче якось компенсувати збитки, а не говорить, що нема чого дорогих іграшок виносити.

не повірите--добра я, м"яка і скромна
Після бою кулаками не махають...Та не візьму я і тої половини, не обіднію...А Земля кругла, всеодно вернеться. Я вже виговорилася, випустила пар, одним словом легше мені стало.

 

Відповідь: Вашій дитині поломали іграшки або розборки в пісочниці.

а я щоб не нервуватися, старшому дорогих іграшок ніколи на вулицю не давала, і не дозволяла брати, а зараз він і сам розуміє що можуть поламати й не бере, тож проблем не мали і не маємо. З меншим також так роблю, одне відро, одна пасочка і одна лопата, або одна машинка. Кульків з іграшками не люблю тягати, тим більше, що дитина усім одразу не бавиться: нині машинка, завтра - відерко. Як правило ми мало гуляємо у міській пісочниці - її стан мене відлякує, діти переважно бавляться в піску на дачі. А на вулиці ми бігаємо, збираємо листочки, гуляємо в хованки, шукаємо жаб і павуків, годуємо голубів і міряємо калюжі.

 

Відповідь: Вашій дитині поломали іграшки або розборки в пісочниці.

Я в червні була в свекрухи на Сихові, так там в дворі в нас виникла така ситуація: мій Стасік захохів дуже поїздити на чужій новій машинці (такій великій за 160 грн), яку бабця іншого хлопчика взяла з собою на вулицю. Перед тим Стасік поламав свою таку подібну, їздивши на ній на вулиці, (повідвалювалися колеса, бо враховуючи його вагу 18 кг, то Оріонівські іграшки не витримують такої їзди). Я малому не дозволила взяти ту машинку, бо не хотіла щоб він її поламав. Малий мені таку істерику закотив на вулиці, що напевно весь Сихів чув, бо дуже хотів ту машинку. Як я тільки його не просила, щоб заспокоївся, поки не переключила увагу на м"яч. Справа в тому, що це не лопатка, відерце чи ще якась дрібниця, а велика іграшка тим більше нова в іншої дитини, і мені б точно прийшлося відшкодовувати повну вартість машинки. В мене потім виникло навіщо брати такі дорогі речі на вулицю, і дратувати інших дітей? Хоча мамам всіх діток треба розуміти, що це все-таки просто річ, тим більше іграшка призначена для гри, і може запросто зламатися, якби сам поламав, то не так прикро, як хтось інший поламає, і не тільки власнику тої забавки, а і тому хто зламав і їхнім батькам. Хоча люди різні є.

 

Відповідь: Вашій дитині поломали іграшки або розборки в пісочниці.

Напевно, тому взяли, що дома їхнє чадо також влаштовувало істерику, що без машинки не піде
А взагалі я підтримую мам, які не беруть дорогі іграшки туди, де їх можуть поламати. Нашими іграшками даю гратися всім, бо знаю діток, з якими гуляємо і розумію, що моя доня теж з радістю візьме чуже. Трошки дивно слухати, як одна мама постійно видирає в своєї дитини забавки, бо "то не наше". Може, то й правильно, що дитина має розрізняти, де своє, а де чуже? Не знаю, чи варто на цьому так наполягати в такому віці (рік з хвостиком) :confused:

 

Відповідь: Вашій дитині поломали іграшки або розборки в пісочниці.

Малому було 2 роки і 9 міс. я трохи просила. трохи дурила, але ті речі, які я не хотіла брати на вулицю ми не брали, хоча брали щось інше завжди. Тому хлопчику теж треба було пояснити що на вулиці хтось може зламати.

 

Відповідь: Вашій дитині поломали іграшки або розборки в пісочниці.

Ніколи над тим не задумувалась, можливо тому, що моя донечка знає чітку межу, хоча я особливо на це не наголошую.
Але недавно мене зачепило за живе. Була в мене коліжанка з малим, в якого велика проблема з різницею "моє" - "твоє", але ніколи нема проблем з "Я ХОЧУ!!!!!!!". Коротше, зібрались вони йти додому, а він вчепився в нашу машинку і "я хочу" і все, кричить, ридає. Моя мала теж почала плакати, бо віддавати не хотіла. Правдами-неправдами я все ж вмовила доню дозволити взяти в неї ту машинку (по перше, дуже хочу, щоб моя киця була щедрою людиною по життю, по друге, стало шкода коліжанку, бо їй було б важко нести додму ридаючу дитину). Але доня ще кілька днів згадувала про іграшку.
Десь через тиждень прийшли ми в садочок і там, на купі іграшок, якими бавляться діти в групі, я побачила нашу машинку. Мені стало дуже неприємно. Якщо набридла іграшка, то чого не повернути її власникам? Зробила для себе один висновок, я була абсолютно не права, що переступила через сльози моєї доні і дала іграшку чужій дитині. Досі непиємний осад залишився.

 

Відповідь: Вашій дитині поломали іграшки або розборки в пісочниці.

i не тiльки, як писалось вище е iграшки для вуличного використання........летючi змii, тачки, ровери, великi машини чи та ж примiтивна пасочка.... кожен мае право бавитись своею iграшкою бо не у всiх е можливiсть поiхати на село до бабусiв де свое подвiря... Але дуже багато залежить вiд мамiв, мусимо то все якось розрулювати .Мае моя Настя ляльку Бебi Анабель.... дiти не проти ii потаскати навiть тi шо набагато старшi вiд неi......не лiзу, провела розмову а далi хай сама ii береже....як не дивно береже. Але е iнший прикол, мамочка одна постiйно просить в мене для своеi дитини......кажу виросте моя сама вiддасть, а забирати не буду. Не завжди ми все можемо купити своiм дiтям, i вони теж це повиннi розумiти, цього лiта ми купу часу витратили на те щоб зрозумiти шо подружки то одна сiмя, а ми iнша i в нас iншi смаки, потреби i тд..так i ростемо )

 

Відповідь: Вашій дитині поломали іграшки або розборки в пісочниці.

Завжди будуть такі ситуації, що хтось буде мати дорожчі речі. Тому, я розумію, що не правильно від когось вимагати не брати дорогих іграшок і т.д.
Ярині з малечку пояснювала, що без дозволу чужих речей брати не можна. Чужих іграшок поки не ламали, але якби так сталось то запропонувала б або гроші, або рівноцінний обмін.
Але якби нам зломали, то не могла б попросити про компенсацію.

 

Відповідь: Вашій дитині поламали іграшки або розборки в пісочниці.

Віддаєш щось у колективне користування - будь готовий до його втрати/ушкодження.
Не хочеш - не давай, або пильнуй.
Не впильнував - хто тобі винен?

 

Відповідь: Вашій дитині поламали іграшки або розборки в пісочниці.

Оля, я тут не про те що хтось може собі купити, а хтось ні. Просто коли мій малий зламав свою машинку (чоловік потім ремонтував і він собі далі на ній їздить), доречі маємо, аж дві такі одна малого друга малої), то одне, а якщо б зламав комусь, то зовсім інше, не всі ж готові до того що іграшка зламається. І потім оці всі розборки між дорослими, краще не допускати.

 

Відповідь: Вашій дитині поламали іграшки або розборки в пісочниці.

Коли йдемо на вулицю - беремо з собою іграшки які не шкода Бо коли діти граються в пісочниці, то хочеш не хочеш, іграшки "перемішуються". Тому й нашими бавляться і ми інколи "чужі" беремо. Ще ніразу нічого чужого не ламали, і коли малий бере чужу іграшку, стараюсь ненароком "замінити" на таку ж свою.

Щодо залишання/забирання іграшок - були в нас різні ситуації. Одного разу гуляли, і в візочку в нас була машинка - один хлопчик побачив її, і давай без дозволу з візочка її витягувати, його мама сказала йому що не можна, то не допомогло, і її малий почав таку істереку, що я віддала їм ту машинку. Ми поїхали, обмінялись телефонами для повернення. Я була готовою до того, що той хлопчик міг її поламати і "шкандаль" би точно не робила.
Інша ситуація була з забиранняім іграшок в пісочниці, завжди свої забираємо. Коли ми збираємось додому і малий бавиться чужими іграшками, я стараюсь увагу переключити на свої, або ж прошу віддати власнику. Коли ж бавляться нашими - то прошу маму тієї дитини забрати в неї нашу іграшку. Здивувало мене одного разу те - що мама (з якою ми незнайомі) на моє прохання віддати нашу іграшку, запитала мене: чому я не можу сама забрати? Я уявляю стан її дитини, коли незнайома тітка забирає в неї іграшку під час гри Але мамі тієї дитини було якось всеодно.

 

Відповідь: Вашій дитині поламали іграшки або розборки в пісочниці.

От власне над цим, на мою думку, треба працювати мамі. Бо поведінку інших ми змінити не можемо і стягти компенсацію в судовому порядку, навряд чи вийде. Пісочниця, це репетиція того ж життя. У мене вкрали мобільний, а заяву у міліції відмовлялись приймати, тяганина, нерви. Звісно, що ніхто не компенсував моєї втрати. Мені подобається приказка: "Нема так погано, щоб на добре не вийшло." Намагаюсь пояснювати ту концепцію дитині. Ну зламали іграшку, може в тої мами нема грошей компенсувати, недостатньо виховання, навіщо псути нерви і переживати за шматок пластмаски? Коли моя дитина ділиться іграшками, я готова до того, що іграшку можуть випадково зламати. Є в мене ще цікавий приклад з життя. В мого знайомого син, досить жвавий і активний. Методи виховання на нього мало впливають. Він добрий, ніжний, але дуже допитливий. От цей хлопчик зробив експеримент, кинув пакет з водою з третього поверху на мерседес... Ввечері у тата хлопчика були гості, добре що є ще такі поняття, як доброта. Бо довго прийшлось би відпрацьовувати погнутий дах мерседеса нещасному таткові, а задані втрати йому просто пробачили, побачивши, що сім"я небагата.
Завжди, коли говорять, які навколо хамовиті, наглі люди, раджу почати з себе і виховання своїх дітей, подавати їм достойний приклад щедрості і доброти.
"Все важные вещи в этом мире сделаны из истины и радости, а не из ткани и стекла." Р. Бах