Ваші Відгуки Про Львівські Пологові Будинки (3)

Початок теми тут
******************************

Я народжувала на Мечнікова, і ніяких проблем не мали (і милась там щодня, дитину бувало лишала в сестринській, пупок там обробляли, і все Богу дякувати, все з тим гаразд). А багато знайомих скаржились на стафілокок на Батальній. Тому той роддом навіть не розглядала. Але думаю що може бути по-різному у кожному роддомі.

 

Дай Вам Боже легких пологів та сил після них! Пологи на пологи не схожі, так само як і матусі по-різному себе почувають. Згодна, той балаган ні до чого. Але так хочеться щоб біля тебе хтось був і жалів, а тут вже опіки потребує твоя ляля Тому не будьте зараз такі категоричні. Поговоримо після

 

нам на початку листопада кололи. можна купити самому, а можна заплатити на місці. десь 100грн коштувало. назву препарату, на жаль, забула

 

@Setka та чому ж не можна, робіть як Вам зручно, я написала свій погляд

--- дописи об"єднано, 14 Грудень 2015 ---

@Lathorien та я не зарікаюсь, дівки, ви чо? Читайте вище - написала свою думку, а хто як хоче, так і тойвово. Думаю, три дні витримаю і в балагані (не люблю я людей, не люблю ) не люблю гіперопіки і щоб мене жаліли (хіба від чоловіка, коли настрій такий). Може то мої таргани, я не люблю заважати, навряд чи не заважала б чужій людині, яка хоче лягти, як їй зручно, і не думати, як виглядає. Кормити і не думати що чужий чоловік дивиться. То таке... Особисте.
П.с. З першим сином вже досвід маю. Тому мені не підходить закритий режим ПБ, коли можуть просто передати пакет в палату. Мені хотілось обійняти чоловіка, показати йому синочка нормально, а не через вікно.

 

Ой, не знаю....напевно, пару грв. "рішають всьо". Я була в післяопераційній ще з двома дівчатами. Скажу чесно, мені не комфортно було, коли до них приходили всі підряд родичі, знайомі, подруги. До мене приходив тільки чоловік на пару годин (якого відпустили з АТО на 10 днів) й мама через день. Не дивлячись на те, що я була "найважча" після операції серед дівчат, мені не хотілось, щоб мене гладили по головці й жаліли, а хотілось, щоб моя мацьопа була поряд.
До речі, я єдина, не віддала свою дитину на ніч не після операції, не наступну ніч. Дівчата по сусідству трохи через це психували, бо світло мусило в палаті горіти цілу ніч, а вони хотіли спати, бо для того віддали дітей за 50 грн. до чужих цьоць.
Так, було важко встати, поміяняти підгузок, переодітись самій, але так хотілось того інтиму "мама й дитина". хоча зараз це все згадую й досі не можу зрозуміти, для чого влаштовувати той цирк післяродовий з купою родичів:? не розумію...
Й зустрічала нас з пологового тільки чоловік з донею й все. більше не хотіла нікого. всім пояснила, ніхто не ображався.

 

Народжувала сестра вчора, то одразу сказали купити в аптеці і вони вколять

Надіслано від мого Nokia_X, використовуючи Tapatalk

 

Сьогодні лікар з Джамбула сказала що пологовий закривають з 17 грудня

Надіслано від мого Nokia_X, використовуючи Tapatalk

 

Навіщо вітамін К?

 

Теж не знаю, 6 років тому його не кололи

 

Мені також підходить ПБ закритого типу. В мене були перші пологи, але я нормально справилась сама. Після пологів був шов, то хотілося просто розлягтися і , перепрошую за прямолінійність, провітрити там все! Я собі не можу уявити як би я лежала там у всій красі, а збоку чоловік/мама сусідки по палаті.
Мене і сусідку по палаті навіть нервувало те, що по коридору ходили чиїсь чоловіки до жінок після КР, бо було літо і двері в палату були відкриті. То кожен, хто проходив повз мусив заглянути в палату. Брр..
Мені здається, що коли хочеться родини в палаті, то треба брати сімейну палату або наррджувати в Медінституті.

 

Я щось теж того не розумію. Народила в серпні на Джамбула, ніхто нічого не пропонував. Взагалі тут перший раз про це почула..

 

Вітамін К колять для профілактики кровотеч.

 

А поможе?)) не-а...У мене на Джамбула в післяопераційній постійно хтось до дівчат приходив. Один чоловік до жінки приходив зранку, а йшов десь в 11-тій вечора, хоча відвідувати можна тільки з 11 до 7-мої. Він там й спав, й їв, ніхто йому зауваження з медперсоналу не робив, бо та мамочка всім підряд давала в кишеню по 20-50 грн. (навіть санітаркам, що прибирали підлогу).
Я хотіла пологовий теж закритого типу, але тепер не вірю, що є такі. Хто хоче, той все одно знайде як й за скільки пройти, а медсестри тішаться з того, бо мають з того прибуток. Пологовим я розчарована повністю, не правильно все це. Думаю можна пару днів потерпіти в лікарні без сватів, братів й кумів, да й чоловіку нема там чого цілодобово робити в палаті, де знаходяться ще жінки після операції, їм через це також буває дискомфортно. Беріть тоді дійсно сімейні палаті на Мечнікова, Меді й насолоджуйтесь сімейними відвідуваннями (шкода на Джамбула таких немає).

 

дівчата ви ж розумієте, що попасти в сімейну палату теж як повезе, бо невідомо заздалегідь чи буде вона вільна в цей момент чи ні.
А сперечатись про те чи має бути закритим чи треба відвідування, то безнадійна справа, бо всі ми різні і в кожного своє бачення комфорту і що одному добре те іншому буде зле.
Я пишу про те що вже б вартувало дойти до то щоб пацієнти могли мати вибір чи бути з ріднною людиною в пологовому чи самостійно. А то особисто у мене відчуття тюрми в таких умовах. ІМХО

 

Остаточна інформація про Джамбула: закривають з 17 по 31 грудня

 

та що Ви так емоційно реагуєте, лікарня, тим більше приймальня - це громадське місце, може вони з виписки прийшли зустрічати, та, навіть, як приїхали втрьох передачу передавати - ну дівчата, це їхня справа, там, де є публічне місце, треба розуміти, що стикаються інтереси багатьох людей, тому зааавжди будуть незручності, це не приватна територія.

Нє, в прості палати не пускають, а в післяопераційні - так, тому пару гривень тут ні при чому. Власне, що то є різниця: і після пологів багатьом потрібна допомога близьких, ну а після операції, так тим більше. Тому і пускають, і правильно роблять, як на мене. Ні, ну взагалі це великою мірою проблема умов лікарняних - якби душ/туалет/холодильник були в палаті, якби медперсонал справді доглядав (їсти везуть - кричать з коридору, ніхто ж не заносить в палату, судно подавав, дитину до грудей (якщо після кр і мама сама не може), шви промивав...), а так - то все лягає на маму, добре, як їй добре і вона в силах це робити сама, але не завжди то є так( А щодо кумів-сватів - ну то вже питання культури, то те саме, що ті ж куми приходять непроханими гостями до новонародженого додому в перші дні, то є безтактність, та ті ж породіллі-сусідки можуть створювати незручності, зрештою, Ви теж комусь заважали...

На то рада - індивідуальні палати (ну або народжувати вдома)), і кожен би собі робив, як хоче, бо так воно, здебільшого є: інші нас дратують, але особисто нам дуже треба, щоб хтось був поруч, і щоб діти чужі не плакали...завжди треба пам'ятати, що для когось ми теж - інші, і наші діти, що плачуть - чужі.

 

Я згадую як років 10 тому лежала в лікарні після операції (всяка хірургія, не в пологовому ) - то там теж були відвідини, в палаті було 7 дівчат віком 14-19 років. І просте прохання до відвідувачів (особливо до мужчин-батьків чи хлопців) вийти - сприймалось адекватно і чоловіки виходили одразу. Провідали 5 хвилин, побачили, а протриндіти (вибачте, буває і така мета відвідин) 2 години - поповнюйте телефон і триндіть, тихенько . Тут певну роль буде грати власний приклад, як ви себе будете вести в палаті з відвідувачами. Просто всім треба памятати про людяність та етику.
Головне не мовчати і не кричати, якщо не задоволені натовпом. Звичайно, всіх ситуацій не обіграєш. Але, наприклад, якщо сусідка буде в гіршому стані після пологів, а допомогти їй має можливість тільки чоловік - то хто відміняв жіночу солідарність інших сусідок по палаті?
І дуже добре, що тут на форумі це все обговорюється і є інформація наперед про обставини перебування в палатах, щоб не отримати культурного шоку ))
п.с. а ще... мене б більше дратували б не сусідські відвідувачі, а всякі селфі сусідок ))))))))))))

 

Ну,да....приходити в 7-мій ранку й йдти пізно вночі - прям за просто так))) ну-ну....сама чула, що чоловік жінки розповідав, що дав санітарці 50 грн. Існують правила відвідування з 11-тої до 19-тої - але напевно не для всіх...сумно.

Існує материнський інстинкт, коли треба встати й зробити, й погодувати, й переодіти, й не думати про себе зовсім. Зрештою за тими клопотами жінки набагато швидше одужують, ніж ці, що "принеси-подай".

Не сперечаюсь...не віддавати дитину, що кричить цілу ніч й не давати дівчатам виспатись - так, безумовно, я заважала. А ще не слухати порад з приводу догодовування, щоб моя дитина меньше кричала - то, так, й тут - заважала. Але моєму чоловіку не треба було пояснювати, що тут є інші жінки, яким треба й шви провітрити, й тріщини на грудях....по-моєму це нормально, нє?

 

Переді мною народжувала жінка, якій наклали багато зовнішніх швів, заборонили сідати. По обличчю було видно як їй погано і як вона заздрісно дивилась на мене сидячу і годуючу малого. Біля неї була мама, яка допомагала вставати якось через бік, подавала дитину, забирала посуд, мама поводилась як невидимка, безшумна, зовсім. Мені було шкода ту дівчинку, намагались підбадьорити хоч якось.
Той ПБ, де народжувала сина був закритого типу, маму пустили, не знаю як, до мене не пускали нікого, передавали пакети. Мені якось в голову не прийшло питати чому "різні правила", було видно хто потребує допомоги.
А якось мені принесли малятко погодувати, бо молока було вдосталь, а мама дитинки після КР, то дитя смоктало як востаннє! Голодне таке...
А ще приходили позичити бритву для мамочки, яка мала народжувати, а забула свою. Потім виявилось, що дитя завмерло три дні тому...
Давайте будемо трішки чутливішими, трішки людянішими один до одного. Всіляке в житті трапляється. Ох ці гормони... Шось я розкисаю

 

а мені в ПБ суворо заборонили годувати чуже дитя.

 

знаєте, якісь нюанси може і вирішують, от як довше побути, як Ви пишете, а може і ні - думаю, як бачать, що важкий стан у людини - і так би дозволили, але "всьо" не рішають, грубо правила не порушуються, і в звичайні післяпологові палати ніхто не приходить, ходять там, де це дозволено - в післяопераційні.

існує об'єктивний фізичний стан жінки. Так, швидше за все, більшість жінок при свідомості, як би зле не почувалися, через можу-не можу встануть і все зробилять, але для чого перетворювати ці дні в пб на каторгу? Повторюсь, взагалі-то - це робота медперсоналу, але медперсоналу байдуже, що ти от зараз годуєш дитину, він просто кричить з коридору - "Обід", і проїжджає мимо твоєї палати, якщо за хвилину ніхто звідти не вийшов

(не встиг відчепити дитину від грудей, перекотитися своїми швами з ліжка, поправити всі гігієнічні засоби і дошкандибати на коридор під плач дитини, яку ж прийшлось відривати від грудей)

, то хіба так має бути, і материнський інстинкт на то рада? Чи той же душ на кінці коридору, йдеш і гадаєш, чи плаче твоє дитя, чи ні. А додайте ще спілкування з не завжди тактовним медперсоналом для такої вразливої щойно-мами... Не дивно, чому більшість би не відмовилась від близької людини поруч. Такий період "золотий" міг би бути - перші дні з дитинкою, якби не ті умови...

я про те, що всі ми там одне одному заважаємо, тою чи іншою мірою. Навіть тим, що в такі інтимні моменти в кімнаті посторонні люди, хай навіть вони такі ж породіллі, як ми, а не надокучливі провідуючі, хай навіть вони не плачуть, і голосно не розмовляють по телефону. Заважають. Але треба ставитись до цього з розумінням.

Нормально, а хтось каже інакше?
Знаєте, взагалі добре, як кожен зі своєї сторони дбає трохи про інших, ясно, що це не стосується плачу дитини, але відвідувачі, телефони і т.п, от навіть для догляду в післяопераційній палаті можна запросити маму/сестру/подругу, а не чоловіка, як є можливість, щоб було універсальніше в плані "іншим дівчатам груди провітрювати". Але то утопія вірити, що всі так будуть робити, в пб приходять люди різної культури, і живуть в одній кімнаті... І чим вразливіша людина, тим більше їй там "дістанеться".