Відповідь: Вагітність і муж отак читаю і розумію - ідеальний чоловік мені б точно не підійшов!!! знервував би відразу!!! добре, що мій знав, де я на обліку стояла!!! а так їздила кожного разу через все місто у свою поліклініку з самого рання, щоб ще на роботу встигнути... ага, а перед ЖК і роботою ще треба було сніданок на столі залишити і по дорозі мужа розбудити по телефону, щоб не проспав на роботу!!! але мені був найбільший кайф буркати на чоловіка!!! так прикольно! єдине, що страшенно любив - то це пузяку гладити!!! а коли ще й переїхали до батьків наприкінці першої вагітності, то взагалі вдома не появлявся. головне, що заставив мене вчасно в пологовий їхати, а то би точно вдома вродила! страшенно щаслива, що купівля (вибирання, приглядання...)ліжечка і всяких прибамбасів коштувала нам 20хв в магазині, бо чоловік спішив на важливу зустріч. для всього решта був інтернет, за що йому велика хвала!!!! от в пологовому не знаю, як би я була без коханого!!! він після того казав, що задоволений, що пішов зі мною, але тепер каже, що не впевнений, чи другий раз піде... ще згадались курси!!! прийшов один раз, поприколювався з всьої тої психології ітд, розсмішив всіх підряд і сказав, що я і сама там справлюсь!
Перефразовуючи kati, "кожен цінує такого чоловіка, як має" і це дуже добре, бо тоді є гарантія, що жінка буде щасливою, адже не буде себе гризти. Я от не люблю, коли вагітність як хворобу сприймають. Розумію, що буває токсикоз і всяке інше, але все одно то не причина вдавати зі себе невідомо яку немічну. Вдячна хлопцям, що дають поспати й відпочити, коли мене вже так конкретно косить утома. Але в тому я сама на себе злюся в першу чергу, бо звикла спати 5-6 годин, а не 8-12. А ще не розумію (кидайте капцями, але для мене то дикість), коли чоловіка посилають за якимись смаколиками пізно ввечері чи майже вночі, бо "захотілося і то вже". Мені часто чогось хочеться, але нікого в магазин не ганяю, просто виходжу з того, що є в хаті. Або чекаю, поки чогось іншого захочеться. :xaxa:
Відповідь: Вагітність і муж можливо просто є різна любов...знаю, що з іншим була би іншою. і муж теж явно був би іншим...а так зійшлось нас двоє незалежних - от і доводимо, хто кого перевершить! головне, щоб енергія в правильне русло йшла! з першою вагітністю у мене навіть поняття такого не було, щоб чогось хотілось... а тепер може нудити, їсти нічого не можу, шлунок копає як ненормальний і розумію, що тільки вареники з капустою врятують...(то так для прикладу...) одного разу все ж чоловік поїхав в магазин за чимсь...ще не було надто пізно. але тепер на всяк випадок є НЗ - консервовані фрукти - універсальна панацея для мене... тому муж відпочиває!
Відповідь: Вагітність і муж чого "капризом"? мені в якийсь час стало фізично важко нагинатися, щоб защіпати зиомве взуття. якось так живіт розміщувався - що капець, не могла і все. мій чоловік був під час моєї вагітності дуже уважним, можна сказати, що і "трошки вагітним" - в плані переживання за все. раніше за ним такого не помічалося явно ))) до спільних пологів, правда, не дійшло - сказав, що так і не готовий, але поки народжувала, то мама моя розповідала, що він виглядав так, ніби сам народжує - всі емоції на лиці, хоч і ходив весь той час кругами навколо пологового. питаю, як би він до другої вагітності ставився - каже, що поняття не має, забув вже
Відповідь: Вагітність і муж Ото мій чоловік так само! Пам"ятаю, як я почала прокидатися вночі від сильного почуття голоду. І ще думаю, що я так переживаю на роботі (тоді нас якраз перевіряла податкова), що нія наїстися не можу. А муж мій відразу сказав, що ми вагітні! Правий був!!!
Відповідь: Вагітність і муж і я також цього не розумію. взагалі, бачила одного разу передачу про жінок, що не знали, що вони вагітні (були навіть такі, що роди сприймали як позив "по-великому" ). так от, жодних "симптомів вагітності" у них не було!!! ні в одної. Були жінки з цукровим діабетом, серцевою недостатністю, словом, яким забороняли або казали, що не зможуть завагітніти. Тому всі ці вагітні забаганки - плід фантазії і психології. То думка вчених та й моя.
Відповідь: Вагітність і муж ги) і мені)) мене чоловік теж роззував (я родила зимою як і вілтіс) - але до капризів таке віднести тяжко - тобто мені було фізично тяжко, у нас ще не було прихожої, і присісти не було дуже де а так з капризів - у мене не було нічого, крім того, що летіли в Болгарію, а не їхали з друзями машиною (хоч і летіли з Києва, бо чоловік мав там ще справи) що точно знаю, топтала як сумашедша грейпфрути по ночах - ми їх купували таке враження тоннами)))) і точно знаю, що чоловік пив каву на роботі, бо мене нудило від запаху - а він пє тільки запарну.
Відповідь: Вагітність і муж ну во, почали з чоловіков, а з"їхали, як завжди, на себе,коханих) наш татуньо дуже любив пузік, чув що дитя рухається, навіть коли я не чула більш турботливе ставлення, особлива ніжність - ото і всі вагітні симптоми, навіть не прикольно якось. нема з чого посміятися))) я ніби і вірю, що всі болячки від голови і нервів. але так і не знайшла причину своїх... може підкажете? на момент настання другої ваг. Владу було 1.5р, весь день до пізнього вечора ми з ним були одні, я дуже надіялася, що токсикозу не буде... і "повимахуватися аби пожаліли" не було перед ким, але він прийшов... ще й батьки косо дивилися, куди ж так скоро другу дитину, і ойо-йой яка доця бідна (терпіти не можу жалісливі погляди)... я не хотіла того, як знов +23 кг не хотіла так во, я чоловіка мучила)))) по мірках вищенаписаного)))))) -бо він возив мені солону мінералку з якогось глухого магазину -готував чай і канапку, поки ще сплю, аби не вставала на голодний шлунок (перші місяці) -мерз при навстіж відкритому вікні Звичайно, я мала наглість про то просити)))) а не чекати чи здогадається сам
Відповідь: Вагітність і муж Читаю ваші дописи, згадую, як в мене було і... не пам'ятаю. Бо чоловік навіть не цікавився як проходить вагітність, один раз пішов зі мною в поліклініку, і мав такий вигляд, ніби, що він тут забув. Я мрію про таку ідеальну вагітність, де б вагітна була не тільки я сама, а й з чоловіком... знаю, що мій чоловік таким і буде, бо ще не будучи вагітною, він вже собі планує, уявляє, як це буде, що буде зі мною ходити на курси, що буде при пологах і т.д.
Відповідь: Вагітність і муж я була вагітна "одна", тобто муж особливо не переймався нічим, навіть на моє прохання не користуватись одними з парфум, від яких мене страшенно нудило, не відреагував. хіба як сиииильно провинився, робив мені фреш. один раз на узд зі мною був, бо так вийшло. він звичайно радів дитині, але практично участі у "виношуванні" не приймав. ніяких особливих умов для мене вагітної теж не було, все як звичайно, лише стресових ситуацій створював більше
Відповідь: Вагітність і муж О, єдина моя вагітна забаганка все настільки нецікаво, що колись заїкнулася, що хочу чіпсів а чоловік готовий був купити, так тішився що нарешту вередую Ми вагітності переживаємо разом, але кожен по-своєму Чоловік стає більш уважний, піклується, переживає про нас. На УЗД завжди ходимо разом, аналізи... баночки справно возить, решта я можу і сама зробити. Цього разу нарешті довідався що таке ЖК, возить мене туди бо їхати далеко, навіть хотів з лікарем поспілкуватися, не дали відправили на роботу. Оскільки лікар цілком адекватний то я й сама можу ті візити відбути. З лікарем із пологового завжди спілкуємося разом.
Відповідь: Вагітність і муж Власне я теж хотіла сказати, що тема не про те, як ми сприймаємо чоловіків і чи пасували б нам ідеальні чоловіки (до речі, цікаво би знати, що то за такі чоловіки й у кого вони водяться:xaxa, а про те, як чоловік ту вагітність переживав, адже це його дитина, вагітною жінка щодня не буває й однозначно не щодня виношує в собі життя... Це ж така містерія! І тема власне була про те, як вагітність переживав чоловік. Нагадаю Марусине питання в першому дописі: Мені от стало цікаво чи чоловік називав якось особливо. Я часто чую "йде наш колобочок", коли мене з роботи забирає. :xaxa: Нещодавно в нічим не особливий момент (я вишиваю, Дарко уроки робить, Роман книжку читає) почула від нього таке тепле й щире: Життєносиця!
Відповідь: Вагітність і муж в нас більш прагматично - "контейнер для моєї дитини"... ух, я мене то злило
Відповідь: Вагітність і муж ггггг, у мене одненький водиться, але то ще невідомо чи би він комусь крім мене був ідеальний
Відповідь: Вагітність і муж А в нас така специфічна ситуація на рахунок моєї вагітності. Ми ніби обоє вагітні))) Часом прийду з роботи, ледь ноги волочу, бачу чоловіку погано (відходить від лікування), я йду роблю йому чай, варю кашку, бо більше нічого не хоче. я про нього попіклуюсь як про дитину. А йому пройде його погане самопочуття, він мене так опікає. Щоранку мені їсти приносить, масаж робить, не дає мені нічого робити. Взагалі став дуже уважним. Щодо моїх вибриків-всі терпить)) мовчить і каже -тобі можна. Просто така ситуація, що я змушена йому трошки віддати такої бажаної уваги. Може як раз від цього між нами постійне взаєморозуміння і повага. Сподіваюсь це не зникне після появи в нашому житті дитинки)))
Відповідь: Вагітність і муж Та власне я теж думаю, що то все дуже відносні речі. Якщо чийсь чоловік видається ідеальним, то це аж ніяк не означає, що він таким є. Та й ідеал - теж доволі відносна річ. )))
Відповідь: Вагітність і муж ну то як замок по дві половинки кофтини: ідеально сходиться лише один замок і на одній кофтинці
Відповідь: Вагітність і муж Мій чоловік дуже скритний і всю вагітність я думала, шо йому пофіг то, що я вагітна, на УЗД не ходив, але чекав на вулиці в машині, особливого нічого не робив, а я хотіла чогось надзвичайного. На родах сидів і мовчав, я шось говорила, а він як партизан. Спочатку я така зла була: казала безсердечний пофігіст і самолюб. А тепер я зрозуміла: він так переживав, щоб все було добре, шо не в стані був думати ні про, шо інше. Тепер він розказує про всі свої переживання, але аж тепер.
Відповідь: Вагітність і муж в нас ще буває "покотився колобочок", і взагалі тепер до мене часто звертається в множині "ви мої ... ... ..." багато гарних ніжних слів, постійно питає:"як мій хлопчик? що він робить?" "вагітною квіточкою","наша мамуся" називає , по-різному,всього не перелічу ото 100 %, я свого ідеальним не вважаю, а нащо? а багато хто так думає...поняття ідеалу відносне та й завжди можна ставати кращим
