Українці за кордоном і мова

Відповідь: Українці за кордоном

а що для вас іншомовні слова)?

---------- Додано в 05:13 ---------- Попередній допис був написаний в 05:00 ----------

не знаю що до утворених слів..але матюкатись стали значно більше.

 

Відповідь: Українці за кордоном

Скористаюсь дуже підходящими мені цитатами....

 

Відповідь: Українці за кордоном

Я вийшла заміж за українця-заробітчанина, переїхала в гірші умови(для мене) іт.д............але ніхто соромо це не вважав

.
На україні живу три роки і також тут чужа, дуже чужа. Кожен судить зі своєї точки зору.

Це як мінімум не виховано!(зі сторони сестри вашого чоловіка) Мабуть я також дурна. Говорити ніби то навчилась, а от пишу з помилками. А Ви так ідеально володієте вже мовою і граматикою?

І на додачу. Німці специфічний народ (не в обазу)

 

Відповідь: Українці за кордоном

не знаю, моя сестра з чоловіком як говорили колись, так і зараз говорять . Акцент тут я лиш чула у священника в греко-католицькій церкві. Але ті українці тут вже так дуже відносно українці, бо народжені вже в Польщі, лиш тратицій наших дотримуються.

 

Відповідь: Українці за кордоном

то виходить, що і себе і свою родину теж ображаю ?
ні, насправді, я без всякого негативу то говорю, і ніде не написала що "всі" розумні люди покидають Україну.

 

Відповідь: Українці за кордоном

бо таких словечок не почуєш, якщо знаходишся в нормальному колі. Я наприклад ще ніяких російських матюків не чула

---------- Додано в 08:08 ---------- Попередній допис був написаний в 08:06 ----------

не бачу в тих словах образи до когось. А те, що виїжджають, то ж правда і про те йшлося. Не кажеться ж , що всі виїхали

 

Відповідь: Українці за кордоном

Ага...а я, прилетівши з Англії, в Києві першу ж вивіску читаю: "Донатси!" . Мене від сміху чуть не розірвало. І кирилицею ж! . А вчора бачила: "уікенд в Трускавці"!! Ну і сміх, і гріх . Замість вихідних - уікенди, замість оладок - панкейки, замість зборів - мітінги, а ще всі фіксають баги, чекаутять лісти і так далі...

 

Відповідь: Українці за кордоном

Я тут по роботi i пiд час навчання спiлкуюся англiйською, французькою i росiйською, украîнською спiлкуюсь лише тут на форумi i по Skype з близькими i друзями. Часом ловлю себе на думцi, що хочу в розмовi з друзями вставити французьке словечко. Бувае складно, хiба, коли îдемо додому з чоловiком i я змушена перекладати весь час, то коли вже дуже стомлена, можу просто переплутати слово.
Балакала на цю тему з колiжанкою з Украîни, то, виявилось, що обое маемо страх набратися акценту в украîнськiй мовi. Але, думаю, щоб цього уникнути, треба постiйно спiлкуватися з друзями i рiдними. Ну i ще, менi здаеться, що рiдну мову забути неможливо. Можна цього хотiти i робити все для того, але "випадково" забути, не думаю, що таке можливо.

 

Відповідь: Українці за кордоном

Коли були в Іспанії мене наші вчили говорити по іспанськи, бо я говорила як в телевізорі, а треба було говорити як корінне населення, з місцевим акцентом. наприклад не паейя, а паеджа. То так ніби круто. На таке мені було смішно :як можна недосконало володіти мовою, але тими кавалками говорити з акцентом??

Прононс таки трохи вчепився, перший час відчувала нові нотки в розмові, але то швиденько зійшло)), і вчепилися бо були дуже мелодійними, мені подобалися.

дійсно дууже дратує, коли через пів-року перебування повертаються чи масковскім акцентом, чи канадійшьким, нє, не дратує, смішно. Смішно, бо маю купу прикладів , коли люди живуть десятиріччями за кордоном і розмовляють чистісінькою українською.

 

Відповідь: Українці за кордоном

до мене дуже чіплялись спочатку слова побутового вжитку - в осносному назви продуктів. тобто мови я не знаю, але деякі слова чіпляються. і я знаю чого так: бо продукти таки деякі відрізняються. якщо скажу чоловіку купити творог, то він перепитує: "то мені в руський магазин їхати?", а я мала на увазі німецький "кварк", який продається в звичайних магазинах - блендерований творог з вершками. і ще кілька таких моментів. але потім ми домовилися, що творог - то кварк, і т.д....

 

Відповідь: Українці за кордоном

До мене за три місяці перебування в Польщі вчепилася особливість розставляння наголосів. Мабуть через те, що я собі постійно на тому акцентувала увагу, щоб вимова була правильна. Попустило десь за два тижні після повернення.

 

Відповідь: Українці за кордоном

Я працюю лишень в американському від самого початку, і іншомовних слів в розмові не вживаю. Чого не можу сказати про свого чоловіка. Він як тільки приїхав, то зразу почав додавати в свою розмовну мову англійські слова. Мене особисто це дратує, бо мови як такої він не знає, але аби похизуватись пробує щось з себе показати. Це суто виховання. Ми англійських слів не вживаємо коли розмовляємо між собою - я, сестра, родина, українська церква, ітд. Навпаки бережемо мову. Чого не можу сказати про певних представників сучасної еміґрації.

---------- Додано в 15:05 ---------- Попередній допис був написаний в 15:01 ----------

Я ніколи не називала сир творогом, тому мені не важко сказати чоловіку купити сир і сметану і він зрозуміє. А на рахунок розрізнити, чи то має бути так званний пат-чіз (типу німецького кварк, тільки з більшими грудочками сиру), то так і кажу - твердий сир, часами перекручую - расійскій нєжирний, або домашній сир, або пат-чіз.
Але он пластівці називаю пластівцями, або за назвою бренду. Скажімо якщо кукурудзяні пластівці купую, то запитую дітей які вони хочуть, бо я дуже люблю дутий рис і мені всеодно якої фірми він то купить. Дутий рис - це дутий рис. А кефір, він є кефір, а йоґурт є йоґурт.

 

Відповідь: Українці за кордоном

знайомо

 

Відповідь: Українці за кордоном

Ну це так само всюди. Доречі іспанці на j говорять саме дж, а мексіканці трохи інакше, а ті що під Чавесом, то взагалі... але повертаючись до акценту. Ви якщо поїдете тут в Нью Йорку на Бруклін, то там можна почути 4 різних англійських мови. Саме тому, що не говорять літературною мовою, а кожен додає свій діалект. Рускі свій, і то такий що мене від нього аж теліпає, темношкірі свій, його дуже важко розуміти людині яка тільки приїхала, араби свій, а індуси свій (тих то взагалі неможливо зрозуміти). Коли ми тільки приїхали і моя мама (правильна вчителька) почала говорити з ними своєю англійською її ніхто не сприймав. Бо вважають, що виценькується. А вона бідака навіть і не знала, що то говорити треба інакше.

---------- Додано в 15:15 ---------- Попередній допис був написаний в 15:10 ----------

Я говорю з акцентом, які відчувають корінні жителі, і не всі але часами мені хтось на це зверне увагу - у вас акцент! Ну так Граматикою не володію досконало, бо мене ніколи не цікавило досягти вершин в тому плані. Мовою володію, але пишу з помилками нераз.

 

Відповідь: Українці за кордоном

ну коли люди виходять з церкви і одразу переходять на польську мову, при чому між собою, то для мене то вже не дуже українці .

 

Відповідь: Українці за кордоном

Про мову: активне вживання англіцизмів притаманне переважно молодим людям, що за кордоном, що в Україні, які, як на мене, десь хочуть утвердитися в очах знайомих, стати нібито крутими, модними, яким нічим більше нема похвалитися, як засміченою мовою. Одне діло, коли це явно видно, що людина хизується знанням новими словечками, а інше - коли використовує ці слова припідвищено, спокійно, ніби це така норма і без того ну нікуди

це якраз про ті слова, що Ліля навела, особливо часто на таке натрапиш в розділі про приготування їжі

Дуже прикро, що люди витісняють українські слова іноземними відповідниками, для чого?
Англійську я не сильно знаю і коли приїхала у Штати, то дуже дивувалася, коли чула потсійно в мові купа знайомих слів, ніколи не могла подумати, що ці слова запозичені для нашої мови саме з англійської.
А про повагу до українців - то українців поважають тих за кордоном, які себе поважають, не має значення, чи людина інтелектуальної сфери зайнятості, чи працює фізично руками виключно. Хто як себе зарекомендує - це ж завжди так є. Мова, звісно, про розвинені країни. Правда, часом буває таке, що я не дуже люблю говорити, що з України, особливо коли знайомлюся з людьми без свого чоловіка, ну бо українки самі знаєте, як себе зарекомендували колись. Може, це неоправданий страх, не знаю.
Десь вище писали про те, що українці отримують меншу ЗП за корінних жителів. Це все відносно і все залежить від того, на яких умовах перебуваєте за кордоном, тип візи, інтелектуальна чи візична робота. Звісно, найчастіше, щоб чогось досягнути спочатку треба інколи прогнутися під низьку планку, чимось пожертувати, щоб досягти бажаного. Ну, але краще раз прогнутися і потім мати високий прибуток, ніж постійно прогинатися і нічого в резульаті не мати, так здебільшого роблять старші українці.

 

Відповідь: Українці за кордоном

Та ні, думка в нас одинакова - важко у чужій країні.
Сперечатися не має сенсу: в одних країнах - легше, в інших - важче.Різниця в тому, чи проживаєте ви в місті чи в селі - колосальна.А ще - чи багато емігрантів, як вони захищені законом, чи є діаспора, чи ви самі переїхали чи з родиною))

Можливо Ви ще раз прочитаєте мій допис чи попросіть чоловіка чи сусідів, хай вони допоможуть краще зрозуміти, бо неприємно читати, що Ви перекручуєте те, що я написала, приписуєте мені невихованість.

Чи володію я ідеально граматикою іноземної мови?
Скажімо так - непогано, говорю майже без акценту, помилки деколи роблю, особливо, як дуже змучена, А мову вивчити ідеально дуже важко, думаю, таких людей майже намає.

Був один період в житті, коли 6 років не їздила в Україну, здивувалася, коли люди в селі у мами питали, чому говорю без акценту. Я і не знала, що можна почати на мові , яку знаєш з дитинства, говорити з ним.
Але бачу, що моя мова стає такою одноманітною, простою, без епітетів і таких звичних українцям виразів, тому вже 5 років читаю " посиденьки", а зараз ще й дописую. Одним словом, треба вчитися завжди , і в рідній мові є багато ще мені або не знаного, або трошки призабутого.
Слів німецьких у розмові з українцями на Україні не вживаю, буває, в перші дні після приїзду, можу відповісти братові чи мамі:Ja,ja , мої рідні тоді з мене сміються і кажуть: Ти, ти, ми до тебе звертаємось.
З моїми українськими подругами у Німеччині вживаю німецькі слова юридичного чи економічного змісту, замінників яких я українською не знаю.