Недавно, десь от-от буквально кілька днів тому Уляна Дідич, більш відома форумлянам як Ука, опублікувала у своєму жж http://uka-didych.livejournal.com/ пост з віршами Марійки Підгірянки, скромно описавши його Вірші дуже гарні. Марійку Підгірянку я знаю з малесенької дитини. Мама і бабця дуже любили нам читати її вірші з книги "Ростіть великі". Зокрема, власне її вірш про маму, я пам'ятаю з дитинству сьогодні як одне з найгарнішого, що навчила вдома мамуся. Коментуючи пост Уки, я дописала їй до її підбірки віршів і свій, знайомий мені з дитинства. Снилось мені ясне сонце, Що в небі світило. А то на мене рідна ненька Дивилася мило. Снився мені легкий вітрик, Що пестить колосся, А то мені моя мама Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мед солоденька, А то мене цілувала Мама дорогенька. Снились мені ангелики, Що в рай мене несли, А то мами ніжні ручки, До серця притисли. прокоментувала Уляна. Далі ми ще спілкувались, і от що в кінці написала Ука, яку зацікавило те, що я писала куплет оригіналу про ангеликів. Я просто дуже горджуся тим, що я знайома з внучкою Марійки Підгірянки, поезію котрої читала своїй Софії ще коли вона була в материнській утробі. І так інколи нам життя підносить такі чи інші невеличкі сюрпризи, хотілося би частіше бути так приємно здивованою, хоч час від часу, навіть коли це доволі рідко, це дуже і дуже приємно. До чого я це все написала? Давайте ділитись в цій темі, що ми читаємо діткам на ніч, чим цікавляться наші діти, якими саме письменниками, поетами, що їм дається з радістю, як взагалі Ви привчаєте дитину до книжки, як розвиваєте любов до літератури і книги як таку. Адже в нашому зварйованому світі усе вже так перейшло на компютерно-технічний лад, що інколи здається, що дітям не так багато перепадає книгодрукованої продукції. Не знаю, як кому, а мені книжка дуже важлива, і у нас вдома дуже велика домашня бібліотека. Ось такий настрій мала на створення теми, навіяний несподівано виявленим знайомством із правнучкою Марійки Підгірянки. Більше віршів Марійки Підгірянки тут. Азбука Бабуся вчула дивні вісті, - Вітрець, мабуть, приніс, - Що там далеко десь у місті Відважний хлопчик зріс. На саночках, мов вихор, мчиться, Нікому не зверта, І тільки азбуки боїться, Мов дикого кота. Бабуся внучка запросила Улітку на село, Коли пшеничка колосилась І все кругом цвіло. Для внучка азбуку зробила - Барвисті літерки. Їм ручки й ніжки приробила, Поставила в рядки. Одні одних за руки брали Веселі літерки І хлопчика до себе звали: - Не бійся нас, ходи! Вже хлопчик не втікав нікуди, За ручки букви брав, Погрався ними - і без труду Всю азбуку читав. Біда з козою Що я маю бідна робити? Кажуть мені козу гонити. Коза по корчевлях подерла, Сколола я ніжки до терня. Виломлю я прутик із верби Та зажену козу до дебри, А киць, а киць, козо, до вовка, Най буде спокійна головка. * * * Дзвіночки дзвонять дрібно, Дзвіночки при санках — Як біло, як біло-срібно Прослався рівний шлях. Саночки линуть сміло, У птаха взяли лет, Як біло, біло-срібно Блищить зими намет. Гей, міниться перлисто Між вербоньками путь; Як чисто, хрустально чисто Ллєсь воздух в мою грудь! Інеєм трусить сніжно На очі на чоло; Як ніжно, безмежно ніжно Цілунком обняло. Садочки мов леліють, Мов сиплять вишні цвіт; Я лину в білу мрію, У казки срібний світ. МАТИ Хто тебе так щиро любить, І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати. Хто стеріг тебе віз злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі віддати? Мати. Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчати? Мати. Ой не нам в кайданах ходити Ой не нам та не нам В кайданах ходити! Ой не нам та не нам Ворогам служити! Кланятися панам Та ще чурам царським Ой не нам, та не нам, Онукам гетьманським! Ой не нам, та не нам, Конати в неволі, Дать орать ворогам На своєму полі. Карки гнуть під ярмом Московським та лядським Ой не нам, та не нам Потомкам козацьким! Ой не нам вічно жить В оковах, що тиснуть Гей же руки пружить, Хай окови тріснуть! Ну ж в огні боротьби Серце й дух кріпити, Бо не ми, ой не ми, Будемо хилитись. Ой не нам вічно жить, Дивлячись в могили. Брати! Ну ж гартувать Молодії сили! Серцем, духом, грудьми Край свій боронити. Хай світ знає, що ми України діти. Що я люблю Люблю матусю, батька люблю, Люблю хатину рідну свою, І рідну школу, і вчителів, Село, де вперше сонце зустрів. Люблю в криничці блакитну глиб, І лан, що родить для мене хліб, Садок, з якого грушки несу, Горбок, де білі вівці пасу, Бо ті горбочки, лани, ліси Для мене повні добра й краси, Бо все, що бачу навколо я, – То люба рідна моя земля. Де є наше право Де є наше право, любий брате, Де є наше право? На тім полі, що кров'ю зілляте, – Там є наше право. Де є наша сила, сестро мила, Де є наша сила? В тій любови, що всіх нас злучила, Там є наша сила. Де є наша воля, українці, Де є наша воля? У тій злуці, де труд плете вінці, Там є наша воля.
Хочу порадити книжечки від "Ранок" з серії "Вправні пальчики". Колись в мультику "Нікчемний я" побачила схожу і шукала за такими. Доня в захваті, щоразу як читаємо ще й бавимось пальчиками. Ще доволі цікаві книжечки з серії "Потрібні книжки". Можна у грайливій формі вмовити дитину підстригати нігтики і мити голову Моя доцька їх теж дуже любить. Там їх багато і вмивання, і про горщик, і про чисті зубки.
То старша? Бо в нас після 2 років картонки вже ніякі не йдуть (добре що я їх і не купувала багато). Хіба абетку Абабу читаємо картонну, а так - уже "серйозну літературу" подавай йому Остання Владова любов - "Ярик і рогатий Мі..." від Клубу сімейного дозвілля - гарна книжка, приємні малюнки, якісний папір і ціна порівняно невисока. Вже навіть сам гортає і "читає" (розказує історію дивлячись на картинка)
У нас є улюблені незалежно від віку. Принаймі зараз так. Ми навіть ще досі тягаємо і любимо переглядати . А коли читаю ці вірші, то вона відразу заявляє, яким малюночком буде бавитись пальчиками вона Історії довгі і на дві-три ночі бачу ще зарано. В основному короткі казки, а здебільшого ще досі "сидимо" на віршиках. Вона їх потім вже переказує "близько до тексту" і лускає як горіхи як запам"ятає)
купила кумі для 3-4 річних діток, то моя (6 років) як побачила, давай нити, що теж хоче, але то дівчинка, для хлопців напевно буде вже не то
Гарна книжечка "Жовтий гостинець", проста, але така добра і затишна, якщо так можна про книжку сказати, мені нагадує дитинство
Друзі, якби хто бачив книжку Платона Воронька ось таку, ще давню, гукніть мене Від Абаби бачила, їжачок з пірсингом приколов Але хочу таку. Ностальгія...
Дівчатка, племінниця 8 років замовила на Миколая книжку з оповіданнями. Порадьте гарну цікаву книжечку на такий вік. Надіслано від мого SM-A500H, використовуючи Tapatalk
Привіт)) Хто може порадити щось для діток 2+, з дописів вище хочу Мед для мами)) А Джулія Дональдсон є українською? Гуффало чи Хочу до мами?
не прогадаєте. Катрусі Миколай приніс цю книжечка-малА в захваті. програє-відтворює окремі сцени))) вже мені приносила горшечок меду як у книжці, шукала свої хатку... а я прийшла питати поради про книжечки з оповіданнями\короткими історіями для малюків 2-3років, типу Меду для мами. бачу, що стають цікаві доні не казки традиційні, а власне історії про звірят чи діток. порадьте, будь ласка.
може така 365 історій на ніч <br>(вид. Країна Мрій). Золоті казки. Зернятко - Інтернет-магазин дитячої книги - Дитячі розвиваючі та художні книги... короткі історії,гарні ілюстрації, в нас є кілька від того видавництва книжок (колись були в Ашані, тепер тут на сайті в СП можна знайти) ,то мої дівчата дуже люблять...більше навіть від абаби-галамаги казок...чи така "365 історій на ніч" - Букля®
не так історія (бо не така мила, як "Мед..", хоча на 2-3 рочки, думаю, теж буде цікава), але ілюстрації...ммм! Пригоди Ведмедика та його друзів Джейн Хіссі, авторські ілюстрації, мальовані олівцем.
Моїй донечці теж подобається книжка "мед для мами", але мені вона взагалі не подобається, читаю і засинаю, настільки нудно...
Ми читаємо вибірково - деякі сторінки (там де панорама міста наприклад) Влад розглядає і слухає, а деякі (наприклад де "тіні оживають") одразу перегортає і каже "Далі читай" Не так щоб оповідання, але "Сплета" маєте? Не знаю чому (бо картинки майже чорно-білі, та й сюжет не аж який), але діти їх (книжки з тої серії) страшенно люблять
щось Катруся поки не зацінила зате весь день тягає ваші казки)) садила нині забавки і щось їм там "читала"
Які Влад ігнорив абсолютно (я йому мало не "на силу" і то всього пару разів їх читала - ну бо ж має дитина казки знати ), а от Сплета любить вже добрих півроку - читаємо не щодня, але раз в тиждень точно. Ага, такі малі, а в кожного уже свій смак
Для мацьопиків раджу Різдвяні казки для найменшеньких : Вони чудові, Дарця в захваті! Дуже гарні ілюстрації, мало тексту на сторінці (не знаю як кому, а моїй доні нецікаво довго дивитись на одну сторінку). Такого ж плану раджу книжечку від ВСЛ Баранчик Рассел і різдвяне диво. А ще непогано йде Літачок-рятівничок.
Тим баранчиком теж мене один час малявка вимотувала. Ваші діти теж, якщо їм сподобається книжка, то просять читати її ще і ще, 10 разів підряд?
О, ми Літачок-рятівничок в бібліотеці читали! Певно купимо його додому, Сашкові одразу сподобалась. Баранчик Рассел і Сплет маємо вже усі частини. То з ходових у нас. Мед для мами вже зачитана, наразі трохи піднадоїла малому. Гарна ше серія книжок Трейс Мороні про зайчика. Такі доступні, повчальні. Зараз у фаворі у нас книга "У тата важливі справи" Ховартс. Там є кілька книжок цієї серії. Видавництво Пелікан. Історія дуже мила, не зовсім коротенька, але Сашко слухає до кінця. Проте, є русизми і відверто російські слова, такі, як папа замість тато!
