Тонкощі соцмереж...

У мене у ФБ багато друзів, з якими я не спілкувалась вже дуже давно. Ніби і казати один одному нічого, але приємно бачити їх у стрічці, і фото і дописи. А коли я їх "лайкаю" це ніби спосіб сказати "ей, я тут я пам"ятаю про тебе і т д". І потім хіба ми люди, істоти приватні? Я розглядаю кожну людину як частину одного цілого, тому люблю ділитись радістю, своїми переживаннями, і тим, що зараз болить, наприклад. Коли мені під таким дописом ставлять лайк, я відчуваю підтримку тієї людини, це ніби перекличка азубукою морзе. Просто лайк, а на душі стає тепліше, бо я відчуваю в цю мить якесь єднання. Але у всьому потрібна міра - фото у мене тільки для друзів, список друзів теж не для всіх. Деякі дописи роблю публічними, але рідко. Для мене ФБ це як телевізор - річ корисна, при вмілому користуванні (хоча моє користування вмілим не назву, бо дуже багато часу йде на ФБ через усі сторінки на які підписана, трапляються деколи дуже цікаві статті, але читаю усе підряд).

 

Воно то так. Але як же ж цей інструмент затягує в свої тенета. Я мала на увазі, що соцмережі зло в цьому плані.
І ще я не знаю, як би була тут без соцмереж та зв'язку з близькими.
Медалька з двома сторонами)

Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk

 

Ні фіга собі, а я тут незнайомим гей-психом переймалась Почитала тут, і бачу треба буде трохи порядок в себе в мережі навести, бо друзів у мене багато, і не всіх я читаю або цікавлюсь ними

 

І я бачу, що мені треба почистити списки френдів, бо деякі "френди" мені не написали жодного повідомлення за останніх кілька років, а то й взагалі. Та й я не прихильниця виставляння великої кількості фото. І налаштування приватності це таки класна штука, і нею варто користати. Та й купа вподобаних сторінок і споглядання чужого життя забирають уйму часу.

Особливо групи типу Теревені, Порадьте, Підкажіть і все таке...

А час це життя. І треба його наповнювати чимось хорошим та позитивнимТому список груп хочу теж почистити, хіба дійсно потрібні залишити.
І ще помітила, що дуже невдячна справа щось комусь радити. Це "класний" спосіб заробити собі не тільки похвалу, а й купу тапків. І подумала, а на ф...мені воно треба? Тому тепер хіба як мої друзі питають, то якщо можу, то щось підкажу, але без нав'язування своєї думки, вирішувати все таки їм. А незнайомим навіть не думаю тепер радити. Переважно людина сама знає, як їй поступити. Просто хоче почути підтвердження своїх думок. Та й тонкощі чужого життя і якихось ситуацій невідомі, то можна таке нарадити...Коротше кажучи, мудрію я

 

А я люблю соц. мережі (ну в розумних межах, звичайно)) та й в моєму житті вони відіграли важливу роль, тут я знайшла свою другу половинку, точніше вона мене знайшла)Зареєстрована в вк: спілкуюсь з друзями, слухаю та шукаю музику, добавляю фото; в фейсбуці: не дуже мені там подобається, якись він мені не зручний і перегружений, але інколи заходжу; в інстаграм: добавляю фото, правда не часто), реальних друзів там майже немає, чомусь вони там не реєстрються)) в основному підписана на цікавих мені людей, які виставляють гарні фото, або цікаво пишуть.
Фото свої виставляю без проблем, не бачу ніякої трагедії в тому, що їх хтось буде переглядати, навіть незнайомі. Інколи навіть переписуюсь з незнайомими людьми, якщо мені цікаво) До лайків ставлюсь абсолютно спокійно.

 

А з ВК варто видалятись, то руський ресурс, багато людей звідти вже видалились, то вже "моветон" той ВК кажуть. Однокласники теж вроді.

 

ну не знаю хто таке каже...але якщо чесно мені вже у вк скучно стало, зараз все здерли з фб. Приїхала з моря, зайшла, побачила нововведення і перехотілось там сидіти. Однокласники ніколи не подобались, фб раніше був дуже не зручним, але через те що багато друзів лише там сидить почала користуватись фб, з часом фб став для мене зручнішим ніж вк.

 

Ну кому варто, а кому ні мені там зручно, спілкуюсь з дуже багатьма друзями, слухаю і скачую музику, підписана на цікаві і важливі для мене спільноти, тому я точно не збираюсь з нього видалятись

 

А мені фейсбук набрид, дуже вже перевантажений...Навіть те, що ти лайкаєш чи коментуєш бачать твої друзі або ще купа інших незнайомих людей, і не всі налаштування допомагають..Занадто він вже публічний...Але то важко себе від соцмереж відівчити, коли вже привик...Але дуже хочу мінімізувати то все...Реально займає надто багато часу...Може хтось має досвід як вдалося мінімізувати відвідування соцмереж? Поділіться

Тільки без приколів а-ля продати/викинути комп, відключити інтернет....

 

бути зайнятим тим, що тебе цікавить, тоді немає часу і бажання сидіти у соцмережах.

 

мої фото є тільки на ДП. на ФБ - юзерпік, який показує старим знайомим, що це точно я
в інших мережах мене нема. і я не сиджу в соцмережах, а клацаю між основним заняттям. Ну хіба би якесь дуже цікаве обговорення - пізно ввечері прийду та й почитаю
гонитви за лайками не поділяю і не розумію. в конкурсах (тих, що рандом переможця обирає) часом беру участь - спокуса сильна але не виграла жодного разу
на ФБ в мене є френди-друзі, є френди-фоловери, є люди, які читають публічно доступну інформацію від мене і є люди, яких з їх дозволу читаю я. Мені цей аккаунт потрібен, тому видаляти не збираюсь

 

Думаю всі знають як "розводять" по телефону на гроші, чи дають різні оголошення в газетах люди що "сидять". Так от, вже прийняли закон за яким в українських тюрмах з"явиться інтернет Тепер мабуть варто ще пильніше фільтруіати кого додавати у друзі в соцмережах і з ким там спілкуватись.
Зона wi-fi: в українських в'язницях з'явиться інтернет - Інформаційний портал Znaj.ua

 

Мене чим далі, тим частіше дивує, чому деякі люди взагалі не реєструються в соцмережах. От щойно виникла ситуація. Прийшли поштою чужі бонуси від сільпо. Адреса майже ідентична з моєю, тільки трішки відрізняється назва вулиці і відповідно інший індекс. Гуглю ту вулицю, дивлюся на неї і розумію, що видно наплутали номер будинку. При тому той конверт має приліплену довідку, що його вже намагалися переслати і доставити, але нічого з того не вийшло, ну бо ж адреса неправильна. Гуглю ім'я адресата і нічого. І що я тепер маю робити? Кому писати і як ту людину шукати? Чи просто викинути цей конверт і всі наступні, які мені будуть приходити, бо бонуси - це ніби нічого важливого?

 

Якщо в тієї людини виникне бажання скористатись "сільпошними бонусами", то вона спокійно може сама перевести їх з паперових в електронні по дзвінку, або через сайт.
Можете спокійно викидати конверт з купонами, то так чисто моя думка.

 

@Nemi , Можна ще занести цей лист за вірною, на Вашу думку, адресою. Або перенаправити. Можливо, там проживає пенсіонер, якому важливі ті бонуси, але не важливі тонкощі соціальних мереж.

 

Ну в багатьох людей насправді настільки цікаве і насичене життя, що у них немає часу сидіти в соцмережах. Ну і то трохи дивно, чесно кажучи, докоряти людині(навіть не напряму) тим, що вона відсутня в соцмережі.

 

я навіть за таке не знала)) мабуть, так і зроблю.

Так можна дуже довго гратися у вгадування адреси.

В соцмережах можна не сидіти, а просто бути зареєстрованим. Це такий же засіб зв'язку, як і телефон чи імейл. Наявність акаунта не зобов'язує вас виставляти селфі та лайкати чужі статуси.

 

@Nemi, мені здається, що бути поза соцмережами - то супер. Тому що вони не є необхідними. Без них життя чудове. Заздрю людям без соцмереж, телефонів, інтернету! Я не настільки сильна(.

 

@Rodionochka мені якось важко уявити, як зараз можна зовсім без того обійтися і ким то треба працювати, щоб навіть телефону не треба було. Пригадую свою одногрупницю, в якої не було телефону, то на неї вічно всі злилися, бо ніколи не можна було з нею зв'язатися. Інша справа, якщо для когось то лише розвага.

 

То не я була?) Я теж мобільником обзавелась одна із останніх. Тоді ще така реклама була: не маєш мобільного? ти що із іншої планети? І тоді не в грошах була проблема, бо я вже давно працювала і добре заробляла. Просто не було потреби: я була або вдома, де є телефон, або на роботі, де є телефон, або із коханим в якого теж є телефон. А ще у мене була картка до таксофону і коли треба було -- я дзвонила.

Тобто людина спокійно живе без того, чого не знає. У мене, наприклад, немає мікрохвильовки і я нікраплі не відчуваю у ній потреби. Моя сусідка кашу-чай-борщ там гріє і не розуміє, як можна без неї жити.

Я теж окрім однокласників, де у друзях у мене саме однокласники) ніде не зареєстрована. Ну ще тут, але не вважаю це соцмережею. Я би нормально і без ДП себе почувала і знайшла б де виговоритись: он бабки на лавочках ну дуже люблять зі мною поговорити!)

Тому життя без соцмереж існує)