"Світити в очі" - потреба чи звичка?

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

яка близька ситуація... тільки моя знайома не визнала, що в неї такі таракани в голові... перспективна, симпатична, ті, хто до неї залицяються - їй не підходять... а от ті, що в її подруг - файні... навіть якщо перші в якихось аспектах кращі...
не знаю, може це вже тема нелогічної заздрості... яи бажання самоствердити на рахунок когось...
але тут теж є своєрідне "світіння в очі" брехні... особливо вбило і розсмішило, коли їй хотілось показати на людях, що мій коханий до неї небайдужий... очевидно тому,шо відітєлі він до неї не такий любязний, як інші хлопці подруг, а вона нічим не гірша від мене, щоб він її ігнорував... я навіть не знаю, хто від того був обуреніший - я чи коханий...

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

Ой в мене така подруга...просто в іншому місті. Підлітками багато часу разом проводили. Всі хлопці з якими я дружила її дуже цікавили. Здається всіх їх вона просила додому її провести Якось і напряму казала - якщо він би тобі не дуже подобався, то може відсторонись від нього, га, бо я здається закохалась. І починала на хлопця атаку. Пригадую один аж тікав від неї)))) При всіх питав - ну от чого ти Олька на мені виснеш?)
А я її шкодувала. Вона - красуня. Але якийсь комплекс мала..чи що то. Певно вона думала, що хтось краще в хлопцях розбирається)

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

Оце про мою подружку (от тепер сумніваюсь уже чи подружку). Незнаю чи то звичка така чи то що??? Жила вона з батьками, одружилась, народилась дитинка і батьки звісно допомагали у вихованні. Бачимось ми з нею не часто, але спілкуємось дуже часто. От вона постійно жалілась як важко всім на купі і т.д. Я це все розумію, підтримувала морально, щось постійно радила і ми годинами спілкувались, обговорювали ситуацію. Потім вона каже що знайшли квартиру і будуть знімати, тому переїжають. І коли я була у неї та то не 1-кім квартира це 4 кімнати в австрійському будинку, величезна площа, ніша і т.д. Я була здивована що коли кожного вечора тоді одне і теж а тут знімати таку площу.
І от пару днів тому я зустріла її маму і тата. Чучуть поговорили і вони кажуть як класно, що їх дитина купила собі таку велику квартиру і питали чи я бачила. І то ще не все батьки розказали як їх діти їздили відпочити на один з відомих курортів де все включено. Я шокована! Навіть незнаю як себе поводити коли вона зателефонує чи запросить в гості????
І постійно в голові чому все так??? Для мене важлива правда чи то про успіхи чи негаразди, але правда. Та якщо людина не може по якихось причинах її сказати, то краще промовчати....
А я стільки вечорів розраджувала, радила і виходить таких проблем навіть неіснує....то для чого все то було???

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

В одній з тем я написала про таких жінок, які так вже своє розхвалюють, і про те, що не обовязково в те все вірити. Там на мене накинулися і сказали, що за таких людей треба радіти.

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

Myroslava82 тут є тут нюанс. Якщо я не знаю, що є насправді - я дійсно людину вітаю з тим, що в неї все так добре. Ну бо які підстави сумніватись як нічого не знаєш. Інша річ якщо ти ловиш на такій брехні людину... Мені в такому разі стає важко щиро посміхатись у відповідь...сумно стає.

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

Так, так, справді: спочатку за таких людей ми радіємо, а потім поступово починаємо розуміти, що нам просто вішають лапшу на вуха. А коли то близькі подруги, з якими я раніше ділилася наболілим, то просто камінь на душу, бо на кожну мою неудачу така "подруга" має "досягнення" якраз в тій "галузі", де в мене були невдачі, які мене ранили найбільше. Напевне людям таке потрібне для того, що самоствердитися за рахунок інших таки.

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

як кажуть най людина тішиться, але в мене таке буває і чесне слово в мен вуха від того вянуть, я починаю нудьгувати, засипати, і думаю як би то швидше виперти їх додому, а якщо в якісь забігаловці сидимо, то як швидше самій додому піти. Вже най розказує, най тішиться, але хай дасть і мені вставити слово, а то тралял і траляля.

Єдиний метод з тим боротися, то забратись і піти, побажати ще кращого чим має. От і все, нерви собі збережете.

А ще мене нервують деякі чоловіки, і головне прийдуть зі своїми жінками, недавно тільки одружились, і починають які ж їх жінки файні, які вже милі, але чогось ходять на ліво, і я то знаю, то мене трафляє. Та скажи, що моя жінка в тому в тому файна, а в тому не годиться. А ще краще ніц не казати, тоді всім буде добре.

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

Маю одну знайому, то вона постійно вихваляється своїм чоловіком. Який він хороший, турботливий, і вечерю приготує, і поприбирає. Складається таке враження, що вона сама себе переконує, чо її чоловік насправді такий хороший. Хоча я теж інколи можу сказати, що все у мене добре. Але таке я говорю далеким знайомим, для чого їм мої проблеми? А з найкращою подругою ділюсь і радістю і горем.

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

Отут я з вами згідна: часто якраз так і є, себе переконала і вже на душі спокійніше, та й вже потрохи вірить шо так є. Але найгірше коли приходить додому і ілюзії розвіюються.

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

У мене є подруга-фурор! Вона як приходить, всі сидять і слухають. Це як вистава! Активно жестикулюючи у модному вбранні, вона "повідає" про класний відпочинок в дуже дорогому ресторані, про останню модну дієту. Я і мій чоловік в курсі, що вона ходить в салон на депіляції всіх зон, відвідує курси англійської, робить Шенген за гарні очі в чистий паспорт, подорожує з багатими залицяльниками, знає всі найкращі готелі, має знайомства в елітних кругах і т.д. Наступного разу деталі можуть змінитись, але це неважливо. В неї талант імітувати гламурне життя, і я усвідомлюю, що більша частина розповідей добряче перебільшена, але заряджаюсь від неї позитивом і щиро захоплююсь її красномовством!

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

супер!!!! справжня подруга не та,що поплаче з тобою в горі,а та,котра ЩИРО порадіє за тебе в щасті

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

от і я дію за таким принципом. якщо людина тебе дратує і якоїсь нагальної потреби з нею спілкуватись (по роботі тощо) немає, то для чого зайвий раз псувати собі настрій?

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

)))) дiвчатка вiдностесь до того простiше, в мене в колiжанки чоловiк страшно любить прибрехати.... всi вже звикли до того, i просто сприймають його таким як вiн е , бо як вiн то пояснюе "я не обманюю, я прикрашаю життя" )))

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

Та інколи не виходить. Бо зазвичай ті, що "прикрашають життя" твоє навмисне "прибідняють". От в мене коліжанка постійно мене чимось вколить, коли виникають якісь тимчасові труднощі. Літом чоловік пару місяців не працював (скорочення під час кризи), то вона постійно мені тикала, що він поганий, що він собі думає. А те, що ми дожилися до власної квартири і ремонт за свої кошти зробили, і меблі купили (ну не всі зразу, але...), то вона того не бачить! А сама живе з батьками і не дуже гладко, але в неї все супер!!! А я така, що не можу їй прямо відповісти...

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

а що саме Ви хотіли б їй відповісти? так, мій чоловік якийсь час не працював, але ми зробили ремонт і далі по тексту? то скидається на намагання виправдатися. а чого Ви маєте перед коліжанкою виправдовуватися?

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

Але від того ви ж біднішою не стаєте... А людина може таким чином хоче здатись кращою, пожалійте її, хай хоч на словах відчує себе успішнішою! А якщо вам таке спілкування не по душі, завжди можна його припинити.

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

На мою думку, якщо людина показово вихваляється - то явно глибокий комплекс та спроба самоствердитись. Це схоже на те, як діти починають хвалитись один перед одним, хто кращі лахи має, чий папа сильніший, а мама красивіша. Похвалившись ніби й самі починають вагу мати. А дорослі - то усі великі діти і якщо немає глибинної упевненості у собі, в тому що ти цінний сам по собі, без атрибутики, починається це "світіння в очі". А наодинці, я майже впевнена, це дуже самотні і нещасливі люди, що не задоволені своїм життям.
Люди, що мають внутрішню гармонію ніколи не стануть виставляти напоказ своє щастя, а тим більше не справжнє. Як і виносити "сор из избы".

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

Що нехай добре подивиться на своє життя і на свого чоловіка, і що також багато чого можу сказати про її сім"ю... Але мовчу, не опускатися ж мені до її рівня!

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

Але чому коли я щаслива, я не можу своїм щастям поділитись з подругами?

 

Відповідь: "Світити в очі" - потреба чи звичка?

Так, трохи неоднозначно виходить. Але мабуть є різниця між тим, коли людина ділиться справжнім щастям і коли людина "світить в очі", щоб показати, що вона чимось краща від інших.
Хоча по-чесному, я насправді намагаюсь приховувати свої радості від інших, бо дуже мало є тих, навіть серед найближчих подруг, хто по-справжньому, без заздрості за тебе порадіє. Для чого спокушати подруг до заздрості своїми удачами?
А ось поділитись добрим настроєм - завжди будь ласка. Доброго настрою мені ніколи не шкода.

Так, в тому і є різниця: або ділишся позитивом, або "світиш в очі". Це таки різні речі.

Я навіть можу пояснити цю різницю, як я це розумію на 3 моделях світосприйняття (моє):
Ось є неприємність, яка-небудь.
Негативист застряне на цій неприємності, буде обсмоктувати її з усіх сторін, усім розповість і буде сам собі нагадувати час від часу, щоб бува не забути.
Лицемір (і сам собі в тому числі) буде на чорне казати біле, тобто ходити в рожевих окулярах.
А нормально для мене - це визнати, що неприємність існує, зробити все можливе для її уснення і одразу переключитись на приємні для себе речі.