Свекруха-бабуся

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Іруня, 5 Лютий 2008.

?

Кому ви більше довіряєте, аби посиділи з вашою дитиною?

  1. своїй мамі

    186 голосів
    60,2%
  2. свекрусі

    14 голосів
    4,5%
  3. обом

    70 голосів
    22,7%
  4. нікому

    39 голосів
    12,6%
Статус теми:
Закрита.
  1. Женічка

    Женічка Well-Known Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    ну а мені скоріш заа все, у вихвалялки :)
    свекрущка моя золото. Робить для нашої сім"ї все і завжди, невідмовна, в той же час не пхається у наші з Романом стосунки.
    моя Настя вже другий день від неї йти не хоче. Мені, правда, особливо вночі бракує того малого шила, звикла, що сопе біля мене. Але най тішаться одне одним.
    нам з Романом пощастило і з його батьками і з моїми. вони теж між собою дуже добре ладять. Нові Роки завжди разом, вилазки на природу, всі дні народження, ттт
     
  2. Barbara

    Barbara New Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    Я можу довірити дитину тільки своїй мамі. Всі решту починають виявляти що то дитина голодна(хоча 10 хв тому їла), то вона змерзла і треба ще 20 лахів на неї натягти то ще чогось їй треба і т.д. Такщо з дитиною залишу тільки свою маму
     
  3. Ljus6ka

    Ljus6ka Well-Known Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    А моя свекруха теж вчора, подзвонила і каже , що хочуть прийти до малої, і прийшла з дідом.Так приємно було, що самі проявили бажання. Дитина рада була бо ж в хаті любі люди її серцю , так тішилася.
    А ще нахвалювала мої кекси і печиво, від чого я теж тішилася :girl_blush2:
     
  4. Smokky

    Smokky New Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    А моя свекруха мені вчора величезний медівник з чорносливом привезла!!!!! І це був не єдиний подарунок!
     
  5. ViTanya

    ViTanya Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    моя свекруха з малим погоджувалась посидіти тільки як величезний виняток (хоч не працювала), і то потрібно було про це попереджувати за 2-3 дні заздалегідь. А тепер малий виріс і вона скаржиться, чому він до неї ніколи не забіжить...
     
  6. Girljanda

    Girljanda New Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    А мій свекор на днях дуже "постарався". В мене таке відчуття ніби мені в душу таааак смачно плюнули (вибачайте, кращого і культурнішого нічого не підібрала). Дзвонить мій чоловік до нього і каже, що в нас буде ще одне поповнення у сім"ї, на що він питає: "А де ви гроші взяли на другу дитину?". Коли чоловік мені то передав, мене реально заштопорило. Яка йому різниця де я візьму гроші на свою дитину????!!!! В нього ми ніколи не просили гроші на дитину, а він особливо і не допомагав, хоча за 10 років роботи за кордоном, думаю, міг і допомогти, але то його рішення. Свекрів ніколи не обходило за що микупили коляску, ліжечко, памперси, одяг для першої дитини. То для чого рахувати наші гроші? Таке встрілити, замість того, щоб порадіти і привітати нас...???
     
  7. Michela

    Michela New Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    Від прочитаного я в шоці :shok:
    Ви головне не беріть тих дурниць собі до голови...тим більше, що самі собі даєте раду і ні від кого не залежите...Дав Бог Вам дитинку, то і радійте, бо то такий Дарунок!

    А я Вас щиро вітаю, що у Вашій сім'ї буде ще одна лялюня...:girl_claping:
    (а може і не одна...):girl_wink:
     
  8. Girljanda

    Girljanda New Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    Michela, дуже дякую,бо реально так паскудно на душі, а сказати нема кому. Чоловікові я нічого не сказала на то, бо то все-таки які не є, але його батьки, а я людина не конфліктна і мир в сім"ї для мене важливий.
     
  9. Dobra

    Dobra Well-Known Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    У нас також була схожа реакція - типу вам буде дуже важко. Потім були вибачання і спроби виправити сказане, але чомусь так запамяталось - я і сама важко відреагувала на вагітність, страхи, переживання, проблеми на роботі і зі здоровям. Але зараз вони малу просто обожнюють, таке враження що навіть більше ніж старшу, старша не дається любитись, я менша ніжна. Аж трясуться над нею. Я впевнена, що у вашому випадку буде так же - наберіться терпіння, головне хай зайчик народиться здоровенький.
     
  10. nasturcia

    nasturcia New Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    А мені здається (і краще так сприйняти цю фразу), що він невдало перекрутив побутову фразу про те, що діти не народжуються, а їх купують. Тому так і сказав, не в прямому сенсі , що де ж ви взяли ті гроші? (а не де візьмете гроші на утримання дітей).
    Не треба перейматись, краще знайти позитив і подивитись з іншого, позитивного боку. У цій ситуації стільки нюансів! Там головною була інтонація, яку може не так передали, а може й виявилась частинка гри в зіпсутий телефон.
    у відносинах між бабами-дідами та онуками буває всяке, але головний принцип "поживемо-побачимо". і ще одне, повідомити про поповнення в сім"ї по телефону доволі оригінальний спосіб, тому слід зважати на наслідки.
     
  11. Girljanda

    Girljanda New Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    Можливо дійсно краще так сприймати, але в їх сім"ї гроші-це головна тема, тому не дуже вдається так сприймати. Тим більше, коли ще згадую випадок з першим внуком. Народила я сина (їх перший внук), так ні, щоб тішитися, як всі нормальні люди, то він мені незнаю скільки разів казав, що хотів дівчинки (ніби я для нього народжувала!). І, знаєте, після енного разу дуже було важко втриматися, щоб не сказати, що треба було самому старатися пару років назад.
    Думаєте було б оригінальніше поїхати до нього закордон, щоб повідомити про це?:girl_wink:
     
  12. tasha

    tasha New Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    а я так спершу і подумала...
     
  13. Lamara

    Lamara Well-Known Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    Дівчатка , вибачте, але нема куди виговоритись...

    З чоловіком жили окремо від батьків ще коли дітей не було. Свекруху чула раз в пів року,а бачила один раз (живе за 2000 км у Росії). Коли родився наш старший синочок 5 років тому - жили в мене. Батьки померли , залишилась бабця моя, ось ми із нею зростали десь пів року. Потім так сталось, що нам треба переїхати до чоловіка в Росію (бізнес тут загнувся з помаранчевою революцією, зате вдома нову справу розпочав).
    Живем всі на купі - свекор зі свекрухою та дівер неодружений. Добре що хоч дім величезний, купа місця (моя хрущовка в них на кухні поміщається).Приїхали ми в серпні, коли синочку було 5 місяців. Вони живуть на морі, так що ми попали в самий сезон, за який ми ні разу не пішли на море, бо то або вітер, або вже сонце сильно пече , або ще щось вигадає лиш би ми дитину на море не брали, хоча живемо за 10 хв ходьби
    На початку в нас зі свекрухою були дуже хороші стосунки, майже ідеальні, якщо можна так сказати - і їсти приготує, як треба нам з чоловіком десь поїхати - сиділа без проблем, і поговорити могли по пару годин - мами на той час небуло вже 4 роки, заскучала певно за батьківською ласкою. З першого дня свекруха крутилась біля Мелорчика і в день і в ночі, але то якось не напрягало, все було якось так гармонічно, що і не хотіла помічати якісь перегини, тому що трохи їх розуміла - перший онук, довгоочікуваний, їм вже за 60,а вони тільки зараз чують в домі дитячий сміх та сльози. Майже через два роки я родила другого синочка, в ньому також всі душі не чаять,допомагають і свекор і свекруха та і дівер теж долучається, в нього своєї сім"ї нема. Вони на пенсії, ніде вже не працюють, а свекруха взагалі ніколи не працювала. Після двох років нашого спільного життя з нею практично згадую один позитив, дітям лишнього не позволяла, завжди мене підтримувала, одним словом ідеальна велика сім"я. Нарешті коли молодшому було пів року, я зібралась до Львова провідати мою бабцю. Всі начебто не проти, навпаки , казали щоб трохи побула там з рідними,друзями, та з кризою ми затримались на рік часу.І ось моя свекруха показала своє справжнє обличчя-дзвонила дуже часто, все жалілась що дуже сумує за дітьми, що в неї здоровя нема і хоче скорше їх бачити, бо може тай помре скоро, і діти її не будуть пам"ятати.

    Через пів року нашого перебування у Львові - вона вже сину свому, мому чоловікові говорила що я така сяка, що не хоче вона показувати їм дітей, що вона певно не справляється з ними, діти певно голодні, бо я ніколи не готувала,а допомоги мені чекати нема від кого, бо бабця 85 років, ще за нею тре дивитись,і т п. Ну то що вона за очі говорила про менебуло неприємно то одне, але коли ми приїхали до них накінець -ото вже почалось пекло.
    І куди ділась на привітна жіночка? Чи її небуло ніколи, а вона просто грала роль хорошої свекрухи - не знаю (доречі світ загубив велику акторку всіх часів і народів-могла би бути Софі Лорен чи крутіше, дуже гарна жінка та акторка,бреше -навіть не кліпає).

    І ось вже 2 роки в нас холодна війна. Інколи в мене відчуття що я її можу задушити в цю мить. Все робить по своєму, не чує мене ні грама, з дітей ліпить монстрів, яких я інколи не витримую- йду від всіх і просто плачу.
    Свекруха дуже стала крикливою, через що мої діти теж не вміють говорити тихо,молодший наприклад шепотом взагалі ніколи не говорить, в нього не получається. Дітей балує безконечно, дозволяє все, в наслідок чого діти в неї на голові сидять, б"ють її ніби граючись, катаються на ній як хочуть. А потім коли набавиться з ними - я винна що вони себе погано ведуть, і питає їх -хто вас навчив так до неї говорити ?Зараз менший взагалі обнаглів-ображає її, б"є кулаками, всього не перечислиш, і вона мені жалується,щоб я щось зробила.Раніше я сварила дітей за таке поводження, але бачу толку нема, тому що свекруха ніц мені в плані виховання не допомагає. Робить так як вона собі хоче, каже що вона хороша бабуся і дітей сварити та лупити не буде ніколи, а я така сяка не виховую дітей. Перепрошую, ми живемо всі разом, і бабуся в нас не гостьова,так прошу мені допомагати в вихованні, або хоча б не заважати. Та це хіба їй дойде?
    Зараз як її луплять я не встряваю, роблю вигляд що не чула або не бачила.
    Вона бачте хороша бабуся, а я маю бути тираном.
    В мене таке враження що я спілкуюсь з вампіром, а не з людиною. Після її заходин в нашу кімнату мені зле. Може тому що зараз вагітна, не знаю, але як навіть її бачу мене вже дьоргає. Їй все треба, шафу нашу переглядує постійно, завше зайде на кухню перевіре чим я годую дітей і її синочка ( я зробила собі кухню на третьому поверсі,вона ледве піднімається туди, але всерівно все перевірить чи щось з візьме).
    Мене це так бісить, що ви не уявляєте, і завжди щось переложить чи перебере, ну короче мусить поставити так як хоче вона. Я навіть перевірку зробила, літом фруктів багато купили - посортувала собі за розміром, які вже починають псуватись, розложила на тарелі гарні- так вона прийшла коли я не бачила, все перемішала, бо бачте їй теж тарелі треба. Я знову все посортувала.Зранку встаю - та сама картина, усе разом лежить, а тареля помита. Ну думаю чи я якась не така, чи що з фруктами...і втретє зробила по-своєму.І що? До обіду все було знову разом.

    Або з дітьми, зараз холодно, а дім не опалюється, на кухні камін, а в спальні радіатори електричні. Так якщо діти йдуть на кухню вниз я їх вдягаю тепло, але не зловживаю,бо яке не яке тепло є. Так через хвилину діти вже обмотані шарфами, чуть не в фуфайці сидять, бо бачте там холодно, а я така недолуга що не відчуваю холоду, а діти мерзнуть і будуть хворіти. А через пів години їхнього бігу - вони вже мокрі, і тре йти перевдягатись, і переживаєш щоб вони от тої закутаності не похворіли.

    І найгірше в тому, що сказати ніц не можеш на пряму, бо ти в чужому домі.

    Була така ситуація, вже було десь пів дванадцята, а діти ще не сплять. Ми всадочок не ходимо, коли хочем встаєм, та лягаєм пізно, але то вже було занадто. Вона сиділа в нашій кімнаті десь 2 години, ніби бавилась, але більше сиділа просто, я з нею вже давно не розмовляю, ну тільки при необхідності,по душам то було на початку нашого сумісного життя зі свекрухою. І ось я не витримала і кажу яка година.Ноль, не чує.Через 10 хв виключаю світло - не реагує, далі сидить,щось перемовляє з дітьми. Ну тут вже говорю:" ну я ж вам не можу напряму сказати щоб ви йшли до себе" , на що відповідь-"а я що,заважаю?". В мене дар мови відпав. Пішла вона через хвилин 15, коли вже було за північ. Діти з нею не заснули,а як вийшла - то за три хвилини вже сопіли
    Добре що зараз я їду на днях до Львова, а то ще трішки - і кульпарківська. Родити хочу дома, а то тут таких страхіть надивилась і відчула, що зараз 16 тижнів - я ще не на обліку, ходжу сама здаю аналізи, чекаю коли приїду і тоди оформлюсь. Недочекаюсь коли вже переїдем в своє житло, а то не діти будуть, а вампіри зіпсовані,хоча напевно свекруха і там нас дістане, бо їй все треба знати, все зробити найкраще, а найкраще буде по її
     
  14. Veselivka

    Veselivka Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    Ой, Lamara, просто жах.
    Тримайтеся, все так не буде. Побудете у Львові, морально відпочинете, зберетеся із силами. Думаю, не останню роль у ваших відносинах відіграє вагітність. Не подумайте нічого поганого, маю на увазі, що зараз ви дуже емоційна і берете все до серця.
    Я в свій час мала подругу - психолога. Вона навчила мене як правильно реагувати в конфліктних ситуаціях. Цей досвід став мені у пригоді, і сьогодні не рідко користуюся її порадами. Можливо, ви попробуєте порадитися із такими спеціалістами.
    Намагаюся допомогти скріпити вас морально.
    Дуже рада, що маєте можливість жити окремо і щиро бажаю якнайшвидше звити СВОЄ домашнє гніздечко!!!
    Успіхів вам! Бережіть і своє здоров’я, і маленького карапузика. :girl_yes2::girl_bye::girl_yes2:
     
  15. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    Мій чоловік би мені того не переказував. Батьки різне можуть сказати своєму синові. То може бути й не цілком серйозно сказане. Але чоловік жінку повинен поберегти від таких слів та емоцій, тим більше вагітну.

    Даремно. Попросіть його наступного разу вам таке не переказувати. І вам краще, і йому.
     
  16. raspberry

    raspberry Well-Known Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    У мене свекруха хороша, але коли на відстані від мене :). Вона в Івано-Франківську живе. А коли ми до неї вгості приїжджаємо - години рахую до від'їзду, дуже набридає своїми порадами і намаганнями "допомогти". Іноді до абсурду доходить:connie_pull-pigtail А моя мама навпаки - достатньо попросити про допомогу, сама ж ніколи не лізе.
     
  17. Tanjywka

    Tanjywka New Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    В мене свекруха непогана, до нашого життя не лізе, якщо попрошу допомогу, то прийде і допоможе. Один недолік, що вона дозволяє мому синочку, ВСЕ, після цього, як він з нею побуде, треба довгий час його заспокоювати.
     
  18. Kryhla

    Kryhla Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    То напевно більшість бабусь так роблять. Кажуть, шо в них на своїх дітей часу не було (робота, господарство...), то тепер онуків балують.
     
  19. Tanjywka

    Tanjywka New Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    Та ні, вона і своїх синів так само виховувала. Правда старшого, мого чоловіка, хоть чомусь навчила.
     
  20. YULKAZOZYLKA

    YULKAZOZYLKA New Member

    Відповідь: Свекруха-бабуся

    Про свекруху можу писати дужжжжжжжжже довго..., але як то кажуть: "нервові клітини не відновлюються...!!!". Скажу одне: живемо разом з нею, просто жах, всюди сунеться, в розмови встрягає, все хоче знати, повчає, хоча сама робить і говорить стільки дурниць... одним словом - не хочу лишній раз нервуватись!!!
     
Статус теми:
Закрита.