Ти + Він

Стосунки на відстані

Posted by ГаЛоЧкА on 7 Листопад 2008 відповідей - 442
  1. Un.Known

    Un.Known Well-Known Member

    Відповідь: Стосунки на відстані.

    Пам’яті Тихонова (земля йому пухом)...

    http://www.youtube.com/watch?v=n8s9rSyCgv8

    Подивіться на мову очей...

    Хтось може сказати, що це всього лиш акторська гра... а я вірю, що і в житті так буває. Що якщо справді любиш - просто не виникає думки і бажання бути з кимось іншим...
     
  2. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    Відповідь: Стосунки на відстані.

    Заплуталась я з тими стосунками, і є хлопець, і на відстані, і важко коли не поряд...
    а його схоже все влаштовує, переписка, інколи дзвінки і зустрічі кілька раз на рік..
    а мене ні, набридли такі стосунки...
     
  3. levandivka

    levandivka З яйцями...

    Відповідь: Стосунки на відстані.

    В Пітері? [​IMG]
     
  4. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    Відповідь: Стосунки на відстані.

    )))) Це шось міняє? Москва.. чи Пітер??? чи Прага???
     
  5. levandivka

    levandivka З яйцями...

    Відповідь: Стосунки на відстані.

    Звичайно!
    1. Шевченко писав чорнобривим чіткий наказ... :)
    2. Транспорт різний.
     
  6. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    Відповідь: Стосунки на відстані.

    якщо ви про москалів))) то не ті часи... і москалями в часи Шевченка називали солдат, ІМХО))
    та й зара у Львові частіше російську мову почуєш як українську)
    та й не показник це при виборі, ІМХО

    тре робити висновки з ситуації, а я постійно шукаю оправдання самої себе, що помиляюсь, а час тече, і нічо не змінюється
     
  7. levandivka

    levandivka З яйцями...

    Відповідь: Стосунки на відстані.

    Мова - частинка. Культури, ментальності. З часом, багацько всякого може повилізати...
    Навіть для львівської росіянки.
    Стосунки на відстані?
    Тут зблизька не все і не одразу видно.
    наспівуючи:
    [MP3]http://www.playcast.ru/uploads3/2009/11/17/1336970.mp3[/MP3]
     
  8. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    Відповідь: Стосунки на відстані.

    оце і я кажу, а мене не розуміють...

    а шодо мови, культури проблем немає...
     
  9. Фрезія

    Фрезія Well-Known Member

    Відповідь: Стосунки на відстані.

    Навіть якщо різні міста в межах України, навіть якщо одна мова, можуть виявитися інші кардинальні незбіжності (і одразу, і з часом - це Ви абсолютно праві).
    Статистика і досвід показує, що рано чи пізно в "різномовній" парі навіть у кращому випадку хтось буде змушений поступитися своєю мовою, хтось - прийняти чужі традиції і чужий світогляд/ментальність теж. Є люди для яких це дуже важливо і не впливає на стосунки, є ті для яких це "не найважливіше в житті", і те і інше нормально, тут головне не обманюватися щодо своїх цінностей (щоб пізніше не виявилося що помилялися).
    Для мене, наприклад, дуже важлива мова, я б певно не змогла закохатися у людину іншої національності.. як казали в срср "я русский бы выучил только за то что им разговаривал Ленин" - так я часто віддаю півсерця одразу за те що хлопець/чоловік розмовляє доброю і багатою українською (що, певно, теж немудро :) так "купуватися", але то таке, налідки "еміграції" в русифікованому середовищі).
     
  10. Галченя

    Галченя Well-Known Member

    Відповідь: Стосунки на відстані.

    Різна мова спілкування, як я встигла переконатись, домінує в кожній щойноутвореній сім"ї. Навіть якщо ви з своєю половинкою виросли в сусідніх під"їздах, вчились в одній школі і т.п., чомусь як тільки утвоюється сім"я то відразу деякі фрази ніби звучать китайською... Це я так - до прикладу.
    А от щодо стосунків на відстані - то не спиймаю я їх. Ти це знаєш, Галюсь, що я завжди бажала тобі реального кохання. А віртуальні стосунки - це допускається мною як тимчасове явище. Основне не тратити час даремно.
     
  11. Mavra

    Mavra New Member

    Відповідь: Стосунки на відстані.

    Мої "стосунки на відстані" розпочалися на відстані і ще нічим не завершилися)))
    На момент знайомства зі своєю Відстанню, я 5 років зустрічалася з хлопцем, вже була запланована дата весілля і навіть завдаток за зал. Спочатку було вперте ігнорування Його листів, потім розповідь про своє "щасливе особисте життя", проблеми чи радості. А Він мені писав про країну в якій живе, про їхні звичаї, про свою роботу. Листи щодня, а то й кілька на день. В нас різниця в часі 7 годин, тому зранку кожен встає і в піжамі читає листа)))) За час нашого знайомства (року ще немає) він мені написав 437 листів (включно з сьогоднішнім:girl_wink:) Впродовж цілого робочого дня ми переписуємось в асьці. Через кілька місяців віртуальної дружби я їхала у відпустку. Телефон свій я звісно до цього не давала, незважаючи на слізні вмовляння))) Їдучи на два тижні в світ без Інтернету, я зрозуміла, що мені не вистачатиме Його. Тому написала номер мобільного і дозволила написати лише одну смс-ку. Він чемно виконав прохання. Після відпустки я дозволила Йому зателефонувати. От відтоді ми просто не можемо зупинитися. Телефон, скайп, листи, аська, фото на пошту. :girl_tender: 4-годинна розмова по скайпу стала для мене нормою, хоч раніше я не розуміла, як люди можуть довго розмовляти ні про що. В нас виявилося багато спільного, однакові смаки і "філософія життя".
    Ми ніколи не бачилися, але я на 100% впевнена в своїх почуттях до нього, як і в його почуттях до мене. :girl_in_love:
    Скоро він приїжджає... Страшно!!! Але це позитивний адреналін, сподіваюся to be continued ...
     
  12. Bonita

    Bonita Member

    Відповідь: Стосунки на відстані.

    Це точно назва міста абсолютно нічого не міняє. Мої стосунки на відстані були з хлопцем з Пітера і такої чудової людини в нас рідко зустрінеш. До сих пір не можу його забути і той час коли ми були разом, незважаючи на відстань і не дужи часті зустрічі я була самою щасливою людиною.
    Ну не знаю, яка статистика, але маю наглядний приклад вдома. Мій тато щирий українець, а мама росіянка. Коли вони одружувалися, то його батьки були в шоці, як таке могло статися, що затятий українець якому "москалі не друзі, а закляті вороги" може одружуватися на "москалисі". Але це не завадило моїм батькам жити щасливо. Ніхто нікого не старався переробити на свій манер, мама розмовляє вдома на російській, тато на українські, а я і на тій і на тій. Всі свята святкуються, мама підтримує всі традиції і цінності українського народу.
    А Вам просто побажаю щастя і перед тим, як приймати якісь кардинальні рішення, дуже добре подумати. І не звертайте увагу хто що говорить, це Ваше життя і тільки Ви маєте вирішувати, як його прожити. І ще напишу, що все-таки пітерський менталітет, мені подобався набагато більше, чим наших львівських, але то суто моя думка.
     
  13. Фрезія

    Фрезія Well-Known Member

    Відповідь: Стосунки на відстані

    Вибачте.. а батько - традиції і цінності російського народу підтримує?
    Так вже прийнято, що жінка "слідує за чоловіком", і це нормально коли вона поважає його традиції, живучи в його країні. Тільки тут ситуація навпаки: жінці треба буде поважати традиції іншого народу, бажано навчитися варити страви і т.і. і ще невідомо на чиїй території доведеться жити..
    А взагалі - згодна, бувають різні випадки, все залежить насамперед від глибини поваги одне до одного, від культури, ну і від країни проживання (від мови якою доведеться спілкуватися дітям і онукам).
     
  14. romawka

    romawka Member

    Відповідь: Стосунки на відстані

    Але чи вартувало зустрічатися з людиною п'ять років - говорити про кохання, надію на одруження і так в один момент просто повестися на незнаюйому людину, яка ще й за 1000 км?
     
  15. sani

    sani New Member

    Відповідь: Стосунки на відстані

    В мене одна знайома кохала так на відстані... Як це сьогодні модно, познайомились вони в одній соціальній мережі. Переписувались, потім спілкувались по скайпу телефону і тп.. І таке спілкування в них тривало десь пів року. Слізно - соплива любов! "Немогу без тебя", "Я приеду и мы поженимся" і тп. І поступово тема доходила до того що він хоче приїхати. Але як назло завжи щось не складеться, то сам захворіє, то паспорта не ма, то захворіє любима собачка і тп, і завжди не хватає грошей на квиток до Львова.
    Точно незнаю скільки(але не мало), але моя закохана по вуха знайома весь час йому посилала гроші, то на паспорт, то на квиток... При тому що сама собі у всьому економила, позичала... Як ми їй не старались зняти ті рожеві окуляри, нічого не допомагало. Вона сліпо вірила що він ось-ось приїде! А ми такі-сякі погані їй завидуєм і нічого не розуміємо!

    Але він так і не приїхав...
     
  16. Dimokl

    Dimokl Well-Known Member

    Відповідь: Стосунки на відстані

    Хороше запитання! Хороше з тої точки зору, що між вами уже зараз є певні суперечності чи упереджене ставлення, які в майбутньому точно виллються в певну проблему, неузгодженність, сварки... Завідома, відомий конфлікт! Як думаєте, ви його подолаєте? Сумніваюся, бо чоловік той, що в іншій країні впертий! Стереотипне мислення важко подолати!

    А щодо кохання на відстані загалом! То знайомство і кохання на відстані, з подальшим знайомленням і спільним життям можливе і реальне. Важче із коханням на яву, а потім на відстані. Відстань все ж таки почуття притуплює, а не зміцнює!
     
  17. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    Відповідь: Стосунки на відстані

    Sani....
    Ну ... я знаю ситуації і по"хлєщє"
    тут інше... і подарунки, і квіти, і навіть гроші ..мені посилаються..але... маємо те що маємо...
     
  18. Mavpysuk

    Mavpysuk Well-Known Member

    Відповідь: Стосунки на відстані

    В мене коліжанка 2 роки тому вийшла заміж за хлопчика-німця...Вона жила у Львові, він в Мюнхені-він приїздив раз на два тижні...і постійне спілкування по телефону, скайпу...Ті стосунки тривали 4 роки...поки одного дня він приїхав і сказав: "Я за Тобою..."
     
  19. Mavra

    Mavra New Member

    Відповідь: Стосунки на відстані

    Не "повестися на незнайому людину", а бути вдячною, що він з'явився в моєму житті, що я не вийшла заміж за "не свою" людину і не зіпсувала життя і собі і йому)))
     
  20. tunsi

    tunsi New Member

    Відповідь: Стосунки на відстані

    У моєму випадку стосунки на відстані закінчились одруженням.Він працював в Італії і за 2 роки ми бачилися тільки 2 рази,спілкувалися за допомогою телфону.Потім він приїхав уже назавжди,що і стало початком кінця,ми одружилися,народився синочок,на роботу чоловік більше їхати не хотів,шукати роботу в Україні теж.Тепер наші стосунки на грані розриву,стримує тільки син який дуже прив"язаний до батька.