Відповідь: Стосунки на відстані. На відстані - то дуже тяжко. В мене так було після Анталії. Ми там познайомились з хлопцями. Закрутилось дуже сильно. Якось не думали, що тра буде по своїм містам їхати. Надійшов час - і розлучилися. Він живе у Луганську. Були листи, СМС, приїздив раз на 2-3 місяці. В мене був політехнічний, в нього там свій інститут. Можливості з'їхатись не було. Я сильно переживала. Плакала ночами. Ходила в ліс зимою сама ввечері в нас за Рясним. Все одно було. Думала, що ніколи з тої ями емоційної не вилізу. До того ж він хотів категорично, щоб я переїхала до нього. А я до Луганську не хочу. Я російською добре не вмію, нашою мовою там не говорять, та й взагалі там не Україна. Була раз в нього - не сподобалося. А він Львів "хохлами" називав... Знаєте, як то... До всього додалася наша національно-регіонально-мовна проблема... На відстані, коли нема чим підкріпляти відносини, скандали і розбіжності посилюються... Протривало то все рік - зі сльозами і депресією. Дурна я сама, що так себе розпустила. Але що робити?! На своїх помилках вчусь. Є в мене падруга - та поїхала просто до хлопця в Данію. Кинула все і поїхала. Почала там життя з самого початку, але щаслива. А я дурна. А може... ні? Хто зна...
Відповідь: Стосунки на відстані. Реальні, але недовго. Для початку треба визначитись чи готовий хтось піти назустріч першим. Якщо обидвое вперті і чекають один від одного цієї "жертви" - нічого не вийде. :confused: А паперова тяганина не така вже й складна...нічого приємного, звичайно, але все залежить від того що поставлено на вагу. Якщо є кохання - реально ВСЕ!
Відповідь: Стосунки на відстані. Дуже подібна історія на нашу. Тільки ми зустрілися, познайомилися на відпочинку. На 3-й день нашого знайомства він запропонував мені стати його дружиною. Я не повірила, думала жартує. Роз"їхалися (він до Риги, я до Львова) обмінявшись телефонами та елекронною адресою. Переписувалися рік! Не бачилися з часу знайомства, були лише листи та телефонні розмови. Через рік він зробив мені запрошення і я поїхала на "очну ставку":xaxa: До цього наші стосунки були лише платонічними..ніжними та романтичними. З листів я багато про що дізналася про людину і вирішила що в принципі могла б вийти за нього заміж....але звісно сумнівалася і боялася...В 25 залишити все, що маєш і починати все з нуля не так і просто... Після мого приїзду і після нашого з ним "зближення" ми зрозуміли, що розлучатися більше не хочемо. Подали майже відразу заяву (в Ризі)....Ну а потім розписка....через 7 місяців весілля та шлюб у Львові....одним словом все як у казці Зараз ми вже разом (у шлюбі) 5.5 роки...маємо 2-х діток....були в нас кризи, як у всіх бувають..Але я не шкодую ні за чим Дуже любимо один одного і своїх діток
Відповідь: Стосунки на відстані. Галочко, не все так страшно, як видається на перший погляд. Напевне він просто не вартий Вас. Це не означає, що він вас не любив, чи почуття були заслабкі, просто це не ця людина, на яку можна покластися. Добре, що це сталося тепер, а не тоді, коли Ви все покинули й приїхали до нього. У кожному мінусі є свій плюс.Я розумію, що зараз Ви цього не бачите, просто біль ще занадто сильний. Але з часом усвідомите, що ці стосунки були лиш обов'язковою сходинкою до майбутнього щирого, відданого й пристрасного кохання. Свого часу після подібної ситуації я промучилася майже рік(Вам хоч сказали правду, а мій просто не брав трубку, коли я дзвонила. Відтоді пройшло 2 роки,а я тільки здогадуюсь, що сталося).Не скажу, що зараз забула про нього, але тепер в мене є людина, яка готова заради мене на найбожевільніші вчинки. Він не чакає поки я щось зроблю, ми бачимось майже кожного дня ось уже 10 місяців і я його точно нікуди не відпущу самого!!! Мій коханий молодший за мене на 4 роки, і іноді мені здається, що ці 2,5 роки я чекала саме на нього Ви теж обов'язково знайдете саме того єдиного, просто потрібний час, щоб простити і йти далі. Але, як на мене, то дружба в такому випадку не найкраще рішення. Знайдіть в собі сили, щоб видалити всі його повідомлення, листи і телефонні номери. Заховайте ваші фото і намагайтеся навіть не згадувати про його існування. Через деякий час у вас це вийде, а на душі стане легше Очі не бачать - серуе не болить. А відстань вам тільки допоможе..........
Відповідь: Стосунки на відстані. хотіла б не погодитися, що стосунки на відстані нереальні. люди, в мене чоловік військовий!!!! от тепер спробуйте себе поставити на моє місце, коли ми під час його відпустки розписалися, він за два тижні виходить на роботу і його ставлять перед фактом їхати служити у іншу область. будучи навіть у сусідніх областях можна свої стосунки зіпсувати наніц - спілкування телефоном ніколи не замінить реального спілкування та підтримки. півтора року по суті було нарізно, аж поки не вернули назад до Львова. і важко було, і ледь не починали все з нуля, я вже і за розлучення думала................................ і скажу вам результат - якщо це ваша половинка і ви дійсно кахаєте один одного, ви будете разом. я зараз не можу уявити себе без мого коханого, і навіть вже плануємо дитину. так що все буде ок - лиш би розібратися у собі
Відповідь: Стосунки на відстані. А я вірю........ Якщо це твоя людина, ти віждчувваєш ,що кохаєш її, хочеш прожити житття з нею....і це все ще й до того взаємно, то відстань тільки це скріпить. Колись , коли мій хлопець був у армії(після інституту на рік забрали), я так сильно хотіла бути з ним , що навіть не позволяла комусь іншому взяти себе за руку.(Різниця була 6 років).Він це оцінив. Кожен хоче бути коханим, не залежно від віку.І відстань не перешкода.
Відповідь: Стосунки на відстані. І я вірю, і знаю... Ми з чоловіком вже рік живемо на відстані у 500 км.Щось в тому є, коли він приїжджає, або я їду до нього, то це просто медовий місяць.:rolleyes:
Відповідь: Стосунки на відстані. не знаю....я раніше вірила, а тепер щось не дуже....в мене були такі стосунки...я у Львові, хлопець в Херсоні....жах....ну то може мені такий брехливий хлопець попався який навішав мені всякого на вуха, а потім мене кинув...чи то так відстань подіяла...не знаю....та і не хочу його згадувати.....
Відповідь: Стосунки на відстані. Кожна зустріч це дійсно як свято, медовий місяць. І стосунки на відстані ніби освіжають почуття, і знов як в перший раз, все відчувається по новому тільки єдина різниця, що це твоя рідна половинка, яку ти прекрасно знаєш. Саме після тривалої розлуки зустрічаєш зі стуком в серці і тепла в душі. Звичайно якщо не гублять, бо виникає самотність, хочеться тепла, турботи і з"являються зради або взагалі руйнуються стосунки. Все-таки сумно коли немає поруч коханої людини, бо саме проміжки між минулим та майбутнім і є життя.
Відповідь: Стосунки на відстані. Галочка, моя ситуація трошки схожа на твою, тільки у мене кохання на мідстані міст. Я сама з Івано-Франківська, коханий мій тоже, але вчуся я в Тернополі, тож бачимось рідко, але всерівно кохаємо один одного. Даже плануємо одружитись. Усе у вас буде добре, головне що ви зрозуміли, чи це дійсно те кохання що треба і чи варто заради нього щось робити, а можливо це не те. Якщо ви дійсно кохаєте один одного, то й відстань для вас не перешкода.
Відповідь: Стосунки на відстані. От і переді мною стоїть таке питання... Але не наважуюся зробити вибір. Все боюся помилитися - може ВІН - не той ЄДИНИЙ, може в НЬОГО там є ІНША, може ВІН не такий хороший, як я собі уявила... Буває, думаю, що не хочу бути без нього, бо з ним змінюється світ, і я стаю звичайною щасливою жінкою, забуваю про роботу, про те, що скажуть люди, про те,як "втішаться" мої батьки, коли я заявлю їм, що переїжджаю в іншу країну. А буває, що хочу забути його, повернутися до того життя, яке було до нього. У мене ж все було прекрасно - хороша робота, перспективи, вірні друзі. І ще я люблю своє місто.Чи зможу я жити десь там, де не розмовляють на нашій мові? Мабуть, це мене лякає найбільше, - схожа історія, але різне її тлумачення. І, можливо, я б зуміла забути про нього, якби він не писав і не дзвонив щодня. Бо коли від нього приходить навіть звичайна смс, я-найщасливіша у світі.
Відповідь: Стосунки на відстані. Думаю, якщо є місце кохання, то відстань воно витримає адже Разлука для любви - что ветер для огня : слабую она гасит,а большую раздувает...
Відповідь: Стосунки на відстані. От і переді мною стоїть таке питання... Але не наважуюся зробити вибір. Все боюся помилитися - може ВІН - не той ЄДИНИЙ, може в НЬОГО там є ІНША, може ВІН не такий хороший, як я собі уявила... В мене була теж така сама ситуація, стосунки на відстані. все почалося з курортного роману, після моря переписувалися буквально до 2 місяців і все на тому закінчилося. На наступне літо приїхала в то саме місце і чисто випадково він теж там був. Спершу нічого не було, а потім якось пішли вечером погуляти просто як знайомі і закрутилося. 12 днів пролетіли як один, все було як в казці, коли знову прийшлося розставатися то ледве себе стримувала від сліз, але коли сіла в автобус і він мене вже не бачив то стримувати більше не могла сльози лилися рікою. між нами тисячі кілометрів він з Пітера, переїжджати сюди не хотів. Наші стосунки тривали потім ще 2,5роки він приїжджав в гості, було всяке і добре і погне (про телефонні рахунки взагалі мовчу)). Але після останнього його приїзду я вирішила, що пора щось прояснити. В загальному вийшло так, що ми розсталися і більше з моєї ініціативи. а все через банальний страх поміняти країну, теж думала може він не той ЄДИНИЙ і вяку таку фігню. До чого я це веду, зараз про це жалію. здається, що я втратила людину, яка дійсно була моєю другою половинкою. Тому дівчата не бійтеся щось змінити, якщо впевнені у почуттях. Ніколи нікого не слухайте, а довіряйте тільки собі і свому серцю і краще зробити і жаліти, якщо щось буде не так, чим не зробити і потім все життя дорікати собі за це.
Відповідь: Стосунки на відстані. Боніта, а повернути його назад? чи в Вас вже доля склалась по іншому? Волошка, вовка боятись в ліс не ходити, якшо відчуваєте що Ваше, не втрачайте цього...
Відповідь: Стосунки на відстані. Боніта, а повернути його назад? чи в Вас вже доля склалась по іншому? нажаль повернути вже не вийде. Хоча я б дуже цього хотіла. Зараз плюнула б на все і переїхала до нього. Але
Відповідь: Стосунки на відстані. чиста правда... Розлука це нелегке випробування, але як відносини справжні, то нічого їх не зіпсує,вірю в це.
Відповідь: Стосунки на відстані. Треба бути дуже сильною - та важке випробування!!! За свого коханого я боролась два роки, було дуже важко, але зовсім не шкодую про пошарпані нерви і виплакані очі. Наша історія розпочалась з курортного роману - відстань між нами була в тисячі кілометрів, спочатку все було якось як в казці, потім стало страшно (коли потрібно було прийняти рішення про переїзд в іншу країну) але нестримні почуття і бажання постійно бути поруч з коханим додали сміливості!!! Тому з гордістю можу сказати що СПРАВЖНІ почуття можуть існувати будь де і будь коли!!! Не бійтесь слухати своє серце і приймати ризиковані рішення!!!
