знаэте, так рідко буває, коли обговорюється якась ситуація, і в тебе не міняється думка про неї, але тут саме так за винятком хіба того, як ви спочатку припіднесли проблему і як пишете про це зараз, але на форумі не професійні психологи, такі ж дівчата як ви, і "що бачать то і співають", відштовхуються від ваших слів але ви ж того і хотіли, щоб вас вислухали і підтримали, бо очевидно, сказати вам що робити в ситуації ніхто не візьме на себе відповідальність (це якось толерантно і правильно, ну і крім того страшнувато ,враховуючи що потім ви і нас можете звинувачувати, якщо складеться щось не так )) ну але це напівжартома нажаль чи на щастя, енергетика форуму специфічна, може на іншом ресурсі всі б гуртом прокричали "мерзавец, падлєц" погладили по голівці, хто б там не був винен, він, обоє чи якщо тільки ви)) дуже багато дівчат,що діляться тут проблемою, залишаються вкрай незадоволені, можливо дійсно зажорстка атмосфера. але зі свого досвіду скажу, колись я теж не могла в чомусь розібратися і питалася порад на форумах, дуже часто не підтримували, але зараз бачу, що причина була не в них і не в мені (в плані що я хороша чи погана), а суто в моїй незрілості чи інфантильності пройшли роки, і прийшло розуміння, чому мені говорили ті чи інші речі, і вас таке чекає в майбутньому, а може й не чекає, час покаже тому ви теж не шукайте в словах інших чи ви хороша чи погана, прислухайтеся, що саме вам кажуть особисто я писала вам ті речі, бо бачила як власне не хочете на себе глянути, і не готові спримати ні правду, ні субєктивну думку, а захищаєтесь батьками/прабатьками ,які довго живуть разом, то тим що вас друзі підтримують і розуміють зараз тут нема ні друзів, ні батьків, ви написали і вам відповіли ну але думаю з часом то прийде, удачі вам!
мені наприклад дуже хотілося після весілля бути вдвох, не лише заради романтики, але приємне і не дуже, якісь притирки, вияснення стосунків хотілося без глядачів мати, а не як в театрі, думай на всі фронти як себе поводити (щоб було нестидно, ггг) але помітила, що не всім так, от подруга недавно вийшла заміж, ну але в досить юному віці обоє, то любили з чоловіком повиясняти стосунки при близьких, і деколи їх втягували в свої розборки волєй нєволєй як суддів))) ну але дуже часто при такому купа нових проблем вилазить і не лише стид, коли батьки бачать, як до їх дітей "скачуть" і криве слово скажуть, не так поведуться, то вони то ще гостріше сприймають пара вже встигне десять раз помиритися, а батькам воно ше в голові сидить футбол теж разом можна подивитись до речі) є ще такий нюанс, як бачення картини сімї, яке в людини будується в дитинстві, дуже багато непорозумінб в парі від того, коли ті картинки не збігається, напр. в дівчини тато мамі все помагав, в хлопця мама господарку тягнула на собі, і всьо, бабах))) ну але то все перебудовується звісно, хоча може затягнутися на довго, навіть на роки
@Ydochka, заплющіть очі,розслабтесь,і уявіть вас разом через 50років. Що ви при цьому відчуваєте? Дайте відповідь на це питання сама собі. Якщо не тягне вас до людини,ну от не зростається і край, то починайте життя наново,з нульової відмітки. Ви молода дівчина,усе життя попереду!
