Відповідь: Стосунки на відстані. Слово в слово моя історія, тільки в мене відстань Львів - Бостон... Була... Давно. 7 років вже минуло. 5 років за іншим заміжня. Але того кохання не забуду, хоч і немає вже його. Ой скільки сліз було. Але все минулося, і чоловік в мене самий кращій. Єдине бажання - дуже хочу, щоб той перший мене побачив тепер - гарну, щасливу и пошкодував, я впевнена що пошкодував би. А мені він тепер зовсім не потрібен. Я тут на вірш натрапила, дуже хороший зараз поділюся... Напрочь путь ко мне отрезая, чтоб не видеть и не писать, ты еще пожалеешь, знаю, станешь локти себе кусать. Чтоб не видеть... Но ты увидишь. Взглянешь-взгляда не отведешь. Ты в метельную полночь выйдешь, а от памяти не уйдешь. -Обхватить бы двумя руками, унести б ее за моря! Почему же она такая? Отчего она не моя? Снег летит над землей застылой, снег рассыпчатый и сухой,... А ведь было бы счастье, было,- оказался кузнец плохой.
Відповідь: Стосунки на відстані. В мене з чоловіком почалось все з стосунків на відстані. Бачились один день, провели його разом. На наступний роз*їхались він в Польшу я в Америку. Не бачились пів року. Були лише листи і телефонні розмови з мого боку. Через пів року розписались. Знову розлука на 5 місяців. Знову ж таки я в основному писала, він мало, і дзвонила. Через тих 5 місяців зустрілись, взяли шлюб і прожили разом місяць. Потім знову розлука на ще 4 місяці. Потім з*їхались докупи, виявилось що ми зовсім не знаємо один одного. Але як за 10 років, майже, супружого життя це життя нам показало що ми надзвичайно любимо один одного і зуміли побороти багато труднощів, нажити гарних діточок. Любий шлюб це велика праця і я не впевнена чи не було б у мене тих самих проблем з іншою людиною, з якою я могла зустрічатись роками. Я вірю в відносини на відстані.
Відповідь: Стосунки на відстані. В житті все реальне і можливе при бажанні звичайно... Так що поживем- побачим, але наразі я вирішила відійти від спілкування, бо мені заявили що я нав*язуюсь.... можливо під настрій такий попала... а можливо.... він не варта моєї уваги... час покаже
Відповідь: Стосунки на відстані. На мою думку, стосунки на відстані - це шось дуже далеке від справжніх стосунків. Як можна вивчити людину і зрозуміти що це саме та людина з якою ти хочеш прожити все життя, якщо ти її бачиш 2-4 рази на рік???!!! Я цього не розумію! Моя подруга зустрічалася (якщо це так можна назвати!) з хлопцем 3 роки, бачилися рідко і вона мені доказувала шо кращого вона собі не знайде! Помилялася! У Львові теж є хлопці нічим не гірші від тих що далеко, і зараз вона вже планує! весілля
Відповідь: Стосунки на відстані. Людину неможливо вивчити і коли вона поряд... адже скільки є випадків, що зустрічаються роками, одружуються ..... і через місяць-два розводяться....
Відповідь: Стосунки на відстані. Все правильно, зустрічання то одне а спільне життя то зовсім інше. І нераз купа років зустрічання так нічого і не доведе або покаже. Жити з людиною це завжди інакше.
Відповідь: Стосунки на відстані. Дуже близька мені тема... Я вам щиро співчуваю! Знаю з власного досвіду наскільки важко втримати стосунки на відстані, та ще й коли з його боку не відчуваєш сильної підтримки. Я прозустрічалася з своїм колишнім рік, коли він поїхав в Італію (стандартна історія). Почуття були дуже сильні, просто фінансові проблеми змусили роз*їхатися. Не скажу, що почуття пропали за 2 роки розлуки, навіть навпаки викристалізувалися, так би мовити ідеалізувалися... Я створила в своїй уяві ідеального хлопця (всі недоліки забулися), без якого здавалося й життя не життя... А виявилося, що в нього там була інша!!! Все це дуже індивідуально... не хочеться нав*язувати власної думки, але будьте обережні!!!!
Відповідь: Стосунки на відстані. Розповім я і свою історію. Я теж пройшла через це - стосунки на відстані. Ми прозустрічались рік, і тут літом приїжджає моя мама і каже що вона зробила мені документи, і що я просто повинна поїхати з нею до Італії... Вирішила поговорити з милим, я знала що поїду на рік...і хотілось розтавити всі точки над "і", чи варто щось продовжувати, чи буде він мене чекати і т.д. Він зразу сказав що про розлуку і мова не може йти! Я поїхала...але не на рік, а на 4 місяці, приїхала, щоб здати сесію на 2 місяці. Знаєте, на відстані я відчувала що трошки віддалилась від нього, хоча ми часто спілкувались, кожного вечора смс, але чим більше часу проходило, тим більше я відчувала що і нема навіть про що поговорити! Це було жахливо! Я дуже переживала. Але коли приїхала - буквально 2 дня адаптації - і все стало на свої місця, ті 2 місяці які я була дома - я згадую як найщасливіші дні мого життя! Ми кожного дня жили на повну, бо знали, що скоро я знову поїду. От, потім я знов поїхала на 5 місяців, і після повернення знала напевно що більше туди не поїду!!! І от, в вересні у нас буде весілля))) Але якби я поїхала на більший термін, чесно вам кажу, я сумніваюсь що у нас би щось получилось....
Відповідь: Стосунки на відстані. «Розлука зменшує помірне кохання і збільшує сильне, як вітер гасить свічку і роздмухує полум'я.» Франсуа де Ларошфуко. Ми з коханим третій рік разом. Тисяча кілометрів і два кордони. Мовчать вже й ті, хто пророкував (і ті, хто сподівався), що те почуття не витримає, а нам перейде. Не перейшло. Звичайно, було б простіше знайти кожному з нас партнера на сусідній вулиці, але... як можна прагматично шукати кохання по місцю проживання?
Відповідь: Стосунки на відстані. я розпочала цю тему, можу розказати логічний кінець цієї сторі.... він там, я тут, і куди ділось його - мені байдуже де жити, головне з ким.... і я не знаю що це було- і куди ділось..... тепер ми "тіпа" друзі, і " обещать, еще не значит женится" і " конечно он встречается с другими женщинами", а я .... ще досі не можу прийти до тями.... дурочка
Відповідь: Стосунки на відстані. Можливі, та, мабуть, ті стосунки згодом будуть зовсім не романтичні. Такі реалії. Відстань та час роблять свою справу. І з часом з романтичних вони плавно перейдуть в дружні. Галочко, ви не ображайтесь, не можу знати напевне, але мабуть ваші з ним стосунки не є настільки міцними і глибокими, судячи по вашому допису. Знаю, що життя зараз таке, та коли то є дійсно КОХАННЯ немає перешкод, що б бути разом. Ні ворогуючі держави, ні паперові тяганини і тд. А у вас вони виникли. І запитання ваше - чи витримають відстань виникло. Думаю, треба запитати саму себе - чи варто? ІМХО
Відповідь: Стосунки на відстані. Так виникло таке питання, бо він почав відступати, .....це людина, яка ніколи ні за що не бореться, а просто тече за течією.... так , дійсно він цього не варта, розумом я це розумію, а серце щемить, час найкращий лікар.....
Відповідь: Стосунки на відстані. А ми з моїм чоловіком любили одне одного на відстані 4 роки. Три з них зустрічались, а ще рік... вже будучи одруженими:shutup: Щоправда, відстань невелика - 60 км, але як згадую тепер, то не знаю, як ми на таке пішли, щоб бути сім'єю і жити окремо. Але любов, люди, - то є страшна сила! Так склались обставини, що я ще була студенткою, а чоловік мав роботу там, де він жив, за 60 км від мене і роботу у Львові знайшов аж через рік Бачились ми щотижня і щодня по 100 разів зідзвонювались
Відповідь: Стосунки на відстані. а я думаю, що з коханими розлучатися не можна... не треба, дурне це все. Перевірити почуття на відстані, якщо справжні то лише загартуються... Коханням треба дорожити.. Я теж свого часу розлучилася з коханим, от тільки нас розділяли не десятки а тисячі кілометрів... 4 рокі таких стосунків, купа зрад, але в середині завжди залишався Один... але скільки так могло тривати, ще 4???? А життя йде.... в нього своє життя там в мене тут, і ті рідкі розмови по телефону... Одного дня я просто перестала брати трубку, через пів року повідомила, що виходжу заміж... але якби він заперечив... хоча він тоді вже теж був в громадянському шлюбі... Зараз дружба, а якби не відстань... тоді...
Відповідь: Стосунки на відстані. це життя, обставини бувають різні, і я вірю, що якщо є почуття, будуть і бажання зберегти ці почуття, в моєму випадку почуття, як тепер я бачу були тільки з моєї сторони...
Відповідь: Стосунки на відстані. Ну чому дурочка. Навіть якщо немає хепі-енду, все одно після стосунків щось залишається, зараз можливо і гірко, але потім Ви зрозумієте, що так мало бути, і добре, що було саме так... І це зовсім не кінець історії, це лише початок, але зовсі іншої світлої і весняної історії!!! Яка обовязково буде, бо з цієї Ви винесли найголовніше - досвід!!! Мій досвід - 1.5 р. стосунків на відстані Київ-Львів. Ми розійшлись, бо в мене зявились проблеми зі здоровям, а по телефону я почула - тримайся, все буде ОК. А хотілось просто підтримки, живої, щоб хтось був поряд, бо було страшно і погано. Боролась я вже сама. А потім зявився друг, який підтримував, бо возив мене з одної клініки і другу на авто, здавати безкінечні аналізи, тримав за руку, бо було дуже зле... А потім був хепі-енд, зараз 4,5 роки щасливо одружена. А тому, "на відстані" безмежно вдячна, що зустріла свого чоловіка.
Відповідь: Стосунки на відстані. Ой, дівчата...я вже майже рік живу з чоловіком "на відстані":umbrage: Правда він приїзджає, що два тижні...але то є дуже тяжко
Відповідь: Стосунки на відстані. Я свого часу 1,5 року зустричалась на видстані..Важко було,бо іноді виникає потреба в підтримці пораді та й в ніжності зрештою...а його немає..Зрештою ми не витримали перевірки відстанню і розійшлись..Але то скорше залежить від міцності стосунків ніж від кілометражу між людьми
Відповідь: Стосунки на відстані. у мене також був досвід - 1 і 4 місяці на відстані... все було наче й гарно і мило.. плани складали... А в останні тижні я відчула, шо шось зламалось. Питаю його, а він: "Тобі так буде краще. Без мене ". Це був страшний шок Але згодом навіть подруга мені сказала: "Знаєш, ти якась веселіша стала відколи вже не з ним"... То певно через те, шо пересталась та гризота постійна.. Чи любить, чи не зраджує...таке...
Відповідь: Стосунки на відстані. Тоді для чого він вам потрібен? Ви самі гарно відповіли на своє запитання
