Відповідь: Стосунки на відстані зуміти себе зайняти чимось, знайти якесь хоббі, чи ще щось для того, аби цікавіше було жити і щоби дурниці в голову не лізли (думки маю на увазі ). Та й взагалі просто усвідомити, що так зараз є і то треба пережити, не мучити себе, бо від того краще не буде.
Відповідь: Стосунки на відстані Хобі є, зайнятися є чим і ким, нема сили і звички все самій робити. Суто технічно, по дому. Вчора вже другий раз забула ключі в дверях. Ззовні. Такі речі він контролював. Інтернет пропав, за житло платити, вушка Марусі чистити. Встидно сказати я доці нігті обстригаю другий раз за 5 років . А по скайпу у нас з мужем розгортається цікавий роман .
Відповідь: Стосунки на відстані ну тут нічого неможливо порадити, я завжди знала, що мушу лиш на себе розраховувати, певно забагато і задовго в нас тих відстаней було, тому в тому плані мені хіба треба було писати-як звикнути, що чоловік вдома? Тепер то вже слава Богу не актуально
Відповідь: Стосунки на відстані В мене те саме. Хоч мого нема тільки тиждень, а я вже розклеююсь. Тобто ніби раду собі даю, бо так треба... але невесело. Нині говорила з ним по-телефону і просто ревіла, бо так скучила. ---------- Додано в 00:58 ---------- Попередній допис був написаний в 00:56 ---------- Та я також так вмію, але не хочу, бо його дуже бракує. Сіла розібрала все, що треба платити. Помаленько виписую всі квитанції, але те, що мама більше насідає, бо його нема то того не відібрати. Не хочу так.
Відповідь: Стосунки на відстані Насолоджуйся!!! Це прекрасно і дуже цементує. Коли мій чоловік багато їздив, то був напевно найпрекрасніший час в стосунках, а зараз- студія при хаті, бачимось 24 години на добу, сніданки, обіди,вечері, пагаваріть. А я вже не можу! Це кошмар.І мою роботу ніхто не відміняв, але чомусь всі мають підстроюватись тільки під його роботу і натхнення А я що кажу)))))
Відповідь: Стосунки на відстані ну це вже зовсім інше, я ж не писала, що мені мого чоловіка не бракувало , просто у мене не було такого, що я ніц не можу зробити, чи не вмію зробити, бо вмію. Може це тому, що у нас то було не раз, чи два, а напротязі років і я то легше все переживала. Хоча зараз вже би нікуди не відпустила чоловіка надовго, а десь так на два тижні додому вгості-то будь-ласка, я би покайфувала сама :D
Відповідь: Стосунки на відстані гм, у мене чоловік постійно десь у відрядженнях, і то так, на тиждень-десять днів, а то й два тижні буває. раду собі точно не даю, в хаті горять і вибухають лампи, постійно щось вдома а трапиться (чи я впаду і покалічусь, чи ми з псом обоє зляжемо-прихворіємо і т.п.) я привчилась уже складати собі план-досягнень на період відрядження чоловіка, і виконувати його
Відповідь: Стосунки на відстані авжеж, я уже з тим змирилась, особливо після останнього потопу (коли чоловік на одну добу поїхав). Але стосунки на відстані - вони неймовірні, оці розмови по телефону, скайпу і гуглтоку, можливість заскучити за чоловіком, його зустрічання - те все перевершує
Відповідь: Стосунки на відстані ее, Терезко, коли отак: то таа, прикольно може бути, а коли чоловіка два місяці нема, потім кілька днів є , а потім знову місяць нема -отоді вже повна лажа і виходить не сім'я, а так собі.. І тоді такі стосунки не є неймовірні, ну тобто все прикольно до пори до часу. Радісні зустрічі то все класно, але отой побут-нєа і звикання одне до одного кожного разу наново
Відповідь: Стосунки на відстані Це дуже особливі миті. Теж маю досвіт таких відносин, різниця в тому, що на той момент ще не були офіційно одружені. Я у одному місті, він у іншому працював. Можливості їздити йому кожен день додому не було, бо займало трохи часу. Бачились по-вільних чітко визначених днях, разом бували практично весь день. І так тривало практично 1.5 року. Ті телефонні розмови з надчуттєвістю один-до-одного, ті очікування факту зустрічі, час разом ... Так би хотілось мені ще на мить повернутись у те минуле, щоб пережити пережите ще раз. Але час пішов ... усе змінилось. Тепер звичайно в статусі сім"ї з малою дитиною він нас ніколи не залишає одних. Лише у виключних випадках. Та мені і досі згадується таке приємне для душі минуле.
Відповідь: Стосунки на відстані того не забереш, ми як після таких стосунків з'їхались: довелось звикати до багатьох речей, постала потреба "залагодження та узгодження" Певно, що краще разом, та нема на то ради, мусимо якось викручуватись. Єдине добре, що чоловік не моряк дального плавання, хоч і такі сім'ї є і живуть чудово (пів року окремо, місяць-два разом)
Відповідь: Стосунки на відстані Певно, що краще разом. На початках наших стосунків, коли розлука була довша якось легше воно було. Ну не знаю. Може тому, що ще були молоді. А он на старість, після того як прожили вже надцять років разом, і звиклось вже до того що він є, і поряд... то зараз дуже важко. Зараз інакше відчуття. І заняття я собі маю, і список зробила, який помаленько успішно виконую, і хоббі є. Це напевне тому, що в нас не було розлуки більшої ніж кілька днів на довго. Проте, я думаю що ще важче мені, бо нема дітей.
Відповідь: Стосунки на відстані я думаю справа не у молодості, а у звичці, коли багато років поруч і тяжко сприймається зміна звичного, ще й коли діти далеко поїхали, то тим більше примножується. Ніц, список і справи з хобі, а там і повернуться
Відповідь: Стосунки на відстані ггг Це взагалі якась окрема тема, тому що в мене те саме То карніз гримнувася, то трубу прорвало в ніч від"їзду, то ще щось відбулося. Таке враження, що домашній барабашка протестує проти від"їзду господаря. Та да: Girl_haha: Зате роман по скайпу)))
Відповідь: Стосунки на відстані я не читала що писала до мене. але я хочу поділитись своїм досвідом. ми з колишнім чоловіком жили і працювали в різних містах (спочатку прожили 3 роки разом) і навіть інколи країнах (така була у нього прибуткова робота) і все було добре але відстань і час змінює нас, тому ми розлучились. звичайно були прекрасні миті коли ми зустрічались, кожен раз як перше побачення!!! але це можливо коли тобі максимум до 25 років, а потім хочеться простого жіночого щастя: приготувати щось смачненьке для коханого на вечерю, посидіти поділитись як пройшов робочий день, щоб сміття виніс, щоб гвоздика забив, щоб закупи приніс а не ти тарабанила пакети як нагружена шкапа... і таке інше. тому я не витримала. мене не спокусили гроші і свобода яку він мені давав!!! зате я зараз живу зі своїм чудовим чоловіком разом у квартирі, працюємо в одній організації, в одному відділі, в сусідніх кабінетах і мені страшно якщо ми підемо на підвищення то розійдемось по різних відділах, а може навіть в різних кінцях міста! але таке життя тому треба жити і насолоджуватись ЩОДНЯ!!!! кожен сам собі господар і своєї долі!!!
Відповідь: Стосунки на відстані знаєте, інтуіція файна штука...щось там в душі муляло і казало що нічого не буде з того...вот і так сталось. Легко просто і не вимушено, в один прекрасний день не отримала відповідь на повідомлення і так і до сьогодні. можливо це і на краще.
Відповідь: Стосунки на відстані То в житті буває різне. Але переконалась, що часом забагато, теж не є добре. Відпочивати один від одного треба, хоч пару годин, але треба. Але то з часом все приходить. Єдине заперечу щодо того, що нічого спільно відстань і почуття один до одного не мають. Коли присутнє останнє - можна поєднувати все. Звичайно це важко, проте реально. Тому очевидно утому випадку про котрий згадувалось, все таки не вистачило основного, а відстані, розлуки - це лише загострили. Скажу таке, сама перебувала у такій стадії і нічого, то не змінило для нас. А ще наведу один приклад з життя моєї тітки. Вона укр-ка, він - поляк, познайомились на вокзалі, де вона працювала касиром на закордонних касах (в часи коли п"ятикутні зірки прикрашали купол вокзалу такі каси були). Взагалі у них різні традиції і ... все різне + те, що він сюди їздив на часи по-справах. Здавалось би, що може їх поєднати все працює на те, щоб роз"єднати. Але більше 1000 км і довгі часи розлуки при тому, що не було мобільних телефонів і в нас вдома на той час не було стаціонарного не завадили їм на сьогоднішній день прожити більше 20 років разом. От вони відстані - порох проти почуттів.... Яке то життя різноманітне ? Еге ж бо.
Відповідь: Стосунки на відстані На мою думку,стосунки на відстані то реальність,але щоб вберегти їх,потрібно прикласти ой,як багато зусиль. Так сталося,що після пари місяців зустрічання з моїм хлопчиною,мені прийшлось переїхати жити в іншу країну.Він тут-я там.Зв'язком на той час були лише листи раз в півроку,декілька телефонних розмов в місяць та й по всьому.Правду кажучи,навіть не підозрювала в той момент,що протримаємось так довго.Перший рік якось пережили.Коли з'явився нет,то почались сварки,бо та нестача уваги і присутності один одного в житті давалась сильно в знаки(дівчата,друзі,гулянки.....)Не можу сказати,що то було легко,та ми зуміли перебороти всі негаразди.Через 2 роки такого спілкування,хлопчина зробив мені пропозицію,відповідь на яку я дала ще через 2 роки Та в кінцевому результаті маємо 5 довгих років очікування,купа неймовірних емоцій від тих рідкісних зустрічей,велику довіру одне до одного,повагу і турботу. Тому,думаю то таки залежить від бажання та розумності один одного.Стосунки не будуються лише на почуттях.Треба мати силу волі інколи пробачати,поступатись.Не лише вимагати,а й віддавати.Лише віддаючи,ти отримаєш....отримаєш навіть те,на що й не претендував.Ось....
