Стимули до схуднення

я то дуже часто чую на свою адресу. І коли кажу, яка я була, що робила колись і що роблю, щоб в мене була така "конституція", - майже не вірять.
з іншого боку, знаєте, "тобі не_пощастило з даними" - теж своєрідний стимул.

Наприклад, мій інструктор з водіння сказав, що мені вчитись буде важче, ніж більшості групи. І з тих пір я пахала і доклалала сил більше і більше, і в результаті склала іспит в МРЕВ без хабарів і мої знання дуже стають мені у пригоді

мені 28, у мене троє дітей, але я виглядаю краще, ніж у 16. Що вдягнена .що в купальнику. В мене схильність до повноти і деякі нюанси зі здоров'ям, але все це впливає не на мій вигляд, а на планування мого способу життя.

 

Згідна, але свою куму я знаю 20 років, і вона завжди була така, ну хіба в період вагітностей, трохи інакша.

 

ну, я така останні років 8 крім вагітностей сподіваюсь, що в 40 років теж скажу, що "така вже 20 років"

 

@Козенятко Ви ж розумієте, що кума швидше виключення, ніж правило. Тому на куму не дивимось займаємось власним тілом, якщо є таке бажання

 

Ага, порівнювали себе з іншими не треба. Порівнювати треба себе тільки з собою вчорашньою (умовно)

 

Такі прикольні про 40 років))
Мені в березні виповниться 38 і для мене то ще така молодість))
Думаю,що і через 2 роки буду так само дуркувати і не повільніше)

 

Прикольно Вам, бо я в свої майже 38 так себе не почуваю, на жаль...

 

@Vinnytska ми майже ровесниці мені скоро 36, почуваюсь на 20 з хвостиком і до вагітності другої так і виглядала. Стараюсь помаленько вернутись у форму. Тому мене надихають фото жінок в чудовій формі після 40, тішусь
До речі, на шпагат сіла в 35, а часто чула, що після 30 це неможливо.
Та, і генетикою я в свою повненьку маму вдалась, поправитись - раз плюнути. Лиш генетика генетикою, а як хочеш - пашеш, з часом приходить кайф від того. Самомотивація.

 

Ага,аналогічно, захоплююсь теж жінками,які над собою працюють.
Мрію також сісти на шпагат,буду консультуватись у Вас,з чого почати. Буду старатись і надіятись,що все у мене вийде.
Я теж схильна до поправляння,правда,стараюсь вчасно сказати собі "стоп")
Ще тішусь за своїх трьох подруг,в кожної недавно (від 9 міс.до 1,5року)народилось третє маля,вони мої ровесниці і також вже у формі,правда,яким чином-хз)) Ну...Навіть не задумувалась над тим...Треба запитати))

 

https://m.facebook.com/workout.blog...826.1251937294947694/1663142507160502/?type=3

Я МОГУ | Workout

Може,щось цікаве...

 

В мене немає акаунта в Інстаграмі

 

Оце справедлива фраза, коли кажуть про спорт і генетику. В кожного своя конституція, до якої треба застосовувати індивідуальний підхід - з цим згодна. Людина або хоче, або не хоче, ну не важливо це для неї настільки, щоб щось робити (на даному етапі чи взагалі), тільки тут річ не в генетиці, чесно треба собі признатись в тому.

 

Та є і бажання і стимули( люблю себе) але є велике але... апетит моментами, якийсь дикий, чому? А дні, місяці йдуть, набирається вага, а боротися довго і важко, і саме головне, що я все( майже) знаю, розумію, але взяти себе в руки, щось дуже важко. Дякую всім за змістовний діалог, чи можливо це по іншому називається.Знаю, що все залежить тільки від себе.

 

@Козенятко то в тему "Психологія харчування", бо ми те, що ми їмо. Як би пафосно то не звучало. Їжа, яку ми споживаємо, грає вирішальну роль у формуванні фігури.

 

Сьогодні прийшла в голову така асоціація: фіз.навантаження дарує форму, а їжа відповідає за наповнення цієї форми звичайно, що можна одну зі складових виключити, лиш тоді то буде не той кампот

 

ох, яка я смачна цукерочка

 

А додаткові стимули з'являються вже в процесі схуднення. Коли є перші результати, то зупинятися і повертатися назад вже не хочеться.

Наразі -2 кг. за 2 тиждні. Результат не найкращий, але досягнула його тільки завдяки хачуванню. То присідання і заняття на степері не вдалося відновити через біль в спині і суглобах, то якась вірусяка з вискою температурою навалилася. З фізичного навантаження присутній тільки щоденний комплекс для реабілітаці руки-плеча, але це здебільшого силові навантаження і схудненню не сприяють.

 

чиста правда. коли бачиш файний мінус, то хочеш йти далі, бо ж виходить)

 

Ви правильно кажете,головне бажання)

 

А в мене починається процес доколупування до себе.) Тобто коли я ходила маючи на собі "спасатєльний круг" і "целюлітну красу", то було типу "ой як то страшно, негарно". А тепер коли я того нарешті позбулася

5 місяців хворіла і не могла займатися

, то почалося "а шо то за фігня ше з боків висить, і всеодно шо люди того не бачать, я ж то знаю" і т.д))
А в мене є одна річ, яку я одягаючи бачу, пішла я в запусти чи нє. Є в мене такі чудо труселя, їм вже років 8 певно є.

Вони новенькі ше з етикеткою, колись купила не розрахувавши розміри своєї жопендрус. Потім схудла і влізла в них. Отак періодами я їх натягую і перевіряюся))

А загалом, щоденний пілатес, харчування

тут мені ну дуже підійшла система 3 кулаки

і тепер LPG масаж..зробили своє діло і тоді