Відповідь: Скільки потрібно часу, щоб пройшла любов? Я мрію, щоб пройшла моя любов, а пройде вона, коли зустріну і полюблю когось ще більше, ніж попереднього
Відповідь: Скільки потрібно часу, щоб пройшла любов? Так воно і буде, перевірено на власному досвідіГоловне не шукати людину, щоб забути свого колишнього, а просто бути відкритою для нового кохання
Відповідь: Скільки потрібно часу, щоб пройшла любов? Думаю, що нема точної цифри, скільки часу потрібно. Комусь більше, комусь - менше, а комусь і цілого життя замало, щоб розлюбити. Це і від ситуації залежить, і від ... як би це сказати...психологічного портрету закоханого. Якщо це була справжня любов, то, думаю, не повинна проходити взагалі. Як хтось вже писав тут, просто стираються і притуплюються спогади, але часточка серця завжди буде належати тій людині. До речі, читала, що чоловікам набагато важче розлюбити, ніж жінкам. Приємно здивована
Відповідь: Скільки потрібно часу, щоб пройшла любов? Залежить, що називати коханням- звичайно стосунки змінюються і зробити так щоб усе життя було як на ''перших побаченнях'' неможливоб але з часом стосунки змінюються і приносять багато інших позитивних речей- такі як турботи один про одного, що також є проявом любові! як на мене головне щоб залишалась повага і бажання бути разом!
Відповідь: Скільки потрібно часу, щоб пройшла любов? Есть только миг, между прошлой и будущей именно он называется ЖИЗНЬ!
Відповідь: Скільки потрібно часу, щоб пройшла любов? У мене не такий вже й великий досвід, щоб давати відповіді на такі запитання, та все ж спробую. Справжнє кохання ніколи не проходить (їх може бути і не одне), а те що пройшло було не коханням, а симпатією, прихильністю, дружбою, закоханістю, турботою, що все разом і є любовю, але поодинці варте лише приємних моментів, а не жаиття поруч і навіки.
Відповідь: Скільки потрібно часу, щоб пройшла любов? От я і такої думки, та й на власному досвіді випробувано. Виходила заміж у неповних вісімнадцять. Любов безмежна була, з часом трохи охололи одне до одного. Час минав, стосунки гіршали, вирішили розійтись. Але не витримали того і як не дивно за кілька днів одночасно почали надзвонювати одне одному. Тільки після розриву я зрозуміла, що то на все життя. І які б зараз життєві негаразди не були, ми підтримуємо одне одного у всьому. Одружені 13 років, а відчуття, ніби вчора познайомились. От скажіть, що любов може пройти? Якщо то любов справжня, вона ніколи не мине, хоча ми деколи усвідомлюємо пізніше. Як хтось мудрий сказав, що ми не цінимо, коли маємо, а починаємо цінити, коли втрачаємо. Деколи так і з почуттями.
Відповідь: Скільки потрібно часу, щоб пройшла любов? а якщо тобі нічого не бракує,..... а в голові постійно думка що ти нікому не подобаєшся... або подобаєшся вічно якимсь старикам, або ще гірше- є гарніші за тебе(((.... як це з голови вибити.... маю з тим постійну боротьбу... блін вже втомилась
Відповідь: Скільки потрібно часу, щоб пройшла любов? спочатку дуже важко, страшенно. потім як епіляця - привикаєш до болі, тільки поменше про це говорити, бо це як знову все переживаєш, треба радіти що воно було, що були пережиті такі почуття, це ж досвід, а якби ти цей весь час одна була? просто жити, знаючи що колись відпустить. я так зробила, вже не плакала, але і не забула, в душі був сум, сміх не був такий щирий. а одного ранку прокидаюсь і відчуваю - відпустило, майже фізично це відчула ))) тоді сміх став щирий ))) а часу дійсно пройшло як половина стосунків
Відповідь: Скільки потрібно часу, щоб пройшла любов? Кохання не проходить - воно трансформується. Деяким людям достатньо пожити два дні в розлуці, щоб зрозуміти, що це воно і є....іншим декілька років... Але, як не крути, справжнє кохання є тільки 1 раз в житті. І щасливий той, хто його носить в серці.
Відповідь: Скільки потрібно часу, щоб пройшла любов? Ой, яке філософське питання... ... От зараз у нас період затишшя і я - турботлива мама, любляча дружина, старанна господиня, чоловік - добрий господар, чуйний і люблячий батько, мій коханий...... А от десь зо 2 тижні тому ми говорили таке один одному, що вуха в"яли (без матів, але доходило часом)! Мені здавалося, що гіршого чоловіка на світі нема і що руки у нього не з того місця ростуть і треба вшиватися геть від нього, бо я більше терпіти цього непотрібного чоловіка неможу!!!!! Не знаю, що він думав, але на іменини приніс букет волошок, обняв... Я переглянула свої пріоритети і тепер хочу зробити висновок: Любов, як почуття, дуже багатогранна і після "конфетно-букетного" періоду любов як пристрасть переростає у люблов-дружбу, а то і у любов-звичку! І не думайте, звичка, то не є погано - звичка, то коли прокидаєшся зранку і звично робиш дві кави і дві канапки; звичка - то коли автоматично переключаєш на футбол, коли його нема; звичка - то коли прасуєш його сорочку і автоматично вішаєш на свій вішак А чи може любов тривати все життя? Напевно може! Але є одна умова: жінка повинна бути дуже і дуже дуже-предуже мудрою і терплячою! І тоді все буде, так як вперше
чи можна забути кохання,яке приносило біль і тривожило душу? Часто ми не можемо забути гіркий досвід старого кохання. Колись воно було для нас всім,а зараз ми проливаємо сльози в улюблену подушку, якій ми уже набридли з нашими переживаннями і проблемами. Але можемо найти нове почуття, яке також буде проймати нашу душу і яке тривожитиме наше сердечко. Але гіркий досвід не дозволяє зробити цього, як колись ми не довіряємо нашим почуттям. Ми не віримо тому, що комусь потрібні, як повітря, як вода, що нас можуть також кохати безмежно і безтямно. Ми не довіряємо словам, які лунають із кохаючого серця закоханої в нас людини. Не довіряємо власним відчуттям, а до цього часу мріємо про відновлення старого кохання. Ми не хочемо довіритися новим почуттям і поринути в них з головою. Не прагнемо зробити щасливою людину, яка не уявляє життя без нашого голосу, посмішки та неповторності. Ніби обпалившись вогнем невдалого кохання, прагнемо захистити іншу людину від цього і не даємо права закоханому на спробу. Людина чекає від нас взаємності, як колись чекали її ми і, можливо, чекаємо і зараз. Боїмося просто розчарувати закохане серце, яке прагне взаємності від нас. Ми відгороджуємо себе від чогось нового, до цього часу невідомого або забороненого самими нами. Ми ніби не хочемо відчувати щось незбагненне і недоступне, неприпустиме і незрозуміле. Ми мучимо себе питаннями на які, можливо і не хочемо відповідати. Тож страждає ще одна людина, яка також дуже хоче поринути в бурхливі хвилі океану взаємного кохання. Ми самі знищуємо це велике почуття. І це ніби помста за наше розбите, нікому не потрібне, як нам здається, серце. Але страждаємо не тільки ми і наш біль не самий більший, і не самий сильний, як нам здається на перший погляд. Страждати, переживати і сумувати вміємо і можемо не тільки ми. Цікаво, чому так трапляється? Чому ми не довіряємо словам друзів, рідних, що потрібно забути це старе кохання, яке принесло нам біль, розчарування і сльози? Можливо тому, що це і є справжнє почуття, яке приходить у наше серце один раз! Кохаючи, людина підноситься до небес. Сила кохання не дозволяє їй бачити у другій половинці всі недоліки. Ми не помічаємо, що найсильніше почуття у світі заважає нам жити, але в деяких випадках дуже допомагає. Тому, що людина отримує сенс для життя. Ми прагнемо зробити щось, щоб здивувати, звернути увагу коханої людини. Часто це нам вдається, а якщо ні, то знову в пригоді нам стає подруга-подушка, яка все вислухає. Ви запитаєтеЧому не розповісти друзям, подругам?) А скажіть мені чи завжди ваші почуття вони розуміють, часто говорять, що ви їм набридли своїми сльозами?Напевно,так! І тому ми не хочемо ділитися своїми проблемами з тими, хто нас не розуміє! Кохання така річ, яка є неоціненною і неповторною. Тут поради зайві, тому слухайте лише своє серце, яке ніколи не обдурить. Та якщо вас не кохають, то можливо пора знайти новий сенс нашого сірого життя, можливо пора додати фарб нового почуття, віддатися йому повністю і винагорода не заставить себе чекати. Забутий коханий зрозуміє, що ви кохали його так, як ніхто не кохав, не кохає і не буде. Можливо,це буде певним стимулом для вас! Не можна розбивати серця , бо втративши коханого(у), втратите неоціненний скарб і безмежно віддану вам людину! Кохайте і вірте в чарівну силу цього почуття! А як ви вважаєте, що таке кохання і чому воно приходить до нас? Пишіть! !!!!!!!!
Відповідь: чи можна забути кохання,яке приносило біль і тривожило душу? Скільки нових та свіжих думок...
Відповідь: Скільки потрібно часу, щоб пройшла любов? Якщо...це ЛЮБОВ, то вона не пройде ніколи...скільки б часу не пройшло... Просто дуже часто ми приймаємо за любов щось зовсім інше. А любов - це ж не просто "я тебе кохаю", не просто букет квітів, не шикарне авто, діаманти, вілла, Канари і тд... , а йокання серця, блиск очей, випромінювання щастя, бажання творити несотвориме... при зустрічі і розпач, біль, сльози... при розлуці...це "гуляння за ручки", коли за 50..., це коли готові куском хліба поділитись..., це коли "і в бідності і в багатстві", це коли в хворобі і в здоров"ї..... Але чи багато з нас хоче дійсно справжньої любові.... НІ....більшість хоче олігархів "кохати" , інші просто "заміж" дуже хочуть... а моя думка, що любов вічна навіть якщо не одна...!!!
