Відповідь: Сім'я чи робота? от і я теж прийшла до такого висновку. Дуже актуальна тема для мене. Зараз сижу в декреті, хоча молодшій доні вже 5років. Вийшла з другого дектрету, як їй було 2,2р. Бігала як "загнанная лошадь", приходила з роботи, то не знала за що братися? Оскільки батьки живуть далеченько від нас, то ніхто нічим не допомагав, а робота в офісі, з 9ї до 18ї + майже по годині на добирання. А в хаті чекало: готовка, прибирання, прання-прасування, уроки старшого... Коротше, то був ЖАХ. Поки малій не сповнилось 3х років - вернулась назад в декрет, і так продовжую до сих пір. Хочу додати, що це все була їдея чоловіка, ліпше йому як я вдома, бо в нього - не нормований робочий день, може рано йти - пізно прийти, може теж з 9ї і до 19ї. Зараз собі гарненько все планую, більш-менш все нормально. Але, теж мучить мене це питання, що маю робити, коли час декрету скінчиться, мала піде в 1й клас, пасувало би попильнувати трохи, на роботу вертатись вже не хочу. А зрештою, поживем - побачим!
Відповідь: Сім'я чи робота? як на мене, встигнути можна. Питання: наскільки якісно будете віддавтися чи то роботі, чи то сім ї. Бо однаково приділити увагу обом- неможливо. Коли у нас ще не було дитини, то що я, що чоловік повністю віддавалися роботі. В певній мірі я просто була зациклена на ній, але таким чином можна було виконувати якісно свої обов язки і заробляти непогані гроші. Бо голова не була зайнята іншим- чоловік так само працював майже по 18 годин на добу, тож вечірнього часу нам вистачалдо, щоб приготувати простеньку вечерю та поспілкуватися. Коли з явилася дитина- змінилося багато. Бо світ на певний час замкнувся саме на ній. І коли повернулася з декрету на роботу, зрозуміла, що не можу я якісно виконувати свої обов язки- бо неможу дозволити собі затримуватися на роботі, не можу повністю "розвантажити мозок" від думок про те, що в цей час робиться вдома. У мене ще характер такий, що я все мушу робити вдома сама: навіть коли певний час мені з малим залишалася на кілька годин в день свекруха, я повністю залишала їм "наварені кастрюлі", чисту хату і ще стонадцять разів на день дзвонила. І то, признаюся чесно, що за той час, поки я працювала, в певній мірі зв язок з дитиною втратився: бо як не крути, а більшу частину дня він мене не бачив, а вечірнє спілкування частково проходило за виконанням домашніх обов язків. І ніякі бабусі. няні і ін. родичі , на мою думку, не можуть замінити дитині повноцінного спілкування із мамою чи татом.Одним словом, звільнилася і перейшла на роботу за власним графіком. За той рік вдалося повністю налагодити отой втрачений на мою думку зв язок, не залежати від родичів тоді, коли тобі треба бути на роботі, а дитину немає з ким залишити і доводиться випрошувати у них хоч інколи підстрахувати. Зараз у мене дитина навчається у школі, я працюю вдома. І хоч матеріально маю менше ніж колись, бо все-таки працюю не більшу частину доби, але коли наразі з явилася пропозиція вийти на непогано оплачувану роботу- зрозуміла, що поки не готова. Не готова знову придумувати як розриватися між роботою та школою, не готова зводити спілкування із членами сім ї в рамках "між приготуванням увечері їжі на наступний день- прибиранням- сном", і при цьому мати єдине бажання- щоб всі залишили у спокої і банально відіспатися.Бо от навіть читаю на форумі, що "приходжу додому о 19.30 чи 20.00, готую їсти і т.п. А коли ж час для сім ї? Адже якщо врахувати, що дитина, яка ходить у садок чи школу лягає спати принаймні о 22 годині ( а то й раніше), то невже вистачає отих однієї-двох вечірніх годин на сім ю? Тобто як не крути, але повноцінно однаково приділити увагу сім ї та роботі- неможливо. Хтось та й буде обділений. А от хто саме- це вже кожен вирішує сам.
Відповідь: Сім'я чи робота? я так хочу на роботу ...страшно хочу.... але шукаю шось таке що можна робити і вдома)
Відповідь: Сім'я чи робота? Читаю тему і розумію, наскільки важливою є ота внутрішня гармонія, яку часом так важко досягти. Я була просто в паніці, коли в Софині 4 місяці мені прийшло повідомлення про ліквідацію підприємства і відповідно звільнення працівників... і як зараз класно, і робота є і дитина з мамою і сім'я не постраждала, а метання туди-сюди були няня то класно, але точно не на цілий день, та й взагалі, дійсно найважливіше - це правильне встановлення пріоритетів. І ніхто тут не порадник, а тільки кожен сам собі вирішує. ---------- Додано в 23:08 ---------- Попередній допис був написаний в 23:06 ---------- між іншим, для кожного, хто в пошуках: не думайте, що встановлення власної справи, не важливо якої приходить одним днем, але приходить. І якщо захотіти - гори звернути можна. Треба часто мати терпіння, це дуже важливо.
Відповідь: Сім'я чи робота? Слово в слово як про мене. Я встаю в 6.20, працюю з 8 і до 18.00. Вдома в 7. Робота в такій установі, що вільного часу протягом дня нема практично (деколи забуваю, що мала щось домовитися про свої особисті справи: до кравчині чи десь в ремонт чогось). Протягом дня десятки телефонних дзвінків. Після роботи часу і сили нема ні на що. Коли йду додому, то голова як баняк, в ній все ще крутяться робочі моменти, не можу переключитися..На другий день приходжу на роботу і таке враження, що я з неї і не йшла - там і ночувала. Якби мала сім'ю, занікагда б там не працювала Як в анекдоті про жінку-доктора наук: або вона хороший доктор наук і погана жінка, або навпаки. Не кажу, що нереально, але, ІМХО, дуже важко суміщати роботу з сім'єю без "ущерба" для обох, особливо, коли на роботі треба заробляти-вкалувати, а не просто так ходити - провітритися.
Відповідь: Сім'я чи робота? Я вийшла на роботу з декрету, як малому було 10 місяців, бо робота була дуже любима та й давали посаду до якої йшла 5 років. Не могла відмовитись- то була моя "кар"єрна мрія". За рік часу- шалені моральні навантаження призвели до виснаження та переоцінки приоритетів- я повернулась назад в декрет , щоб моя дитина бачила маму не забігану та замучену, яка думками в офісі. Доречі на роботі страсті розгорілись до максимуму- і фірма була ліквідована- декретчики пішли на вулицю. Але то вже інша опера)). Веду до того - що в наших реаліях- на роботі так треба викластись-що тебе потім вже мало, що тішить. Живеш -обов"язками, втрачаючи якість та смак життя.
Відповідь: Сім'я чи робота? це точно! якщо на роботі думаю про дім, то результат не тішить. Треба від 10 до 18 відключити всі думки про сім'ю. Якщо так, іноді приходжу за малим в садок, і виявляється, що пообіцяла йому щось, але забула купити...А вдома старший синок-першокласник, уроки не зроблені... + прибирання-готування.... Самі обов'язки...
Відповідь: Сім'я чи робота? в мене вже декрет закінчився, чи то в мене й не декрет, бо я ніде не працювала до нього. зараз малий ходить в садік, але він так не хоче туди ходити і хворіє часто, так що я ще не маю можливості щось шукати просто не уявляю як суміщати роботу і сімю ідеальним був би варіант робота до обіду)))), але це напевно нереально... так само як і роботу на дому знайти (маю на увазі щось вартісне і менш-більш цікаве)
Відповідь: Сім'я чи робота? на роботі завжди треба викладатись мене тішить все все в цьому світі реально, просто треба дуже сильно захотіти
Відповідь: Сім'я чи робота? Погоджуюсь, я вийшла на роботу коли сину було 7 міс, ГВ в нас і досі триває, так, я маю дуже гарний графік, але часом бувають відрядження. Мені ніхто не допомагає, няня займається тільки дитиною, але я насправді більше встигаю, чим тоді, коли була дома. Бо обсяг домашньої роботи у в всіх приблизно однаковий, тільки відношення різне, мені однаково, чи попрасована в мене постіль чи ні, але їсти мус бути. Я просто шалено люблю свою роботу, не за ті бонуси, що вона мені дає, а просто люблю, в мене не було ще дня, щоб мені не хотілось туди йти. Тому не можна казати, що це не можливо, просто треба любити, то чим займаєшся.
Відповідь: Сім'я чи робота? Людина може віддавати себе роботі умовно на 70 % -і мати свою сталу зарплату і виконані обов"язки ( для прикладу різноманітні інстанціі- там ставленням до людей себе не переобтяжують); Може на 80-90- і бути супер- працівником для когось, а може розчинись в роботі - жити нею! Бо робота любима і тп. Але всеодно якість "домашнього життя " при віддачі 80-100% понизиться. Оскільки все одно навіть " супер жінкам" потрібен звичайний фізичний та емоційний відпочинок! Просто всі ми різні за характером і поняття про віддачу на роботі та поєднааня її з побутом- відповідно будуть для кожного свої. Також рахую- що неможна порівнювати віддачу роботі найманого працівника та власника піідприємства. Тобто порівнювати можна)) але за різними критеріями та ознаками. Бо як ти своїми зусиллями втілюєш свою мрію та ще й бачиш результат- то працюєш з шаленим натхненням і та праця тобі краще будь- якого відпочинку! Тоді і родина підпитується отримує енергією твого захоплення!
Відповідь: Сім'я чи робота? Т@нюшк@ писала про часто хворіючу дитину і те, що сама вона ще не працювала. Ну от скажіть мені, знайде вона якусь роботу, де її візьмуть на випробувальний термін, а їй принаймні по тижню в місяць треба буде дома з дитиною бути, коли та хвора. І ніхто її особливо не "прикриє" і не замінить, бо колєг вона там ще не має. Кому такий працівник треба? ---------- Додано в 21:50 ---------- Попередній допис був написаний в 21:47 ---------- Вийти назад на роботу з декрету - то одне. А тільки влаштуватись на нову роботу - зовсім інше. Віддача потрібна всюди, але не всюди тебе чекає розуміючий шеф і допомога колег по роботі.
Відповідь: Сім'я чи робота? читаю як про себе.... 1.5місназад почала малого в садок водити - довго незадумуючись через тиждень віддала на цілий день що це були за відчуття:ти нікуди небіжиш.тебе ніхто щохвилини несмикєь за руку вимагаючи цукерок і весь день твій.............. але постало питання про пошук роботи і я почала моніторити по різних сайтах - так пройшов тиждеень а ще через 1тиждень мені захворів малий ......так пройшло ще 3тиждні а ми досі вичухуємся з хвороби і мене потроху охоплює паніка - знайду(це ще треба пошукати) а маля прихворіє і ЩО??? хоча я свідомо розумію що діти є в багатьох батьків які працюють
Відповідь: Сім'я чи робота? Тут замкнене коло..... батьки працюють- нема з ким лишити дитину- ведуть в садок недоліковану чи взагалі хвору ( просять ліки вихователя дати)- потім хворіють інші діти...і так по колу. Дуже невеликий є відсоток дітей, що витримують той кругообіг і набувають імунітет. Вот так і я дитину забралаз садка. До рівно рік був тиждень- через 3 в садку. Але то вже інша гілка))
Відповідь: Сім'я чи робота? І те, і інше. Грамоте планування і вірне розставлення пріоритетів - ще й на себе час залишиться.
Відповідь: Сім'я чи робота? в моєму випадку буде сім'я. Звільняюсь я з роботи! І не хочеться, але без підтримки близьких відчуваю, що діти недостатньо доглянуті. Впевнена, що прийде час, і зможу знову працювати. А зараз буду пильнувати діток+ вчитися сама. Бажаю успіхів всім, хто поєднує і одне і інше!
Відповідь: Сім'я чи робота? Аналогічно! Тільки наша няня ще їсти готує та й попрасувати встигає. Можливо, я мама-егоїст, але на роботі відпочиваю і більше встигаю.
Відповідь: Сім'я чи робота? В мене аналогічна ситуація -хочу бути більше з доньками, проте вирішила відкрити свою справу,бо з моєю енергією -я просто стіни рознесу. Наші роботодавці не йдуть на зустріч - жінкам з дітьми треба гнучкий графік, а не від години до години відсиджувати.
Відповідь: Сім'я чи робота? Підтримую Вас на 200%!!! Встигаю і на роботу піти - в мене вільний графік, прийти до дому і по дому майже все зробити (ну тому що немає грошей на няню нажаль) і дитину завести на гурток і здається ще би щось робила, та от часу вже немає, а енергія ще залишилась. Важаю що коли роботодавець би взяв на роботу жінку в якої є діти він би получив добросовісного працівника, тому що жінка-мати йде на роботу в двох випадках: коли дуже потрібні гроші, і коли дуже хочеться працювати (і в одному і в другому випадку це добросовісний працівник!).
