Відповідь: Сім'я чи робота? А так буває? Знаю, але також знаю в якій державі ми живемо. Тут далеко не все "для людей". Згідна, що якщо нічого не робити, то й так все і залишиться. Маємо те, чого вартуємо. По тих де про куму в Америці
Відповідь: Сім'я чи робота? Всетаки люблю я Івана Франка. Він такі шедеври про наших людей писав, які мені мама в дитинстві читала... ех. Один уривок його віршика завжди пам’ятаю: «щоб лежати в холодку, і нічого не робити! а як їсти захотів, облизався ласо.. а тобі прямо в рот! Бараняче м’ясо!» далі там була невеселе закінчення, бо вовк того мрійника з’їв.
Відповідь: Сім'я чи робота? Та ні. Я знаю, що кажу. Не пішла би. Ми у Львові жили в мінус дуже довго, за винятком кількох місяців перед нашим від'їздом сюди. Так що гроші були потрібні завжди і то дуже. Однак коли мені пропонували за переклад нижчу ціну, ніж я ставила, я просто відмовлялася від перекладу. І коли малий народився, то мені директор у гімназії таку ставку дав, щоби навмисне не доплачувати декретні. Ну, то я лишила роботу посеред навчального року і все. Отака я принципова.
Відповідь: Сім'я чи робота? А я не така принципова. Якби моя дитина була голодна, то я би працювала за будь-які гроші.
Відповідь: Сім'я чи робота? Одне, якщо гроші потрібні, а інше, коли навіть та занижена зарплата необхідна. Пам"ятаю, в часи кризи, маму скоротили, батько пішов на пенсію, сесстра поступила і мені поступати. Нам знайома з Італії висилала роботу: вишивання. Дуже важко було: тканина дрібненька, скатертини величезні, в одному букеті по 70 кольорів бувало, вишивали ночами, бо вдень була робота по господарству. Вишивала в той час коли ровесниці по дискотеках і здибанках ходили. І не торгувались, брали - скільки платила, бо інакше б не вижили. Тепер я б так не мордувалась, а тоді - доводилось
Відповідь: Сім'я чи робота? Німеччина зараз впроваджує практику анонімних резюме - без імені-прізвища, дати народження, сімейного стану, тобто особистих даних. Важливі тільки професійні якості претендента на вакансію. Як на мене, чудова ініціатива, яку ніщо не заважає впровадити на конкретній фірмі в Україні. Та біда в тому, що керівники мають все ще невмотивовані страхи перед віком, дітьми і т.д., себто перед тим, що їх взагалі не має цікавити. Вся проблема в голові - роботодавця і пошуківця. Думаю, мізки можна промити, і до нас дійде Все відносно. Маю співробітницю. З жахливим характером, дітьми, без чоловіка, яка постійно запізнюється. Але: вона має наглість, впертість і впевненість - і тільки через професійні якості тут тримається. Можна не мати сім'ї і бути тлумком у своїй професії. А можна бути багатодітною мамою, але й чудовим працівником.
Відповідь: Сім'я чи робота? Ви думаєте що в Америці завжди все було для людей? Ні люди собі це вибороли. Розумію що скажуть, що всетаки вони звільнились від Англії ще в 1776 році то їм легше. Але це все в мисленні людей. Українців признано найбільш зарадною нацією в світі, але з тим їм признали один найбільший недолік як на мене - пристосуванство. Українці дуже легко все пробачають, і просто пристосовуються до нових умов. Не настоюють на свому, а йдуть за течією. Я вважаю що певні речі не повинні бути допустимі. Я б пішла на інтерв’ю і якщо б мене запитали а скільки років ви замужем, і скільки у вас дітей, я б запитала у відповідь а яке це має відношення до моєї працездатності і відповідних якостей щоб виконувати обов’язки на цій посаді? Всетаки я так бачу що Україна це не матріархальне суспільство, а патріархальне і враховуються інтереси лишень чоловіків. Невже вам самим жінкам приємно коли хтось вам відмовить в прийомі на роботу лишень тому, що у вас є діти. Та я б ту компанію рознесла в пух і прах! Не знаю! Чесно, позабивала бим! ---------- Додано в 15:35 ---------- Попередній допис був написаний в 15:34 ---------- Ніколи! Я волію їсти хліб без масла, ніж мучитись за копійку! Треба! І почати з себе, не вас конкретно але з себе як особи.
Відповідь: Сім'я чи робота? Якби мені конче потрібна була робота через нестачу грошей, я б почала доказувати, що мої діти не будуть заважати роботі, а якщо гроші не на першому місці, то, мабуть, вчинила, як ви.
Відповідь: Сім'я чи робота? Ну значить ви ніколи не їли хліб без масла. І Слава Богу. Але повірте, Марусю, Ви би все що завгодно зробили щоб ваші діти жили добре!
Відповідь: Сім'я чи робота? Ну от знову такі гарні дописи, все правильно пишете. Не приємно. І що? Це просто слова.
Відповідь: Сім'я чи робота? А якщо нема грошей навіть на хліб, а дітям, а лікування (хай Бог боронить)? Припустімо, мова йде про одиноку матір. Їй також доказувати Згідна з тим 100%
Відповідь: Сім'я чи робота? Їла, і без масла і навіть хліба не було. І дитина не мала білого хліба, а лишень кусень старого чорного. Було по всякому. А дитинство яке у мене файне було - на бульбі і квашеній капусті. Тому я квашену капусту просто НЕНАВИДЖУ! ---------- Додано в 15:45 ---------- Попередній допис був написаний в 15:44 ---------- ТАК!!! Тільки тому що вона мати одиначка не означає що по ній можна їздити як на робочій коняці, бо вона все прийме бо їй треба. ---------- Додано в 15:47 ---------- Попередній допис був написаний в 15:45 ---------- А то, що я б пішла і подала до суду за дискримінацію. Немає ще у вас такого закону? То я б добилась аби був!
Відповідь: Сім'я чи робота? Заміну я собі знайшла. Діти самі не лишилися. А чому я маю працювати за копійки лише заради дітей? Я ж сказала, що в мене не рабська психологія. Коли я працювала, то сама розробила програму, сама з голови писала всі самостійні роботи, опитування тощо. Але коли мені поставили такі умови, що мені було працювати геть не вигідно, то я роботу лишила й замість себе дала студентку, якій така оплата на той час була цілком нормальна, бо вона ще навчання на той час не закінчила. Направду, не бачу до чого тут відповідальність. Як на мене, у вас дуже все перемішано, а треба порозкладати по полицях інтереси свої, роботодавця та клієнтів. Якби я наймалася волонтером, то би не мала претензій, а якщо я найнялася на роботу, то і Я маю вимоги, не лише роботодавець.
Відповідь: Сім'я чи робота? Марусю, вертайтеся і наведіть порядок, бо тут всі такі дурні і не можуть. Або нє, ліпше ми всі до вас втечемо
Відповідь: Сім'я чи робота? Якщо їй будуть добре платити, то вона дозволить, щоб на ній їздили, як Як це не прикро - так воно є і кілька дівчат з "Дівочих посиденьок" нічого не змінять
Відповідь: Сім'я чи робота? Я ніколи не ставила гроші на перше місце,але коли не маєш за що купити дитині взутися,купити собі,і своїй сім'ї хоча б найнеобхідніше,заплатити всі комунальні платежі(про їжу мовчу-бо живемо з батьками-голодати не дадуть)-приходиться шукати вихід і ті ж гроші.Не кожен чоловік може сам протягнути сім'ю, і це не моя окремо сім'я,а більшість в Україні.Особисто нам ТАК важко, як зараз-ще не було ніколи...І я також стикнулася з тим неприємним фактором пошуку роботи. Виявляється,що якщо я після універу ніде не працювала,а одразу пішла в декрет,то моя освіта тепер нікому не потрібна,принаймі так мене втішили в центрі зайнятості-сказали-перекваліфіковуйтесь,бо на вашу професію немає попиту на ринку праці,та і не працювали ви по професіїї більше 2 років,і ніхто за знання навіть не заікнувся-головне-досвід.А де його взяти?...Якби мій чоловік заробляв достатньо грошей(не багато,а саме достатньо)-я би зайнялась і самоосвітою і своїми улюбленими справами...Але чомусь все не так...
Ні, не дурні. Просто мислення рабське. І ще й хамське, бо самі ніц міняти не хочуть, але вміють іншим казати, що вони мають їм прийти й поміняти. Мені треба було дописи не сюди переносити, а створити нову тему "Рабиня Ізаура". Дівчата, а що ваші чоловіки роблять у той час, коли дитина їсти не має що? Чому ми про них у цій темі взагалі не згадуємо? У мене ще чоловік є. Позичали щомісяця 200 гривень, потому із зарплати віддавали, а тоді знову позичали. Так і жили...
Відповідь: Сім'я чи робота? Зорянко, тут нюанс. Ми живемо ще не в воєнний час, дякувати Богу. і суспільство в нас наразі бодай трохи цивілізоване. Ти спеціаліст і знаєш собі ціну на наявному ринку (з урахуванням дітей, лікарняних тощо). І в таких умовах погоджуватися працювати за менше - це автоматично "знецінювати" товар, тобто свою працю. Отже перед Тобою вибір - працювати собі в збиток. витрачаючи свій час і свої сили, чи потратити їх на те, аби знайти достойну працю за достойні гроші. Я знаю собі ціну, і знаю, що український замовник мені такої платні не дасть. Ну то я й не працюю на нього. Так, часом буває, що замовлень нема. Ну то я трачу той час на сім'ю, на самонавчання, на пошук замовників. А можу взяти дешеву роботу, витратити свій час без жодної користі, ще й втратити вигідне замовлення, бо воно прийде тоді, коли я буду зайнята. Перший варіант мені більше підходить.
