Сімейні стосунки....з роками..

Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки?

Може це говорить просто змучений недоспаними ночами і 2 дітьми організм?

 

Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки?

Може завтра- позавтру щось зміниться?
Не відчаюйтеся, то нормальні етапи, вони тяжкі, але через якийсь час все буде по інакшому.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Дівчата, ми всі через це проходимо. Більшість переходить - решта - ні. І ви перейдете. Просто зараз вам важко і фізично і емоційно. Це нормально. Пригадайте як було добре раніше.... Пригадали? Повірте, буде ще краще. У нас з чоловіком за 13 років було по-різному, але з роками і випробуваннями наша любов зміцніла(як би банально це не звучало).
Так, можливо зараз рідше бувають моменти шаленої пристрасті, супер-романтичні штуки і т.д. Але й ми не ті. Ми краще розуміємо один одного з року в рік. Ми - найкращі друзі.
І у вас так буде. Одна порада (хочете приймайте - не хочете - ні) - більше спілкуйтеся і менше включайте ТВ і комп, коли ви разом. Все інше буде. Чесно.

Ага, забула, якщо маєте, то викиньте всі любовні романи, що є вдома. Немає нічого гіршого на світі, ніж надіятися на щось, чого бути не може саме в моїй сім'ї.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Месяц тому мой муж изъявил желание расстаться. Я легко согласилась. Мы уже восьмой год вместе. Ночь переспала с этой мыслью и поняла , что это просто невозможно, так просто взять и разойтись.
Его обвинение ко мне- слишком умная, не хочешь рожать. Слишком умною я всегда была. Говорю, ты же именно в такую влюбился, ты же не мог этого не видеть. А детей нет потому, что он не способен их обеспечить. Для него это не аргумент сейчас. Он абсолютно уверен, что детей достаточно просто любить. Только надолго ли той любви хватить в съёмной квартире, с родственниками которые все не ближе 1000 км., даже без авто.
На днях спрашиваю, чего он понял за этот месяц- расстаться. Почему? Ты меня любишь- наверно, ты со мной счастлив- да?
Вот и что делать мне? Со всех сторон это я виновата в том, что не счастлива. Не научилась манипулировать мужем, не завела подруг, даже с его друзьями не особо дружна, увлеклась графоманией. Позволила себя не ценить.
Я всё стараюсь меняться, только не вижу такого же желания с его стороны. Это ужасно мучит. Единственное желание- сбежать. А путь только в неизвестность- остаться в одном городе с ним мне будет не по силам. Страшно.

Для вопрошающих- другой у него нет.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Я не знаю вашої реальної матеріальної ситуації, але знаю приклади щасливих сімей з дітьми на зйомних квартирах, без авто і без допомоги родичів. З вашої сторони небажання мати дітей грунтується лише на недостатніх фінансах? Тільки чесно?

Якось сумбурно, схоже ви просто втомились, не стільки одне від одного , скільки взагалі - від самотності, недостатнього спілкування і розуміння. Поговоріть про свої почуття з чоловіком, може порозумієтесь?

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Мені здається, не у самих фінансах діло:

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Як кажуть -краще бути багатим і здоровим, ніж бідним і хворим.
Якщо людина відчуває якийсь стоп в бажанні мати дітей то має на це певні причини, може й не до кінця усвідомлені.
та й справа не у відсутності дітей. Це може бути озвучено, як одна з причин, отак щоб виправдати і аргументувати свої дії, але причина не тут.
Віддалилися, може чоловік таким чином хоче зблизитися ?
Як це не дивно звучить, але деколи кричать "все, розходимося!", тоді коли навпаки хочуть близькості.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

привіт. накипіло мені вже засильно. я втомилася від сімейного життя. втомилася від чоловіка,який думає що я маю сама все робити (хата, діти, інші справи), надоїли батьки яким усе кортить знати ( осоливо його батькам), друзі його які вважають найкращим проведенням вільного часу то тупо набухатися. я давно вже хочу лишити його з дітьми, усіма друзями, батьками, справами, садочком, усім що є......і втекти просто втекти на безлюдний острів, де нікого нема і просто відпочити...........може тоді буде в мене сила далі на наступні роки шлюблю. а фраза що я роблю такого........."що якби могла б то вбила"

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Ми з чоловіком разом вже 9 років, сварились рідко(пальців однієї руки достатньо), але рік тому чуть не розлучились.Причина дурна.Ситуація була така: весілля мого рідного брата. Майже весь час донька була зі мною або просто бігала, бавилась з дітками. Чоловік за старосту, тому уваги нам приділяв мало.Свекруга зі свекром сиділи на лавочці, теревенили. І тут мій брат запросив мене танцювати (за все весілля це був ~2танець), за цей час дитина бігаючи впала. Свекруха влаштувала такий скандал на все весілля, що я погано за дитиною дивлюся, погана мама і мені тільки гульки в голові.Було прикро, соромно перед чужими людьми, і обідно до кінчиків пальців. Так як чоловік нічого не бачив повірив їй.Не памятаю скільки ночей після цього проревіла. Вона так і невизнала, що хотіла розбити сімю. За деякий час все налагодилось.Ми живем як і до того. радує що з свекрухою живем окремо та бачу рідко.Єдине досих пір не можу зрозуміти нащо вона це зробила? Адже всі діти бігають падають встають і знов біжать.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

а як так чоловік легко взяв її сторону? Він як доросла людина мав би сам розуміти, що дитина може впасти, не без того. Що значить повірив їй? А вам не повірив?

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

та як нащо? та ж то була супер нагода показати, наскільки вона краща мама від вас! це звична справа для того покоління. та й не тільки для нього...

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Ми з чоловіком разом вже 9 років. Помітила, що останнім часом наші стосунки вирівнялися, стали більш терпиміші, можливо. Раніше було: юнацький максималізм, чуть шо, одразу трах-бах, ти мене не любиш (каюсь). А тепер ми стали мудріші, навчилися правильно розставляти пріорітети. Особливо це стало помітно після народження синочка. Ми стали набагато краще розуміти всю неважливість наших вияснень стосунків. Писи. Я завжди відчувала підтримку чоловіка й сама стараюсь завжди його підтримати. І ніяким родичам він ніколи не давав вмішуватися в наші стосунки, за що я його безмежно поважаю.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Щойно посварились, тому пишу ще "гаряча")))

В мене чудовий чоловік, ми разом вже 15 років, одружені майже 9. З роками вже притерлись))). Якщо колись мені не можна було багато що вдягнути і багато куди піти, то зараз з тим лекше))). Але деколи бувають кризи, ми набридаємо один одному))). Мене нервує, що він, коли сваримось, голосно кричить (сусіди мають, що послухати). Я краще себе тримаю в руках, але в кінці теж зриваюсь))). Потім соромно))). Але завжди стараюсь вияснити всю ситуацію до кінця і помиритись. Не переносимо проблему на наступний день, бо чим довше затягуєш, тим важче потім помиритись.
А ще ми завжди все робимо разом. У 95 відсотках - це класно, але деколи треба побути й окремо. Щоб зрозуміти, що заскучив))).

Зараз пишу, і зла на нього, і розумію, що теж була не права)))

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

А ми з чоловіком вже 13,5 років разом. Одружились 9,5 років тому. За всі роки по різному бувало... але навіть коли і сварились, то якось все по собі вирішувалось. Я молодша за чоловіка( на 14 років ))), більш емоційна, а чоловік спокійний і розсудливіший... навіть коли мені щось не подобалось він находив правильні слова - і все ставало на свої місця )) З появою першого синочка - це такий подаруночок я зробила чоловіку на 40- а річчя , я стала мабуть більш спокійною... мої дівоцькі емоції вже пішли у материнські. Тому і сварок дрібних не виникало).
Зараз, коли вже стільки років разом стосунки стали спокійні, виважені. Перейшли, мабуть, на інший етап. Тепер є відповідальність за діток ( в нас два хлопчики), повага один до одного, спільні турботи, довіра і кохання
Ще , мабуть, важливу роль у наших стосунках відіграє те, що ні його ні мої батьки в наші відносини не "лізуть". Ні з порадами , ні з претензіями, не ставлять "палки в колеса". я за це їм вдячна.