Сімейні стосунки....з роками..

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

-100%

Halina насправді важко описати як воно є насправді.....

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Тримайтесь, це треба просто пережити...((((
Я розійшлась з колишнім коханим на 5 році зустрічання....це не сімейне життя, але так...для статистики))))

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

є, пережили. просто потрібно мати голову на плечах і щоб хтось вмів поступитися. кризи завжди будуть.
від себе хочу додати, що найважче було після народження дитини (першої). тому що міняється весь життєвий устрій, все стає по іншому

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

В нас те саме. Стільки хочеться всього "наваяти", щоб описати своє подружнє життя, але... Не можу. Не привчена. Якось так звикла, що зверху - криця, а всередині - сліз криниця...

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Йой...мені вже страшно....ми з хлопцем тільки півроку зустрічаємось....Поки що все супер!!! ще жодного разу не сварились. Навіть не уявляю, що робити, як в нас якась криза буде....
А від чого ті кризи з"являються?

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

:y:

:y:100%, перша дитина заставляє змінити свій "холостяцький" устрій, хтось може з цим справитися, хтось не дуже може, або не дуже хочеЯ коли прошу чоловіка: подивися там, бо малий десь заліз, а він в той час газету на дивані читає і ліньки йому,а я з рукамим в муці і тісті мушу бігти що 5хв. і заглядати, чи не скрутив собі голову.А чоловік мене заспокоює, ну що ти бігаєш- нічого з ним не станеться.От приходжу додому якось минулого тижня з роботи, а в малого синячище на чолі і коло ока там де висок, я в шоці, де ти був????....а він мені спокійно- ну з ким не буває... я розумію, що і зі мною міг би впасти десь, але все одно мене бісить

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

В нас сімейного стажу 9 років.І дійсно,зараз згадала,що на 5-му році були і сварки,і глуха стіна перед тобою,купа дрібних непорозумінь.Вже навіть про розлучення думали.Але,одного дня,сіли двоє і спокійно поговорили,висловили кожен свою думку,і погляди на її вирішення.Не знаю,що трапилось,але наступних 4 роки живем душа в душу,інакшого чоловіка я не уявляю,розуміє з півслова.
Думаю,якщо двоє розуміють проблему,спокійно і з часом все стане на своє місце,головне спільне бажання.
Дівчаточка все буде супер,ви ж розумні,мудрі,трішки актриси!

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Мудрі слова!

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

А може то криза фінансова так впливає - якась невпевненість в майбутньому?

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Є така фраза (не зенаю хто сказав): "Якщо не знаєш суті проблеми, то вона завжди в грошах."

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

с нашим государством уверенности в будущем никогда не будет

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

в кожній родині свої проблеми- в когось недостатньо фінансів і сварки,в когось навпаки забагато,в когось пияцтво,рукоприкладство,а в когось теща чи мама підстрікає,з часом все або розвалюєтьс,або навпаки кріпне,з роками все стає на свої місця. Як що вам стосунки дорогі- треба з чимось миритися.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Да дівчатонька читаю я вас тут.... і розумію яке ж воно складне те сімейне життя.... от і ми живемо окремо вже три тижня.... я не хочу жити з свекрухою а він не хоче жити в мене.... і виходу з тої ситуації не видно... Мама дивується як так можна???? А мені так краще, на побачення ходим, до малого приїжджає, вже і час знайшовся, як не хочу з ними кудись іти, то їдуть самі... на неділю забирає до себе... але скільки так може тривати... якось ненормально то... і малого незнаю куди в садок віддавати(той на Чайковського шось зовсім мені не подобається)... в нас три роки в липні.... хоча то здається суцільна криза...

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

слухай не бачила б твої фото, то подумала що то пише моя сусідка) В неї така сама ситуація, вже три тижні живуть окремо.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

І в нас була криза 5 року (я так сподіваюсь,що вже минула) Після народження дитини я стала одним суцільним нервом,не знаю,як чоловік мене терпів.А коли я вже заспокоїлась,почав дратуватись коханий.Так вийшло,що готування вечері він взяв на себе.Спочатку йому це подобалось-ми всі його хвалимо,та потім набридло,а ми вже розбалувались.Та й,чесно кажучи,я чекала якоїсь ініціативи та допомоги від свекрухи (живемо разом).Та де там!В неї є робота,а ввечері серіали-на решту немає часу.От потрохи ми і почали з чоловіком бурчати один на одного.І тільки недавно я подивилась на це все зі сторони і зрозуміла,пора щось робити.Вечерю взяла на себе.А після того,як декілька разів попросила свою маму побути з малою,а ми собі вибрались "в люди"все почало налагоджуватись.Чоловік знов мене цьомає,коли приходить,говорить якісь приємності,та й взагалі,таке враження,що у нас буде не 5 років сімейного життя,а тільки перший в розпалі

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Я живу з чоловіком восьмий рік і слава Богу ніякої кризи немає, і на сьомому році її не було. Навпаки, найважче було перший рік, поки притирались одне до одного, а тепер, навпаки прекрасно розуміємо одне одного, поважаємо думку одне одного. Навчилися у чомусь поступатись одне другому. Я, зі свого боку ніколи не пиляю чоловіка, а якщо він робить щось не так, намагаюсь спокійно пояснити, як зробити краще. він теж ніколи до мене голосу не підвищує. Мені здається, що стосунки в сімї залежать від вміння прислухатися одне до одного, поважати думку іншого, тоді може й не буде кризи

 

І в нас ніби криза 5го року минула. Я,правда, її більше повязую з народженням малого і адаптацією до нового статусу.

І то правда, але як не треба думати, що завтра їсти, то і порозумітися легше.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

я згідна з Одрі. Сама вагома криза - це народження дитини і зміна соціального статусу, устрію в домі і т.д. Жінка швидше "трансформується" в матір, можливо тому, що вже вагітною до того наблизилась. А чоловікові трошки тугувато.
А якщо ще й сім"я живе не окремо, а з якимись батьками, то сутичок не уникнути однозначно, тому що поруч знайдуться "подстрекателі" і добрі захисники як зі сторони чоловіка, так і жінки. Коли тет-а-тет: посварились, розійшлись по кутках, подулись, зійшлись, поцьомались і все гуд. А коли ще є свідки сварки - вони не дадуть так просто помиритись "він (вона) так сказав, а це значить не поважає тебе! ти так просто це упустиш?!" ну і т.д.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

+100. Та, думаю, сімейні стосунки взагалі неможливі без компромісів з обох сторін.
Ми з чоловіком разом 5 років, з них одружені - 2. Особисто я не вірю в кризи, прив'язані до строку. Просто відносини подружжя розвиваються не по прямій, а ось так: Переглянути вкладення 467 . Ну тільки не рівномірно, як на картинці, а буває затягнуте падіння, а буває довгий підйом. І, суджу по собі, ті непорозуміння, що в час спаду здаються дуже складними, тяжкими і просто жахливими, в період підйому навіть не звертають на себе увагу.
3 роки назад ми були на морі. І дитини ще не було, і умови - супер, а сварились - просто жуть, могли по 2 доби не розмовляти. А от тиждень назад вернулись з Шацьку - то все було просто (ттт) супер. І дитина маленька, і рік 5-тий (ну чи 2-гий) критичний... Отож, навряд чи кризи повязані з роками. Це все дуже індивідуально

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Мiй дурiє коли я вагiтнiю. Думаю що вiн навмисне робиться якимось дивним щоб перебороти стереотипи "чоловiка вагiтної жiнки". Тобто вiн якби навмисне робить всього що ранiше менше, закидає менi що я чи лежу, чи ТБ дивлюсь. То що я працюю точно так же як i вiн, плюс готую по ночам i прибираю ту дурацьку кухню, то не в рахунок. А як залишу бiлизну в сушцi на день чи два (ну забула я за неї ЗАБУЛА) то всьо, капєц, я ЗАВЖДИ так роблю, посуд НIКОЛИ не мию, горшок НIКОЛИ не мию iтд... а вiн золотий. Покупав дитину, погоцав на шиї i вже батько року. А то шо я роблю такi речi якi може спочатку й не помiтнi, але без них не обiйтись, то не рахується. Ще й почав вчора щось за "хто шо купив" п...ти. Тiпа все що є в хатi (диван, стiл, шафа iтд) то вiн купив. Ага, знов, те що я постiйно купую продукти, беру нас на вечерi, купую побутовi речi то не в щьот. Я стараюсь думати про хороше, дивитись на нього "закоханими" очима, деколи получається, деколи нi. Правда я ще думаю що може у мене гормони зараз, особливо жiночi, бо ж доня буде. Але хто зна, може частково це вiн також.