Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

А от я до 7 місяця категорично не хотіла щоб мій чоловік був присутній на родах, поки мене не переконала мама, їй сказали знайомі, що медичний персонал набагато краще і відповідальніше буде ставитися до мене, і не намагатимуться з мене витягнути чим побільше грошей (бо усе, що потрібно купити, купить чоловік, а не санітарка). І це правда, бо я таки народжувала з чоловіком і біля мене всі бігали.
А ще великий плюс, що він зняв відео про перші хвилини життя моєї малюсічки.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Мій чоловік при перших пологах був зі мною і я дуже задоволена!!!!!! І впевнена що на другі підем також разом) А чоловіків які категорично проти вважаю егоїстами які переживають лише за себе. Все вирішує жінка, якщо для неї це важливо чоловік має її підтримати!

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Та чого ви так категорично? Причини у всіх різні і не завжди керує егоїзм

А чого так? Чоловік права голосу не має?

Мій, наприклад, був переконаний що не піде зі мною на пологи. До самого дня пологів. А в день пологів поїхав зі мною і...залишився до кінця. Я його не силувала, він все вирішив сам і абсолютно про це не шкодує. Навпаки, пишається своїм вчинком.
Особисто я також не горіла бажанням бачити його на пологах, але вже після всього змінила свою позицію, оцінила його присутність і дуже йому вдячна за підтримку.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

У нас склалося аналогічно! Пам'ятаю, видерлася я на той стіл і почалося.... Я перестала здорово осмислювати все, шо робилося довкола, тому незнаю, як вийшло так, що коханий лишився. Він каже, що просто не міг спокійно дивитись на мої муки і мусів лишитись Теж дуже пишається А я яка вдячна йому за це!!! Ріднішої людини в цю мить просто не існує, навіть з мамою було би не настільки легше морально.
Ми поміняли свою думку про сімейні пологи, і тепер всім рекомендуємо - це зближає двох людей ще більше....

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Ну і ми не винятки в цій ситуації.Чоловік від розмов про свою присутність під час полгів,тремтів я к осінній лист, навіть розглядалась версія що на пологи піде зі мною наша кума, навіть після розмови з лікаркою,він ще сумнівався, та й і я знаючи свого чоловіка переживала що лікарська допомога потрібна буде нам обом. Але коли відійли води все змінилось кардинально - я навіть не знала що мій чоловік може бути таким організованим, в результаті паніка в мене а він тримався "маладцом", а по приїзді в пологовий і під час самих пологів я сумнівалась що це мій чоловік взагалі.Думаю чоловік на пологах це впевненість в собі,якийсь такий душевний спокій,обоє побачили народження своєї дитинки. він навіть зараз памятає всі до найменший деталей наші пологи, кожне слово лікарки, акушерки,згадує все з якимось особливим теплом.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

точно так само.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Erene - аналогічно. Чоловік вирішував аж до самого дня пологів. Був зі мною всі 12 годин і поміг мені більше аніж весь медперсонал разом взятий. Досі тішиться, що він перший, ще в роддомі заколисав синочка. А раніше говорив, що пуповини не різатиме і дивитиметься мені в очі всі пологи, щоб нічого не бачити І пуповину перерізав і весь процес контролював і взагалі, тепер каже,що нічого страшного чи огидного в пологах нема, просто дружину дуже шкода.
Всьому виною нав.язаний фільмами і книжками стереотип, нещодавно розмовляла з другом чоловіка - то він переконаний, що пологи- це якась кривава різня і нічо слухати не хоче.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Мій чоловік, як і багато інших, був переконаний і всім доказував, що на пологи йти - це збочення і що він ніколи туди не піде)) Але в день пологів я лежала в патології і він приїхав до мене після роботи, ми довго гуляли, більше 3-х годин, мене огортав якийсь такий жах, що я аж в парку розплакалась) Ну, довів мене чоловік до пологового, ми довго прощались, як перед довгим розлученням і він поїхав... За декілька годин мене взяли на огляд і лікар спокійно сказав готуватися, по-тихеньку збирати речі і рухатись в родзал, тут жах мене охопив остаточно) я терміново зателефонувала чоловікові, щоб він негайно приїхав, навіть не могла внятно пояснити для чого) Він приїхав, ми разом пішли в родзал, поки перейми були не такі болючі, нам було весело, ми розмовляли, жартували, катались на м'ячиках, а потім почалося))) дуже страшні болі, я кричала і пищала, чоловіку вже не було куди дітись, та і сам він йти передумав, весь час сидів зі мною, дихали разом, розводив мені коліна, коли йшли потуги, бо мене навпаки тягнуло скрутитися калачиком, під час моїх несамовитих криків жартували на ді мною з медсестрою))) Потім в кінці, його навіть похвалили медестри, чим він дуже пишався і всім розповідав, за те, що не сидів з переляканим обличчям в куточку, а допомагав, веселив мене, розряджав атмосферу. Самого "виходу" малого він не бачив, як і розрізів і зашивань, але потім носився з малим, запитував, а що то, що то, а чи то нормально, а подивіться, який він смішний)))
Після пологів вже всім розповідає, що нічого страшного там немає і що я кричала більше не від болю, а від страху))) Мені то трошки образливо, бо ох воно ж боліло, але ставимося до цього з гумором)

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

в мене так само! всі розмови з чоловік про спільні пологи закінчуються його переляканими ойканями!
ну поки ми ще будемо в стані вагітності, він може і передумає до того часу!
але він загалом боїться крові тому шанси малі на його згоду!

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Дівчата звичайно обставини складаються різні: карантин, робота і т.д.
Але я вважаю коли ще задовго до вагітності чоловік заявляє жінці що він нізащо не піде на пологи-це егоїзм! Чоловік повинен подумати що в цей момент переживе жінка і кому буде гірше) А вирішує жінка в тому значенні якщо жінка хоче то це вирішується спільно, а якщо і жінка не хоче і чоловік не хоче то взагалі нема проблем)

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Як про мого пишете
Якось вже писала, що я мала народжувати з мамою, бо вона акушер-гінеколог і тому мій чоловік зразу "умыл руки". Хоча я дуже хотіла бачити на пологах саме чоловіка. Пізніше, правда, зрозуміла, що хочу бачити чоловіка, який розуміє, що таке пологи (і як з цим боротись), а не переляканого мужа, якому треба пояснювати що і чому відбувається і що йому робити. Так от: попав мій коханий до мене в палату, а в мене якраз схватка - я колінами на землі, головою на ліжку (такої пози в навчальній літ-рі нема, але я її придумала:wacko1, збоку така собі лікарняна миска, бо мені було .... бачили б ви очі мого чоловіка:eek: Та в нього навіть руки почали труситись:D І чим би він мені допоміг?! Тому я переконана, що на пологи чоловік має йти, але має йти підготовленим, з розумінням того, що таке пологи і яка його роль в цьому процесі.
П.С. Не уявляю як жінки народжують без присутності когось з близьких. Я була з мамою і це просто колосальна моральна підтримка.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Навряд чи він її побачить. Я після пологів чоловіка питала чи бачив кров, казав- три краплі на рукавичках в лікаря.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Аналогічно
Хоч я ще не вагітна, але якось говорили з чоловіком на цю тему...то він не те, щоб боїться, а просто не зовсім розуміє чим він там зможе мені допомогти...Але думаю, що до вагітності, а тим більше до пологів, ми вирішимо те питання
Одне знаю точно, що якщо чоловік не піде, то хтось таки піде зі мною...з часом все більше починаю розуміти, що коли хтось є поруч під час пологів, то це колосальна підтримка та допомога.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

я б не називала відмову чоловіка щодо присутності на пологах - егоїзмом... хоча і це може бути причиною, і маса інших - від страху до огиди бачити кров (на жаль)... думаю, що наше суспільство ще на перехідному етапі в питанні партнерських пологів. для одних чоловіків, як і для жінок - це незнання, або страх побачити кроваве дійство , біль і страждання - дякувати деяким відео. тепер є можливість змінювати "картинку" в голові людей про народження, і це надзвичайно позитивно.

мій чоловік хотів попасти на перші пологи: була ейфорія, романтичне кохання перших років , і здавалось що все по силі. я ж тоді не була готова до його присутності - хотіла, щоб побачив нас чистенькими, усміхненими та рожевими)). тепер розумію, що це все по "молодості")

зрозумівши, що таке - пологи, вдруге я дуже хочу присутності рідної людини на них. романтизму поменшало, натомість є велике бажання і потреба в моральній та фізичній допомозі. а у чоловіка романтизму поменшало в бік "я не можу (а я чую: не хочу) бачити твоє страждання, біль, медичні інструменти, кров...". при тому, на питання якби це не пологи, а операція на відкритому переломі - відповідає, що безперечно, був би поруч.. Він НЕ розуміє, яку допомогу я чекаю від нього на пологах... опирається на ту інформацію, яка поширювалась в часи Сюзу та, на жаль, його мамою - як важко вона його народжувала, ледь не віддавши Богу душу...

я не пропоную своєму чоловікові проявити геройство. але й не хочу, щоб він йшов тільки тому, що мені треба. від "бажання присутності" залежить і якість тої присутності, а не як писала одна форумлянка про випадок "де мені стати, що мені робити".. ми вирішили піти на курси партнерських пологів наступного тижня

(якщо встигнемо до пологів).

і тоді вже хай вирішує сам. все, що я хотіла донести до нього - я вже сказала) а тиснути, дорікати, ображатися, ставити в приклад інших чоловіків в разі відмови мого коханого - не стану. хоча й маю велике бажання в його участі, як вже писала )..

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Я також зараз не дуже хочу, щоб мій чоловік за цим всім спостерігав, не знаю, може,тому що сама не уявляю до кінця весь процес,причому що в кожної жінки він проходить по - різному. Чоловік мій не дуже то і сам хоче та й я наполягати не буду, а на рахунок егоїзму, то тут як на мене це слово недоречне.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

я перші пологи була категорично проти того, щоб мій чоловік був присутній. але він вперся і сказав, що буде. Був. і я за це дуже вдячна, він не стояв і не дивився, що звідки як, він просто підтримував мене, тримав за руку і говорив зі мною. я навіть покричати мала на кого, ще дуже допомагає. а він сам зрозумів, що народження дитини, це не бухання з друзями до напівпритомного стану, це інше........
тепер на другі пологи, я знаю, що хочу щоб він був поруч, хоча свекруха вважає це травмою для чоловіка.....брехня то все......

---------- Додано в 13:07 ---------- Попередній допис був написаний в 13:03 ----------

коли бачиш невдоволені лиця чи то медсестри, чи акушерки чи просто прибиральниці так хочеться що просто хтось був поруч рідний....
та й банально....як робити, то герой.....а як пологи то крові "гидиться"

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

- ну то дійсно різні події :xaxa:

а серйозно, то наскільки я міцна до хірургічних дійств (на жаль, травматичних ситуацій навколо було вдосталь, щоб зрозуміти), - але раз я фізично зомліла в процесі забору крові з вени близькій людині. дуууж неприємні відчуття
- а чого так сталось, не зрозуміло. мозок сам відреагував-підвів.

стараюсь не характеризувати категорично людей, що уникають бути присутніми на медичних процесах, або мають інші фобії. якщо є можливість в моїй сім"ї - то працюємо над подоланням страхів, але принижувати тими страхами - ні-ні.
і ще)) : мій маленький син, почувши наші обговорення, твердо заявив, що він точно поїде зі мною в ПБ)) - водичку мені давати та за руку тримати) так що можна додати ще одного прихильника СП)
от виросте, то я йому нагадаю, як збиратиметься з дружиною на пологи))

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Я на пологах була з мамою, бо мій чоловік дуже боявся йти зі мною. Я не наполягала, але хотіла його там бачити. Тепер уже народивши я рада, що його не було бо він би того не пережив точно. Він дуже сильно за мене переживає, а партнером на пологах має бути людина з тверезим мисленням, бо коли двоє людей в неадекваті нічого доброго не вийде (може хтось родить красиво і спокійно, але в мене так не получилось). Моя мама стала для мене ідеальнм партнером, вона була спокійсна і надзвичайно допомогала не тільки морально, але й фізично.
Однозначно на пологах мусить бути рідна людина, якій жіка довіряє. А от хто саме буде цією людиною чоловік чи ні, особисто для мене, не так важливо.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Це дуже допомагає. Ми на курси не ходили, але я ходила на йогу, де проводили два рази на місяць теоретичні заняття по пологах. І я розповідала наскільки присутність чоловіка мені потрібна. Тому обов"язково підіть