Що змінюється, коли тобі +25,+35,+40 ....

Тема у розділі 'Ой у Львові на базарі', створена користувачем Kasia, 25 Листопад 2009.

  1. true

    true New Member

    Відповідь: Що змінюється, коли тобі +25,+35,+40 ....

    О, то мене теж нервує. Якщо фігура дозволяє, то чому б і ні? Навіщо себе "штучно зістарювати? Я обожнюю бедрівки, всякі маєчки. Якщо мені в них гарно, то чому мені б їх і не носити. Я важу 52 кг, ріст 168 см. На фігуру не жаліюсь і мені ще ніхто 30 не дає. Навіть продавці в магазині і на базарі до мене звертаються "дівчинко". Лицемірити не буду, мені це дуже приємно. Але якщо би я одягнулась як поважна матрона, я дуже сумніваюсь, що би почула те саме. Одяг все-таки допомагає шифруватись і виглядати впевнено.:girl_cool:
     
  2. olevitska

    olevitska New Member

    Відповідь: Що змінюється, коли тобі +25,+35,+40 ....

    до 25...я раділа кожному дню, кожній миті, кожна дрібниця приносила радість, я була легка в спілкуванні, постійно посміхалась....я стала мамою...і я була безмежно щаслива...!!!!
    в 25...я стала вдовою...
    зараз мені 30, а таке враження що всі 50...мене все нервує, дратує, я розівчилась сміятись, тішитись, навіть там де є щось хороше - я просто не бачу.
    я докладаю масу зусиль, щоб кожного разу брати себе в руки...підняти собі натрій...кудись пропав смак до життя...азарт...і ніби зараз у мене є все чого бракувало у 20...-сім"я, діти, машина, квартира, робота...а в 25 щось в мені зламалось...і я ніяк не навчусь з тим жити...
    ...я знаю, що час лікує...але він і летить...а я, таке враження, що не встигаю за тим часом...я, як десь, там відстала так і не можу наздогнати...
    а свій 30-літній ювілей я просто відмучила...з посмішкою на обличчі...
    ...а ще , чоловік дуже часто, коли у мене щось не виходить...говорить ..."зроби поправку на вік..."...ось так сумно...
     
  3. Kerzenlicht

    Kerzenlicht Well-Known Member

    Відповідь: Що змінюється, коли тобі +25,+35,+40 ....

    не можу не відреагувати.
    ...своє 30ліття я відсвяткувала на всі 100: в ресторані, з родиною і друзями з настроєм: "Я ще молода, маю 2 дітей, якраз знайшла нову роботу - гарно оплачувану. У мене все є і все життя попереду!"
    А через 7 місяців не стало моєї меншої донечки... і світ став ... не сірим - просто ніяким. Місяць я не знала, що робиться - як старша в школі, що вдома, що є їсти, хто зварив і хто що з"їв... звинувачення чоловіка (а чи щось змінилося б, якщо ту швидку я б викликала раніше? Чи хіба я не давала чоловікові її викликати? от так часом Бог розум відбирає...) не сприяли одужанню. В хаті в розпалі побілка. Ми знали, що вона буде, і дозволили дівчатам розмалювати стіни, і от у коридорі напис кострубатими невмілими літерами: Мамо, я тебе люблю!
    На роботі відбувала повинність, часом ловила себе на тому, що тупо дивлюся у вікно. Там мене всі жаліли, не завантажували (а дарма).
    На зупинці вчепили природоохоронний плакат: крупним планом підсніжник з написом "Збережи життя!". Зусиллям волі тамувала бажання розбити той сітілайт і видерти плакат, а на зупинці бувала щодня.
    Увечері в мороз і завірюху їхала в напівпустій маршрутці, сіла жінка з дитиною. Мама триндить по мобілці, дитина крутиться, вимазує чобітками обшивку, штурхає ненароком маму...та не втримується, піднімає голос і...називає ім"я моєї донечки. Я не могла далі їхати - вийшла на півдорозі.
    за 3 місяці схудла на розмірів 2. Здавалося, життя скінчилося...на 4 роки.
    Склалося, що Бог послав нам ще сина. перших півроку його життя я подумки десятки раз порівнювала його розвиток з попередньою донею (хто має вже більш ніж 1 дитину, зрозуміє). Від цього було страшно. Але з часом це потрошки ставалося все рідше...
    olevitska, я Вам щиро співчуваю. З мого досвіду - так, це інакше, та все ж: видно,Ви дуже любили того чоловіка, і жодні емоції з тих пір не перевершили Вашого почуття до нього. Навіть якщо ви про нього не згадуєте постійно, та неподОлана сила почуття,яке стало невзаємним, гнітить Вас. Все зміниться, коли Ви переживете емоції не менш сильні, ніж тоді - і все приспане відродиться немов саме по собі. Щиро Вам того бажаю!
    П.С.Спробуйте пограти в гру: коли оцінюєте щось, аналітично спитайте себе - а що в цьому хорошого? який позитив це несе? ну от навмисне задайте запитання. Важко тільки перші 40 днів :) А раптом це Вам допоможе побачити райдугу?
     
  4. true

    true New Member

    Відповідь: Що змінюється, коли тобі +25,+35,+40 ....

    Я просто плакала, коли читала ваші дописи. Я хочу вам обом сказати, що ви вже зробили великий крок у перед, бо ділитесь з нами своїми бідами. Це добре, що ви знайшли у собі сили написати про це. Життя лікує, головне не закриватись у собі. Сестра мого чоловіка теж 4 роки назад поховала чоловіка. Він не дожив до свого 35-ліття чотири дні.. Його син якраз мав іти у перший клас. Горе всієї родини не можу вам передати.. Він дуже хорошою людиною, ховали його всім містом. На неї було страшно дивитись. Але вона десь знайшла у собі сили, абстрагувала всю увагу на сина і чоловіків бізнес, заставила себе жити і радіти життю. Вона просто зрозуміла, що чоловік би не хотів, щоб його сім"я поховала себе заживо. Він мріяв, щоб вони жили в достатку і радості. Тому бережи вас Бог дівчата, час і тільки час загладжує глибокі рани. Головне, щоб ви були сильними..
     
  5. Kerzenlicht

    Kerzenlicht Well-Known Member

    Відповідь: Що змінюється, коли тобі +25,+35,+40 ....

    Дякую, Правдива :) (адже так перекладається Ваш нік?). Я вже знаю, що сильна, що зможу дуже багато всього витримати. Це той випадок, що, може, знання гірше, ніж незнання - дуже вже болісно ці знання даються...
    хоча...може, якось не хотіла я вчитися простішим шляхом, то Бог вчив мене так, щоб дійшло...
     
  6. true

    true New Member

    Відповідь: Що змінюється, коли тобі +25,+35,+40 ....

    Нехай Він вам лише допомагає, я вірю в те, що у вас попереду тільки хороше. Ви знаєте, я скільки раз себе питала, чому мій батько не дожив до народження внучки лише 5 місяців. Він був ще молодий, лише 52 роки.. Але стоячи перед могилою з дитинкою в животі я розуміла, що не можу дозволити собі істерики, бо мушу думати про дитину. Мудрість і розуміння приходить .. Тому я думаю, що наші близькі радіють за нас, де би вони не були...як би нам важко без них не було.. Тримайтесь, живіть для тих, хто вас потребує і не забувайте про себе. Бог милостивий..
     
  7. olevitska

    olevitska New Member

    Відповідь: Що змінюється, коли тобі +25,+35,+40 ....

    Дякую, за теплі і щирі слова!
    обов"язково спробую!!!
    є багато моментів в житті, які тішать...але я і сама дуже надіюсь, що моя "райдуга" ще з"явиться...в першу чергу в серці.!