Що читаємо?

Тема у розділі 'Читальний зал', створена користувачем Irus'ka, 16 Вересень 2008.

Статус теми:
Закрита.
  1. koroljok

    koroljok Well-Known Member

    Відповідь: Що читаємо?

    Прочитала Л.Дашвар "Село не люди", сподобалось, буду читати ще.Але купувати книги не буду-маю в ел.вигляді. Зараз читаю Вацлав Михальський- подобається, люблю твори про життя простих людей
     
  2. ViTanya

    ViTanya Member

    Відповідь: Що читаємо?

    ніяк не могла взятись за Люко Дашвар, а сьогодні почала читати "Мати все". Дівчата правду писали - неможливо відірватись, зранку в сьомій вставати, а я забула про все на світі. Цікаво, дочитала до кінця, який неможливо назвати "happy end" але в мене гнтючого враження не залишилось.
     
  3. Мамусічка

    Мамусічка Well-Known Member

    Відповідь: Що читаємо?

    А мені в електронному вигляді не те:girl_nea: Мені обовязково треба доторкнутися до сторінки, провівши долонею по сторінці, потерти сторінку і навіть понюхати:girl_blush2:Бо кожна книга пахне по іншому, бо це залежить від "строку використання ", з дерева якого виготовлено, як зберігалася... То і запах, і на дотик кожна книга різна... Неповторна. І от коли вона стоїть на поличці вдома уже прочитана, то витягши її, в тобі прокидаються емоції, враження... Як зустріти гарного давнього друга. Люблю їх.
    Це не йде ні в яке порівняння з електронними - нема в них якоїсь душевності чи що...
     
    Останнє редагування: 23 Травень 2011
  4. zaderyshka

    zaderyshka Member

    Відповідь: Що читаємо?

    ага, підтримую Мамусічку. Я теж більше люблю книжку в руках тримати. Улюблені твори чи уривки люблю перечитувати. Часом коли нема як знайти книжку переплетену, то роздруковую електронну.
    А мене читальна криза... щось нічого на думку не приходить читабельного.
     
  5. Vitusja

    Vitusja Well-Known Member

    Відповідь: Що читаємо?

    Мені дуже подобаються "Запискии про Шерлока Холмса" Конан Дойла. А нещодавно вирішила почитати ще щось цоьго автора. Знайшла "Маркотова безодня" та "Загублений світ" - невеликі пригодницькі повісті. Мені дуже сподобалося.
     
  6. casablanca

    casablanca New Member

    Відповідь: Що читаємо?

    Так багато чула про "Бікіні" Вишневського, що вирішила й собі почитати. Думала влаштувати собі свято, а свята не вийшло:girl_nea: Спершу непогано, потім дедалі неправдоподібніше, аж скочується у слізливий роман, один з тих, про які чоловіки гадають, що їх приємно читати жінкам.
     
  7. MorsImmortalis

    MorsImmortalis мирний атом

    Відповідь: Що читаємо?

    в мене теж "бікіні" лежить, але поки чекає своєї черги. зараз я трохи змінила тематику. на даний момент читаю Н. Сняданко "Колекція пристрастей або пригоди молодої українки" і детективні оповідання Конан-Дойля. і те, і інше дуже подобається. Дойль, то моя давня любов, а Сняданко читаю вперше і дуже "влучно"
     
  8. zaderyshka

    zaderyshka Member

    Відповідь: Що читаємо?

    Н. Сняданко "Колекція пристрастей або пригоди молодої українки"
    а мені щось не дуже воно сподобалось. Більше її збірка оповідань "Сезонний розпродаж блондинок"
     
  9. Barnaulka

    Barnaulka Well-Known Member

    Відповідь: Що читаємо?

    Нині почала читати "Націю" Матіос.
     
    • Подобається Подобається x 1
  10. Finya

    Finya if you don't get enough I'll make it double

    Відповідь: Що читаємо?

    Голсуорсі "Кінець розділу". Знаю мало не напам"ять, але це річ на всі часи) для мене. Будні англ аристократії, думки, почуття персонажів, їх вчинки..настільки світлі й інтелігентні.. Все це на тлі історичних алюзій, змалювання природи, побуту початку 20 століття - одна з моїх улюблених книжок. Читаєш, і така тиша запановує в душі) Опис пейзажів у Голсуорсі - прочто чудо, насолода від кожного речення)
    А от Фітцджеральд.. 2 його найвідоміших твори) Як не візьмуся читати, так і бридко стає) Песимізм, депресія, і всі люди у нього - такі ниці створіння...
     
  11. Coshitce

    Coshitce Member

    Відповідь: Що читаємо?

    Так чудовий твір, але моє серце зайняла Сага.
     
  12. Мамусічка

    Мамусічка Well-Known Member

    Відповідь: Що читаємо?

    А я читаю "Українці. Свята. Традиції. Звичаї". Укладач Іван Коверець. Дуже пізнавальна книга про наших предків, як проводили будні свята, традиції встановленого характеру. Дуже думаю правильно буде прочитати кожному українцю, бо "якщо ми хочемо зрозуміти світ і своє місце в ньому то повинні дізнатись, як його розуміли до нас".
     
  13. Coshitce

    Coshitce Member

    Відповідь: Що читаємо?

    Прочитайте ще (якщо не читали) "Берегиня" автор Василь Скуратівський. Якщо відкинути деякі "моменти" (бо книга вперше видана у 1987 році), дуже гарно написано.
     
  14. Kvakywa

    Kvakywa Member

    Відповідь: Що читаємо?

    А я читаю зараз Шарлоту Бронте "Джен Ейр", проймає до сліз.....взагалі якась я плакса стала. А ще дуже дуже люблю Роздобудько!
     
  15. Мамусічка

    Мамусічка Well-Known Member

    Відповідь: Що читаємо?

    А я не можу стриматися :girl_claping:, щоб не поділитися тими фактами, які існували в давній Україні. Бо уже місцями перечитую і дивуюся … Чому саме дивуюся? Відповідаю і ділюся враженнями. :girl_smile:
    1. Крім популярних забобонів, що поширені і зараз, побутували і такі: «Жінці, яка чекала на дитину, заборонялося переступати через колючі та гострі предмети; сидіти на ріжку стола; ходити вночі під дощем. Не можна було під час ходи щось жувати:nyam2:, гризти, бо у дитяти, як вважали, не закриватиметься рот :8: – воно буде крикливим, весь час проситиме їсти, стане ненажерою :khomyak: ». Я подумала, як добре, що я не знала таких забобонів. А то б засмічувала собі голову зайвим під час вагітності. Я все, те порушувала :girl_blush2:, як і більшість вагітних, гадаю.
    2. Коли гуцулки вагітніли, то одягали чоловічі штани, щоб відволікти злі сили. Мабуть, коли ми вагітні, ми інтуїтивно вдягаємо штани чоловіка, просто коли не влазимо в свої. :xaxa:. «В гірських районах жінки, щоб менше людей знали про вагітність шили спеціально вузький одяг, в якому і спали: через це діти народжувалися кволими». А це сумно :d25:.( :sorry:
    3. В західних районах України релігійний обряд хрестин був обов’язковим: вважалося, що поки дитина була нехрещеною, мати не могла її годувати. Мені це звучало жахливо. Бідне дитя.:girl_sad:
    4. Всі ми знаємо, що якщо дівчина відмовлялася виходити за хлопця, то підносила йому гарбуза. Для мене відкриття стало те, що окрім гарбуза парубкові могли дати ще макогона. Тоді про хлопця казали, що він ухопив гарбуза або облизав макогін. Особисто я про макогін нічого не чула.:lol:
    5. Коли вмирала людина, то люди дуже делікатно ставилися до її душі :girl_angel:: «Якщо у хаті літала муха, не можна було її бити, бо не виключено, що саме вона і є його душею; заборонялося пити воду в хаті небіжчика, адже її могла пити душа; коли хтось хотів сісти на лаву, мусив подмухати на неї, аби не розчавити душу покійного.».
    6.От я думаю – ну куди ці малі десятирічні вже ходять :rus: на дискотеки. От колись такого не було. А воно насправді: «Окрім вечорниць дорослих парубків і дівчат, аналогічні зібрання існували й серед підлітків 10-14 років. Вони також наймали хату, де «пускали вечорниці» та імітували дії і поведінку старших за себе.» :shok:
    7. Як ми часто ображаємося на слово «хохол».
    А воно то. « Науковці висловлювали чимало версій, щодо української традиції поєднання жовтого і блакитного кольорів. Одну з них висунули львівські мовознавці, які дали своє трактування слову «хохол», яким інколи зневажливо називають українців. (Згадую, як дивилася українських плавчинь у синхронному плаванні. Так там російські коментатори ввесь час казали. О, какие молодци ети хохлушки. Во дают хохлушки!…І так доки українські спортсменки виступали. Розізлило страшенно. Москалі :moskali:...) Мовознавці вважають, що воно має монгольське походження: «хох» перекладається, як «синій, голубий, небесний, «улу» - жовтий.»
    Природно, такий підхід викликає значний інтерес, оскільки синій та жовтий справді могли бути кольорами племіних обєднань словян задовго до татаро-монгольської навали, а слово «хохол» перейшло до російської мови, втративши своє первісне значення".
    Отже все безневинніше, ніж здавалося.
    8. Наш тризуб :naci: – національний символ. А чи знали Ви що?: «Тризуб символізував уявлення наших предків про поділ Всесвіту на небесне, земне, потойбічне. Деякі вчені трактували його, як поєднання трьох священних начал: Божественного, Батьківського, Материнського.»
    9. Полтавські рушники мають найбагатшу гаму кольорів - від чисто-білого до коричневого, синього. Саме Полтавщина славиться всіма техніками вишивки рушників». Прочитавши це я подумала - не дарма ж мене тягне вишивати :d64:, але чогось ніяк не доходять руки. Щось в тому є! :connie_pull-pigtail
    10. Висновок: Цілком серйозний. Як ми багато не знаємо про наш народ і багато втрачаємо від того. Бо в нас ота частинка історії живе, але ми не усвідомлюємо, не знаємо її, і не намагаємося дізнатися((( Можливо, це і на краще, що ми не знаємо деяких забобонів, але знати історію і досвід нашого народу не завадило б кожному. Це ми! Це потрібно нам, щоб ідентифікувати себе в цьому світі та зрозуміти, що було до нас і які ми є зараз. Що в нас живе? Нам треба подумати про те, чому ми могли б повчитися у наших предків? Що саме відкинули і за те розплачуємось? А що зберігається у наших ганах до цих пір мимо нашої волі.
     
  16. Мамусічка

    Мамусічка Well-Known Member

    Відповідь: Що читаємо?

    Читала "Українські балади". Упорядник М.К. Дмитренко. Пісні сповненні душі, глибини почуттів, безневинних страчених душ. Куди там скажу Вам сучасним фільмам. То втопилася, то загинув, то кохання нещасливе, то зрадливий хлопець чи дівчина, страшна помста, коханка, щоб двох не кохав, то й навіть трьох.... Так, так! Особливо здивувала назва балади "Пяна я - аж валюся" :girl_haha:Все те саме, що й зараз є, але трагічніше безневинніше та давніше. І написано простіше, а тому душевніше. Чого тільки коштує пісня " Несе Галя воду" - яку я коли прочитала та послухала для настрою у сучасній обробці "ВВ" з чоловіком, але поки не прочитала, то не знала, що то була давніше балада. Читаємо давнє українське - таке ЦІКАВЕЗНЕ, коли проводиш паралелі між минулим і сучасним:)
     
  17. Марта2

    Марта2 Well-Known Member

    Відповідь: Що читаємо?

    Я люблю читати,але як тільки візьмусь за книжку то все, капец, "в хаті на мита посуда ,їсти не наварено, діти не примені"! Так мене затягує що тяжко відірватись. Зараз читаю Донцову, її дитиктивчики!


    ---------- Додано в 08:27 ---------- Попередній допис був написаний в 08:25 ----------

    ООООО, і я люблю, минулого літа читала!
     
  18. Ассоль

    Ассоль Dreams come true

    Відповідь: Що читаємо?

    Зараз читаю "Три чашки чаю" Грега Мортенсона, Девіда Олівера Реліна. Книга про звичайного чоловіка Грега, котрий працював медбратом. На згадку про померлу сестру він вирішує підкорити гору К2. Це ледь не вартувало йому життя, але місцеві жителі (пакистанці) допомогли йому і, по суті, врятували. Грег проведе кілька днів у їх селищі, він буде дуже вражений умовами життя цих людей. Тому вирішить зібрати гроші і повернутися в Пакистан, щоб створити школу для сільських діток. Ну.. а щоб дізнатися решту історії - читайте :)
    п.с. книга про реальну людину і реальну історію.
     
  19. MorsImmortalis

    MorsImmortalis мирний атом

    Відповідь: Що читаємо?

    дочитую І.Роздобудько "Мандрівки без сенсу і моралі". захоплююче,як завжди.
     
  20. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Відповідь: Що читаємо?

    почала Джерома Джерома "Три чоловіки ..." усміхає :)
     
Статус теми:
Закрита.