Дочитала вже другу книгу Гіппенрейтер - Спілкуватися з дитиною. Як?. Це шедевр, не побоюсь того слова. А от Кінга ніяк не подужаю, застрягла на 275 сторінці... Видно то не моє.... Об*єм книги втомлює, якось нема чогось, що б тягнуло до неї. Ніби і цікаво, але якось не моє - туди-сюди, туди-сюди бігає головний герой в тому часі... Та все-одно старатимусь дочитати. Видно я зараз вся у психології))) От Вересові меди пішли чудово. Ще на черзі 2 і 3тя частини про Енн Монтгомері - їх я б читала У кого які враження від Кінга? А саме від 11 22 63?
В кожного свій смак). Я, наприклад, після цієї книги захопилась Кінгом, читала її кожної вільної хвилини, так мені подобалась, і після прочитання читала все,що знайшла на цю тему і фільм дивилась. Надіслано від мого V370, використовуючи Tapatalk
Маю ще його книгу Відродження... Зараз просто не маю багато часу, щоб сісти і довго читати 112263, тому напевне мені і не йде таке об'ємне чтиво... Хотілося б хоч за тиждень її прочитати, а не виходить.
А я прочитала розрекламовану "Дівчину в потягу". Ну що сказати, не моє це зовсім, якісь враження від неї гнітючі, ніби мене облили відром з багнюкою. Отак хтось прочитає таку "сімейну сагу", вже й заміж ніколи не схоче виходити))При чому я не є вразлива, але якась ця книга ні до чого. І в кінці я спитала себе: що корисного я взяла від цієї книги- нічого!
Я читаю третій том Поттеріани "Гаррі Поттер і в'язень Азкабану". Яка фантазія в автора, я в захопленні, при чому дикому Як добре, що є аж 7 томів
Сподобалось дуже "Століття Якова", отак читаєш ніби просто про життя чоловіка, ніби й нічого особливого, але якось так задуматись змусило, скільки пережив, з чого починав, до чого прийшов, що було важливим, а що ні... І буденні проблеми зразу здаються такими дрібницями. Мені ця книжка дуже-жуже. "Гордієві жінки" Жанна Куява. Трошки повільно спочатку мені йшла, але до кінця ставало все цікавіше. сподобалась. Про трьох дивачок-сестер, на теперішнє життя яких дуже впливає їх минуле. А в їхньому минулому виявяється дуже багато таємниць. На черзі "Дівчина в потягу", по опису мало б сподобатись, хоча коментарі суперечливі, цікаво.
Так довго очікувала і нарешті! Продовження трилогії "Міленіум" - "Дівчина, яка застрягла в павутинні". Автор Давид Лагеркранц написав книгу на основі недописаного роману Стіга Ларсена, який помер у 2004. Атмосфера і стиль оригінала зберігається, дуже цікаво і захопливо!
Якраз дочитала. Мені навпаки дуже сподобалось, до останнього не здогадувалася чим все закінчиться. Але я люблю такий жанр і не прагну нічого з нього почерпнути крім як добре провести час за цікавою книгою.
Я трилогiю вже трошки пiдзабула, бо читала давненько. Останню "Дiвчину" проковтнула за кiлька днiв, тепер планую знов перечитати всю iсторiю.
Останні з прочитаного: Джон Харвуд "Мой загадочный двойник" та "Тень автора", прикупила собі і його "Тайна замка Роксфорд-Холл", але ще не приступала до неї, бо читаю П.Зюскинда"Парфюмер"
Ой, не знаю не знаю... Я згідна, що написана книга дуже гарною мовою, але що то шедевр.... Я би сказала, що то ЖАХ.
Відштовхуватись від жахливого, щоб зрозуміти добре??? З біографії Зюскінда "Зюскинд охарактеризовал однажды своё писательство как отказ от «беспощадного принуждения к глубине», которого требует литературная критика. Так же Зюскинд продемонстрировал своё отношение к своему самому успешному роману «Парфюмер». "Написать такой роман ужасно. Я не думаю, что я сделаю это ещё раз."
Дочитала вчора «Несподівана вакансія» Дж.Роулінг. Така собі книжечка. Дуже банальна історія, щоправда з несподіваним трохи кінцем. А от мова написання така вже американізована. Подача як в бюджетному американському фільмі. Герої не вразили ні зовнішністю, ні моральними якостями. Емоції описані надто просто. Чи то емоції такі прості в тих героїв чи автору не вистачило фантазії. Багато дріб’язкових подій, які ніби і підводять до трагічної розв’язки, але водночас вони якісь … банальні. А моментами хотілося сказати: «фу». Тому загальний висновок – не сподобалося.
Вибачте, що не темі, але цей фільм мене дуже вразив свого часу, переглянула буквально на одному подиху. Ну і Кевін Костнер там зіграв дуже переконливо.
