Відповідь: Що читаємо? (2) Я пробувала читати "Жінки їхніх чоловіків", кинула, не моє. Прочитала "Місто" Підмогильного. Чекала від книжки чогось захоплюючого, цікавого, а отримала купу негативних емоцій і чергове розчарування. Так мене знервував головний герой, от просто гнила егоїстична людина, так нє, щоб якось то подати під вигідним кутом, автор ще й виправдовує його протягом всього сюжету. Фе. "Свіжа кров, яка полилася з села в місто" - десь таке вичитала у відгуках про книгу. Ну його .. таку кров. Шукаю щось добре, світле, з харизматичними персонажами. Останнім часом на цікаві книги не везе.
Відповідь: Що читаємо? (2) мене теж сильно розчарував головний персонаж (не герой, нє). твір цікавий, але радянщина
Відповідь: Що читаємо? (2) Купила вчора Забужко " Літопис самовидця". Трохи почитала і от пробую сформулювати враження. 1. Чому така ціна 120,0 грн, бо ДУЖЕ ГАРНА поліграфія. Гладенькі і товстенькі сторінки, приємно тримати в руках. 2. Власне Забужко там і нема. В книзі підібрані пости з різних соціальних мереж, різних людей. Те, що всі ми читали весь цей час, чим жили і над чим плакали і плювались. Тобто, наразі, книга справляє таке враження:"Я це знаю, читала, бачила". Це буде гарна пам"ятка на майбутнє, щоб через 10 років переглянути і перечитати, згадати ці часи, почитати дітям. Або-це гарний подарунок для діаспори: гарне видання (не соромно), щоб краще зрозуміли як це все було.
Відповідь: Що читаємо? (2) Останнім часом захотілося мені почитати іронічні детективи. Дар'я Донцова сподобалася. Ще читаю книгу Тіма і Шейлі Рітерів "12 неправд які чоловіки говорять дружинам"
Відповідь: Що читаємо? (2) Не знаю, чи тут, але спитаю : Маю знайомій в штати кілька книг вислати. Їй приблизно 25 р і вона ще не визначилась, що любить читати... Поможіть підібрати. А то я з малявкою вже забула, коли книгу нормально читала... 1- класика - Гордість та упередження 2- сучасний український автор - 3- щось львівське або про Львів - 4- що ще?- може, детектив або українська класика..?-
Відповідь: Що читаємо? (2) Дівчата, хелп.. Маю велике бажання нарешті заглибитися в сучасну українську літературу, але перші спроби не надто вдалі. Може, порадите щось, бо книжки люблю "паперові", і шкода, що частина з них простоює на поличці даремно. Сподобалась "Фелікс Австрія" - така настроєва, приємна, легко читається, дійсно цікаві описи і роздуми, мова. Прочитала за тиждень з великим задоволенням. Правда, деколи в мене виникало відчуття, ніби я читаю "Станіславівський Кур"єр" )) Не пішла мені Матіос (крім "Майже ніколи не навпаки", сподобався закручений сюжет). То так під настрій до земного-тілесного-грішного кохання і шалених пристрастей та емоцій, що буває нечасто. Категорично не йде Роздобудько, беруся за неї тільки під час вечері, "щоб було щось перед очима". "Мелодія кави в тональності кардамону" (купила, бо сподобалась назва)) ) зараз так повільно читається, не знаю, чи вистачить затятості. Така собі проза життя і стосунків зі значно старшим жонатиком, який взяв си коханку, поки зелена, сповнена пристрасті і залежна від нього, та й керує нею, як собі захоче. Повчально, правда.
Відповідь: Що читаємо? (2) Я Матіос дуже люблю. Власне, її збірки Майже ніколи не навпаки і дуже схожа "Нація"- оце, як на мене, найкраще.
Відповідь: Що читаємо? (2) Я також вражена її вмінням писати так, що буквально емоційно і навіть фізично проживаєш все, що відбувається з героями, це нереальне щось просто. Але для мене виявилося аж занадто, особливо, якщо йшлося про історичні події (мабуть, тому "Майже ніколи не навпаки" і сприйнялося найкраще). Після "Черевичок Божої Матері" мені було просто фізично зле, я відходила від потрясіння кілька днів. Не можу Матіос читати регулярно, бо це як.. дивитися "Голод-33" перед сном. А зараз душа просить чогось життєстверджуючого, але не відірваного від реальності.
Відповідь: Що читаємо? (2) Я прийшла поплакатись: мій пес погриз щойно куплену Забужко :rus: Блін, якби з"їв просто 120,0 грн., мене би не так "трясло". Я, звичайно, сама винна (трохи): знаю, що він книжки гризе і залишила на ліжку. Єдине, що "втішає"-з"їв не всю , а міг -були преценденти, а тільки надгриз края. Але вигляд в книги... Битий був тією ж Забужко, ну не знаю наскільки його вистарчить. Так що пес в мене теж книголюб.
Відповідь: Що читаємо? (2) Якщо берете то С. Андрухович "Фелікс Австрія" мала би сподобатись. з візьміть Ю.Винничука "Легенди Львова" і "Танго смерті" легкочитабельний цікавий детективчик Б. Коломійчук "Таємниця Єви" ---------- Додано в 14:51 ---------- Попередній допис був написаний в 14:50 ---------- моя мама теж постійно таким страждає, чим успішно користується наш шиншиЛ
Відповідь: Що читаємо? (2) мені сподобалась дуже "Якби" Роздобудько, відпочила читаючи. зараз читаю Карпу "Супермаркет самотності" - поки що, не дуже(ну невже без матюків книга не матиме шарму?), постараюсь дочитати. і ще, читала польською Грохолу Катерину "Zagubione niebo", дуже-дуже сподобалось. Про любов написано так файно - без сопель і всіляких ідіотичних мімімі. Для мене нелюбителя усіляких жіночих романів - дуже приємне відкриття небанального автора. "Trochę większy poniedziałek" збірка есеїв про життя - також суперське, часом сумне,часом веселе і дуже життєве
Відповідь: Що читаємо? (2) Така ж ситуація...книжок багато , а вартих уваги малувато ... йой...а я взагалі її не можу читати...якось мучу мучу ту "Якби" і ніяк не домучу...нецікаво...скучно... Хоча ще колись давно сама Роздобудько казала що її література для панянок середнього віку, після 35...може я ще просто не доросла ) Ще однією невдалою спробою була книга "Кола на воді" О. Печорна..підкупив напис на книзі .. від авторки вражаюче драматичного роману "Грішниця", який мене і справді вразив, читала в період дощів, чогось так співпало і з враженнями від книги, важка, але інколи потрібна щоб дещо зрозуміти і дещо оцінити в житті, так принаймі для мене було З того що справді можу порадити С. Талан "Коли ти поруч"...вразила настільки...що після неї навіть не хотілось шось читати протягом пів року...всі історії здавались занадто простими...чи то пак просто "не такими"...важка морально...але теж повчальна...варто цінувати те що маємо...в інших життя набагато складніше.. ну і зараз читаю Д. Корній "Тому що ти є "...дужее рада що прийшла черша цієї книги...бо справді аж кожної вільної секунди біжу щоб хоч сторінку прочитати...так пройняло мене, історія про буремні 90, і просто про любов, таку ненав"язливу...але справжню, ще не дочитала, але поки прочитала половину і читається з задоволенням
Відповідь: Що читаємо? (2) Колись давно (було мені десь 18, напевно), часом читала я її оповідання в "Наталі" (я тоді ще купувала глянець..). І сприймала їх точно так само, як зараз - мила нереальна байка, та й усе (десь як фільми Байрак). А зараз час від часу мучаю "Одного разу" - ніби й автобіографічні нариси, а далі байка. Нє вєрю. І тому ніяк не полюблю -не дано дорости.. Та, і деколи таке враження, ніби вона свої думки перекладає з російської )) "Мелодію кави" читати несила, при всій повазі до десятирічних зусиль авторки (до речі, роман теж охоплює приблизно 10 років з життя героїні). От просто не хочеться за неї братися, і все. Якось не відчула я ні львівської атмосфери, ні симпатії, чи хоча б співчуття до головної героїні. Не ходіть, дівчата, в коханки - сумно і невесело, і розповісти потім нічого. Ліжко, самотність, дітиска і нерви від зустрічей з пурєдними людьми. А щастя потім як і буде - то коротке (так-так, я прочитала кінець )) ) Лишилася я наразі українських авторів, читаю "Енн з Зелених Дахів", і просто-таки відпочиваю душею. Дуже тепла книжка, аж хочеться читати.
Відповідь: Що читаємо? (2) А шиншили хіба не в клітках живуть??? Ну, я думала, разом з хом"яками і морськими свинками...
Відповідь: Що читаємо? (2) Балдію сама і ще чоловіка присадила на Максима Кідрука Так гарно і цікаво пише. Талановитий хлоп Для тих, хто любить пригоди і трохи фантастику. Я зараз читаю "На Зеландію", а чоловік не відходить від "Бота". Ще хочу решта книг прочитати, як знайду...
Відповідь: Що читаємо? (2) "Нестерпна легкість буття" Мілана Кундери - цікавий роман, трохи філософський, дуже вдало вписаний в події "Празької весни". І що особливо сподобалося, що герої далекі від ідеалів, роблять багато не дуже моральних речей, але нема відрази до них, навпаки.
Відповідь: Що читаємо? (2) Я теж Читаю все, що видає. Щось краще, щось гірше. Дуже люблю його "Мексиканські хроніки" та "Любов і піраньї". "Навіжені" не настільки класні. З Кундери читала "Вальс на прощання". Роман сподобався. Трохи філософії і життя. Такого, як воно є. Хтось одружується, хтось помирає. Хтось займається сексом, а хтось страждає. Прочитала десь два роки тому, але в пам'яті досі.
Відповідь: Що читаємо? (2) Читаю зараз Хроніки Амбера. І щось я не можу визначитись, подобається мені чи ні. Зараз читаю вже третю частину і далі думаю приєднаюсь я до всіх, хто так хвалять цей цикл чи ні.
