Відповідь: Що читаємо? (2) Вирішила свій застій в читанні таки припинити нарешті . Зараз читаю "Соло для Соломії" В.Лиса - захопило. Можливо ще хтось має "Маску" того ж автора в елетронці (крім пдф), відгукніться, ніяк не можу "вполювати"...
Відповідь: Що читаємо? (2) а в мене знов Настя Байдаченко Настя Байдаченко народилась у Києві 25 листопада 1981 року. Закінчила економічний факультет Києво-Могилянської Академії. У 2001-2002рр. - інтерн Верховної Ради України в Комітеті з питань національної безпеки й оборони. В 2002 вийшла заміж. В 2005 народила доньку Софію. Зараз працює директором медіа планування в рекламній агенції Universal McCann. Захоплюється дослідженням Столітньої війни (1337-1453), історією Європи, культурою Європи доби пізнього Середньовіччя, україно-польськими відносинами кінця XVI століття та Визвольною війною. "Перший гріх Ізабелли. Історія одного інцесту". дуже мені подобається авторка - успішна бізнесвумен, яка ще й пише, легко і цікаво. і , здається мені, її не надто люблять в літсередовищі ( її твір "Нічого особистого" це доводить), але тим більше вона подобається мені.
Відповідь: Що читаємо? (2) Т. Антипович "Тіло і доля" - невеличка повість про чувака, який мав все і опустився до бомжа-алкоголіка. нічого надзвичайного чи "думаючого", але шоб скоротати вечір, не напрягаючись, цілком підійде.
Відповідь: Що читаємо? (2) "Мартін Іден" Джека Лондона. Зі школи мала якесь внутрішнє несприйняття цього автора, дуже важко мені "Біле ікло" пішло, натомість інший його роман зараз просто поглинаю. Час змінює і людей, і вподобання)
Відповідь: Що читаємо? (2) «Мартіна Ідена» Джека Лондона пробувала прочитати років 10 тому. Але щось твір не вразив і залишився недочитаним. Хоч інші твори автора читала із великим задоволенням. От нещодавно відкрила для себе його твір "Мартін Іден". Тільки зараз змогла оцінити та зрозуміти суть. Головне в житті правильно розставити пріоритети.
Відповідь: Що читаємо? (2) напевно багато хто дивиться серіал ГРА ПРЕСТОЛІВ, а книги хто читав ? Хочу почати укр. переклад, але якщо книга виходить раз в рік, може тоді читати рос. переклад ?
Відповідь: Що читаємо? (2) я читав. Українською. Враження позитивні і від книги і від перекладу, але справді українською поки тільки 2 книги(((( і невідомо, коли третя буде. Доведеться чекати, бо російською вже не то буде, там назви всякі і імена специфічні, від фільму відрізняються деколи, тому я вже навіть на цьому плутаюсь, ну а з російським перекладом взагалі сумно буде.
Відповідь: Що читаємо? (2) а за рік часу не призабудуться імена..мені б хотілось одним махом прочитати
Відповідь: Що читаємо? (2) ех.. напевно, призабудуться((( одним махом наразі, то тільки російська, ну або англійська)
Відповідь: Що читаємо? (2) З останнього прочитаного "Торговиця" Іваничука. Дуже люблю такі історичні романи про Другу світову. Після цього захотілося прочитати ще щось Іваничука і взялася за "Вода з каменю" про Львів і Шашкевича. Теж непогано, але важко читалася. Натомість швидко і смачно пішло "Танго смерті" Винничука. Зараз в руки потрапило Інферно Дена Брауна. Тут стільки хороших книг рекомендують, але, на жаль, я читаю лише паперові. Що би такого ще історичного цікавого порадили?Про війну дуже мені вкарбувалася "Бікіні " Вишневського, люблю...
Відповідь: Що читаємо? (2) Віктор Пелевін "П5: прощальные песни политических пигмеев пиндостана". Не скажу, що люблю і автора і відношу його твори до геніального надбання світової літератури, дещо є класне, дещо - відверта фігня. А саме ця книжка суперський стьоб на різні аспекти нашої сучасності - проституток, олігархів, сучасну культуру. Рекомендую
Відповідь: Що читаємо? (2) Я теж люблю Іваничука. Правда не всі твори мені легко читати. "Орда" мені дуже важко далась. Було в думках навіть закинути читання. Тримають мене досі "Вогненні стовпи". Може в інший, більш мирний та спокійний час, я б по-іншому цю книгу сприймала, не так гостро. Ще одна цитата з книги: ".. Україна - то не тільки празники, а й горе, і упадок духа, і програші, і зради - все це Україна, а іншої ми не маємо!... І цю спузу з нашої історії може змити тільки праведна кров борців..." Праведна кров борців знову проливається на нашій землі. Деколи упадає дух через заради і поразки. Але без цього й не буде нашої перемоги. Про війну на думку спадає Багряний. Після "Саду Гетсиманського" довго не могла оговтатись. Ще вразила книга "Ключ Сари" Татьяна де Росней. Книга відверта, місцями навіть жорстока.
Відповідь: Що читаємо? (2) Дочитала "Місяць і мідяки" С.Моема, загалом книжка цікава хоча мої враження не однозначні. Книжка про художника-генія, що був визнаний тільки після смерті і як вважають за прототип Моем взяв біографію Гогена. От думаю чи не перечитати мені ще раз його "Театр" (читала ще в універі по програмі - не пішло тоді)
Відповідь: Що читаємо? (2) Зараз читаю Артура Конан Дойля "Перстень Тота". Це збірка коротких містичних і детективних історій. Взагалі дуже люблю різноманітні детективи.
Відповідь: Що читаємо? (2) читала років 5 тому. дуже сподобалось. правда, Конан-Дойля я взагалі люблю, тому книжка не могла не сподобатись. мабуть, не скоро до нього дойду. мені Моем доволі нуднуватий. п.с.. я дочитала всі розпочаті книжки. сьогодні ввечері буду шось нове починати. але ше не знаю що
Відповідь: Що читаємо? (2) Читала. Написано в стилі Кузьми Весело, просто, з приколами. коли читала, згадався анекдот: Поки не служив в армії, спав спокійно, бо знав - армія нас охороняє. Поки служив - спав мало. Охороняв. Відслужив, зовсім не сплю. Знаю, як наша армія нас охороняє На жаль, не читала "Я, Побєда і Берлін", тому порівняти не можу. Але чомусь впевнена (певно по відгуках), що перше творіння Скрябіна таки цікавіше.
Відповідь: Що читаємо? (2) П. Мейл його Прованська серія, читаю і таке відчуття, що я відчуваю всі ті запахи прованських трав, багетів, випічки, різноманітних сирів і іншого. Настільки смачно і апетитно написано, що виникло непоборне бажання приїхати туди хоча б на місяць і насолодитися всім цим. Мрії, мрії, а може колись і... маленьки офф, як я колись жила без електронки тепер навіть не уявляю.
Відповідь: Що читаємо? (2) читаю Володимира Даниленка "Грози над Туровцем". не схоже на його попередні роботи, бо тут описується життя різних поколінь в Туровці (зокрема й козацькі часи). читається легко. найбільше вразило оповідання про чоловіка і його ручного зайця (дуже плачевне для мене було(( цитую: "Не можна продавати близьких, навіть якщо це заєць." п.с.. завтра в книгарні Є буде презентація цієї книжки і зустріч з Даниленком. на 18 год
Відповідь: Що читаємо? (2) теж вчора дочита. Супер-книжка. Для мене вона якась така "жива", така душевна,така "моя". Чудова "галицька говірка", цікавий сюжет, місцями просто читала, і ніби переносилася у Львів тих днів, що описані в книзі. А як сиджу у "Атлясі" то завжди мені згадується "Танго смерті" Винничука
Відповідь: Що читаємо? (2) за один день прочитала "Теплі історії про кохання". мені сподобалось! оповідання поділені на 4 тематики, залежно від стадії кохання
