Відповідь: Що читаємо? (2) Таммара Веббер "Просто кохання" - про роман підлітків у студентському містечку. Чимось нагадує твори Джоджо Мойес. Нічого надзвичайного, легеньке чтиво без зайвих деталей.
Відповідь: Що читаємо? (2) Пирсон Эллисон "И как ей это удается?" Книга сподобалась. Легка і трохи іронічна. Кожна жінка сприйме цю книгу по-своєму. Дехто сприйме, як роман про жінку, яка намагається розірватися на частини, щоб всюди встигнути. Не знаю чи фізично можливо бути ідеальною кар'єристкою, ідеальною мамою і дружиною? Дехто побачитись важні муки вибору між сім'єю та кар'єрою. Навіть зробивши вибір на користь рідних героїня все одно не почувається щасливою. Не побачила я тої іскри. Але ж Кейт не змирилася, енергія в ній вирує і навряд чи вона зможе всидіти в ролі домогосподарки довго. Марина Гримич "Ти чуєш, Марго?" Друга книга Гримич, яку я прочитала. Непоганий роман, який читається за один вечір. Спогади не дуже свіжі. Якщо чесно, то навіть не можу пригадати всіх деталей сюжетної лінії. Роман про жінку, яка втомилась від побуту і зовсім випадково разом із своїми колегами потрапляє у паралельний світ. Можна ще додати трохи кохання і містики. Загалом непогано, але не більше. Максим Кідрук "Мексиканські хроніки. Історія однієї мрії". Для мене Кідрук став відкриттям цього року серед сучасних українських авторів. Чому? Сама не знаю. Ніби нічого надзвичайного, але разом з тим щось в ньому є. Насамперед підкуповує його щирість та харизма. Подобається його почуття гумору, як Максим сміється над собою. У хроніках жвавий і захопливий сюжет. Ця книга не тільки про Мексику, але й про Мрію. Максим вперто рухається до неї. Одним словом, книга для тих хто забув про свою Мрію. Адже кожного є своя мексика
Відповідь: Що читаємо? (2) не хотілось мені писати і "обкакувати" книжку видавництва, яке за обставинами мушу хвалити, але... "13 різдвяних історій". Коли? Коли наші сучукрлітівські (перша частина сполучення прекрасно відображає якість сучасної української літератури) відійдуть нарешті від того, що літератируний твір має бути безвихідним, безрадісним, щось типу "Я порезал палец - мы все умрем". Це мали б бути різдвяні (!) історії, якщо і жорсткуваті іноді, то з мораллю, що Різдво переможе все, різдвяна благодать, ангельські визги, деренчання дзвоників, сніжинки, вогники і бла-бла. Натомість, це просто якась вганяюча в апатію шняга. Крім історії Карпи, вона "каг всігда", але якраз кльово Прочитала все і подумала, що ми нещасні люди, бо святкуємо Різдво і хочемо його святкувати, звідси певно і всі наші біди.
Відповідь: Що читаємо? (2) Дочитала "На фейсбуці з сином" Вишневського. При всій моїй повазі і небайдужості до автора, чиї романи "Бікіні" і "Самотність в мережі" дуже запам'яталися і в певній мірі вразили, остання його книга явно розчарувала. Текст, немовби скомпільований із різних робіт, думка моментально перестрибує з одної розповіді на іншу, кульмінація і розв'язок, як на мене, відсутні повністю. Нудно, хоча час від часу трапляються цікаві і зворушливі фрагменти. Все чекала, що от-от розпочнеться відповідь сина, але, мабуть, цей хід автор притримав для наступного бестселера. Дочитала лише тому, що сподівалася що далі книга стане кращою. Таки не стала, на превеликий жаль.
Відповідь: Що читаємо? (2) Недочитала Шлінка "Другой мужчина", щось мене ті історії вганяли в ступор. Повернулась до "Шантараму", а подруга принесла "Танго смерті", так що я в роздумах, що ж читати
Відповідь: Що читаємо? (2) У Гримич є роман "Егоїст". Виграв "Коронацію слова" в якомусь-там 2005 можливо році. Одна з моїх улюблених книжок. Не знаю де тепер його можна знайти. Але все інше що вдалось знайти у Гримич дуже до "Егоїста" не дотягує, на мою думку. Ну і на "що читаємо" - читаю "Музей покинутих секретів" Забужко. Чомусь завжди мені рука не тягнулася до творів Забужко, а даремно. Зміст змістом, але яка ж там гарна мова! Не думала я що є слова в українській мові, значення яких я не потрафлю. Не порівняти навіть з тією ж Матіос. ---------- Додано в 23:13 ---------- Попередній допис був написаний в 23:06 ---------- Шлінка люблю. У нього є короткі оповідання. Шикарно! Наприклад "Жінка з бензоколонки".
Відповідь: Що читаємо? (2) Дочитала всього Акуніна і в ступорі що ж мені читати далі... Порадьте щось таке ж (щоб файно вночі читалось)
Відповідь: Що читаємо? (2) "Егоїст" я читала. Навіть тут відгук залишала. Також дуже сподобався роман. В Гримич гарна манера написання. Тексти такі насичені. Немає тої водичку, яку часто побачиш в романах сучасних українських авторів.
Відповідь: Що читаємо? (2) У Гримич я читала "Фріда". Мені сподобалось, бо співпали імена і фамілії з мого власного життя. Я теж виросла в такому старому інтернаціональному , з єврейським ухилом, будинку. З такими, знаєте, лавочками в дворі, де прекрасно сиділи і спілкувались Анна Ивановна, Сара Моїсеївна, Софія Михайлівна і Людвіга Сигізмундівна. Імена не видумані Ще читала Гримич Second life. Не сподобалось.
Відповідь: Що читаємо? (2) зараз читаю "Грозовий перевал" Емілі Бронте, вчора не втрималась і подивилась кіно. Купа розбіжностей і мене то дуже дратує... більше так робити не буду. Перед цим читала "Голодні ігри" Сюзанни Коллінз, за наводкою співробітника. Прочитала всю трилогію, але під кінець мене трохи напрягла та книжка, таке враження що писалась "на мус". Кіно теж феее. Щось мені не дуже щастить з вибором останнім часом...
Відповідь: Що читаємо? (2) Я дочитала Роздобудько "ЛСД" про те, як в сучасних умовах "вирощують" слухняних дружин за пару мільйонів баксів. Початок хороший і цікавий. Десь до середини я чекала на щось цікаве та особливе, бо сам задум досить оригінальний. Але далі не сподобилось. Мені здалось, що сюжет був трохи відірваний від реальності і дивувала відсутність логіки. Особливо щодо вірусу. Але не буду писати про сюжет. Зараз книга в топі і багато її читають. Просто черговий раз переконалась, що Роздобудько не мій автор.
Відповідь: Що читаємо? (2) Мені теж сподобалось. А я зараз все по черговому разу перечитую....Бо бралась то за одне, то за інше - не йшло щось. То я вирішила вгомонити душу Матіос . Люблю її.
Відповідь: Що читаємо? (2) Дочитала "Інферно" Д.Брауна. я в захваті від книжки, прочитала досить швидко. Наразі також в пошуках , щоб то почитати на зараз, тому найближчим часом помандрую по книгарням
Відповідь: Що читаємо? (2) зараз дочитую "Все, що я хотіла сьогодні…" Роздобудько Історія одного дня жінки, яка дізналась про смертельний діагноз... Про переворот у внутрішньому світі, про змінене сприйняття чоловіка та своєї сім'ї, своїх бажань - і все за один день.
Відповідь: Що читаємо? (2) Нарешті почала Світлану Талан "Не вурдалаки". На черзі "Ліцей слухняних дружин" Роздобудько.
