Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

Відповідь: Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

А я останнім часом сліз не встидаюся... Сльози в певних випадках домомагають мені прорвати оболонку свідомості, звільнитися від негативних емоцій (коли - це плач суму або жалості) і подовжити момент (коли - мова йде про плач радості чи розчулення). Загалом люблю поплакати!
Єдине, у всьому треба мати міру. Не жаль плакати, коли є за чим: одного разу, маючи проблеми із колишнім шефом, проплакала цілий вечір. Чоловікові заспокоювання мені не допомагали. Згодом я дуууже сильно пошкодувала, що не змогла взяти себе в руки, а шеф абсолютно не вартував цих слів. В той самий вечір я прийняла рішення звільнитися...

 

Відповідь: Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

Пригадався випадок: одного разу мені одній на всю групу поставили залік автоматом, а залік був досить таки страшний, ще й диференційований. Зрозуміло, що я тішилася, і ні від кого того не приховувала. Перестала ходити на його пари, він мені дозволив, короче, халява.

А потім у мене був день народження. А в нас так заведено, що іменинниця купує тортик, сік, і всі йдуть в їдальню святкувати. Півгрупи не прийшло... Потім виявилося, що вони сиділи в пустій аудиторії і "вчилися". Я спиталася одної, чому не прийшли, а вона відповіла: "Ну та ж у нас залік, нам треба готуватися, а не ходити десь там волочитися..." То було як відро г...мна на голову. Отоді виплакалася цілий вечір, нічого не хотілося...

 

Відповідь: Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

Фільмом чи книжкою мене довести дууууже важко. Вже не раз писали, що плачу дуже рідко. Коли посварюся з мамою, або ображуся на чоловіка. Через малого рази 2 плакала.
Після народження дитини теж стала більш сентиментальна.
А взагалі, намагаюся не дивитися сльозоточиві фільми (про голод, нещастя, хвороби, дітей обділених...). Для чого? Краще щось позитивне Особдиво зараз.
Ну, ще додам, що деколи хочеться поплакати, а не можу Може я зачерства...

 

Відповідь: Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

на людях ніколи не плакала, памятаю раз в гімназії сперечалась з кимось чи то через прибирання чи ще за якусь фігню ( старостою була) і так мені було образливо, що то тільки мені треба, викричалась, а потім пішла в туалет і виревілась.
Щось подібне і в універі рази 2 було людям тільки сльози від сміху показувала
Коли революція була плакала, як до Києва їхала і в кожному селі по дорозі люди з прапорами стояли. Зараз політикою не переймаюсь взагалі!
Коли закохувалась, то від щастя плакала, то від надуманого страждання.
(Подруга казала, що як двічі в тиждень не зроблю собі "стражданнятерапії" то буду не я)
Плачю, коли ображають і коли образила когось, коли настрій поплакати, коли відчуваю, що щось несправедливо, коли не вдається щось, що було заплановане, коли не бачу виходу...
Плачу коли дивлюсь Солодкий листопад ( в листопаді часто плачу, то місяць якийсь такий), Легенди осені і Послання в пляшці, і ще кілька фільмів
Плакала, коли шлюб брали
Плакала, коли на УЗД дитинку побачили
плакала позавчора, як з чоловіком сварилась

 

Відповідь: Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

Згадала, я також стала страшно сентиментальною після родів-гормони, плачу на кожному одруженні в загсі

 

Відповідь: Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

Після одруження стала якоюсь сентиментальною чи що...Плакала тиждень до весілля-навзрид, чого не відомо мені і досі, певно так з дівочим життям прощалася, на весіллі ні сльозинки...Можу розплакатися від фільму чи якогось емоційного моменту на екрані...Коли посварюсь з чоловіком -реву, і це своєрідний спосіб зробити його серце м"якшим...Завжди плачу коли бачу хвореньких діток, немічних стареньких людей, самотніх, згорьованих, а ще приблудних тварин...Не раз плакала навіть в прямому ефірі бо гості приходять різні і їхні долі відповідно теж-зворушують до неможливості...А ще завжди плачу коли бачу кадри війни і голодомору ...А ще плачу коли чую колядку "Сумний Святий Вечір"...
П,С Останній раз плакала на роботі-вивів шеф...Мої сльози були того не варті...А взагалі я не плакса, більше люблю щиро і від душі реготати

 

Відповідь: Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

Сьогодні була в церкві і зловила себе на думці, що останнім часом мої очі "зволожуються" під час Служби. Це так зворушливо, коли вся церква співає вголос "Отче наш" і кожен вкладає в ці слова свої думку, свою молитву... Дійсно, "чакри" відкриваються...

 

Відповідь: Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

Плачу рідко - але зі смаком - це якщо образять, розчулять або ПМС. З останнього - фільм Хатіко - ревіла , як зварйована ( своїй собаці на радість , бо вломилося їй зайве їдження і довге гуляння)
З щастя - ніч, малого погодую - спить, гляну, обійму, понюхаю - сльози на очі ... від щастя...

 

Відповідь: Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

Плачу бо мені син співає ось цю пісню

http://www.youtube.com/watch?v=2HsJ7CgmIVM

 

Відповідь: Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

Я можу плакати з любої дрібниці,а можу без жодної сльозинки пережити тяжку ситуацію.Коли плачеш,стає легше на душі,негатив виходить з сльозами разом.Коли померла моя мама,мені треба було взяти себе в руки і взяти всю організацію на себе,навіть поминальний обід(35 людей)я готувала вночі сама.Я собі сказала,що на плач я буду мати досить часу потім.Дуже тяжко проводжати в останню дорогу найближчу людину,а з мамою ми завжди були дуже близькі.3 роки після того я плакати не могла,від мене по сьогоднішній день сховані мамині фотографії,хоч пройшло вже 6 років,як мама померла.Де подівся мій жалобний одяг,я не знаю ,діти вже не могли бачити мене в чорному.Так що давайте будемо плакати,але сльози наші нехай будуть від щастя,або від сміху,або від радості!!!!Моя внучка зараз каже:"Нарву квітів,занесу бабці,нехай плаче!"

 

Відповідь: Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

Моя бабця завжди плакала, коли ми приїздили до неї ( приїздили доволі рідко, бо жила вона далеко 1000 км. від нас). Це були дійсно сльози радості. Вони котилтся по її зморщеним від часу щокам, але очі були щасливі.... Ніколи не забуду ті моменти радості для нас обох. Так хочеться повернутися в ті щасливі роки дитинства, і витерти сльзи бабусі з очей...............

 

Відповідь: Щаслива до сліз... ну що тут скажеш?

О так...я теж вчора дивилася цей фільм і так і до кінця не додивилася, так ридала. Взагалі я завжди плачу від подібних фільмів та книжок. Ще можу розплакатися коли хтось рознервує. І взагалі розплакатися можу від будь чого, але стараюся на людях не показуваи свої емоції, хоч і не завжди вдається...

 

Давно не плакала від радості, але цього разу радість моя з присмаком гіркоти. Вечір з людиною, яка означає для мене занадто багато, щоб не плакати від радості зустрічі і гіркоти прощання, яке неминуче найближчим часом. Дуже змішані відчуття...